Рішення

від 18.12.2024 по справі 380/8917/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 рокусправа № 380/8917/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до фізичної особи ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (місцезнаходження: вул. Богомольця, 9, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 02910031) в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, 20, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 26256659) звернувся з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в якій просить:

- зобов?язати власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26256659) охоронні договори на частини об?єкта культурної спадщини - пам?ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: м. Львів, вул. О. Новаківського, 2, на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за адресою: АДРЕСА_4 (на даний час АДРЕСА_5 ) розташований житловий будинок, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам?яток України, згідно із Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об?єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам?яток України» №314 від 18.01.2021 (охоронний №4862-Лв). Даний будинок взятий під охорону рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради №130 від 26.02.1980, рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів №506 від 02.11.1982. Відповідно до паспорта об?єкта культурної спадщини встановлено, що зазначена будівля розташована в межах історичного ареалу міста Львова, згідно з Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради» №1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови міста Львова» та належить до пам?яток архітектури місцевого значення. Будинок є спільною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку. Житлові квартири належать мешканцям будинку на правах приватної власності. Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 належать на праві власності відповідачу.

Зазначає, що Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради видало приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини ОСОБА_1 щодо необхідності укладення охоронних договорів на частину пам?ятки культурної спадщини. 18.09.2023 уповноваженою особою управління охорони історичного середовища Львівської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 . В подальшому, 08.02.2024 знову складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 . Проте, умови приписів не виконані, Відповідач не звертався до Управління щодо укладення охоронних договорів на пам?ятку культурної спадщини, а також не інформував про причини неукладення зазначених договорів.

Галицька окружна прокуратура міста Львова вважає, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний був у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак у визначений законом строк не вчинив відповідних дій. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.

Ухвалою судді від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 15.11.2024 відмовлено у задоволені заяви фізичної особи ОСОБА_2 про залучення третьої особи у справі за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до фізичної особи ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з часу придбання житла органом охорони культурної спадщини як пропозиції укладення охоронного договору, так і проекту договору з відповідними додатками відповідачу не направлялося. Крім того, при вчиненні правочину, за яким було набуто право власності на частину будівлі (квартиру), попереднім власником не вказувалось на подальшу потребу з укладенні договору, так само відсутні будь-які відповідні знаки, які б однозначно вказували на будівлю як об`єкт культурної спадщини. Зазначає, що йому не відомо у встановленому порядку про накладення санкцій як на попереднього власника квартири, так і на нього. Жодних застережень, так само і попереджень зі сторони позивача не поступало. Вказує, що відповідач звернувся до Управління охорони історичного середовища ЛМР з бажанням укласти охоронний договір відповідно до процедури, визначеної Порядком.

Дослідивши докази і письмові пояснення, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , є власником квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та АДРЕСА_9 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.02.2024 та договорами купівлі-продажу.

Відповідно до паспорта об`єкту культурної спадщини, житловий будинок, який побудований у ХІХ ст. та розташований у АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 ) є пам`яткою місцевого значення, охоронний номер пам`ятки 4862-Лв. Житловий будинок взятий на державний облік та визначено категорію пам`ятки згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики №14 від 18.01.2021 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».

Відповідно до додатку до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 14 від 18.01.2021 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», житловий будинок у АДРЕСА_10 ), охоронний номер 4862-Лв, включений до переліку пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області.

Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради листом від 21.02.2024 №0004-вих-21627 на запит Галицької окружної прокуратури міста Львова повідомило, що в управління не подавались документи для укладення попереднього, охоронного договору на квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_9 . Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради видало приписи від 07.09.2023 №0004-вих-110267, від 25.01.2024 №0004-вих-9834 про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини гр. ОСОБА_1 щодо необхідності укладення охоронних договорів на частину пам?ятки культурної спадщини. Умови приписів не виконані. Також, управлінням складено протоколи про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 .

Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 19.02.2024 №1366-24 повідомив Галицьку окружну прокуратуру міста Львова, що ОСОБА_1 стосовно укладення попередніх та охоронних договорів до департаменту не звертався. Також, повідомлено, що Департаментом скеровано до ОСОБА_1 лист щодо укладення охоронного договору.

Листом від № 0004-вих-27271 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що в управління не подавались документи для укладення попереднього, охоронного договору на квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 за адресою: м. Львів, вул. Новаківського, 2. Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради видало припис від 01.03.2024 №0004-вих-27271 щодо подання відповідного пакету документів та укладення охоронного договору.

Листом від 02.04.2024 №2616-24 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації повідомив Галицьку окружну прокуратуру міста Львова, що відповідач стосовно укладення попередніх та охоронних договорів до департаменту не звертався.

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова вважаючи, що ОСОБА_1 у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний була у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак не виконав вказаного обов`язку, звернувся в інтересах держави до суду із позовом по даній справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III (далі - Закон № 1805-III), у преамбулі якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону № 1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 6 ч. 1 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки (п. 17); здійснення інших повноважень відповідно до закону (п. 23).

До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону (ст. 6 ч. 2 п. 11 Закону № 1805-III).

За приписами ст. 14 ч. 2 Закону № 1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних вебсайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Стаття 23 Закону № 1805-III передбачає, що всі власники пам`яток щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Верховний Суд в постанові від 28.12.2019 у справі № 806/1536/18 сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону № 1805-ІІІ. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. З аналізу наведених вище норм права вбачається, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1768 (станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1768), охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, охоронний договір укладається щодо всіх пам`яток культурної спадщини, незалежно від того до якої категорії вони відносяться (категорії національного значення чи місцевого значення). Порядком лише передбачено особливості укладення таких договорів, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення (зокрема, п.п. 3, 4 Порядку № 1768).

Пунктом 5 Порядку № 1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

З огляду на наведене вище, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , є власником квартир АДРЕСА_11 та АДРЕСА_9 , який має статус пам`ятки архітектури місцевого значення та є об`єктом правового регулювання Закону № 1805-III у відповідному статусі.

Факт віднесення житлового будинку, побудованого у ХІХ ст. та розташованого у АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 ) до пам`яток місцевого значення, підтверджується паспортом об`єкту культурної спадщини та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №14 від 18.01.2021 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».

Разом з тим, охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини, а саме Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради ОСОБА_1 , як власником частини пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, не укладено, що підтверджується листами Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та листами Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, які є в матеріалах справи.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про те, що він звернувся до Управління охорони історичного середовища ЛМР з бажанням укласти охоронний договір відповідно до процедури, визначеної Порядком, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами.

Водночас, згідно з листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 22.11.2024, до управління не подавались документи для укладення попереднього, охоронного договору на квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_9 . Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради видало приписи від 07.09.2023 №0004-вих-110267, від 25.01.2024 №0004-вих-9834 про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини гр. ОСОБА_1 щодо необхідності укладення охоронних договорів на частину пам?ятки культурної спадщини, а саме квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , однак умови приписів не виконані, звернень до управління щодо укладення охоронного договору на квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_9 не надходило.

Відтак, до цього часу ОСОБА_1 охоронний договір на об?єкт культурної спадщини за адресою АДРЕСА_5 не уклав, жодних дій, спрямованих на його укладення, не вчинив, протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради охоронні договори щодо квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_9 , що є об`єктом культурної спадщини, пам`яткою архітектури місцевого значення, на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат з судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, 20, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 26256659) охоронні договори щодо квартир АДРЕСА_12 , що є об`єктом культурної спадщини, пам`яткою архітектури місцевого значення, на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна