Ухвала

від 19.12.2024 по справі 420/36384/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36384/24

У Х В А Л А

19 грудня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства «ФТФ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ФТФ» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100500/2 від 27.09.2024р.

- визнати протиправною та скасувати повністю картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення" № UА209230/2024/003102 від 27.09.2024р.

Ухвалою від 02.12.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/23810/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.

Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається ціна позову.

Частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач оскаржує у заявленому спорі рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100500/2 від 27.09.2024р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення" № UА209230/2024/003102 від 27.09.2024р.

Згідно пункту 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Враховуючи те, що наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.

Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 «при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні під. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні».

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

В позовній заяві позивачем вказано, що позов немайнового характеру, оскільки була застосована нульова ставка ввізного мита.

Разом з тим, відповідно до пункт 27 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митні платежі складаються з: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

З відзиву відповідача вбачається, що сума донарахованих митних платежів за рішенням №UA209000/2024/100500/2 становить 3508872,11 грн.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 6560,00 грн.

З огляду на викладене, позивачу належить уточнити позовну заяву зазначивши ціну позову та надати докази сплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням ціни позову з копією для відповідача;

- докази сплати судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст.160,161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву приватного підприємства «ФТФ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва