Рішення

від 19.12.2024 по справі 420/27526/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27526/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4463,15 грн. в місяць у загальній сумі 184716,82 грн. за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 22.01.2021 р. по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024 роки;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 3 повних років служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до пункту 1 частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 3 повних років служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У вказаний період відповідачем індексація грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася не в повному обсязі. Зокрема, в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць на загальну суму 18471682 грн. Враховуючи наявність факту виплати відповідачем позивачу неповних сум індексації грошового забезпечення з 22.01.2021 р., позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 22.01.2021 р. по день фактичної виплати індексації. При цьому, виплата індексації-різниці повинна бути здійснена відповідачем з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44. Крім того, позивачу було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2021-2024 роки, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні виходячи із грошового забезпечення позивача без урахування індексації грошового забезпечення, яка має систематичний характер, а тому є невід`ємною частиною сум місячного грошового забезпечення.

Ухвалою від 04.09.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

25.09.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до архівних відомостей за 2021-2024 роки військовою частиною позивачу нараховувалася та виплачувалася починаючи з лютого 2021 року індексація грошового забезпечення. Позовні вимоги щодо застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Положення Порядку № 44 не стосуються позивача, так як він звільнений з військової служби та не отримує грошове забезпечення. Також відсутні підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбувається в одному розрахунковому періоді (без створення заборгованості та затримки на один і більше календарних місяців). Крім того, ці вимоги є передчасними, так як ще не вирішено питання про стягнення/не стягнення індексації грошового забезпечення за спірний період. Доводи позивача щодо необхідності включення індексації грошового забезпечення до місячного грошового забезпечення, з якого розраховані грошова допомога для оздоровлення за 2022-2024 роки, компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразова грошова допомога при звільненні, є безпідставними, оскільки індексація не має постійного характеру та не входить до складу грошового забезпечення.

26.09.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ньому обставин, оскільки вони не спростовують викладені у позовній заяві обґрунтування.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.01.2021 р. № 31-ОС "Про особовий склад" ОСОБА_1 , з яким укладений контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах рядового складу строком на 3 роки, з 22 січня 2021 року прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення, присвоєно первинне військове звання рядового складу "солдат".

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 04.07.2024 р. № 448-ОС "Про особовий склад" сержанта ОСОБА_1 , звільненого в запас Збройних Сил України за підпунктом "д" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 04 липня 2024 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

26.07.2024 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій серед іншого, просив перерахувати та оплатити індексацію грошового забезпечення за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. із розрахунку базового місяця 01.03.2018 р. та всіх інших нарахувань та компенсацій проведених при звільненні.

Листами від 08.08.2024 р. № 08/Ж-4318/1953, від 13.08.2024 р. № 09/Ж-4317/2061 відповідач повідомив, що розрахунок суми індексації грошового забезпечення проведено відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян" в редакції, яка діяла на той час.

Позивач вважаючи, що в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р. має право на отримання індексації-різниці та включення індексації грошового забезпечення до розрахунку виплачених грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та індексації-різниці за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р., суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону № 2011-XII).

Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст.19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Статтею 1 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ст.4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 р., що діє з 01.01.2016 р.) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.4 ст.4 Закону № 1282-XII).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2 ст.5 Закону № 1282-XII).

За змістом ч.1 ст.9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

Частиною 4 статті 9 Закону № 1282-ХІІ визначено, що Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято 30.08.2017 р. постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 р.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З 01.12.2015 р. положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.01.2022 р. у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 р. у справі № 420/3593/20, від 29.11.2021 р. у справі № 120/313/20-а, від 17.01.2022 р. у справі № 420/15397/21, від 10.05.2022 р. у справі № 420/15397/21, з 01.12.2015 р. діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01.12.2015 р. відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто, за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р.) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 р. № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 р. у ньому, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 р. в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 р. до 01.04.2021 р., передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Як зазначалося раніше, Постановою № 704 (у редакції постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103), яка набрала чинності з 01.03.2018 р., затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 р. у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 р. про виправлення описки), від 29.03.2023 р. у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 р. у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 р. у справі № 420/6982/21, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 р. набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як вже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

В той же час суд зауважує, що згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.01.2021 р. № 31-ОС "Про особовий склад" ОСОБА_1 з 22.01.2021 р. прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу, присвоєно первинне військове звання рядового складу "солдат" та призначено на посаду молодшого інструктора прикордонної служби 3 категорії-стрільцем відділення інструкторів прикордонної служби прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування. Тобто, саме з 22.01.2021 р. ОСОБА_1 почав проходити військову службу та отримувати грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .

Разом з тим, необхідно враховувати, що визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.

За висновком Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 р. у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 р. у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 р. у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 р. у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 р. у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 р. у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 р. у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 р. на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Натомість у даному випадку посадовий оклад позивача, який був призначений на посаду 22.01.2021 р., у межах спірного періоду (з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р.) внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього 22.01.2021 р. на посаду.

Отже, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло право для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 Порядку № 1078, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.04.2024 р. у справі № 160/2481/23.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно нарахування та виплати поточної індексації за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р., то суд зазначає, що відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 протягом 2021-2022 років нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення (лютий 2021 року - 438,33 грн., березень 2021 року - 331,42 грн., квітень 2021 року - 415,41 грн., травень 2021 року - 415,41 грн. червень 2021 року - 415,41 грн., липень 2021 року - 540,03 грн., серпень 2021 року - 540,03 грн., вересень 2021 року - 540,03 грн., жовтень 2021 року - 540,03 грн., листопад 2021 року - 540,03 грн., січень 2022 року - 1126,38 грн. (за грудень 2021 року та січень 2022 року), лютий 2022 року - 672,35 грн., червень 2022 року - 3274,92 грн. (за березень, квітень, травень, червень 2022 року). липень 2022 року - 1066 грн., серпень 2022 року - 1281,80 грн.) вересень 2022 року - 1281,80 грн., жовтень 2022 року - 1281,80 грн., листопад 2022 року - 1424,80 грн., грудень 2022 року - 1470,83 грн.).

У 2023 році індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася, оскільки пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

В подальшому ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2024 року становив 100,4 %, в лютому 2024 року - 100,3 %, в березні 2024 року - 100,5 %, в квітні 2024 року - 100,2 %, в травні 2024 року - 100,6 %, в червні 2024 року - 102,2 %, в липні 2024 року - 100,0 %.

Тобто, за вказаний період (з 01.01.2024 р. по 04.07.2024 р.) не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у період з 22.01.2021 р. по 31.12.2022 р. у повному обсязі нараховано та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, а у період з 01.01.2023 р. по 04.07.2024 р. правомірно не здійснювалося нарахування індексації грошового забезпечення внаслідок відсутності підстав для її нарахування.

Оскільки позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є похідними від позовної вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 22.01.2021 р. по 04.07.2024 р., в задоволенні яких судом відмовлено, то в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню

Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні із урахуванням індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. № 558, зареєстрованого в в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 р. за № 854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558).

Пунктом 2 розділу І Інструкції № 558 передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Згідно ч.1 ст.10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 глави 7 розділу IV Інструкції № 558 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Згідно пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

За приписами пункту 7 глави 8 розділу V Інструкції № 558 у разі звільнення військовослужбовців до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) органу Держприкордонслужби провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Відрахування з грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, провадиться виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військово-службовець відповідно до законодавства, на день виключення зі списків особового складу. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Пунктом 2 статті № 2011-ХІІ та пунктом 1 глави 9 розділу V Інструкції № 558 передбачено виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, процентний розмір якої залежить від підстав звільнення та розраховується з місячного грошового забезпечення.

З аналізу даних правових норм слідує, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.

Згідно ст.18 Закону № 2017-ІІІ законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону № 2017-ІІІ ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), згідно пункту 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України у спосіб підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 р. у справі № 820/3423/18, від 29.04.2020 р. у справі № 240/10130/19, від 19.03.2020 р. у справі № 820/5286/17, від 26.02.2021 р. у справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до архівних відомостей ОСОБА_1 у 2021-2022 роках щомісячно нараховувалася та виплачувалася індексації грошового забезпечення. Також протягом 2021-2022 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення у грудні 2021 року у розмірі 10012,80 грн., у липні 2022 року у розмірі 15442 грн., розрахунок якої здійснено без урахування індексації грошового забезпечення. Такі дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки.

В той же час суд зауважує, що позивачу в період з 01.01.2023 р. по 04.07.2024 р. індексація грошового забезпечення не нараховувалася внаслідок відсутності для цього підстав, оскільки пунктом 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а в період з 01.01.2024 р. по 04.07.2024 р. не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим доводи позивача про необхідність врахування індексації грошового забезпечення при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні є безпідставними.

Підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2021-2022 роки та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2021-2022 роки.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2022 роки із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко