Рішення

від 19.12.2024 по справі 420/30568/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30568/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача адвоката Білої Т.Ю. (за ордером),

представників відповідачів Одеської митниці Левченко С.Г.(згідно Витягу з ЄДРПОУ),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державній митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державній митної служби України), за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000068/2 від 06.09.2024 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000379 від 06.09.2024 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що З метою митного оформлення товарів, які ввозились на митну територію України, позивачем було подано до відповідача митну декларацію 24UA500050010007U2 від 05.09.2024 року, а також документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості, не містять розбіжностей. Проте, відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000068/2 від 06.09.2024 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000379 від 06.09.2024 року. Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки для підтвердження митної вартості товару декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення. Зауваження до підпису в конртакті є безпідстанвиим. Вартість упаковки товару входить до вартості товару. Умови оплати за товар визначені в інвойсі та повністю виконані. Вимога надати додаткові документи ж безпідставною.

Ухвалою суду від 14.10.2024року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12.11.2024 року.

28.10.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Одеська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

29.10.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024 року.

16.12.2024 року від представника відповідача надішли додаткові докази у справі.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд вислухав представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37351098) зареєстроване 14.10.2010 року (номер запису 15561020000040293) за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 22, корп. 2, приміщення 3. Основним видом економічної діяльності є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інші види: 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та компанією «GHADAN COMPANY», Єгипет (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) №31/1.1 від 31.01.2024 року (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити харчову сіль згідно рахунків (далі Товар).

Відповідно до Додаткової угоди №1 до контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року внесено зміни та викладено пункт 1 Контракту в наступній редакції:

« 1. Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар згідно рахунків.».

Відповідно до умов Контракту ціна Товару визначається в попередньому рахунку. (п. 3.1. Контракту)

Остаточна вартість партії поставленого Товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку. (п. 3.2. Контракту).

У вартість входить: вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах. (п. 3.3. Контракту).

Умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі. (п. 3.6. Контракту).

За даним Контрактом Товари поставляються окремими паріями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). (п. 4.1. Контракту).

Упаковка та маркування продукції є обов`язком Продавця. (п. 5.1. Контракту).

Вартість упаковки, маркування та робіт, пов`язаних із пакуванням включена у вартість Товару. (п. 5.4. Контракту).

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500050010007U2 від 05.09.2024, відповідно до якої, на митну територію України на умовах поставки CIF надійшов товар ПП «АЛЬФА ЛЮКС»: 1. Сіль харчова, рафінована, придатна для споживання людьми:-Refined salt Grind 0 (0.2-0.8) -2499.00тонн, 1666 слінг-бегів по 1500кг +/-2%кг,додатково упаковано в поліпропіленові мішки по 25кг(99960 мішків);Торговельна марка GHADAN COMPANY .Виробник:GHADAN COMPANY Країна виробництва Єгипет.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500050010007U2 від 05.09.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: Сертифікат якості (Certificate of quality) від 13.08.2024 № Сертифікат аналізу; Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 19.06.2024 № GH202406191; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 22.07.2024 № 20240722; Коносамент (Bill of lading) від 13.08.2024 № 1; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) від 15.08.2024 № А240055379; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 31.01.2024 № 31/1.1; Договір про надання послуг митного брокера від 01.10.2020 № 2310/20-01; Копія митної декларації країни відправлення від 24.07.2024 № 17141-1-651-2024; Платіжну інструкцію про оплату товару №321 від 25.06.2024; Платіжну інструкцію про оплату товару №349 від 16.08.2024; Оборотну-сальдову відомість по рахунку 632 за 25.06.2024 31.12.2024; Довідку про ціну №0437-inf від 06.09.2024; та інші документи, які зазначені у графі 44 МД.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у зовнішньоекономічному договорі (контракту) купівлі-продажу товарів від № 31/1.1від 31.01.2024 від імені продавця наявні два різних підписи;

3) сума в платіжних інструкціях відрізняється від даних комерційного інвойсу від №20240722 від 22.07.2024;

4) не підтверджено документально виконання пункту 3.6 контракту, хоча наявні платіжні інструкції;

5) в 44 гр. зазначено проформу інвойс № GH202406191 від 19.06.2024 , але електронний документ відсутній та не надавався разом з ЕМД

Також, митним органом встановлено, що в експортній декларації країни відправлення від 24.07.2024 №17141-1-651-2024 немає посилання ні на інвойс, ні на зовнішньоекономічний договір (контракт), тому виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товарів. Для перевірки такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням не було надіслано розрахунку ціни (калькуляції) або іншого документу, що підтверджує яка сама тара та упаковка була включена та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Каталоги та специфікації надані не були. Зазначений прайс-лист стосується цієї поставки на умовах СIF.

Так, 06.09.2024 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000068/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000379.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та компанією «GHADAN COMPANY», Єгипет (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (Контракт) №31/1.1 від 31.01.2024 року (далі Контракт) згідно з предметом якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити харчову сіль згідно рахунків (далі Товар).

За даним Контрактом Товари поставляються окремими паріями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). (п. 4.1. Контракту).

19.06.2024 року Продавець виставив Покупцю Проформу інвойс №GH202406191 з умовами поставки : CIF Порт Одеса, Україна.

22.07.2024 року Продавець виставив Покупцю остаточний комерційний інвойс №20240722 на товар з умовами поставки : CIF Порт Одеса, Україна.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Відповідно до ст. А9 Правил Інкотермс 2010 щодо CIF продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.

Отже, невід`ємною частиною витрат продавця/постачальника за умовами CIF є витрати на пакування товару, що також відображено і в Контракті №31/1.1 від 31.01.2024 року.

Так відповідно до п.3.3. зовнішньоекономічного контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року у вартість входить: вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети, крафт-пакети, позначки на пакетах.

Упаковка та маркування продукції є обов`язком Продавця. (п. 5.1. Контракту).

Вартість упаковки, маркування та робіт, пов`язаних із пакуванням включена у вартість Товару. (п. 5.4. Контракту).

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки CIF обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Щодо тверджень представника позивача про те, що у зовнішньо-економічному договорі купівлі-продажу товарів від № 31/1.1 від 31.01.2024 від імені продавця наявні два різних підписи;»

Щодо вказаного, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 74 КАСУ, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приналежність підпису конкретній людині встановлюється почеркознавчою експертизою.

За наведеної ситуації митним органом достовірність та автентичність такого зовнішньоекономічного договору піддано сумніву, хоча не наведено жодних доказів які б свідчили про це.

Договір є чинним, доказів, які б спростовували вказаний факт, відповідач не надав.

Таким чином, зауваження митного органу є безпідставними.

Стосовно тверджень митного органу, що « 3) сума в платіжних інструкціях відрізняється від даних комерційного інвойсу № 20240722 від 22.07.2024 року;»

Відповідно до Додаткової угоди №1 до контракту №31/1.1 від 31.01.2024 року внесено зміни та викладено пункт 1 Контракту в наступній редакції:

« 1. Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар згідно рахунків.».

Відповідно до умов Контракту ціна Товару визначається в попередньому рахунку. (п. 3.1. Контракту)

Остаточна вартість партії поставленого Товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку. (п. 3.2. Контракту).

Умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі. (п. 3.6. Контракту).

Вказуючи на таку розбіжність, митним органом не було враховано, що сторони попередньо погодили умови поставки і розрахунку за товар у рахунку-проформі (Proforma invoice) №GH202406191 від 19.06.2024, який було надано до митного оформлення, про що свідчить митна декларація, відповідно до умов якого 50 000,00 доларів США складає передоплата; 293 984,50 доларів США складає залишок платежу, який підлягає сплаті протягом 3х днів перед завантаженням. Отже, сума сплачена позивачем за товар згідно платіжних інструкцій, відповідає сумі, зазначеній як у рахунку-проформі, так і у комерційному інвойсі.

Таким чином, зауваження митного органу є безпідставними.

Щодо зауважень Одеської митниці, що « 4) не підтверджено документально виконання пункту 3.6 контракту, хоча наявні платіжні інструкції;».

Відаовідно до п. 3.6. Контракту №31/1.1 умови оплати: 100% попередня оплата Товару після отримання Покупцем попереднього рахунку від Продавця, якщо інші умови оплати не вказані в попередньому інвойсі. (п. 3.6. Контракту).

Суд встановив, що у попередньому інвойсі №GH202406191 від 19.06.2024 визначено внесення позивачем передплати у сумі 50000,00 дол. США та залишку 293 984,50 дол. США у термін протягом 3х днів перед завантаженням. Що й було виконано позивапеч та підтверджується платіжними інструкціями від 25.06.2024 року та від 16.08.2024 рокую

З огляду на зазначене, Позивачем виконані умови передплати передбачені п. 3.6. Контракту та попереднім інвойсом.

Додатково суд зазначає, що остаточна вартість партії поставленого Товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку. (п. 3.2. Контракту).

Щодо посилання відповідача на ненадання до митного оформлення електронного документу проформи-інвойсу № GH202406191 від 19.06.2024, суд зазначає, що оскільки позивач надав проформу-інвойс №GH202406191 від 19.06.2024 до митного органу у складі додаткових пояснень, зазначені твердження митниці є безпідставними.

Щодо посилань відповідача на відсутність в експортній декларації країни відправлення від 24.07.2024 №17141-1-651-2024 посилання на інвойс, на зовнішньоекономічний договір (контракт), суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за оформлення контрагентом митної декларації країни відправлення.

До того ж, митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та є обов`язковими до надання.

Так само, каталоги та специфікації не входить до переліку документів, визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та є обов`язковими до надання.

Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000068/2 від 06.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000379 від 06.09.2024 року за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 26044,40, який має бути стягнутий з відповідача на його користь.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державній митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000068/2 від 06.09.2024 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000379 від 06.09.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Альфа Люкс» (код ЄДРПОУ 37351098) судовий збір у сумі 26 044, 40 (двадцять шість тисяч сорок чотири) гривні 40 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Приватне підприємство «Альфа Люкс» (бульвар Французький, будинок 22, корпус 2, приміщення 3, м. Одеса, 65058; код ЄДРПОУ: 37351098.

Відповідач Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Повний текст рішення буде складений та підписаний судом 19 грудня 2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо