Справа № 420/27228/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 19140/15-32-07-07-23 від 07.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що сума пені, що зазначена в ППР, розрахована неналежним чином, а вірний розмір пені складає 231 889,20 грн (сума пені за контрактом 06/22 205 559,79 грн та за контрактом 20/22 26 329,41 грн). До того ж в графі ППР «період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення» зазначено, що термін прострочки терміну розрахунків у сфері ЗЕД по операції від 24.06.2022 року в сумі 20 000,00 дол. США складає 165 днів, що не відповідає дійсності та суперечить доданому до цього ж ППР розрахунку пені, адже прострочка складає лише 15 днів.
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/35080/24 від 15.08.2024 р.) зазначаючи, зокрема, що ТОВ «ЕКСТРАФУД» до перевірки не надані документи, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення пунктів 1,3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, а саме з підстав, визначених п.4, 6, 7 вищезазначеного Закону за контрактом від 14.03.2022 №06/22. Також відповідач зазначив, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишено без руху.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі №420/27228/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
На підставі направлення від 18.03,2024 № 4963/15-32-07-07-16, виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Долгініною Інною Олександрівною, відповідно до п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), та на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.03.2024 № 2011-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕКСТРАФУД» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами від 14.03.2022 №'06/22, від 21.04.2022 №20/22, від 16.05.2022 №23/22 за період з 14.03.2022 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
Перевірка проводилася з 18.03.2024 року по 22.03.2024 року.
Відповідно до акту від 29.03.2024 року № 11939/15-32-07-07-18, перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «ЕКСТРАФУД» встановлено порушення пунктів 1,3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків несвоєчасне надходження товару, у т.ч. по контрактам:
від 14.03.2022 №06/22, укладеному з нерезидентом FRESKBANA S.A. (Еквадор) 75 553,85 дол. США;
від 21.04.2022 №20/22, укладеного з нерезидентом "ZAMIRA DIS TIC. LTD. STI." (Туреччина) 20 000,00 дол. США.
07.05.2024 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №19140/15-32-07-07-23, згідно якого платником податків ТОВ «ЕКСТРАФУД» не вжито заходів щодо дотримання правил та норм валютного законодавства, в результаті чого повернення валютних коштів сумі 75 553,85 дол. США (еквівалент 2 210 320,32 грн.) за контрактом № 06 /22 від 14,03.2022, укладеним з нерезидентом FRESKBANA S.A (Еквадор), та 20 000,00 дол. США (еквівалент 585 098,00 грн ) за контрактом від 21.04.2022 №20/22, укладеним з нерезидентом "ZAMIRA DIS TIC, LTD. STI." (Туреччина), здійснено із порушенням граничних строків, згідно наданих до перевірки документів (Контракт від №06/22 від 14.03.2022, контракт від 21.04.2022 №20/22, банківські документи ПАТ «БАНК ВОСТОК в іноземній валюті, митні декларації, регістри бухгалтерського обліку за субрахунком 632, податкова інформація ДПС від 01.02.2023 №2238/7/99-00-07-05-02-07; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 75 553,85 дол. США 31 день, (з 21.12.2022 по 20.01.2023); 20 000,00 дол. США 165 днів (з 21.12.2022 по 04.01.2023).
Таким чином, відповідно до ППР Податковим органом було покладено на Товариство податкове зобов`язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 289 861,30 грн.
Не погодившись з ППР, Товариство звернулося зі скаргою (вих. № 27052024-1156/ ДПС від 27.05.2024 року, вх. ДПС № 21845/6 від 30.05.2024 року) до Державної податкової служби України, в якій Товариство просило ППР скасувати.
Розглянувши скаргу Товариства, ДПСУ було направлено Товариству рішення про результати розгляду скарги № 21382/6/99-00-06-01-02-06 від 12.07.2024 року, яким було залишено скаргу Товариства без задоволення, а ППР без змін.
Вважаючи вказане ППР протиправним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Стаття 13 Закону №2473 визначає, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами 2 або 3 цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно п. 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (далі - Постанова № 18).
Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (п. 14 прим. 3 Постанови № 18).
Відповідно до частини першої ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, 55 тис. грн.).
Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Як вбачається з матеріалів справи, щодо контракту від 14.03.2022 № 06/22 з нерезидентом FRESKBANA S.A. (Постачальник, Еквадор: Pedro Carbo 1014 1st floor of/103 Guayaquil Ecuador. BANCO PICHINCHA), ГУДПС нараховано пеню в розмірі 256 949,56 грн.
Так, як зазначалось вище, згідно із частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до даних з додатку №3 до Акту пеня розрахована наступним чином:
31 х (75 553,85 дол. США * 36,5686) х 0,3% = 256 949,56 грн, де « 31» кількість днів прострочення; « 75 553,85 дол. США» сума операції, за якою Товариством були порушені строки розрахунку (вартість недопоставленого товару); « 36,5686» курс НБУ гривні до долару США на момент виникнення заборгованості; « 0,3%» ставка пені за кожен день прострочення; « 256 949,56 грн» сума пені.
З наведеного вбачається, що фіскальним органом було невірно визначено курс валюти, адже під час розрахунку пені мав бути використаний курс на момент виникнення заборгованості 75 553,85 дол. США (вартість недопоставленого товару), яка виникла в момент здійснення Товариством авансового платежу на користь постачальника 24.06.2022 року.
Таким чином, під час розрахунку пені необхідно було використати курс гривні щодо долару США на 24.06.2022 року, а саме: 29,2549 грн за 1 дол. США (за даними НБУ).
Отже, на переконання суду, по контракту від 14.03.2022 № 06/22 за прострочення граничного строку на поставку товару по операції від 24.06.2022 року на суму 75 553,85 дол. США (авансовий платіж) Податковим органом мало б бути нараховано пені відповідно до наступного розрахунку:
31 х (75 553,85 дол. США * 29,2549) х 0,3% = 205 559,79 грн, де « 31» кількість днів прострочення; « 75 553,85 дол. США» сума операції, за якою Товариством були порушені строки розрахунку (вартість недопоставленого товару); « 29,2549» курс НБУ гривні до долару США на момент виникнення заборгованості на 24.06.2022 року; « 0,3%» ставка пені за кожен день прострочення; « 205 559,79 грн» належна сума пені.
Стосовно контракту від 21.04.2022 року № 20/22 з нерезидентом «ZAMIRA DIS TIC. LTD. STI.» (Постачальник, Туреччина: CANKYA MAH.4716 SK GUNES CARSISI N0:29/30 AKDENIZ/MERSIN/TURKEY), з матеріалів справи вбачається, що податковим органом було нараховано пеню в розмірі 32 911,74 грн.
Відповідно до даних з додатку №3 до Акту пеня розрахована податковим органом наступним чином:
15 х (20 000,00 дол. США * 36,5686) х 0,3% = 32 911,74 грн, де « 15» кількість днів прострочення; « 20 000,00 дол. США» сума операції, за якою Товариством були порушені строки розрахунку (вартість недопоставленого товару); « 36,5686» курс НБУ гривні до долару США на момент виникнення заборгованості; « 0,3%» ставка пені за кожен день прострочення; « 32 911,74 грн» сума пені.
Суд зауважує, що податковим органом було невірно визначено курс валюти, оскільки під час розрахунку пені мав бути використаний курс на момент виникнення заборгованості 20 000,00 дол. США (вартість недопоставленого товару), яка виникла в момент здійснення Товариством авансового платежу на користь постачальника 24.06.2022 року.
Таким чином, під час розрахунку пені необхідно було використати курс гривні щодо долару США на 24.06.2022 року, а саме: 29,2549 грн за 1 дол. США (згідно даних НБУ).
Тобто, по контракту від 21.04.2022 року № 20/22 за прострочення граничного строку на поставку товару по операції від 24.06.2022 року на суму 20 000,00 дол. США (авансовий платіж) Податковим органом мало б бути нараховано пені відповідно до наступного розрахунку:
15 х (20 000,00 дол. США * 29,2549) х 0,3% = 26 329,41 грн, де « 15» кількість днів прострочення; « 20 000,00 дол. США» сума операції, за якою Товариством були порушені строки розрахунку (вартість недопоставленого товару); « 29,2549» курс НБУ гривні до долару США на момент виникнення заборгованості на 24.06.2022 року; « 0,3%» ставка пені за кожен день прострочення; « 26 329,41 грн» належна сума пені.
При виборі способу відновлення порушеного права позивача суд бере до уваги, що позивачем не заперечується факт недотримання вимог валютного законодавства, однак з даного приводу суд також враховує таке.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішень суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
Оскільки у спірному податковому повідомленні-рішенні податковим органом визначена одна єдина сума нарахованої пені, а отже оспорюваний акт не може зберегти свою цілісність і значення у разі визнання судом цього рішення частково протиправним, а тому воно підлягає скасуванню судом повністю.
Окрім того, суд зауважує, що у доводах відзиву на позовну заяву, ГУ ДПС не було спростовано факту використання фіскальним органом помилкового курсу валюти при обчисленні грошових зобов`язань за спірним ППР.
Таким чином, при неправомірному визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань, відповідні податкові-повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, оскільки суд не уповноважений перебирати на себе дискреційні повноваження контролюючого органу з обчислення грошових зобов`язань.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вказана норма узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 19140/15-32-07-07-23 від 07.05.2024 року, є правомірними, документально підтвердженими, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, а отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
2. Визнати протиправним, та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 19140/15-32-07-07-23 від 07.05.2024 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРАФУД» (65005, Одеська обл., місто Одеса, вул.Бугаївська, будинок 46, корпус 2А, офіс 4, код ЄДРПОУ 44354134) судові витрати по сплаті судового збору у сумі : 4 347 (чотири тисячі триста сорок сім) грн. 92 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 19.12.2024 p., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 03.10.2024 р. по 01.11.2024 р., а також з 09.12.2024 р. по 13.12.2004 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123905221 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Харченко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні