Справа № 420/28846/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ПРЕМІУМ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002062 від 15.06.2023 р.
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 року №UА209000/2023/900504/2.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002115 від 19.06.2023 р.
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.06.2023 року №UА209000/2023/900529/2.
Позов мотивовано тим, що позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару, подавши відповідачу усі необхідні документи. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 30.10.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 07.11.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень посилається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких обставин та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 23.01.2023 року між ТОВ «ТОП Преміум» (Україна), як покупцем, та VARMORA GRANITO PVT LTD (Індія) як продавцем, було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №23012023-01, за яким продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується придбати Товар, зазначений у рахунках до цього Договору, та розрахуватися за товар відповідно до визначених умов у ст.3. Договору. Основні умови купівлі продажу погоджуються сторонами в цьому договорі та рахунках, які підписуються обома сторонами та є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.1. Договору сторони погодились, що товари, які продаються продавцем та купуються покупцем перераховані та описані в рахунках до цієї угоди, а рахунки стають невід`ємною частиною угоди. У рахунках сторони перераховують товари, що продаються продавцем та купуються покупцем, їх найменування, кількість, ціни, характеристики, індивідуальні ознаки, відомості про інші якості, що ідентифікують товар, а також в якості гарантії, що застосовується до товару, термін доставки товару. З моменту підписання сторонами рахунку до договору, покупець вважається таким, що підтвердив замовлення на товар (п.2.2. Договору).
Розділом 3 Договору визначений порядок розрахунків, а саме: п.3.2. покупець сплачує продавцю за товар передоплату у розмірі 30% вартості купівлі-продажу товару протягом 3 днів з дати підтвердження замовлення на товар. Покупець зобов`язується сплатити решту вартості товару не пізніше ніж протягом 15 днів з дати виставлення рахунку-фактури продавцем, якщо інше не домовлено сторонами у письмовій формі.
Специфікацією №2 до контракту № 23012023-01 від 23 січня 2023 року сторонами був узгоджений товар.
Митне оформлення даного товару здійснювалося двома митними деклараціями №23UA209170046975U9 від 15.06.2023р. та 23UA20917004800102 від 19.06.2023р., за якими Відповідачем були прийняті картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, які оскаржуються позивачем.
Поставка товару відбувалася в межах одного контракту № 23012023-01 від 23 січня 2023 року, однієї Специфікації №2, оплата відбувалася на підставі одного рахунка-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № EX22230791 від 25.03.2023р., доставка товару здійснювалась на підставі одного Коносаменту (Bill of lading) № MEDUIU238222 від 30.03.2023р.
Крім того, між ТОВ «Прайд Лоджистик» та ТОВ «ТОП Преміум» укладений Договір №01032023 від 01.03.2023 року на транспортно-експедиційні послуги (організації перевезення вантажів). Відповідно до умов п.1.1. Договору ТОВ «Топ Преміум» доручає, а експедитор приймає на себе обов`язок за винагороду та за рахунок Клієнта або вантажоодержувача виконувати або організовувати протягом дії цього Договору комплекс послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів Клієнта, а також діючи на підставі дозволу на митно-брокерську діяльність №АА002871 і відповідно до положення "Про діяльність митних брокерів на території України", бере на себе зобов`язання по митно-брокерського обслуговування Клієнта в зоні діяльності митниці України.
15.06.2023 року з метою здійснення митного оформлення товару за вищезазначеним контрактом від 23.01.2023 року №23012023-01 з VARMORA GRANITO PVT LTD (Індія), в межах Специфікації №2 до контракту від 23 січня 2023 року, декларантом позивача була подана електронна митна декларація №23UA209170046975U9, в якій митна вартість визначена за ціною договору (контракту).
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Плитка з кам`яної кераміки, глазурована, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас%: розміром 600х600мм: STATUARIO GLENZA - 1313.28 м2; MAJESTIC OНХЧ - 1313.28 м2; GOLDEN MARCO - 1368.00м2; Виробник: VARMORA GRANITO PVT. LTD. Торгівельна марка: немає даних; Країна виробництва: IN
Умови поставки (графа 20) FOB IN MUNDRA, маса нетто (кг) 77672 (графа 38), валюта і загальна сума за рахунком 19 408,08 EUR (графа 22), обмінний курс 39,5069 EUR (графа 23), вартість 967 070,10 грн. (графа 12 відомості про вартість), країна відправлення (графа 15) Індія.
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.03.2023р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № EX22230791 від 25.03.2023р., коносамент (Bill of lading) № MEDUIU238222 від 30.03.2023р., три автотранспортні накладні (Road consignment note) №№б/н від 13.06.2023р., Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № GCCI/2023/016/0254235A/00293540 від 08.04.2023р., форми TIF (міжнародне залізничне транзитне сполучення) (TIF form) №№33947453, 33947473, 33947491 від 22.05.2023р., банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 22.03.2023р., банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 05.04.2023р., банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 04.05.2023р., довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №26/05-1 від 26.05.2023р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару №2023 V02 від №б/н від 23.01.2023р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №23012023-01 від 23.01.2023p., специфікація №2 від 23.01.2023р., договір про надання послуг митного брокера (договір (контракт) про перевезення) № 01032023 від 01.03.2023р.
Листом № 15/06-1 від 15.06.2023р. декларант повідомив відповідача, що декларантом був наданий повний пакет документів, також додатково надав відповідачу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 76 від 10.05.2023р. та каталог виробника № б/н від 23.01.2023р. Даним листом було повідомлено відповідача, що інших додаткових документів надати немає можливості через їх відсутність та просив на підставі наданих документів прийняти рішення про визначення митної вартості за ціною угоди з виробником товару № 23012023-01 від 23.01.2023р. в найкоротший термін, щоб уникнути додаткових витрат, пов`язаних з простоєм транспортного засобу.
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2023 року №UA209170/2023/002062 та рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 року №UA209000/2023/900504/2.
В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів у розділі 33 рішення вказано, що відповідно до інвойсу № ЕX22230791 від 25.03.2023 продавець поставляє товар на умовах FOB MUNDRA Індія». Відповідно до Incoterms термін FOB - Free on Board (Назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до наданого рахунку № 76 від 10.05.2023 є вартість послуг з доставки вантажу морським транспортом та доставка залізницею. А послуги які надавались в порту призначення: розвантаження, обробка, зберігання та митне оформлення в порту призначення, не включені до цього рахунку, та інші рахунки на ці послуги не подані, чим порушено ч. 10 та 21 ст. 58 МКУ.
Відповідно до п. 4.1 контракту від 23.01.2023 № 23012023-01 вказано умови поставки EXW Гуджарат Індія, а у комерційному інвойсі від 25.03.2023 № 222230791 зазначено FOB Мундра Індія. Дана розбіжність в документах впливає на величину складових митної вартості.
19.06.2023 р. з метою здійснення митного оформлення Позивачем по вищезазначеному контракту від 23.01.2023 року №23012023-01 3 VARMORA GRANITO PVT LTD (Індія), в рамках Специфікації №2 до контракту від 23 січня 2023 року, декларантом Позивача також була подана електронна митна декларація №23UA20917004800102 від 15.06.2023р., в якій митна вартість визначена за ціною договору (контракту).
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Плитка з кам`яної кераміки, глазурована, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас%: розміром 600х600мм: PARADISO GREY-1313.28м2; SIVAS SATUARIO - 2712.96 м2; EMPRADOR VETICAN-1368.00 м2; Виробник: VARMORA GRANITO PVT. LTD. Торгівельна марка: немає даних; Країна виробництва: IN.
Умови поставки (графа 20) FOB IN MUNDRA, маса нетто (кг) 104888 (графа 38), валюта і загальна сума за рахунком 25 137,17 EUR (графа 22), обмінний курс 40,081 EUR (графа 23), вартість - 1 274 612,27 грн. (графа 12 відомості про вартість), країна відправлення (графа 15) - Індія.
Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 25.03.2023р., Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № EX22230791 від 25.03.2023р., Коносамент (Bill of lading) № MEDUIU238222 від 30.03.2023р., Автотранспортні накладні (Road consignment note) №№2100,3007,6593,8497 від 17.06.2023р., Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № GCCI/2023/016/0254235A/0029354 від 08.04.2023р., Форми TIF (міжнародне залізничне транзитне сполучення) (TIF form) №№33947456, 33947469, 33947470, 33947506 від 22.05.2023р., Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 22.03.2023р., Рахунок- фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №76 від 10.05.2023р., довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №26/05-2 від 26.05.2023р., Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №2023 V02 від 23.01.2023р., Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №23012023-01 від 23.01.2023 р., специфікація №2 від 23.01.2023р., Договір про надання послуг митного брокера (Договір (контракт) про перевезення) № 01032023 від 01.03.2023р., Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10063584 від 18.06.2023p.
Листом № 19/06-1 від 19.06.2023р. Декларант повідомив Відповідача, що Декларантом був наданий повний пакет документів та повідомлено, що більш додаткових документів надати не має можливості, за їх відсутності, та просив Відповідача на підставі наданих документів, прийняти рішення про визначення митної вартості за ціною угоди з виробником товару № 23012023-01 від 23.01.2023р. в найкоротший термін, щоб уникнути додаткових витрат, пов`язаних з простоєм транспортного засобу
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.06.2023 року №UA209170/2023/002115 та рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2023 року №UA209000/2023/900529/2.
Обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів міститься в розділі 33 рішення, де зазначено, що відповідно до інвойсу № ЕX22230791 від 25.03.2023 продавець поставляє товар на умовах FOB MUNDRA Індія. Відповідно до Incoterms термін FOB - Free on Board (Назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до наданого рахунку № 76 від 10.05.2023 є вартість послуг з доставки вантажу морським транспортом та доставка залізницею. А послуги які надавались в порту призначення (розвантаження, обробка, зберігання та митне оформлення в порту призначення), не включені до цього рахунку, та інші рахунки на ці послуги не подані, чим порушено ч. 10 та 21 ст. 58 МКУ.
Відповідно до п. 4.1 контракту від 23.01.2023 № 23012023-01 вказано умови поставки EXW Гуджарат Індія, а у комерційному інвойсі від 25.03.2023 № 222230791 зазначено FOB Мундра Індія. Дана розбіжність в документах впливає на величину складових митної вартості.
Позивач вважає картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Що стосується доводів відповідача про ненадання декларантом документів на підтвердження вартості послуг, які надавались в порту призначення (розвантаження, обробка, зберігання та митне оформлення в порту призначення) та які не включені до рахунку № 76 від 10.05.2023, суд зазначає, що відповідачу для підтвердження витрат на транспортування Декларантом була надана довідка про транспортні витрати №26/05-1 від 26.05.2023р., в якій зазначено, що морський фрахт від порту Мундра до порту Гдиня складає 109705,80 грн, що вже включає усі витрати, ризики та втрати, а отже в дану суму вже включено витрати зокрема на транспортування товару до порту ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України.
Крім того, відповідачу були надані декларантом рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №76 від 10.05.2023р., Коносамент (Bill of lading) №MEDUIU238222 від 30.03.2023р., автотранспортні накладні та форми TIF (міжнародне залізничне транзитне сполучення) (TIF form).
Крім того, до суду для підтвердження було надано інвойс компанії, яка здійснювала морське перевезення вантажу та надавало термінальні послуги у порту призначення.
У інвойсі № UAEWI0133223 від 02.05.2023р., зазначено, у тому числі, пункт 9 (TERMINAL HANDLING CHARGE - вивантаження з борту судна). Сума до сплати складає 7000,00 доларів США. Як зазначалося вище, митне оформлення даного товару здійснювалося двома митними деклараціями №23UA209170046975U9 від 15.06.2023р. та №23UA209170048001U2 від 19.06.2023р., за якими Відповідачем були прийняті картки відмови та рішення про коригування, які оскаржуються.
Відповідно до довідки про транспорті витрати від 26 травня 2023р. №26/05-1, яка надавалася відповідачу у складі документів до МД №23UA209170046975U9 від 15.06.2023р., витрати складають 109705,80 грн., що відповідає сумі 3000,00 доларів США (курс долару відповідно до курсу Нацбанку на 02.05.2023р. складав 36,5686 грн.).
Відповідно до довідки про транспорті витрати від 26 травня 2023р. №26/05-2, яка надавалася відповідачу у складі документів до МД №23UA209170048001U2 від 19.06.2023р., морський фрахт від порту Мундра до порту Гдиня складає 146274,40 грн, що становить 4000,00 доларів США за курсом НБУ станом на 02.05.2023р. (36,5686 грн. за 1 долар США).
Таким чином, інвойсом № UAEWI0133223 від 02.05.2023р. підтверджується, що всі складові, передбачені умовами поставки FOB, у тому числі витрати щодо вивантаження та ін. вже були включені до довідки про транспортні витрати №26/05-1 від 26.05.2023р.
Щодо твердження відповідача, що у п. 4.1 Контракта від 23.01.2023 № 23012023-01 вказано умови поставки EXW Гуджарат Індія, а у комерційному інвойсі від 25.03.2023 № EX22230791 зазначено умови поставки FOB Мундра Індія, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що дійсно, контрактом №23012023-01 від 23/01/2023р. передбачено, що товари продаються відповідно до умов міжнародної торгівлі EXW INCOTERMS Гуджарат (Індія) (п.4.1. Договору). Але також, пунктом 1.1. даного Контракту передбачено, що основні умови купівлі-продажу погоджуються Сторонами в цьому Договорі та Рахунках, які є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п.2.2. Договору з моменту підписання Сторонами рахунку до Договору Покупець вважається таким, що підтвердив замовлення на товар.
Відповідно до інвойсу від 25.02.2023 № ЕХ22230791 Сторонами були погоджені такі умови поставки як FOB Мундра Індія. Тобто Сторони дійшли згоди здійснити поставку товару на умовах FOB, що підтверджується наданими документами, які є невід`ємною частиною Договору. Отже, поставка товару за погодженням сторін Контракту була здійснена на умовах FОВ Мундра Індія.
Крім того, між сторонами Контракту №23012023-01 від 23.01.2023р. була укладена додаткова угода №1 від 23.01.2023р., відповідно до якої Сторони домовились та погодили, що Товари продаються відповідно до умов міжнародної торгівлі FOB Incoterms Мундра (Індія), які є чинними на момент укладання даної угоди.
Отже твердження відповідача, що дана розбіжність в документах впливає на величину складових митної вартості, є хибним та спростовується викладеним вище.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, банкiвські платіжні документи ідентифікуються як такі, за якими позивачем оплачений товар відповідно до договору. Подані інвойси та декларації країни відправлення відповідають даті укладення договору, товару, вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжності числового значення митної вартості товару.
У свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів у разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні ввезення товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву саме митним органом констатований у постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002062 від 15.06.2023 р., рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 року №UА209000/2023/900504/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002115 від 19.06.2023 р., рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2023 року №UА209000/2023/900529/2.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, задовольняючи позов, суд стягує понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11902,19 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» (адреса: вул. Середня, 47, кв. 36, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 42937846) до Львівської митниці (адреса: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ ВП 43971343) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002062 від 15.06.2023 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 року №UА209000/2023/900504/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002115 від 19.06.2023 р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.06.2023 року №UА209000/2023/900529/2.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ПРЕМІУМ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11902 (одинадцять тисяч дев`ятсот дві) гривні 19 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123905230 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Андрухів В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні