Рішення

від 19.12.2024 по справі 440/11819/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11819/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 липня 2024 року № 11512602/38875234 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" № 2 від 13.04.2023 датою її направлення на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинному законодавству. За твердженням позивача, на вимогу податкового органу, після зупинення реєстрації податкової накладної були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з урахуванням чого прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Зазначив, що за результатами опрацювання документів поданих платником податку, встановлено відсутність правових підстав для реєстрації податкової накладної. Крім того просив суд проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 87-95).

22.10.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог та реальності господарських операцій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у задоволенні заперечень Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

У період з 09.12.2024 по 18.12.2024 включно суддя Костенко Г.В. перебувала у відпустці, внаслідок чого справа розглянута судом 19.12.2024.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (ідентифікаційний код 38875234) пройшло державну реєстрацію юридичної особи та відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованими видами діяльності товариства є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

11.04.2023 між ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", як Продавець, та Комунальним підприємством "Ізмаїл-Світло", як Покупець, укладено договір № 152 про закупівлю товару /а.с.25-27/.

За умовами договору Продавець протягом строку дії цього Договору зобов`язується на підставі окремих заявок Покупця поставити Покупцю товар за предметом Адаптер садовий OZ-400 чорн. 180мм та Адаптер садовий ОР-400 Е/Z чорн.180 мм, за кодом ДК021:2015 32420000-3- Мережеве обладнання, належної якості, що відповідає державним стандартам і підтверджується, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар у власність та оплатити його. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, номенклатура, асортимент Товару, одиниця виміру, його кількість, ціна, загальна сума закупівлі зазначаються в Специфікації (Додаток 1), яка підписується уповноваженими представниками Сторін Договору, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і є невід`ємною частиною Договору. У п.3.1 Договору зазначено, що загальна сума закупівлі Товару по Договору становить 66 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 160,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору сторонами погоджено, що оплата Товар здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем відповідної суми коштів на поточний рахунок Постачальника, відповідно до норм, передбачених ст.49 Бюджетного кодексу України.

Розрахунки за партію Товару по Договору здійснюються після прийняття відповідної партії Товару у власність Покупця, що підтверджується видатковою накладною, в якій зазначено номенклатуру (асортимент), кількість і ціна Товару, який перейшов у власність Покупця, та загальна сума для оплати партії Товару (п.4.2. Договору).

Розрахунки за поставлений Товар здійснюються протягом 20 робочих днів з дати поставки Товару, яка визначається датою підписання видаткової накладної на Товар, при умові отримання від Постачальника рахунок-фактури, видаткової накладної. (п.4.4. Договору).

Специфікацією, яка є Додатком № 1 до Договору № 152 від 11.04.2023 року, Сторони погодили, що Постачальник має передати у власність (поставити) адаптери садові різного типу, загальною вартість 66 960,00 г рн., в т.ч. ПДВ 11 160,00 грн /а.с.28/.

На виконання зазначеного договору та замовлення покупця № 27 від 11.04.2023 ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" поставило покупцю КП "Ізмаїл-Світло", товар адаптери садові на загальну суму 66 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 160,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 41 від 11.04.2023, видатковою накладною № 17 від 11.04.2023 /а.с.29 зворотній бік/.

За фактом першої події, відвантаження товару, ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 13.04.2023 /а.с.30/.

05.05.2023 ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" отримано квитанцію, якою повідомлено, що документ збережено, реєстрацію зупинено. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 13.04.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено показник "D"=2.2397%, "P"=0. Запропоновано подати додаткові документи /а.с. 31/.

24.07.2024 Позивачем, з метою розблокування податкової накладної, було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 64 про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та копії підтверджуючих фінансово-господарську операцію документів, всього 21 додаток, а саме: договір про закупівлю товарів № 152 від 11.04.2023, специфікація до договору, замовлення покупця № 27 від 11.04.2023, рахунок на оплату № 41 від 11.04.2023, видаткова накладна № 17 від 11.04.2023, платіжна інструкція № 346779047 від 13.04.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2023-травень 2023, договір купівлі-продаж № 01/11-2022 від 01.11.2022, видаткова накладна № 11 від 20.02.2023, ТТН № 20 від 20.02.2023, платіжна інструкція від 17.03.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023, договір про надання послуг з організації перевезення № 154739 від 19.01.2018, заява про приєднання, рахунок-фактура № НП-009149652 від 20.04.2023, акт здачі-прийняття робіт № НП-009149652 від 20.04.2023, фільтрована виписка за період 01.03.2023 по 31.05.2023, платіжна інструкція № 5656 від 08.03.2023, платіжна інструкція № 5719 від 19.05.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023, договір оренди № 41/23 від 30.01.2023, акт приймання передачі майна, додаткова угода № 1 до договору, рахунок-фактура № 43 від 30.04.2023, акт надання послуг від 30.04.2023, рахунок-фактура № 41 від 31.05.2023, акт надання послуг від 31.05.2023, рахунок-фактура № 39 від 30.06.2023, акт надання послуг від 30.06.2023, платіжна інструкція № 5717 від 18.05.2023, платіжна інструкція № 5725 від 24.05.2023, платіжна інструкція № 5774 від 20.06.2023, платіжна інструкція № 5806 від 13.07.2023, фільтрована виписка за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023, акт звірки взаєморозрахунків за 2023, штатний розпис від 30.12.2021, штатний розпис за 30.12.2022, наказ № 1 від 18.09.2013, наказ № СЛГ00000003-0000000020 від 04.03.2019, наказ № СЛГ00000007- 0000000025 від 02.05.2019, наказ № СЛГ00000001-0000000016 від 12.08.2015, наказ № 1-К від 11.11.2019, наказ № 3-К від 06.05.2020, наказ № 4-К від 12.12.2019, наказ № 10-К від 21.07.2020, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2023, декларація про відповідність №UA.TR.076.D.112506-22 від 25.11.2022 з додатком /а.с.31-77/.

30.07.2024 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №11512602/38875234 від 30.07.2024, яким ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 13.04.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства (а.с. 101).

В графі додаткова інформація (зазначення конкретної документації): до повідомлення платником надано видаткову накладну від 20.02.2023 № 11 на придбання товару від неплатника ПДВ ПП "Траст-7" (42081951), який в подальшому реалізований, при цьому у декларації з ПДВ за лютий 2023 року платником не відображено у р.10.4 придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість.

Не погоджуючись із рішенням №11512602/38875234 від 30.07.2024, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб`єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно із пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як випливає із матеріалів справи підставою для зупинення реєстрації податкової накладної 2 від 30.07.2024 в ЄРПН стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації РН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, позивач надав документи, які вважав достатніми для підтвердження спірних господарських операцій.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських операцій, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань згідно умов договору.

Так, на засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом №150 від 30.07.2024, встановлено, що при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що платником надано видаткову накладну від 20.02.2023 № 11 на придбання товару від неплатника ПДВ ПП "Траст-7" (42081951), який в подальшому реалізований, при цьому у декларації з ПДВ за лютий 2023 року платником не відображено у р.10.4 придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість.

У свою чергу, суд зазначає, що з огляду на те, що до податкового органу позивачем надано документи на підтвердження інформації про господарську операцію, яка зазначена в податковій накладній від 13.04.2023 №2, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що платником надано видаткову накладну від 20.02.2023 № 11 на придбання товару від неплатника ПДВ ПП "Траст-7" (42081951), який в подальшому реалізований, при цьому у декларації з ПДВ за лютий 2023 року платником не відображено у р.10.4 придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, не відповідає правильному застосуванню норми статті 201 ПК України в системному взаємозв`язку із нормами пунктів 5 та 11 Порядку № 520, проаналізувавши які Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20 дійшов висновків, що на етапі вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника податку на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Крім того, предметом даного спору є правомірність відмови у реєстрації податкової накладної виписаної в ході здійснення господарських операцій ТОВ"СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" із Комунальним підприємством "Ізмаїл-Світло", а не із ТОВ "Інтерсівсервіс" та правомірність реєстрації / не реєстрації останнім податкових накладних.

Суд зазначає, що за приписами частини першої ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а зазначається, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, надання позивачем документів, складених неплатником ПДВ, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН і не ґрунтується на положеннях законодавства України.

Таким чином, суд доходить висновку, що обставина, якою обґрунтоване рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024 №11512602/38875234, не є належною підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 13.04.2023, у зв`язку з чим вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, може бути зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі судового рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 13.04.2024 датою її фактичного подання на реєстрацію, а тому відповідну позовну вимогу також належить задовольнити.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6212 від 03.10.2024.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а частиною другою цієї статті, - що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (основну та похідну), то розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову, становив - 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача підлягає сума в 2422,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Підстави для повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн наразі відсутні, оскільки така сума підлягає поверненню за відповідним клопотанням позивача.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару успіху у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокату Александровій Д.С. в сумі 10000 грн позивачем надано до суду копії договору №81 від 21.06.2024 про надання правової допомоги, додаткової угоди №8 від 01.10.2024 до договору про надання правової допомоги №81 від 21.06.2024, акт приймання-передачі наданих послуг №8 від 03.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024, звіт про надання правової допомоги №8 від 03.10.2024, рахунок-фактуру №03/10-4 від 03.10.2024 на суму 10000 грн, ордер серії ВІ №1245598 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 18-22/.

Згідно договору № 81 від 21.06.2024 про надання правової допомоги розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди №8 від 01.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024 оплата за отримані послуги здійснюється в повному обсязі протягом 30 днів після отримання рахунку на оплату.

Пунктом 6.1 додаткової угоди №8 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024 правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписують сторони та скріплюється печатками.

03.10.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №8 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:

- дана справа відноситься до незначної складності;

- розгляд справи проведено без участі сторін за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат у заявленому розмірі 10000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 4000 грн.

Вищевказані висновки узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.08.2024 по справі № 640/27619/21.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (вул. Автобазівська, буд. 7, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38875234) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024 №11512602/38875234.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 13.04.2023, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко