Рішення

від 19.12.2024 по справі 500/6382/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6382/24

19 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі Підприємство, ПМП «Лотос», позивач) через представника адвоката Маньківську Олену Василівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000036/2 від 23.04.2024.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару - рибної продукції, уповноваженим представником Підприємства подано електронну митну декларацію (далі - МД) №24UA403020005889U3 від 22.04.2024 з вартістю товару згідно з рахунком у сумі 1,83 дол. США/кг з усіма необхідними документами на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403020/2024/000036/2 від 23.04.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України) на рівні 2,06 дол. США /кг, аргументуючи наступним: декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. На підтвердження митної вартості товару за ціною договору надані такі документи як: договір продажу і поставки, транспортна накладна, рахунок (інвойс), пакувальний лист, прайс-лист, сертифікати, договір на перевезення, заявка та рахунок на перевезення, копія митної декларації країни відправлення.

Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

Спростовуючи твердження Тернопільської митниці про те, що до митного оформлення декларантом подано прайс-лист, який містить інформацію щодо цін враховуючи виключно умови поставки CFR Klaipeda, що обмежує конкурентність, вказує, що прайс-лист має містити відомості, яких достатньо, будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист є документом продавця, тому позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. Вимоги до змісту прайс-листів не встановлені чинним законодавством України та в розумінні статті 53 МК України є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах.

Щодо інших мотивів спірного рішення, то вказує, що виписування перевізником рахунку на оплату транспортних послуг без ПДВ ніяким чином не впливає на вартість митного оформлення товару. Підприємством сплачено кошти за надані транспортно-експедиційні послуги відповідно до виставленого рахунку від 17.04.2024, довідку про розмір транспортних витрат подано до митного оформлення.

Ще одним не вірним твердженням митного органу вважає те, що в рахунку № BS24NrO677 від 18.04.2024 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару. ЗАТ «Бенко Сервісас» надає ряд послуг ПМП «Лотос» згідно умов договору, що зазначені в рахунку і в договорі.

Зауважує, що ні в електронному запиті про надання додаткових документів, ані в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Рішення про коригування митної вартості складене формально та обмежується лише посиланнями на норми законодавства, без опису конкретної ситуації.

Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.69-72). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 22.04.2024 уповноваженою особою позивача подано МД, у якій до митного оформлення заявлено товар: рибна продукція. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено, що у наданому декларантом до митного оформлення рахунку на оплату від 17.04.2024 № TP-0000121 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК України). Через це митний орган не мав можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат і, відповідно, числового значення рівня митної вартості товару. Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Також представник Тернопільської митниці зауважила, що декларантом до митного оформлення надано міжнародну автомобільну накладну від 17.04.2024 № б/н та додатково на вимогу митниці надано договір зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023, з яких вбачається, що до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням, залучено транспортно-експедиторську компанію ЗАТ «Бенко Сервіске». Згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 ПМП «Лотос» доручає ЗАТ «Бенко Сервіс» за винагороду зберігати товар. Однак наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 18.04.2024 № Інвойс BS24 Nr0677 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені.

Додатково наданий декларантом на вимогу митниці прайс-лист від 09.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CFR Klaipeda, що обмежує їх конкурентність, а тому даний документ не є належним документом, який додатково підтверджує заявлену митну вартість.

В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 04.02.2024 №UA100190/2024/051747 на рівні 2,06 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 08.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ПМП «Лотос» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.95).

09.12.2022 між компанією «Ice Fresh Seafood Ltd» (Ісландія), продавець, та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № 0912202201 (а.с.31-36).

В додатковій угоді від 03.04.2023 сторони погодили умови поставки товару (а.с.37-39).

На виконання цього договору згідно з рахунком-фактурою (інвойс) №90340508 від 09.04.2024 позивачем на митну територію України ввезено рибну продукцію.

22.04.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Смолій Л.Б., подано до митного оформлення МД типу ІМ40АА № 24UA403020005889U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: «Філе оселедця (бабочка) морожене (лат.СІиреа harengus), розмір 58 шт/кг, без кісток та плавників, на шкірі, загальна вага нетто - 18200,00 кг. Представляє собою дві смужки м`яса нарізані паралельно хребту, правий та лівий боки рибин здвоєні без розтину по спинці. Запаковано в 910 картонних коробки. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, без консервантів, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась. Не містить ГМО. Дата виробництва: 11/2023. Термін зберігання при температурі -18 град.С - 24 місяці. Виробник: А615 Sildarvirnislan hf (Ice Fresh Seafood LTD). Торговельна марка: ICE FRESH SEAFOOD.» (а.с.79).

Відповідно до інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача одночасно з МД до митного оформлення подані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 0912202201 від 09.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) № 90340508 від 09.04.2024; автотранспортна накладна № б/н від 17.04.2024; сертифікат якості № б/н від 09.04.2024; сертифікат про походження товару № IS-061667-1 від 09.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 30-2020 від 03.01.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № ТР-0000121 від 17.04.2024; декларація-інвойс BS24 Nr0677 від 18.04.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUA0000063B3A3 від 17.04.2024 (а.с.82).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України пропонувалося надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.81).

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта надано відповідачу прайс-лист № б/н від 09.04.2024; пакувальний лист № б/н від 09.04.2024; рахунок-проформу (Proforma invoice) № 20230145 від 12.12.2023; договір зберігання товару № 24012023 від 24.01.2023; заявку від 16.04.2024 № 16/04/24 до договору на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 30-2020 від 03.01.2020; довідку про транспортні витрати від 17.01.2024 (а.с.82).

Листом від 22.04.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.83).

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000036/2 від 23.04.2024, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товарів від 09.12.2022 №0912202201, проформа-інвойс № 20230145, інші документи, наведені в графі 44 ЕМД.

Під час здійснення митного оформлення за МД № 24UA403020005889U3 від 22.04.2024 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне. Відповідно до міжнародної автомобільної накладної від 17.04.2024 № б/н та договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням, залучено транспортно-експедиторську компанію ЗАТ «Бенко Сервіс». Згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 ПМП «Лотос» доручає ЗАТ «Бенко Сервіс» за винагороду зберігати товар. Рахунок-фактура від 18.04.2024 № Інвойс BS24 Nr0677 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару. В рахунку на оплату від 17.04.2024 № TP-0000121 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж`п. 186.3 ПК); а також без відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація. Крім того прайс-лист від 09.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CFR Klaipeda, що обмежує їх конкурентність. Враховуючи вищезазначене, митний орган не має можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення і, відповідно, числового значення рівня митної вартості товару. За результатами проведеного аналізу митних оформлень даного товару іншими митними органами встановлено, що рівень вартості подібних товарів є значно вищим.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні Тернопільською митницею виснувано, що наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 МК України та статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено: Товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 04.02.2024 №UA100190/2024/051747 (товар - філе риби морожене Frozen HERRING FLAPS 5-8 Pcs/kg (CLUPEA HARENGUS) філе оселедця морожене в блоках Торгівельна марка - немає даних. Виробник: Sildarvinnslan hf, А615, Ісландія. Умови поставки: FCA Klaipeda), на рівні 2,06 дол. США/кг). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось (а.с.7-8).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.85).

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частинах другій-третій статті 53 МК України як основні так і додаткові, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 0912202201 від 09.12.2022 з додатком;

рахунок-фактура (інвойс) № 90340508 від 09.04.2024;

рахунок не було сплачено, тому банківські платіжні документи до митного органу не подавалися;

серед транспортних (перевізних) документів подано такі: автотранспортна накладна № б/н від 17.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 30-2020 від 03.01.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № ТР-0000121 від 17.04.2024; декларація-інвойс BS24 Nr0677 від 18.04.2024; заявка від 16.04.2024 № 16/04/24 до договору на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 30-2020 від 03.01.2020; довідка про транспортні витрати від 17.01.2024;

серед інших документів подано наступні: прайс-лист № б/н від 09.04.2024; пакувальний лист № б/н від 09.04.2024; рахунок-проформу (Proforma invoice) № 20230145 від 12.12.2023; договір зберігання товару № 24012023 від 24.01.2023; сертифікат якості № б/н від 09.04.2024; сертифікат про походження товару № IS-061667-1 від 09.04.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUA0000063B3A3 від 17.04.2024.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 0912202201 від 09.12.2022 з додатком визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця тощо (а.с.50-54).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № 90340508 від 09.04.2024 вартість товару становить 1,83 дол. США/кг, а всього 33306,00 дол. США (а.с.16-17). Цим документом визначено ідентифікуючі ознаки товару, ціну, строк оплати тощо. Відомості про вартість товару узгоджуються з ціною вказаною у прайс-листі продавця компанії «Ice Fresh Seafood Ltd» від 09.04.2024 (а.с.18-19).

Ціна товару в інвойсі № 90340508 від 09.04.2024 (33306,00 дол. США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA403020005889U3 від 22.04.2024 (графа 22) (а.с.79).

Згідно з інвойсом № 90340508 від 09.04.2024 передбачено умови оплати 30 днів з дати рахунку, тобто на дату митного оформлення розрахунки могли бути і не проведені. Така умова договору відповідає умовам оплати відповідно до договору (контракту) купівлі-продажу № 0912202201 від 09.12.2022 (пункт 5.2 договору).

Заявлена декларантом фактурна вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно інших складових, які включаються до митної вартості товару за ціною договору, то суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей графи 17 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000036/2 від 23.04.2024 Підприємством до додаткових складових митної вартості, визначеної за ціною договору, включено такі витрати:

за кодом 10 (витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України) в сумі 90000,00 грн,

за кодом 11 (витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України) в сумі 318,72 євро,

за кодом 12 (витрати на страхування оцінюваних товарів) 40,00 євро (а.с.7).

На підтвердження цих витрат до митного оформлення разом з МД подано необхідні документи, які підтверджують кожну з цих додаткових складових. Так, з рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Транс Максима» № ТР-0000121 від 17.04.2024 вбачається, що до складу таких входить: 90000,00 грн вартість перевезення з м.Клайпеда (Литва) до м/п Краківець (Україна), 20000,00 грн вартість перевезення по Україні (а.с.55). Ці ж відомості підтверджуються довідкою про транспортні витрати від 17.01.2024 (а.с.56). Вартість транспортно-експедиційних послуг до митної території України 90000,00 грн відповідає сумі, яку декларант позивача включив як додаткову складову митної вартості до ціни договору. Як вже зазначав суд вище щодо цих витрат наданий відповідний договір, заявка (а.с.50-54).

Не встановив суд і розбіжностей у первинних документах, що подані декларантом позивача на підтвердження витрат по кодах 11 та 12. Так, матеріали справи містять рахунок-інвойс BS24 Nr0677 від 18.04.2024 з відомостями про наданні позивачу послуги ЗАТ «Бенко Сервіс», до яких включені експедиційні послуги по двох рахунках. Вартість наданих послуг по інвойсу № 90340508 від 09.04.2024 складає 318,72 євро (зберігання, декларація, вет.сертифікат, маркування) та 40 євро страхування. Такий документ подавався митному органу разом з МД №24UA403020005889U3 від 22.04.2024 та містив посилання на договір № 24012023 від 24.01.2023. Сам договір № 24012023 від 24.01.2023 наданий декларантом після початку консультацій на письмову вимогу відповідача.

Відповідно до пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Саме такі витрати декларант ПМП «Лотос» включив до додаткових складових митної вартості, визначеної за ціною договору: транспортування до митної території України, експедиційні послуги, страхування.

Повертаючись до підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №24UA403070001542U9 від 16.02.2024 зводяться до такого:

1) декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні;

2) у наданому декларантом до митного оформлення рахунку на оплату від 17.04.2024 № TP-0000121 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України;

3) відповідно до міжнародної автомобільної накладної від 17.04.2024 № б/н та договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням залучено транспортно- експедиторську компанію ЗАТ «Бенко Сервіс». Згідно договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023 ПМП «Лотос» доручає ЗАТ «Бенко Сервіс» за винагороду зберігати товар. Рахунок-фактура від 18.04.2024 № Інвойс BS24 Nr0677 не міститься інформації щодо числових значень складського зберігання товару;

4) прайс-лист від 09.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CFR Klaipeda, що обмежує їх конкурентність;

5) у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару є вищою за заявлену декларантом.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися разом із митною декларацією, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, про що зазначено вище, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості (описані вище обставини), є безпідставними та надуманими.

Фактурна вартість продукції становила 33306,00 дол.США або 1325175,80 грн. До складових митної вартості позивач включив транспортні витрати, експедиційні послуги та витрати на страхування. Такі витрати належно підтверджені.

Відтак, митний орган необґрунтовано в оскаржуваному рішенні вказує про ненадання документів, що підтверджують митну вартість товару.

Частиною одинадцятої статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення; податки, які справляються в Україні.

Виходячи з цієї норми, суд висновує що нарахування чи ненарахування на транспортні витрати ПДВ, в тому числі на території України, немає жодного значення для визначення митної вартості товару. Відповідне зауваження відповідача стосовно нарахування ПДВ в оскаржуваному рішенні є недоречним.

Стосовно залучення МПМ «Лотос» транспортно-експедиторської компанії ЗАТ «Бенко Сервіс», то вже як зазначав вище суд така надавала свої послуги відповідно до умов договору зберігання товару від 24.01.2023 № 24012023, за надані послуги по спірній поставці товару виставила рахунок-фактуру від 18.04.2024 № BS24 Nr0677, в якому розписані усі надані послуги, вартість яких складає 318,72 євро (експедиційні послуги, декларація, вет.сертифікат, маркування) та 40 євро страхування. Митний орган безпідставно вказує на відсутність інформації щодо числових значень складського зберігання товару, бо декларантом позивача включені усі витрати за послуги, отримані від ЗАТ «Бенко Сервіс», відповідно до виставленого рахунку від 18.04.2024.

Стосовно недоліків прайс-листа, то з цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.

Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі від 09.04.2024 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), експортній митній декларації країни відправлення, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару.

Також суд вважає слушними пояснення позивача, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, Підприємство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.

У свою чергу, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Також суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000036/2 від 23.04.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №1009 від 01.05.2024 (а.с.6). Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, до стягнення не заявлено.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» (вулиця Бродівська, 44, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21153067) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000036/2 від 23 квітня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.