Ухвала

від 18.12.2024 по справі 520/24880/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА

18 грудня 2024 року № 520/24880/24

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду у м. Харкові в порядку письмового провадження в м. Харкові питання про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШИНЕРІ ГРУП" (просп.Героїв Харкова, буд. 247, оф. 44,м. Харків,61037) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

форма В4 від 05.06.2024 № 00316210713, яким зменшено суму від`ємного значення на 191 866,00 грн.

ПС від 05.06.2024 № 00316330713, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн.;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машинері Груп (адреса: 61037, м. Харків, пр-т Героїв Харкова (Московський), 247, оф. 44 код 39193728) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір в сумі 6 056, 00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про необхідність зупинення провадження з наступних підстав.

Як убачається з позовної заяви Головним управлінням ДПС в Харківській області прийнято податкові повідомлення- рішення від 05.06.2024 № 00316210713 та № 00316330713, котрі складені на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість.» № 21471/20-40-07-13-05/39193728 від 10.05.2024 року.

В свою чергу, як вбачається із зазначеного акта перевірки, документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Машинері Груп» було проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що не погоджуючись із підставами призначення перевірки Наказом ГУ ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024, Товариство 21.04.2024 звернулося за допомогою системи «Електронний Суд» до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Згідно з даними КП Діловодство спеціалізованого суду в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебуває справа № 520/10789/24, предметом якої є оскарження наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Так, відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 року № 520/10789/24 (суддя Тітов О.М.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З викладеної норми процесуального закону суд робить висновок, що обов`язковою підставою для ухвалення судом рішення про зупинення провадження у справі є постановлення судом висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи до вирішенні іншої справи. При цьому законодавець акцентує увагу, що суд не може посилатись на об`єктивну неможливість, якщо зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже у такому випадку, суду потрібно об`єктивно оцінювати, що є предметом доказування у даній справі та якими саме доказами такий доказується.

У цьому контексті доцільним буде наголосити на ст. 74 КАС України, а саме:

1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У справі, що розглядається предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 05.06.2024 № 00316210713 та № 00316330713, які прийняті на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від № 21471/20-40-07-13-05/39193728 від 10.05.2024 року.

Стаття 86 ПК України. Оформлення результатів перевірок

86.1. Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Пунктом 2 Розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 передбачено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, акт перевірки, на думку суду, є основним доказом у справі про оскарження податкових повідомлень-рішень.

За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що як в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18, так і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 містяться висновки про те, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки можуть бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Відтак, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та може підлягати скасуванню.

У ракурсі досліджуваного питання необхідно акцентувати, що з системного аналізу норм ПК України випливає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки: прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу доходів і зборів; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.

Всі ці етапи мають самостійне правове значення та підлягають дослідженню при розгляді та вирішенні спорів даної категорії.

Так, на етапі встановлення підстав для проведення позапланової перевірки з мотивів можливого порушення платником податків вимог законодавства орган доходів і зборів зобов`язаний надіслати платникові податків запит, відповідь на який має бути подана 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України). Залежно від наявності або відсутності відповідної відповіді та її змісту може бути зроблено висновок про необхідність проведення перевірки. Оцінює зміст відповіді платника податків орган доходів і зборів. Проте платник податків може не погодитися з висновком контролюючого органу, вважаючи, що запит було надіслано безпідставно, або що його відповідь на запит є вичерпною і не потребує проведення перевірки викладених у ньому даних.

Відповідні правовідносини можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах при оскарженні наказів про призначення перевірки.

У справі №820/19845/14 (адміністративне провадження №К/9901/8919/18) (предмет позову - визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, Верховний Суд визнав безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ не підлягає скасуванню, оскільки був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням, з огляду на те, що норми, які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов`язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 справа № 1340/4669/18.

Отже, виходячи з аналізу справ, переглянутих Верховним Судом у касаційному порядку, предметом розгляду яких були накази про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки обґрунтованим є висновок про те, що у разі призначення невиїзної документальної перевірки платник податків має право оскаржувати відповідні рішення (в тому числі накази про призначення перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку, навіть після оформлення її результатів у вигляді акта.

За результатами розгляду відповідних позовів платників податків адміністративний суд має оцінити правомірність призначення та проведення невиїзної документальної перевірки та прийняти рішення щодо правомірності або протиправності наказу про призначення перевірки, або дій щодо її проведення. Юридичним наслідком прийняття такого судового рішення відповідно до розглядуваної позиції має бути визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту.

Відповідно, це матиме вплив на прийнятті податкові повідомлення-рішення. Зазначене пояснюється тим, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Суд повторно наголошує, що ст. 79 ПК України не передбачає можливості платника не допустити перевіряючих до проведення невиїзної позапланової документальної перевірки.

Отже, платник податків має право оскаржити до суду наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки навіть за фактом проведення такої.

Звідси, зважаючи на взаємопов`язаність висновків суду у справі про оскарження наказу про проведення перевірки, виходячи із предметів доказування у даних справах, суд вважає за наявну об`єктивну неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки № 1272-п від 28.03.2024.

Крім того, суд бере до уваги, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Отже, у контексті даної справи одночасне вирішення двома судами у справах, які хоча й містять різний предмет спору, однак доказуванню підлягають аналогічні у певній частині правовідносини, не сприятиме утвердженню принципу правової визначеності та поваги до остаточного й обов`язкового до виконання рішення суду.

У розумінні п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд вбачає пов`язаність спору про скасування наказу контролюючого органу з приводу призначення податкової перевірки та спору про скасування податкових повідомлень-рішень, виданих контролюючим органом на реалізацію висновків проведеної на підставі згаданого наказу перевірки.

Отже, оскільки обставина відповідності закону наказу про проведення перевірки, на підставі висновків якої було видано оскаржувані податкові повідомлення-рішення (тобто обставина легальності здобуття об`єктивних даних про викладене у тексті акту податкове правопорушення), має безпосереднє значення для встановлення обставин законності цих рішень, то суд вважає, що розгляд даної адміністративної справи є неможливим до набрання законної сили рішенням суду по справі Харківського окружного адміністративного суду №520/10789/24, у зв`язку із чим наявні підстави для зупинення провадження у справі.

Керуючись положеннями ст. ст. 236, 248. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 520/24880/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень до набрання законної сили рішенням по адміністративній справі № 520/10789/24.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 18 грудня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.