Рішення

від 19.12.2024 по справі 520/27033/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року справа №520/27033/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (просп. Науки, буд. 27-Б, 8 пов.,м. Харків,61072, код 37364327) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України № 2238/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 01.08.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, площа Львівська, будинок 8) надати нову Індивідуальну податкову консультацію з питання, поставленого у Зверненні ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» про надання індивідуальної податкової консультації за вих. № 2022/07/18-1 від 18.07.2022, з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) надати Звіт про виконання рішення суду у тридцятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства надано індивідуальну податкову консультацію, яка суперечить нормам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а відтак зазначена індивідуальна податкова консультація є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію вказаної ухвали доставлено відповідачу до електронного кабінету через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник Державної податкової служби України надав відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність податкової консультації. Зазначив, що враховуючи те, що норми частини 14-1 статті 8 Закону № 2464 (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування») є імперативними щодо конкретного кола платників єдиного внеску резидентів Дія Сіті, сплата єдиного внеску у разі дотримання вимог, визначених підпунктами 2, 3 частини 1, пункту 10 частини 2 статті 5 Закону № 1667 (Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні), здійснюється у розмірі мінімального страхового внеску, в тому числі за осіб з інвалідністю, які працюють у резидента Дія Сіті. При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотка. Враховуючи зазначене у сукупності з нормами чинного законодавства ДПС було надано вичерпну ІПК, котра не суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи Позивача зводяться до бажання знизити базу оподаткування та сплату податку до державного бюджету України. При цьому, не виправдання прийнятою ДПС спірною ІПК сподівань та очікування Позивача з приводу порушених питань не є підставою для визнання такої консультації протиправною. ДПС вважає, що вищезазначені норми ПК України, встановлюють, що податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що в даному випадку не мало місця, а також існує норма закону, котра вказує на інакше застування певного податкового механізму.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 17.01.2024 по 05.02.2024 та з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці, у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

19.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» подало до Державної податкової служби України звернення про надання індивідуальної податкової консультації (вих. № 2022/07/18-1 від 18.07.2022).

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягала в тому, що на підставі Наказу Міністерства цифрової трансформації України від 15.02.2022, ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» набуло статус резидента Дія Сіті (запис в Реєстрі Дія Сіті № 13 від 15.02.2022).

У зверненні позивачем було поставлене наступне питання практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи: «Яку відсоткову ставку слід застосовувати підприємству-роботодавцю, що є резидентом Дія Сіті, при здійсненні розрахунку мінімального страхового внеску для працівника, який є особою з інвалідністю 22% чи 8,41% ?».

01.08.2023 ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» отримало індивідуальну податкову консультацію № 2238/ІПК/99-00-24-03-03-06, відповідно до якої контролюючий орган зробив висновок про те, що відповідно до частини 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", встановлюється: а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», - у розмірі мінімального страхового внеску. При цьому мінімальний страховий внесок сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій), встановлюється у розмірі 22 відсотка. Водночас відповідно до частини 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. Враховуючи те, що норми частини 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є імперативними щодо конкретного кола платників єдиного внеску резидентів Дія Сіті, сплата єдиного внеску у разі дотримання вимог, визначених пп. 2, 3 частини 1, пункту 10 частини 2 статті 5 Закону № 1667, здійснюється у розмірі мінімального страхового внеску, в тому числі за осіб з інвалідністю, які працюють у резидента Дія Сіті. При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22%.

Не погодившись із такою позицією контролюючого органу, ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації № 2238/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 01.08.2023.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з абз. 1 п. 52.1 та п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п.п. 52.3 ст. 52 Податкового кодексу України, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Положеннями п.п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України визначено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Правові засади нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За змістом абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини 1, пунктом 10 частини 2 статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», - у розмірі мінімального страхового внеску.

В свою чергу, відповідно до пунктів 9, 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» правовий режим Дія Сіті - сукупність правових норм, якими визначаються права та обов`язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв`язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі; Резидент Дія Сіті - юридична особа, яка відповідно до цього Закону набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам: 1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою цієї статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі; 2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця; 3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев`яти осіб; 4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу); 5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою цієї статті.

Положеннями пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що мінімальний страховий внесок сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

В той же час, відповідно до частини 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41%, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» також регулюється Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015. Дія цієї Інструкції поширюється на страхувальників, зазначених у частині 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до абзаців 1-3 підпункту 5 пункту 2 Розділу ІІІ «База нарахування та розміри єдиного внеску» Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску № 449 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону, встановлено у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску, крім: підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, - для яких єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 8,41% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Як встановлено судом, в основу оскаржуваної податкової консультації Державною податковою службою України покладено висновок про те, що норми частини 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування») є імперативними щодо конкретного кола платників єдиного внеску резидентів Дія Сіті; сплата єдиного внеску у разі дотримання вимог, визначених підпунктами 2, 3 частини 1, пункту 10 частини 2 статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні), здійснюється у розмірі мінімального страхового внеску, в тому числі за осіб з інвалідністю, які працюють у резидента Дія Сіті. При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22%.

В той час, як відповідно до частини 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41%, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Отже, спірним у даному випадку є визначення розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування для платників резидентів Дія Сіті, які є роботодавцями осіб з інвалідністю, та його правова природа.

Виходячи з системного аналізу норм, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступного.

Норми частини 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є імперативними щодо визначення розміру єдиного внеску для резидентів Дія Сіті, проте зазначена норма не є спеціальною щодо норми частини 13 статті 8 зазначеного Закону, яка визначає розмір єдиного внеску, що підлягає сплаті платником-роботодавцем за умови працевлаштування у нього осіб з інвалідністю.

Така правова позиція цілком узгоджується із тим, що така пільга у вигляді сплати єдиного внеску платником-роботодавцем, в якого працюють особи з інвалідністю, в розмірі 8,41% є гарантованим законодавством правом суб`єкта господарювання та засобом стимулювання роботодавців на працевлаштування осіб з інвалідністю.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що сплата єдиного внеску здійснюється у розмірі мінімального страхового внеску за осіб з інвалідністю, які працюють у резидента Дія Сіті, який розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22%, з огляду на неправильне застосування відповідачем норм матеріального права, яке виражене у неправильному тлумаченні норм частин 13, 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Позивач відноситься як до зазначеної у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» категорії платників єдиного внеску, так і має статус резидента Дія Сіті.

Згідно з частиною 13 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41%, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

В свою чергу, згідно з частиною 14-1 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", встановлюється: а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", - у розмірі мінімального страхового внеску.

Керуючись вищезазначеними нормами права та зважаючи на те, що ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» є одночасно і резидентом Дія Сіті, і роботодавцем, який працевлаштовує осіб з інвалідністю, податкові зобов`язання товариства, в тому числі зі сплати єдиного внеску за осіб з інвалідністю, не можуть бути диференційовані лише з підстав наявності у роботодавця статусу резидента Дія Сіті.

Отже, суд приходить до висновку, що до зазначеного кола правовідносин має застосовуватись саме спеціальна норма частини 13 статті 8 зазначеного Закону, оскільки вона встановлює особливості регулювання нарахування єдиного внеску для платників, у яких працюють особи з інвалідністю, у порівнянні із загальною нормою (частини 5 статті 8 Закону), яка поширюється на всіх платників єдиного внеску, які є роботодавцями, незалежно від наявності/відсутності у них статусу резидента Дія Сіті, тобто врегульовує вужче коло суспільних відносин.

При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Разом із тим, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

При дослідженні індивідуальної податкової консультації, суд дійшов висновку, що індивідуальна податкова консультація суперечить нормам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; в індивідуальній податковій консультації відсутнє системне тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у їх сукупності; в індивідуальній податковій консультації не враховано особливостей, передбачених Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015; індивідуальна податкова консультація не містить обґрунтування наведених податковим органом фактів.

Разом із тим, вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано належної оцінки вказаним позивачем у зверненні обставинам, разом із поставленим питанням.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості наданої індивідуальної податкової консультації.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що оскаржувана у даній справі індивідуальна податкова консультація містить позицію контролюючого органу, яка не узгоджуються із законом.

Зважаючи, що відповідач при прийнятті спірної податкової консультації діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, правомірності свого рішення належними доказами не довів, суд дійшов висновку, що оскаржувана в цій справі індивідуальна податкова консультація ДПС України №2238/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 01.08.2023 як акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправною та скасуванню в судовому порядку.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, площа Львівська, будинок 8) надати нову Індивідуальну податкову консультацію з питання, поставленого у Зверненні ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» про надання індивідуальної податкової консультації за вих. № 2022/07/18-1 від 18.07.2022, з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Принцип обов`язковості судових рішень закріплений статтею 14 КАС України, якою передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відповідно до положень пункту 53.2 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, в силу приписів статті 53 ПК України після скасування цієї ІПК та набрання рішенням законної сили у цій справі, у податкового органу виникає безальтернативний обов`язок щодо надання нової податкової консультації, з урахуванням висновків суду.

У зв`язку з відсутністю необхідності для прийняття рішення з приводу вказаного питання, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за даним позовом шляхом зобов`язання ДПС України надати звіт про виконання рішення суду у тридцятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (просп. Науки, буд. 27-Б, 8 пов.,м. Харків,61072, код 37364327) до Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України № 2238/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 01.08.2023.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» (просп. Науки, буд. 27-Б, 8 пов., м. Харків, 61072, код 37364327) сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Тітов