Рішення

від 28.11.2024 по справі 580/9302/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року справа № 580/9302/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

представника позивача Крісак М.В. (за ордером у режимі відеоконференції),

представника відповідача Білоуса В.Ю. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна компанія Мірана до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна компанія Мірана (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2024 №8827/23-00-09-01, яким застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна компанія Мірана штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2514502,11 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.06.2024 №8829/23-00-09-01, яким застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна компанія Мірана штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн.

Позов мотивовано тим, що перевірка, на підставі якої прийняті спірні рішення, проведена протиправно та за відсутності законних підстав. Позивач зазначає, що для проведення фактичної перевірки мають існувати обставини та передумови, які дозволяють податковому органу призначати та проводити таку перевірку. Однак, призначаючи перевірку, посадова особа ГУ ДПС у Миколаївській області у наказі від 01.05.2024 №648-п обмежилась лише посиланням на 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України і не конкретизувала, у зв`язку з чим саме проводиться фактична перевірка позивача. За таких обставин, вказаний наказ не може вважатися правомірним, а з огляду на приписи п.81.1.ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу не мали право приступати до проведення фактичної перевірки платника без наявності підстав для її проведення, що свідчить про безпідставність перевірки та, як наслідок, нікчемність її наслідків.

Щодо суті порушення, позивач зазначає, що залишки товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться за адресою оптового складу у м. Миколаїв були зняті та оригінали документів по наявним залишкам товарів були надані посадовим особам ГУ ДПС у Миколаївській області одразу на початку фактичної перевірки 03.05.2024.

Всі інші документи, які зазначені у запиті представником товариства було подано 08.05.2024 в канцелярію ГУ ДПС у Миколаївській області, адже головний державний інспектор відмовився їх приймати у представника підприємства через те, що вони були подані пізніше зазначеного у запиті терміну, тобто не 07.05.2024, а 08.05.2024. Додатково, копії документів надавались і під час здійснення адміністративного оскарження.

Враховуючи наявність первинних документів, що підтверджують облік товарних залишків, які були на початок проведення перевірки та надання саме їх для перевірки, а не за весь період що охоплений перевіркою, висновки акту є необґрунтованими та необ`єктивними, і відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11.10.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Позивач є платником акцизного податку як суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, що здійснює реалізацію підакцизних товарів, а контролюючі органи проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Системний аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отже, перевірка проведена за наявності законних підстав.

Щодо суті порушення, відповідач вказує, що під час проведення фактичної перевірки оптового складу позивача встановлено надлишок підакцизних товарів на загальну суму 2514502,11 грн., чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Службовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області, які проводили фактичну перевірку надано (на початок перевірки 03.05.2024) письмове звернення (запит) про надання документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Станом на 07.05.2024 позивачем на запит контролюючого органу не надано вищезазначені документи (їх копії), а саме: документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, що відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР є підставою для застосування штрафних санкцій.

16.10.2024 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

На підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 01.05.2024 №648-п, направлень від 01.05.2024 №1138/14-29-09-01-07, №1140/14-29-09-01-07 службові особи ГУ ДПС у Миколаївській області здійснили фактичну перевірку діяльності позивача на оптовому складі за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд.108/1(літера П-1).

За її наслідками складений акт від 07.05.2024 №9616/14-29-09-01-08/44817091, в якому зафіксовано, що під час проведення фактичної перевірки оптового складу встановлено факт ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме: встановлено надлишок підакцизних товарів на загальну суму 2514502,11 грн., чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями.

Перелік та вартість вказаної продукції, наявної на оптовому складі на момент проведення фактичної перевірки, щодо якої суб`єктом господарювання не надано первинних документів, які підтверджують її походження, відображено у відомості «Залишки по складу: вул. Мала Морська, буд. 108/1(літера П-1) м. Миколаїв станом на 03.05.2024.

Працівниками контролюючого органу, які проводили фактичну перевірку, 03.05.2024 вручено торгівельному представнику ТОВ «Дистрибуційна компанія «МІРАНА» - Кузьмовичу Роману Олександровичу запит про надання документів (копій документів) від 03.05.2024 (відмітка про вручення засвідчена підписом Кузьмовича Романа Олександровича від 03.05.2024) (Запит №1).

В порушення п.п.20.1.6 п. 20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 ПК України, платником податків весь перелік документів, перерахованих у запиті, у вказану дату - 07.05.2024, надано не було.

Вказане кваліфіковане як порушення:

п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

п.85.2 ст.85 ПК України.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідач прийняв спірні податкове повідомлення-рішення від 20.06.2024:

№8827/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2514502,11 грн. за ведення з порушенням обліку товарних запасів;

№8829/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн. за ненадання контролюючому органу під час податкового контролю документів.

Надаючи оцінку спірним рішеннями, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Щодо підстав проведення перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною перевіркою згідно підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України вважається така, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Вона здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений у ст.80 ПК України.

Для вирішення спору суд враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у поставної від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23.

Судова палата звернула увагу на правове формулювання п.80.2 ст.80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім п.81.1 ст.81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У справі, що розглядається, в основу проведення фактичної перевірки позивача, відповідачем покладено підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України (правова підстава).

За приписами підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд зазначає, що вимоги до змісту наказу про проведення перевірки фактично визначені в абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України.

За змістом вказаної норми права в такому наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Водночас аналіз абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме наявність/отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації.

Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Дослідивши копію наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 01.05.2024 №648-п «Про проведення фактичної перевірки», суд встановив, що він містить, зокрема, відомості про:

- мету перевірки контроль за дотриманням вимог законодавства з питань обліку, ліцензування та виробництва, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

- вид перевірки фактична перевірка;

- підстави для проведення перевірки п.п.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України.

Наказ підписаний в.о. начальника ГУ ДПС у м. Миколаївській області.

Здійснивши аналіз положень ст.ст.75, 80, 81 ПК України у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що підстава проведення фактичної перевірки визначена безпосередньо у п.п.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України та у контролюючого органу відсутні обов`язки для зазначення в наказі про призначення фактичної перевірки передумов її призначення.

При цьому, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Отже, вищевказаний наказ відповідає вимогам ПК України, а протилежні доводи позивача, суд вважає необґрунтованими.

Крім того, правомірність вищевказаного наказу не є предметом цього спору, а тому доводи позивача про його протиправність суд вважає необґрунтованими.

Суд також враховує, що стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами 1-4 підп.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд врахував, що вказаних вимог службовими особами контролюючого органу дотримано.

Так, направлення на проведення перевірки від 01.05.2024 №1138/14-29-09-01-07, №1140/14-29-09-01-07 пред`явлені уповноваженій особі (торговельному представнику) Кузьмовичу Р.О. особисто 03.05.2024, про що свідчить його підпис на направленнях. Крім того, наявний підпис вказаної особи про ознайомлення із службовими посвідченнями та про вручення копії наказу на проведення перевірки.

Отже, перевірка позивача, за наслідками якої прийняті спірні рішення призначена та проведена з дотриманням вказаних вище норм ПК України.

Стосовно суті виявлених порушень.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення від 20.06.2024 №8827/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2514502,11 грн. за ведення з порушенням обліку товарних запасів, суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР).

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22, які обов`язкові для врахування судами відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний суд зазначив, що розділ ІІ Закону №265/95-ВР врегульовує питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

До 01 січня 2022 року пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачав, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Законом №1914-IX, який набрав чинності 01 січня 2022 року, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР викладено в наступній редакції: «Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)».

Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). При цьому до 01 січня 2022 року суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення.

Разом з тим, відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону.

Стаття 20 Закону №265/95-ВР (із змінами, внесеними Законом №1914-IX) передбачає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, диспозиція норми статті 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, за змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

З огляду на викладене Верховний Суд у справі №420/12275/22 дійшов висновку, що платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 20 Закону №265/95-ВР, у разі надання документів які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), до часу завершення перевірки.

Як встановлено судом, під час проведення фактичної перевірки позивача, працівниками контролюючого органу, які проводили фактичну перевірку, 03.05.2024 вручено торгівельному представнику ТОВ «Дистрибуційна компанія «Мірана» - Кузьмовичу Роману Олександровичу запит від 03.05.2024 №1 про надання документів за період діяльності з 13.06.2023 до часу проведення перевірки, а саме:

накази на призначення керівника, головного бухгалтера/бухгалтера, касира;

у разі укладання договору про надання підприємству бухгалтерських послуг - копії відповідних документів, які свідчать про дані обставини;

розрахункові книжки;

трудові договори з найманими працівниками/цивільно-правові угоди;

книгу(и) обліку розрахункових операцій;

оборотно-сальдові відомості по 281, 282, 203 рахункам;

паспорт, реєстраційне посвідчення на РРО, довідка про опломбування;

у разі здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні, відповідні підтверджуючі документи;

сторінки паспорту особи/осіб, якими проводились розрахункові операції станом на початок проведення перевірки;

виписка з Єдиного реєстру, ліцензії на діяльність, довідка з ЄДР;

закупівельні акти;

перелік доведених до відокремленого підрозділу розпоряджень та/або наказів;

інвентаризаційні відомості;

первинні документи, які свідчать про оприбуткування товару, який знаходиться за місцем реалізації та зберігання;

первинні документи, згідно яких здійснюється реалізація товару;

наказ про облікову політику підприємства;

договори відповідального зберігання (за наявності);

журнал реєстрації наказів;

внутрішній розпорядчий документ (наказ чи розпорядження), яким встановлений перелік посад та кількість посадових осіб (з П.І.Б.), уповноважених підписувати касові документи.

Оригінали вищенаведених документів або належним чином їх завірені колії зобов`язано надати 07.05.2024 до приміщення ГУ ДПС у Миколаївській області.

Відмітка про вручення цього запиту засвідчена підписом Кузьмовича Романа Олександровича від 03.05.2024.

Отже, позивач був обізнаний необхідністю надання підтверджуючих документів щодо ведення господарської діяльності та обліку товарних запасів до 07.05.2024 належним чином.

07.05.2024 службовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області складено акт про ненадання документів №532/14-29-09-01-09/44817091, яким зафіксовано, що представниками або уповноваженими особами ТОВ «Дистрибуційна компанія «Мірана» не надано документи згідно запиту від 03.05.2024 №1.

Отже, станом на час завершення перевірки та складання акту фактичної перевірки від 07.05.2024 №9616/14-29-09-01-08/44817091, витребовуваних у запиті від 03.05.2024 №1 надано не було.

Вказане відповідно до ст.20 Закону №265/95-ВР є підставою для застосування штрафних санкцій.

Водночас, 08.05.2024 (вх. ГУ ДПС у Миколаївській області від 08.05.2024 №24072/6) позивачем надано такі документи:

копія наказу про прийняття на роботу представника торгівельного регіонального структурного підрозділу у м. Миколаїв №192-к/тр від 20.10.2023;

копія наказу про призначення на посаду директора товариства;

копія наказу про призначення на посаду головного бухгалтера;

копія наказу про призначення на посаду касира;

копія ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами №990211202300011 від 20.06.2023 року, дійсна до 04.05.2028;

довідка про внесення місць зберігання до ЄДР;

виписка з ЄДР від 25.09.2023;

копія договору оренди нежитлового приміщення №ЮО-558 від 19.09.2023.

Водночас, позивачем не надано витребовуваних у запиті від 03.05.2024 №1 документів щодо обліку товару, а саме: закупівельні акти; інвентаризаційні відомості; первинні документи, які свідчать про оприбуткування товару, який знаходиться за місцем реалізації та зберігання; первинні документи, згідно яких здійснюється реалізація товару.

При цьому, надання вказаних документів обліку товару суду під час подання позовної заяви, суд не бере до уваги, оскільки доказів надання таких документів до часу завершення перевірки суду не надано.

Зважаючи на ненадання документів щодо обліку товарів до часу завершення перевірки, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.06.2024 №8827/23-00-09-01 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.06.2024 №8829/23-00-09-01, яким застосовано до позивача штраф 1020,00 грн. за ненадання контролюючому органу під час податкового контролю документів, суд зазначає таке.

Відповідно до підп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

Згідно з п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 85.2 ст.85 цього Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 ст. 85 ПК України).

Пунктом 121.1 ст.121 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи перевіряючими під час проведення перевірки складено та вручено письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копій) до 07.05.2024, саме: накази на призначення керівника, головного бухгалтера/бухгалтера, касира; у разі укладання договору про надання підприємству бухгалтерських послуг - копії відповідних документів, які свідчать про дані обставини; розрахункові книжки; трудові договори з найманими працівниками/цивільно-правові угоди; книгу(и) обліку розрахункових операцій; оборотно-сальдові відомості по 281, 282, 203 рахункам; паспорт, реєстраційне посвідчення на РРО, довідка про опломбування; у разі здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні, відповідні підтверджуючі документи; сторінки паспорту особи/осіб, якими проводились розрахункові операції станом на початок проведення перевірки; виписка з Єдиного реєстру, ліцензії на діяльність, довідка з ЄДР; закупівельні акти; перелік доведених до відокремленого підрозділу розпоряджень та/або наказів; інвентаризаційні відомості; первинні документи, які свідчать про оприбуткування товару, який знаходиться за місцем реалізації та зберігання; первинні документи, згідно яких здійснюється реалізація товару; наказ про облікову політику підприємства; договори відповідального зберігання (за наявності); журнал реєстрації наказів; внутрішній розпорядчий документ (наказ чи розпорядження), яким встановлений перелік посад та кількість посадових осіб (з П.І.Б.), уповноважених підписувати касові документи.

07.05.2024 службовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області складено акт про ненадання документів №532/14-29-09-01-09/44817091, яким зафіксовано, що представниками або уповноваженими особами ТОВ «Дистрибуційна компанія «Мірана» не надано документи згідно запиту від 03.05.2024 №1.

Застосовуючи вказані правові норми, за встановлених обставин ненадання позивачем службовій особі контролюючого органу під час проведення перевірки документів, суд дійшов висновку про недотримання позивачем норм пункту 85.2 ст. 85 ПК України, а отже і правомірність застосованого штрафу в розмірі 1020,00 грн. згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2024 №8829/23-00-09-01.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна компанія Мірана.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Учасники справи:

1) позивач товариство з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна компанія Мірана (18001, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд.31/1, код ЄДРПОУ 44817091);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663).

Повне судове рішення виготовлено 09.12.2024.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ