Рішення

від 19.12.2024 по справі 580/12132/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року справа № 580/12132/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко Алли, за участю:

секретаря судового засідання Могили Ірини,

представника позивача Коваленко Вікторії,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу № 580/12132/24 за позовом Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна, накладеного згідно з постановою від 13.08.2024 ВП №61810253,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Державна установа "Черкаська виправна колонія (№62)" (далі позивач) з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП№75765952, винесену 13.08.2024 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Аллою Григорівною, якою накладено арешт на майно боржника;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з майна, накладеного згідно з постановою від 13.08.204 ВП№61810253.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно наклав арешт на майно, оскільки відповідно до ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» від 23.06.2005 №2713-1V майно органів і установ виконання покарань належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і звернення стягнення на нього не допускається.

Ухвалою від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 18.12.2024, зазначив, що підстави для зняття арешту з усього майна (коштів боржника або його частини) передбачені частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-V111, проте у виконавчому провадженні №75765952 такі підстави відсутні.

У судове засідання, призначене на 12.00 год 19.02.2024, прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав.

Відповідач надав до суду клопотання, яким просив розглядати справу у відсутності свого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, з`ясувавши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву суд встановив такі фактичні обставини.

13.08.2024 року державним виконавцем Другого ВДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75765952 з виконання вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-45096-50У від 05.06.2024 про стягнення з Державної установи "Черкаська виправна колонія №62" на користь Головного управління ДПС у Черкаській області боргу у сумі 1 817 352,34 грн.

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно «Черкаської виправної колонії (№ 62)», ЄДРПОУ 44131663, виконавче провадження № 75765952 входить до зведеного виконавчого провадження № 76791878.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження № 75765952 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, постанова про звернення стягнення на кошти та рахунках боржника та постанову про звернення стягнення на майно боржника.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на підставі постанови Другого ВДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.08.2024 року ВП№75765952 зареєстровано арешт на нерухоме майно за № 56251526 та зареєстровано обтяження на рухоме майно за №31497208.

Не погоджуючись з постановою про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно від 13.08.2024 ВП №75765952 та реєстрацією в Державному реєстрі речових прав арешту нерухомого майна та заборони на відчуження рухомого майна позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII ) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стаття 10 Закону №1404-VIII передбачає наступні заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом частини 5 статті 48 Закону №1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин 1-4 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

За змістом вказаних приписів одним із видів звернення стягнення на майно боржника є арешт такого майна, який не може застосовуватись до майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Частиною 1 статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 №2713-IV (Закон №2713-IV) державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 26 Закону №2713-IV майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань. Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об`єктом застави.

Частина 5 статті 26 Закону №2713-IV закріплює, що звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається.

Згідно ст.77 Господарського кодексу України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства. Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 1 положення про Державну установу "Черкаська виправна колонія (№62)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.12.2020 №866/5 (далі - Положення) Черкаська виправна колонія (№62) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України).

Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст).

Діяльність виправної колонії контролюється та координується Департаментом з питань виконання кримінальних покарань (далі -Департамент).

Управління та контроль за діяльністю виправної колонії у сфері ресурсного забезпечення, матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення виробничої діяльності, у тому числі комунальних послугах, продуктах харчування та речовому забезпеченні здійснюється державною установою «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України».

Виправна колонія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, може мати інші печатки та штампи.

Виправна колонія є бюджетною неприбутковою установою.

Пунктом 12 Положення передбачено, що майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань та не може бути об`єктом застави.

Виправна колонія утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством (пункту 13 Положення).

З урахуванням наведеного, звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно позивача, у тому числі шляхом накладення арешту на майно, не допускається.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова про арешт майна боржника ВП№75765952, винесена 13.08.2024 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Аллою Григорівною, є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд також зазначає, що на підставі постанови ВП№75765952 від 13.08.2024 про арешт майна боржника відповідачем зареєстровані обтяження в Державному реєстрі речових прав, а саме: арешт на нерухоме майно за №56251526 та заборона на відчуження рухомого майна за №31497208.

Отже наслідком визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 13.08.2024 ВП№75765952 є внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про скасування арешту нерухомого майна та заборони на відчуження рухомого майна позивача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028, 00 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків, 50, м. Черкаси, 18601, код ЄДРПОУ 36157425) про арешт майна боржника ВП №75765952 від 13.08.2024, якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" (вул. лейтенанта Мукана, 30, м. Черкаси, 19603, код ЄДРПОУ 08564854).

Зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків, 50, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425) вчинити дії щодо скасування реєстрації обтяжень майна Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" (вул. лейтенанта Мукана, 30, м. Черкаси, 19603, код ЄДРПОУ 08564854) в Державному реєстрі речових прав, здійсненої на підставі постанови про арешт майна боржника від 13.08.204 ВП №№75765952, а саме: арешту на нерухоме майно за №56251526 та заборони на відчуження рухомого майна за №31497208.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425) на користь Державної установи "Черкаська виправна колонія (№62)" (вул. лейтенанта Мукана, 30, м. Черкаси, 19603, код ЄДРПОУ 08564854) судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривен 00 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО