Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 126/774/24
Провадження № 2/126/501/2024
"11" грудня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
за участі представника позивача Паламарчук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про стягнення заборгованості по заробітній платі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" заборгованість в сумі 46 659,17 грн., з них: сума боргу по заробітній платі 40 280,83 грн. та суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 10 жовтня 2017 року по 23 січня 2024 року за 20 (двадцять) календарних днів в розмірі 6 378,34 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 у період з 10 жовтня 2017 року по 23 січня 2024 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та займав посаду майстра. 23 січня 2024 року згідно наказу № 01-К/43 про припинення трудового договору ОСОБА_1 було звільнено з посади майстра ТОВ «ЕДБ» на підставі поданої ним заяви, за згодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП. Наказом визначено: «бухгалтеру провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 і виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 10 жовтня 2017 року по 23 січня 2024 року 20 (двадцять) календарних днів (ст.24 ЗУ «Про відпустки»)». Окремо 23.01.2024 року позивач надіслав заяву про направлення йому на пошту трудову книжку та копію наказу про припинення трудового договору. З наказом позивач був ознайомлений 23.01.2024 р через Viber повідомлення з прикріпленою фотографією наказу. Проте позивачу було надіслано поштою лише трудову книжку, а належно завірену копію наказу № 01-К/43 про припинення трудового договору позивач не отримував. В день звільнення ОСОБА_1 , відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. Відповідач у день звільнення мав здійснити повний розрахунок та виплатити йому всі суми, що належать позивачу від підприємства, але цього не відбулося. Позивач неодноразово усно звертався з проханням здійснити з ним розрахунок та виплатити йому належні суми, які мають бути нараховані при звільненні, однак відповідач оплату не здійснює та обґрунтовує свою позицію тим, що у підприємства є фінансові складнощі. 23.02.2024 року з метою досудового врегулювання спору та необхідністю збирання доказів для захисту і представництва інтересів позивача в суді, представником позивача на офіційну електрону пошту відповідача було направлено адвокатський запит за вих.№23/02/24 про надання інформації та копії документів, що її підтверджують. В адвокатському запиті представник позивача просила надати інформацію про причини затримки виплат належних громадянину ОСОБА_1 при звільненні та просила надати довідку-розрахунок нарахованих сум, в т.ч. суму належної компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (20кален.днів). 28.02.2024 року на електронну пошту представника позивача отримано відповідь на адвокатський запит за вих.№08/82, в якому відповідач підтверджує, що остаточний розрахунок з звільненим працівником проведено не було та повідомляє, що головною причиною затримки у виплаті ОСОБА_1 є затримки у фінансуванні підприємства. Разом з відповіддю на адвокатський запит Відповідач надав Довідку про наявну суму заборгованості ТОВ «ЕДБ» на користь ОСОБА_1 в розмірі 49848,34 грн. Станом на дату подачі даного позову до суду відповідач досі розрахунку не здійснив на користь позивача. Лиш 06.03.2024 року здійснили виплату в сумі 3189,17 грн.. Ця часткова виплата суми після отримання адвокатського запиту підтверджує, що відповідач усвідомлює, що ним порушено вимоги трудового законодавства при звільненні працівника і будь-яким способом ухиляється від відповідальності, лише обіцяє здійснити розрахунок, який належить до виплати ОСОБА_1 .
Представник позивача, адвокат Паламарчук О.А., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи в суді, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 він у період з 10.10.2017 по 23.01.2024 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та займав посаду майстра.
23 січня 2024 року згідно наказу № 01-К/43 про припинення трудового договору ОСОБА_1 було звільнено з посади майстра ТОВ «ЕДБ» на підставі поданої ним заяви, за згодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП.
Вказаним наказом визначено: «бухгалтерії провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 і виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 10 жовтня 2017 року по 23 січня 2024 року 20 (двадцять) календарних днів (ст.24 ЗУ «Про відпустки»)».
З наказом позивач був ознайомлений 23.01.2024 р через месенджер Viber повідомлення з прикріпленою фотографією наказу.
За письмовою заявою позивача трудову книжку йому було надіслано поштою.
Позивач стверджує, що відповідач письмово не повідомив йому про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів.
Згідно відповіді на адвокатський запит ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» № 08/82 від 28.02.2024 повідомило, що станом на 24.02.2024 остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено не було. Головною причиною затримки у виплаті остаточного розрахунку є затримки у фінансуванні.
Згідно довідки ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» 02-04Д від 27.02.2024 заборгованість ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» перед ОСОБА_1 становить 49848,34грн.
Згідно виписки по рахунку від 25.03.2024 ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» 06.03.2024 здійснило виплату ОСОБА_1 в сумі 3189,17 грн.
Як передбачено ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно зі ст. 22 цього Закону та ст. 97 КЗпП України суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку - ст. 15 Закону України "Про оплату праці".
Згідно з вимогами ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткова) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати (ст. 74 КЗпП України). Аналогічна норма міститься і у ст. 2 Закону України "Про відпустки".
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КЗпП України, ст. 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам (ч. 20 ст. 10 Закону України "Про відпустки").
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується, зокрема, грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно з правовим висновком, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Крім того, необхідно зазначити, що у ч. 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування та докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав жодного доказу щодо погашення, або зменшення заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки станом на день розгляду справи, не спростував розрахунки та доводи викладені у позовній заяві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., оскільки позивач при зверненні до суду із даним позовом був звільнений від його сплати.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що 23 лютого 2024 року між Адвокатським бюро "Ольги Паламарчук" в особі адвоката Паламарчук О.А. та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичних послуг №23.
Відповідно до п. 3.1. даного договору оплата за надані послуги проводиться відповідно до Додатка №1, який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до Додатка №1 до договору про надання юридичної допомоги № 23 від 23.02.2024 про встановлення розміру та порядку оплати за надані послуги сторони погодили, що клієнт сплачує кошти у фіксованій сумі 6000 грн. Підписанням цього додатку сторони підтверджують , що клієнт сплатив, а АБ "Ольги Паламарчук" отримано кошти від клієнта в сумі 6000 грн. 27.03.2024 АБ "Ольги Паламарчук" та ОСОБА_1 підписано акт № 1/23 прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 49, 81, 82, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (код ЄДРПОУ 33757711, місцезнаходження: 19003, Україна, Черкаська область, місто Канів, вулиця Енергетиків, будинок 65) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість в сумі 46 659,17 грн. (сорок шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 17коп.), з них: сума боргу по заробітній платі 40 280,83 грн. (сорок тисяч двісті вісімдесят гривень 83 коп.) та суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 10 жовтня 2017 року по 23 січня 2024 року за 20 (двадцять) календарних днів в розмірі 6 378,34 грн. (шість тисяч триста сімдесят вісім гривень 34 коп.).
Допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (код ЄДРПОУ 33757711, місцезнаходження: 19003, Україна, Черкаська область, місто Канів, вулиця Енергетиків, будинок 65) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані з наданням позивачу послуг з професійної правничої допомоги у сумі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.)
Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Енергетично-дорожнєбудівництво» (кодЄДРПОУ 33757711,місцезнаходження:19003,Україна,Черкаська область,місто Канів,вулиця Енергетиків,будинок 65)1211грн.20коп.судового зборуна користьдержави (отримувачкоштів:ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106Код ЄДРПОУ37993783,Банк отримувачаКазначейство України(ЕАП),Рахунок отримувачаUA908999980313111256000026001,Код класифікаціїдоходів бюджету22030106).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20.12.2024.
Суддя В. І. Губко
Суд | Бершадський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123906939 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Бершадський районний суд Вінницької області
Губко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні