Постанова

від 19.12.2024 по справі 200/4573/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року справа №200/4573/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А, Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 р. у справі № 200/4573/24 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 22.05.2024 року № 870 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу від 30.05.2024 року № 252 о/с про звільнення з поліції, поновлення на посаді майора поліції, начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2024 року по день фактичного поновлення на службі, допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді майора поліції, начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць, стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не допускав порушень службової дисципліни. Висновок службового розслідування базується лише на припущеннях та на не підтвердженій інформації. Звільнення із займаної посади не відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Комісією не обґрунтовано застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Судом не враховано, що на день видання оскаржуваного наказу позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності. Судом не враховано, що позивач на законних підставах перебував на лікуванні, що підтверджується відповідними довідками. Докази, отримані в рамках досудового розслідування кримінального провадження за №12024050000000125 від 16.02.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не є належними доказами у цій справі. Службове розслідування було проведено з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затв.наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, зокрема, позивач не був викликаний рекомендованим листом для надання пояснень та доказів, що є порушенням прав позивача.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України, остання займана посада - заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області - майор поліції .

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 25.02.2022р. № 330 тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області.

Позивач 03.06.2024 року звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з рапортом щодо звільнення зі служби у поліції.

Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.06.2024 року № 1371/12/01-2024 позивач повідомлений, що рапорт від 03.06.2024 року щодо звільнення зі служби в поліції розглянутий управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області та повідомлено, що на підставі наказу Головного Управління Національної поліції в Донецькій області від 22.05.2024 року № 870 наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 30.05.2024 року № 252 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 01.06.2024 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області №672 від 22.04.2024р. на підставі рапорту начальника управління превентивної діяльності УПД ГУНП в Донецькій області полковника поліції О.Неборака було призначено службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни заступником начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни заступником начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_1 від 17.05.2024 року встановлено, що факт тривалої відсутності на службі без поважних причин підтвердився. За порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині вірності Присязі поліцейського, знання нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції: п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині належного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, позивач підлягає звільненню.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.05.2024 року № 870 за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині вірності Присязі поліцейського, знання нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції: п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині належного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 30.05.2024 року № 252о/с заступник начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області - майор поліції ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону№ 580 поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У відповідності до статті 64 Закону №580-VIII вступаючи на службу в поліції особа складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

За змістом пункту 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; - вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; - запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку № 893).

Зазначені положення узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Як вбачається з висновку службового розслідування відносно позивача, в його діях встановлені порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині вірності Присязі поліцейського, знання нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції: п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині належного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а саме позивач в березні 2023 року самовільно, без відома керівництва, залишив територію Донецької області та виїхав до м. Буча Київської області. Починаючи з 03.03.2023 року і до 30.04.2024 року він нібито перебував на лікуванні в медичних закладах м. Києва та Київської області, де йому були відкриті лікарняні, законність яких сумнівна.

За весь час перебування на лікарняному в медичних закладах м. Києва та Київської області упродовж 2023-2024 років у позивача відповідно до листків непрацездатності завжди спостерігається захворювання лише загального характеру, що в свою чергу потребувало нетривалого лікування. Однак останній після закриття лікарняного у зв`язку з одужанням знову відкривав лікарняний уже в іншій лікарні, посилаючись на погане самопочуття, при цьому обіцяних копій листків непрацездатності керівництву УПД ГУНП в Донецькій області жодного разу не надав, що свідчить про небажання позивача ставати до роботи, ухилення від виконання своїх службових/функціональних обов`язків та ставить під сумнів законність його перебування на лікарняних.

Відповідно до висновку службового розслідування, з метою якісного збору матеріалів, всебічного та об`єктивного проведення службового розслідування, а також підтвердження чи спростування фактів лікування позивача у медичних закладах як стаціонарно, так і амбулаторно, в ході проведення службового розслідування було здійснено виїзди до лікарень м. Києва та Київської області, в яких останній лікувався та отримував лікарняні листки непрацездатності.

Під час проведення службового розслідування опитано: заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності та контролю якості з медичної допомоги КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району міста Києва ОСОБА_2 ; сімейного лікаря КНП «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» В. Волошину; заступника директора з правових питань та юридичного забезпечення КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Н. Павлішину; приватного сімейного лікаря ОСОБА_3 ; старшого адміністратора ТОВ Медичного центру «Доктор-24» В. Домогатську; пацієнта травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8» О. Перекотій; завідувача відділення першої терапії КНП «Київська міська клінічна лікарня №8» О. Білан; лікаря-травматолога КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8» А. Левандовського; заступника директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Деснянського району Н. Жукову; медичного директора ТОВ «Клініка сімейної медицини «Здравиця» ОСОБА_4 ; лікаря загальної практики КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Подільського району К. Лисенко. До того ж, з метою встановлення факту перебування на стаціонарному лікуванні з 20.04.2024 ОСОБА_1 , відвідано палату, в якій останній перебував на стаціонарному лікуванні. До матеріалів справи додані інформаційні довідки до медичного висновку, копії виписок із медичної карти амбулаторного хворого.

Крім того, в провадженні слідчого управління ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024050000000125 від 16.02.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом того, що посадовими особами окремих медичних закладів м. Києва та Київської області внесені завідомо недостовірні відомості до офіційних медичних документів, а саме до лисків непрацездатності на ім`я заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП в Донецькій області Д. Нікієнко.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 замість перебування на стаціонарному лікуванні в м. Києві та Київської області з 21.04.2023 року по 04.05.2023 року, з 22.06.2023 року до 03.07.2023 року, з 14.07.2023 до 28.07.202 року, з 19.02.2024 до 28.02.2024, з 20.04.2024 до 22.04.2024 відвідував Вінницьку, Житомирську, Івано-Франківську, Рівненську та Тернопільську області. У деяких випадках під час під час перебування на амбулаторному лікуванні він в медичних закладах зовсім не з`являвся, проте відвідував Кіровоградську, Дніпропетровську, Черкаську, Житомирську, Рівненську та Львівську області, що вказує на те, що стан здоров`я ОСОБА_6 зовсім не хворобливий, оскільки дозволяє останньому мандрувати Україною та при цьому вводити в оману своє керівництво, а також вказує на відсутність останнього на службі без поважних причин.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ним вимог п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині вірності Присязі поліцейського, знання нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції: п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині належного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського.

Під час розгляду справи судом не було встановлено порушення відповідачем Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затв.наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893.

Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Колегія суддів вважає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 10.10.2019р. у справі №815/2443/16, від 04.12.2019р. у справі №824/355/17-а, від 26.01.2021р. у справі № 2140/1342/18, від 13.08.2020р. у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18, від 15.04.2021 у справі №240/2677/20.

Як вбачається з Висновку службового розслідування від 17.05.2024р. обставин, що пом`якшують відповідальність позивача, не встановлено.

Водночас, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що позивач, маючи знання та навички, затребувані під час війни, усвідомлюючи важливість займаної посади, легковажно поставився до виконання своїх функціональних обов`язків в тяжкий для країни час, знехтував обов`язком мужньо служити народу України та довірою України, що безумовно обтяжує його відповідальність.

Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.

Колегія суддів вважає, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз викладених вище правових норм Закону № 580-VIII дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.

Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, як ступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому спірний наказ є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого дисциплінарного проступку.

Частиною 3 статті 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 р. у справі № 200/4573/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 р. у справі №200/4573/24 - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена 19 грудня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 19 грудня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко