Постанова

від 09.12.2024 по справі 440/2137/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 р.Справа № 440/2137/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 24.06.24 по справі №440/2137/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОН ТРЕЙД»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОН ТРЕЙД» (далі ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач, апелянт, ГУ ДПС у Кіровоградській області, податковий орган, контролюючий орган), в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15.05.2024, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00108590707 від 28.12.2023 форми "Р", яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) та збільшено/нараховано суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та штрафні санкції у загальному розмірі 6256909,00 грн, повністю;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00108640707 від 28.12.2023 форми "Р", яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в частині збільшення/донарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5553630,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 638405,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позов ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №00108590707 від 28 грудня 2023 року та №00108640707 від 28 грудня 2023 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5553630,00 грн та штрафних санкцій у сумі 638405,00 грн, всього 6192035,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області на користь ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» витрати зі сплати судового збору у сумі 30 280,00 грн.

Не погодившись з цим судовим рішенням, ГУ ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року по справі та ухвалити постанову про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на висновки проведеної ним перевірки в ході якої податковим органом встановлено нереальність здійснення господарських операцій, в зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації товару для ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» наступними контрагентами постачальниками: ТОВ «РЕСУРС ПРОФ» (попередня назва ТОВ «АВГУСТ ПРОМ»), ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» нереальність придбання ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» товарів, а саме з вищенаведеними постачальниками, та неправомірність документального оформлення взаємовідносин, що фактично не здійснювалися, що засвідчує факт безоплатного отримання товару ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД». Підставою для таких висновків слугували:

- наявність рішень контролюючих органів про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості: ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (від 13.12.2022 № 65422), ТОВ «РЕСУРС ПРОФ» (від 26.04.2021 № 16789), ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» (від 14.12.2021 № 62306),

- інформація про те, що ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (ТОВ «РЕСУРС ПРОФ») та ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» є фігурантами кримінальних проваджень;

- те, що ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» зареєстровані податкові накладні на придбання ДП у найбільшого постачальника ТОВ «ХІМПРОДТОРГ ЛТД», яке є фігурантом кримінальних проваджень.

Також стверджує, що ним правомірно проведено перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2017 по 30.06.2023 з огляду на зміни у законодавстві, пов`язані з введенням карантину та оголошенням воєнного стану з таких підстав.

З огляду на нормативно-правове регулювання питання проведення перевірок у період дії карантину та воєнного стану, лише з 01.08.2023 стало можливим проведення документальних перевірок та відповідно застосовування штрафних санкції та збільшення податкових зобов`язань по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Вказує, що контрольний захід ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» було заплановано відповідно до плану-графіку документальних перевірок на жовтень 2023 року, затверджено ДПС України проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік.

Зазначає, що граничні терміни подання декларації за лютий, березень 2017 року по податку на додану вартість та за 1 квартал 2017 року по податку на прибуток, визначені та складають строки, які враховані відповідно до абз.11 ст. 52? підрозділу 10 «Інша перехідні положення» ПК України, з врахуванням карантинних обмежень та введення воєнного стану, а саме:

- декларація за лютий 2017 року граничний строк подання звітності 20.03.2017 починає перебіг з 21.03.2017 завершується 20.03.2020 (18.03.2020 у зв`язку з запобіганням виникнення і поширення короно вірусної хвороби (COVID-19) термін зупинено);

- декларація за березень 2017 року граничний строк подання звітності 20.04.2017 починає перебіг з 21.04.2017 завершується 20.04.2020 (18.03.2020 у зв`язку з запобіганням виникнення і поширення короно вірусної хвороби (COVID-19) термін зупинено);

- декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року граничний строк подання звітності 09.05.2017 (18.03.2020 у зв`язку з запобіганням виникнення і поширення короно вірусної хвороби (COVID-19) термін зупинено).

ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» не погодилося з доводами апелянта та подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вказало на безпідставність доводів апеляційної скарги та правильне вирішення спору судом першої інстанції.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Світловодської міської ради, дата та номер державної реєстрації: від 16.07.2013 №14461020000001906; взяте на облік як платник податків 17.07.2013; є платником податку на додану вартість, акцизного податку, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору.

У період з 20.10.2023 по 16.11.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 30.06.2023.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2023 №8630/11-28-07-07/38475635 (том 1 а.с. 33-67), відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України, п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 занижено податок на прибуток на загальну суму 5580595 грн: за 2017 рік в сумі 2405821 грн (1 квартал 2017 року - 2405821 грн, півріччя 2017 року - 2405821 грн, три квартали 2017 року - 2405821 грн); за 2020 рік в сумі 1500039 грн (півріччя 2020 року - 677654 грн, три квартали 2020 року - 1080014 грн); за 2021 рік в сумі 1499974 грн (1 квартал 2021 року - 293110 грн, півріччя 2021 року - 446421 грн, три квартали 2020 року - 1352766 грн); за 2022 рік в сумі 174761 грн (три квартали 2022 року - 147796 грн);

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 5005527 грн, у тому числі: за 2017 рік - 2227737 грн (січень - 100378 грн, лютий - 1045270 грн, березень 1082089 грн); за 2020 рік - 1388925 грн (травень - 627457 грн, вересень - 372556 грн, жовтень - 103333 грн, листопад - 285579 грн); за 2021 рік - 1388865 грн (лютий - 271398 грн, квітень - 141955 грн, серпень - 18715 грн, вересень - 820493 грн, грудень - 136304 грн).

28.12.2023 на підставі висновків акту від 23.11.2023 №8630/11-28-07-07/38475635 ГУ ДПС у Кіровоградській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №00108590707, яким ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 6256909 грн, з яких: 5005527 грн - податкові зобов`язання, 1251382 грн - штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 24-26);

- №00108640707, яким ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 6225 741 грн, з яких: 5580595 грн - податкові зобов`язання, 645146 грн штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 27-30).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №00108590707 від 28.12.2023 повністю та №00108640707 від 28.12.2023 в частині збільшення/донарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5553630,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 638405,00 грн, звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту та у податковій звітності з податку на прибуток сум витрат за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів, вчинених між ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» та його контрагентами ТОВ «СЕРВІСОЙЛ», ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» та ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ».

На переконання відповідача, господарські операції ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» з вказаними контрагентами, не носили реального характеру, є фіктивними та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

Мотивуючи такі доводи, контролюючий орган виходив із встановлення під час планової перевірки позивача фактичного заниження останнім податку на додану вартість та податку на прибуток, що зумовлено: - наявністю недоліків у оформленні в межах господарських операцій видаткових накладних та товарно-транспортних накладних; - наявністю негативної податкової інформації в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу відносно контрагентів (постачальників) позивача по ланцюгах постачання товару; - наявністю відомостей про те, що ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 40511614), ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 39176765) та їх постачальники по ланцюгу значаться фігурантами у кримінальних справах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків податкового органу, викладених в акті перевірки належними та допустимими доказами, та наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вказує, що ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідно до якої суб`єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон. Ця конституційна норма вимагає дотримуватися приписів Закону як підстави для вчинення суб`єктом владних повноважень активних дій. Закон, своєю чергою, визначає, описує, який юридичних факт чи їх сукупність повинні бути наявними для того, щоб у владного суб`єкта виникли повноваження діяти тим чи іншим чином. Будь-яка діяльність та будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності таких юридичних фактів, визначених законом, буде проявом свавільності.

Конструкція "в межах повноважень" у розумінні ст. 19 Конституції України стосується обсягу повноважень і вказує на необхідність суб`єкту владних повноважень діяти виключно в тих межах, на які їх уповноважили Конституція та закони України. Це означає, що суб`єктам владних повноважень заборонено вчиняти будь-які дії або приймати будь-які рішення, можливість вчинення чи прийняття яких прямо не передбачена в тексті закону для певного випадку. Будь-які такі рішення або дії будуть проявом свавільності.

Нарешті, "у спосіб" у тексті ч. 2 ст. 19 Конституції України вказує на те, що, по-перше, спосіб вчинення дій і прийняття рішень обов`язково має бути встановлений законом. Положення ч. 2 ст. 19 Конституції вимагає того, щоб і підстави вчинення дій та прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, і межі їхніх повноважень, і спосіб вчинення дій та прийняття рішень були або встановлені на конституційному рівні, або закріплені на рівні закону. По-друге, суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти й приймати рішення саме в такий спосіб, який передбачений законом, тобто неухильно дотримуватися визначеної на рівні закону процедури вчинення юридично значущих дій та прийняття обов`язкових для інших суб`єктів рішень. По-третє, суб`єкти владних повноважень не мають права вчиняти дії чи приймати рішення свавільно, тобто у спосіб, відмінний від того, який визначений законом.

Суд також звертає увагу на відсутність ієрархічного підпорядкування вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України. Жодна з них не є важливішою за іншу. Суб`єкти владних повноважень можуть діяти та приймати рішення виключно з дотримання усіх трьох із них одночасно. Таким чином, порушення владним суб`єктом визначеної законом процедури вчинення дій або прийняття рішень є настільки ж неприпустимим, як і вчинення ним дій (прийняття рішень) без уповноваження законом.

Також заслуговує й акцент положень Конституції України на необхідності визначення способу вчинення дій або прийняття рішень для суб`єкта владних повноважень (процедури їх вчинення) саме на рівні закону. Оскільки рішення або дії суб`єктів владних повноважень як органів публічної адміністрації прямо впливають на права та інтереси інших осіб, вимоги до процедури їх вчинення, які запобігають порушенням прав осіб та свавільності повинні бути встановлені саме законодавчим органом як органом представницької демократії як одна із передумов дотримання принципу верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи оцінку правомірності висновків акту перевірки в частині встановлення заниження податок на прибуток всього в розмірі 25965602 грн та заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 28850668 грн, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, зазначає.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1. стаття 134 ПК України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1.).

Згідно з п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV(далі-Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Отже, податковий кредит та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично підтвердженими належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність, це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У судовій практиці суду касаційної інстанції домінуючим є таке тлумачення цих норм у їх взаємозв`язку (ст. 44, пп. 14.1.36, 14.1.231 ст.14 ПК України та ст.ст. 1, 9 Закону України № 996-XIV): будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) слід розцінювати як належні первинні документи лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичне здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути спрямованою на реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наведених вище приписів ПК України свідчать, що право платника податків на збільшення витрат обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності та підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Так, позивач оскаржує спірні податкові повідомлення-рішення в частині, що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та завищення витрат за результатами господарських операцій з його контрагентами ТОВ «РЕСУРС ПРОФ» (попередня назва ТОВ «АВГУСТ ПРОМ»), ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ».

Стосовно доводів апелянта про дотримання податковим органом строків перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» з ПДВ за січень, лютий, березень 2017 року та з податку на прибуток з І квартал 2017 року, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» до складу податкового кредиту віднесло ПДВ по податковим накладним, зареєстрованим ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» на загальну суму ПДВ 2227737 грн, та відобразило в податковій звітності з ПДВ за січень, лютий, березень 2017 року в додатках №5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» наступним чином: 1) січень 2017 року 100378,30 грн, декларація з ПДВ від 17.02.2017 №9023165824; 2) лютий 2017 року 1068780,83 грн, декларація з ПДВ від 17.03.2017 №9044303997; 3) березень 2017 року 1058577,82 грн, декларація з ПДВ від 19.04.2017 №9069476794, а також сформувало витрати за І квартал 2017 року у звітній податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2017 року.

Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД», зокрема з питань формування податкового кредиту ПДВ за січень, лютий, березень 2017 року та формування витрат з податку на прибуток з І квартал 2017 року, - у період з 20.10.2023 по 16.11.2023.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Згідно з п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 39-3 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше - за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом порядку.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ), акцизного податку, рентної плати.

Відповідно до абзацу 11 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Поряд з цим, у зв`язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні було внесено низку змін до Кодексу, які стосувалися, зокрема, можливості проведення перевірок.

З 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03.03.2022 №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким фактично зупинено проведення податкових перевірок платників податків.

Після набрання 27.05.2022 чинності Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було відновлено проведення перевірок, оскільки відповідно до абзацу вісімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, на період дії воєнного стану, норми пункту 52 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу не застосовувались.

З 01.07.2023 на всій території України було відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2»).

У зв`язку з відміною карантину та з метою узгодження окремих законодавчих норм Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023) виключено абзац вісімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, за яким у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовувалась відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КабінетомМіністрівУкраїни на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовувались, з 01.08.2023 штрафні санкції застосовуються відповідно до чинних норм законодавства.

Отже, з викладеного слідує, що з 01.08.2023 стало можливим проведення документальних перевірок та, відповідно, застосування штрафних санкцій та збільшення податкових зобов`язань платникам по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Суд першої інстанції, що підтвердив апелянт в апеляційній скарзі, та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, граничним терміном подання декларації з податку на прибуток за І квартал 2017 року є 09.05.2017.

У спірному випадку звітну податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2017 року позивач подав 05.05.2017 (реєстраційний №9081280055), відповідно граничний строк, визначений ПК України по операціях, відображених у цій декларації, спливав 10.05.2020.

Отже, строки, встановлені п. 102.1 ст. 102 ПК України стосовно врахування грошових зобов`язань за господарськими операціями позивача, які були здійснені у І кварталі 2017 року, були зупинені з 18.03.2020 (залишок терміну, визначеного п. 102.1 ст. 102 ПК України склав з 18.03.2020 по 09.05.2020 включно 53 дні).

З урахуванням вище наведених змін законодавства щодо строків проведення перевірок, після відновлення з 01.08.2023 строків проведення перевірок, встановлених ст. 102 ПК України, контролюючий орган мав право визначити платнику суму грошових зобов`язань з податку на прибуток за І квартал 2017 року лише до 22.09.2023.

Проте, перевірка розпочалась майже через 1 місяць (20.10.2023) з моменту спливу строків для проведення такої перевірки правомірності формування позивачем податку на прибуток за І квартал 2017 року.

Вказане свідчить про правомірність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що збільшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2023 №00108640707 грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2405821 грн контролюючий орган здійснив з порушенням приписів наведених норм та строків, визначених статтею 102 ПК України.

Також, граничні терміни подання:

- декларації з ПДВ за січень 2017 року 20.02.2017, податкова декларація за №9023165824 з податку на додану вартість за січень 2017 року подана позивачем 17.02.2017 (уточнюючий розрахунок за №9032696593 - 03.03.2017), тобто граничний термін визначення грошових зобов`язань з ПДВ відповідачем минув 03.03.2020, тобто ще до впровадження карантину;

- декларації з ПДВ за лютий 2017 року 20.03.2017, податкова декларація за №9044303997 з податку на додану вартість за лютий 2017 року подана позивачем 17.03.2017 (уточнюючий розрахунок за №9059985256 10.04.2017), тобто граничний термін визначення грошових зобов`язань з ПДВ відповідачем минув 24.08.2023, оскільки залишок терміну, визначеного п. 102.1 ст. 102 ПК України склав з 18.03.2020 по 10.04.2020 включно 24 дні;

- декларації з ПДВ за березень 2017 року 20.04.2017, податкова декларація за №9069476794 з податку на додану вартість за березень 2017 року подана позивачем 19.04.2017 (уточнюючий розрахунок за №9083728750 10.05.2017), тобто граничний термін визначення грошових зобов`язань з ПДВ відповідачем минув 23.09.2023, оскільки залишок терміну, визначеного п. 102.1 ст. 102 ПК України склав з 18.03.2020 по 10.05.2020 включно 54 дні.

Отже, податковий орган не мав права проводити перевірку декларації з ПДВ за січень 2017 року, оскільки такі строки сплили до впровадження карантину.

Також податковий орган мав право провести перевірку по деклараціям з ПДВ за лютий 2017 року та за березень 2017 року, враховуючи зупинення строків проведення перевірок до 01.08.2023, виключно до 24.08.2023 та 23.09.2023 відповідно, проте перевірка розпочалася лише 20.12.2023, тобто поза межами строків, визначених ст. 102 ПК України.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган здійснив збільшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2023 №00108590707 грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2227737 грн з порушенням приписів вказаних норм та строків, визначених статтею 102 ПК України.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «АВГУСТ ПРОМ», колегія суддів зазначає.

24.01.2017 між ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» (покупець) та ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №24/01/17-1, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти (надалі - товар) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов договору і додатків до нього, що є невід`ємними частинами даного договору (том 1 а.с. 199-204).

На виконання умов вказаного договору, з урахуванням додатку №1 до нього (том 1 а.с. 205), 24.01.2017 ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» здійснило на користь позивача поставку дизельного палива ULSD 10 РРМ (2710194300) на загальну суму 602270 грн, в тому числі ПДВ 100378,33 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунком на оплату від 24.01.2017 №30, видатковою накладною від 24.01.2017 №45, товарно-транспортною накладною від 24.01.2017 №24/01/17 на відпуск нафтопродуктів за формою Додатку 3 до Інструкції, сертифікатом відповідності, платіжною інструкцією від 25.01.2017 №56, податковою накладною від 24.01.2017 №41, акцизною накладною від 24.01.2017 №43 (том 1 а.с. 206-213).

Поставка цього товару здійснювалася перевізником ПП «СОЛІНГ» відповідно до укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування вантажів №Т-10 від 01.09.2016 (акт здачі-приймання робіт №ОУ-З1/О1-1 від 31.01.2017, податкова накладна №26 від 31.01.2017, том 14 а.с. 214-215) та товар було передано на відповідальне зберігання ТОВ «Топливно-енергетична компанія «СДІ» (м. Глобино, вул. К.Маркса, 170) згідно з договором відповідального зберігання нафтопродуктів №01/01/17-2 від 01.01.2017 (акт приймання-передачі нафтопродуктів №8 від 24.01.2017, товарно-транспортна накладна №00060 від 24.01.2017, том 1 а.с. 216-217).

У подальшому позивачем реалізовано вказаний товар покупцям ТОВ «ТК ПРОМТОРГ» та ТОВ «БК «ТАНДЕМ», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями специфікацій, рахунків, видаткових, податкових, акцизних накладних, актів приймання-передачі, ТТН, виписок банку, том 1 а.с. 292-344).

Видаткова накладна №45 від 24.01.2017 всупереч твердженням контролюючого органу підписана представниками сторін договору із визначенням їх ПІБ, містить всі необхідні печатки, реквізити та інформацію відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (том 1 а.с. 207).

Також на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №24/01/17-1 від 24.01.2017, з урахуванням додатків №2 від 02.02.2017, №3 від 07.02.2017, №4 від 10.02.2017, №5 від 15.02.2017, №6 від 16.02.2017, №7 від 21.02.2017, №8 від 24.02.2017, №9 від 27.02.2017, №10 від 01.03.2017, №11 від 06.03.2017, №12 від 09.03.2017, №13 від 13.03.2017, №14 від 15.03.2017 та №15 від 22.03.2017 до нього (том 1 а.с. 245, 348, том 2 а.с. 1, 50, 89, 232, 215, 285, том 3 а.с. 1, 92, 172, 350, 426, 494), ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» здійснило на користь позивача також поставки дизельного палива ULSD 10 РРМ (2710194300) на загальну суму 12763340 грн, у тому числі ПДВ 2127358,67 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками на оплату, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за формою Додатку 3 до Інструкції, сертифікатами відповідності, платіжними інструкціями, податковими накладними, акцизними накладними (том 1 а.с. 246-253, 349-356, том 2 а.с. 2-9, 51-59, 90-97, 233-240, 216-223, 286-292, том 3 а.с. 2- 9, 26-33, 93-100, 173-189, 351-365, 427-434, 495-502).

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «СЕРВІСОЙЛ», колегія суддів встановила таке.

31.08.2022 між ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» (покупець) та ТОВ «СЕРВІСОЙЛ» (постачальник/продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів №3, за умовами якого постачальник в порядку та на умовах визначених в даному договорі, зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин А-92, А-95, дизельне паливо, абсорбент газоконденсатний, конденсат газовий стабільний, масла та мастила, надалі товар. Асортимент та кількість товару за даним договором вказується у товарних накладних та рахунках фактурах. Якість товару повинна відповідати встановленим для даного товару стандартам і вказується у сертифікатах відповідності на даний товар (том 1 а.с. 145-147).

Відповідно до специфікації на постачання товару від 31.08.2022 до договору №3 від 31.08.2022 товаром, що поставлявся ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» на користь позивача був бензин А-95 (бензин моторний UN 1203, клас (підклас) група пакування ІІ) (том 1 а.с. 148), якість якого підтверджується сертифікатом якості №ВВ-044 від 12.08.2022 (том 1 а.с. 153).

За умовами специфікації на постачання товару від 31.08.2022 до договору №3 від 31.08.2022 ціна товару вказана на умовах: СРТ м. Лубни, вул. Олександрівська, 121; Полтавська область, Лубенський район, с. Галяве, вул. Центральна, 2; усі витрати з постачання несе постачальник (том 1 а.с. 148).

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів №3 від 31.08.2022, з урахуванням специфікації від 31.08.2022 до нього, щодо реалізації товару ТОВ «СЕРВІСОЙЛ» на користь ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» виписані рахунок на оплату від 31.08.2022 №4, видаткова накладна від 31.08.2022 №7 та податкова накладна від 31.08.2022 №4 на загальну суму 821 087,51 грн, в тому числі ПДВ 53716,01 грн (том 1 а.с. 149, 151, 154).

Твердження контролюючого органу про те, що у видатковій накладній щодо отримання товару по взаємовідносинах з ТОВ «СЕРВІСОЙЛ» за серпень 2022 року не зазначено посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення операцій та їх оформлення, не відповідають дійсності, оскільки у рамках реалізації договору №3 від 31.08.2022 між позивачем і ТОВ «СЕРВІСОЙЛ» здійснено одну поставку товару, визначеного специфікацією від 31.08.2022, що підтверджено підписаною сторонами видатковою накладною № 7 від 31.08.2022, яка містить відомості про номенклатуру товару, його кількість, ціну, дату та місце її складання, а також назви підприємств, посади та підписи осіб, що підписали видаткову накладну, які скріплені відповідними печатками сторін.

Оплата за товар проводилася у безготівковій формі шляхом перерахування ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «СЕРВІСОЙЛ» згідно платіжної інструкції від 02.09.2022 №6293 (том 1 а.с. 150).

Транспортування ТМЦ до ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» від ТОВ «СЕРВІСОЙЛ» здійснювалося за рахунок та силами останнього і оформлене відповідною товарно-транспортною накладною від 31.08.2022 №Р7 (том 1 а.с. 152).

Придбаний позивачем бензин А-95 у день його придбання, тобто 31.08.2022, був реалізований останнім на користь його контрагентів-покупців ТОВ фірма «АМЕТИСТ ЛТД» та ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами поставки нафтопродуктів, специфікаціями, рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами здачі-прийняття товару, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками, довіреностями та акцизними накладними (том 1 а.с. 158-186).

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ», колегія судів вставила такі обставини.

28.04.2020 між ТОВ «ЕКОН ТРЕЙД» (покупець) та ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №СОТ-139, за умовами якого постачальник зобов`язується передати в погоджені терміни, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього, нафтопродукти, що іменуються далі по тексту «товар». Асортимент, кількість товару і його ціна встановлюються сторонами за погодженням в додатках до цього договору на підставі заявки покупця і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар. Додатки до договору є специфікацією у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України і складають невід`ємну частину цього договору. У випадку, якщо додатки до договору не складаються, погодженим сторонами є той асортимент, кількість та ціна товару, які зазначені в заявці покупця, розрахункових документах та/або підписаних сторонами відвантажувальних документів, що мають посилання на даний договір (том 5 а.с. 1-5).

На виконання умов вказаного договору з урахуванням додатків до нього ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» у вересні, жовтні, листопаді 2020 року та лютому, серпні, вересні, грудні 2021 року здійснило на користь позивача поставку нафтопродуктів (палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-ВО/ Energy-ДП-3-Євро5-ВО, бензину автомобільного А-92 Євро5-Е5 та бензину автомобільного А-95-Євро-5Е0) на загальну суму 16666740 грн, в тому числі ПДВ 2 777 790 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками на оплату, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за формою Додатку 3 до Інструкції, сертифікатами відповідності, платіжними інструкціями, податковими накладними, акцизними накладними (томи 5-10).

У подальшому позивач реалізував ці товари по ланцюгу постачання своїм контрагентам-покупцям, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями специфікацій, рахунків, видаткових, податкових, акцизних накладних, актів приймання-передачі, ТТН, виписок банку, договорів поставки, а саме, ПП «НВФ Коломак 14», ТОВ «Такор», ОСОБА_2 , ТОВ «Нафтоком 44», ТОВ «Транспортно логістична компанія «Райдо», ПП «Солінг», ТОВ «Ю.Р.С.», ФГ «Барвінок», ТОВ «СК «Сількомунгосп», ТОВ фірма «Аметист ЛТД», ТОВ «Наш Легіон», ТОВ «Біоіл», ФОП ОСОБА_3 , АА Гудзенко В.Ю., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «ТКФ «Трейдвей», ТОВ «Мобі транс», ТОВ «Дека-транс ЛТД», ПП «Монолітбудсервіс», ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , СФГ «Авенга», ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Агрогрупа Деметра», ДП «Тростянецьке лісове господарство», ФГ «Аграрій 2017», ФГ «МІРТ», ПП «Агрофірма Коломацька», ТОВ «Транс-логістика-МТС», ПП «Інтер-Сервіс 2009», ТОВ «Деметра-Велес», ФОП ОСОБА_9 , ТОВ «Лайма ОІЛ», ФОП ОСОБА_10 , ПРАТ «Украгротехніка», ТОВ «Транспортна компанія 2021», ТОВ «Кремресурс», СФГ «Світанок», ФОП ОСОБА_11 , ТОВ «Нафтобрент», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ТОВ «Богдан МІД», ДП «Дослідне господарство «Правдинське», ФГ «Яблучне», ТОВ «Дор постач» (том 5-10).

Досліджені під час судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції первинні документи, складені за результатами господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «РЕСУРС ПРОФ» (попередня назва ТОВ «АВГУСТ ПРОМ»), ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», відповідають вимогам Закону № 996, при цьому колегія суддів вказує, що відсутність окремих реквізитів у первинних документах не спричиняє порушень вимог ч. 2 ст. 9 Закону № 996, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів відхиляє доводи податкового органу на безтоварність операції позивача з його контрагентами з огляду на наявність певних недоліків у товарно-транспортних накладних та наголошує, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Аналогічна правова позиція викладені і в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 26 квітня 2023 року у справі № 420/1008/21.

Також у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року (справа № 160/1283/19) суд вказав, що окремі недоліки в товарно-транспортних накладних не є самостійною підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце. Аналогічна правова позиція викладена також і в (адміністративне провадження № К/9901/35389/20), але не виключно.

Посилання контролюючого органу на наявність рішень контролюючих органів про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості: ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (від 13.12.2022 № 65422), ТОВ «РЕСУРС ПРОФ» (від 26.04.2021 № 16789), ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» (від 14.12.2021 № 62306), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такі рішення ухвалені відповідними податковими органами після виконання умов відповідних договорів.

А також враховує, що податковий орган у апеляційній скарзі повідомив, що у межах спірних правовідносин усі виписані на користь позивача податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН, тобто без будь-яких зауважень.

Доводи контролюючого органу з приводу відсутності у контрагентів позивача та контрагентів цих контрагентів необхідної кількості основних засобів та необхідної кількості робітників, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі твердження ґрунтуються лише на «податковій інформації». Будь-якими інших доказів на підтвердження цього факту, ні до суду першої інстанції ні до апеляційної відповідачем не надано.

Стосовно неподання контрагентами контрагентів позивача звітності, зокрема за формою 20-ОПП, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 вказував, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, у рішеннях від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Отже, лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про безтоварність операцій позивача та його контрагентів, невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Надаючи оцінку викладеному, колегія суддів наголошує на вище зазначених положеннях, а саме підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети), наведений у п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

На користь такого висновку свідчить й правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 23.07.2019 у справі № 802/2386/14-а та від 27 жовтня 2022 року у справі №140/2783/19.

Отже, не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Тобто, сам по собі позитивний баланс кожної конкретної роботи чи послуги не є обов`язковим, єдиним та достатнім складовим, який вказує на реальність чи нереальність такої операції.

Щодо наявності певних досудових розслідувань та наявності у частині з цих розслідувань ухвал слідчих суддів, зокрема:

1. ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» є фігурантом кримінальних проваджень, зокрема:

- №42017170000000353 від 19.10.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України (справа 554/8705/17, провадження № 1-кс/554/7630/2017);

- № 32019040000000028 від 27.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України (справа 201/7586/19, провадження № 1-кс/201/4141/2019);

- №32019040000000028 від 27.05.2019 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України (справа 201/6970/19, провадження № 1-кс/201/3830/2019).

2. ТОВ «ХІМПРОДТОРГ ЛТД», який є контрагентом ТОВ «АВГУСТ ПРОМ», а не безпосередньо позивача, є фігурантом кримінальних проваджень, зокрема:

- № 32017100110000024 від 22.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, розслідування якого здійснює СУ ФР ОВПП ДФС;

- № 32019250000000008 від 31.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, розслідування якого здійснює СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області;

- № 42018040000000505 від 27.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, розслідування якого здійснює СУ ГУ НП у Дніпропетровській області.

3. ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» є фігурантом кримінальних проваджень, зокрема:

- №72023140000000012 від 13.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. (справа 463/658/23, провадження №11-сс/811/390/23 ),

- №12019000000000795 від 19.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376 КПК України (справа №757/27043/20- к, провадження № 1-кс/201/4141/2019).

Стосовно кримінального провадження №42017170000000353 від 19.10.2017, колегія суддів встановила, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) наявна лише одна ухвала Октябрського районного суду міста Полтави від 06 листопада 2017 року, у якій надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вулиця Стрельнікова, 1-в, кадастровий номер: 5324085908:08:001:0001, що належить на праві власності територіальній громаді Терешківської сільської ради та перебуває у користуванні ТОВ «Август Пром», код ЄДРПОУ №39176765, а також сховищ та приміщень AЗС «Татнєфть №8», які розташовані на вказаній земельній ділянці, з метою виявлення осіб, які проводять незаконні будівельні роботи на об`єкті підвищеної небезпеки, фіксації характеру та обсягу проведених будівельних робіт, засобів, які використовуються в ході їх проведення, умов зберігання вибухонебезпечних та легкозаймистих речовин на АЗС.

З тексту вказаної ухвали вбачається, що : «Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області проведено перевірку щодо законності виконання будівельних робіт з демонтажу автозаправного комплексу та здійснення будівництва нового об`єкту дорожнього автосервісу на земельній ділянці кадастровий номер 5324085908:08:001:0001, за адресою: с.Копили, Полтавського району, вул.Стрельнікова, 1-в (орендар ТОВ «АВГУСТ ПРОМ, код ЄДРПОУ 39176765), та установлено, що інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття об`єкта автозаправного комплексу на земельній ділянці кадастровим номером 5324085908:08:001:0001 відсутня. Крім того, замовник - будівництва - ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 39176765), виконує будівельні роботи з будівництва об`єкту «Реконструкція AЗС «Татнєфть №8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова, 1 -в (347км. Траси М-03 Київ- Харків)», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), без отримання дозволу на їх виконання, що є порушенням п. 3 частини 1 та частини 7 статті 34, статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу є самочинним будівництвом.»

Тобто, вказане кримінальне провадження жодним чином не доводить того, що господарська діяльність ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» має ознаки фіктивності, недійсності тощо.

Щодо кримінальної справи № 201/7586/19, колегія суддів встановила, що у ЄДРСР наявна ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2019 року, відповідно до якої: «В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилається на те, що в липні 2018 року, ОСОБА_14 , з метою реєстрації на його ім`я суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи), а саме: ТОВ «Софт Оіл» (код 42318031) вступив в змову з невстановленими слідством особами, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутними документами вказаного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності здійснив його реєстрацію в інтересах інших осіб за грошову винагороду.

26.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019040000000032 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) в особливо великих розмірах.

Встановлено, що невстановлені особи в період 2018-2019 років, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території України, використовуючи підконтрольні підприємства: ТОВ «Софт Оіл», ТОВ «Фірма «Фідея» (41223117), ТОВ «Торум» (41367994), ТОВ «Голд Сістем» (42217303), ТОВ «Ферст груп» (41701663), ТОВ «Август Пром» (39176765), ТОВ «Оптімус Конекшн» (40930702), ТОВ «Ітіолі» (42287700), ТОВ «Скайторг» (38954216), ТОВ «Мета Оіл» (39847915), ТОВ «Мерген» (40179413) та інші, створили злочину схему з імпорту на митну територію України та здійснили імпорт паливно мастильних матеріалів, в тому числі підакцизної групи товарів (дизельне паливо, олива, бензин, паливо для реактивних двигунів, авіаційне паливо для газотурбінних двигунів JET A-1 та інше), шляхом заниження об`єкту оподаткування ухилились від сплати акцизного податку на суму 767 047 031, 64 грн. та податку на додану вартість на суму 153 409 406, 33 грн., а всього на суму 920 456 437,97 грн., що є особливо великим розміром.

26.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019040000000033 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) в значних розмірах.

Встановлено, що службові особи ТОВ «Софт Оіл» (код ЄДРПОУ 42318031) в період з 01.01.2019 по 20.06.2019, шляхом приховування об`єкту оподаткування ухилилися від сплати податку на додану вартість на суму 1 432 860, 84 грн., що є значним розміром.

26.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019040000000034 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 204 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання, збуту та транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

Встановлено, що невстановлені особи в період 2018-2019 років, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території України, використовуючи реквізити підприємств імпортерів: ТОВ «Софт Оіл», ТОВ «Фірма «Фідея» (41223117), ТОВ «Торум» (41367994), ТОВ «Голд Сістем» (42217303), ТОВ «Ферст груп» (41701663), ТОВ «Август Пром» (39176765), ТОВ «Оптімус Конекшн» (40930702), ТОВ «Ітіолі» (42287700), ТОВ «Скайторг» (38954216), ТОВ «Мета Оіл» (39847915), ТОВ «Мерген» (40179413) завезли на митну територію України нафтопродукти, які використали для незаконного виробництва паливно мастильних матеріалів для дизельної техніки, зокрема моторних та трансмісійних мастил, з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів нафтопродуктів (авіаційний бензин, реактивне паливо, моторні бензини певних марок, дизельне паливо) та шляхом їх змішування, в тому числі оливи базової та застосуванням певних хiмiчних речовин (фенол, толуол, тощо речовини) здійснили незаконне виготовлення низькоякісного пального та його подальший збут в адресу ряду підприємств.

26.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019040000000035 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Встановлено, що невстановлені особи в період 2018-2019 років, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території України, використовуючи підконтрольні підприємства: ТОВ «Софт Оіл», ТОВ «Фірма «Фідея» (41223117), ТОВ «Торум» (41367994), ТОВ «Голд Сістем» (42217303), ТОВ «Ферст груп» (41701663), ТОВ «Август Пром» (39176765), ТОВ «Оптімус Конекшн» (40930702), ТОВ «Ітіолі» (42287700), ТОВ «Скайторг» (38954216), ТОВ «Мета Оіл» (39847915), ТОВ «Мерген» (40179413) та інші, створили злочину схему з імпорту на митну територію України та здійснили імпорт низько якісних нафтопродуктів, в тому числі підакцизної групи товарів (олива, паливо для реактивних двигунів, авіаційне паливо для газотурбінних двигунів JET A-1 та інше) для подальшого використання в незаконному виробництві паливно мастильних матеріалів для дизельної техніки та їх подальшу реалізацію в адресу ряду підприємств, в т. ч. державним підприємствам.

В подальшому невстановлені особи в період 2018-2019 років використовуючи розрахункові рахунки ТОВ «Софт Оіл», ТОВ «Фірма «Фідея» (41223117), ТОВ «Торум» (41367994), ТОВ «Голд Сістем» (42217303), ТОВ «Ферст груп» (41701663), ТОВ «Август Пром» (39176765), ТОВ «Оптімус Конекшн» (40930702), ТОВ «Ітіолі» (42287700), ТОВ «Скайторг» (38954216), ТОВ «Мета Оіл» (39847915), ТОВ «Мерген» (40179413) та інші вчинили легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом на загальну суму 1 081 421 188, 80 грн.

27.06.2019 року зазначені кримінальні провадження були об`єднанні під загальним №32019040000000028 від 27.05.2019.

В ході досудового розслідування від оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано інформацію, згідно якої встановлено операції ввезення на митну територію України товарів з використанням схем мінімізації сплати митних платежів. Так, встановлено, що 21.05.2019 та 23.05.2019 ТОВ «Софт Оіл» (код 42318031) подано до митного оформлення митні декларації типу «ІМ40АА» №UA504120/2019/104210 та «ІМ40АА» типу №UA504120/2019/104266 щодо митного оформлення імпорту товару - олива базова (Base oil) в обсязі 11 473,857 м. тон.

Допитаний 27.05.2019 в якості свідка керівник, головний бухгалтер та засновник ТОВ «Софт Оіл» (код 42318031) гр-н ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) надав показання, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Софт Оіл», в тому числі до вищевказаних зовнішньоекономічних операцій. Надав показання, що зареєстрував ТОВ «Софт Оіл» за грошову винагороду на прохання свого знайомого в липні 2018 року, і надалі його діяльність не організовував і не контролював жодним чином, що свідчить про здійснення незаконної діяльності та призводить до несплати податкових платежів.

В ході досудового розслідування також встановлено, що протягом 2017 2019 років на території Дніпропетровської області діє група невстановлених осіб, яка організувала та контролює злочинну діяльність, яка полягає в імпорті на митну територію України паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива, бензину, палива для реактивних двигунів авіаційного палива для газотурбінних двигунів JET A-1, оливи базової) із заниженням митних платежів, переробці нафтопродуктів шляхом змішування та реалізації фальсифікованих нафтопродуктів в адресу ряду підприємств по завищеним цінам, які досягаються шляхом декларування поставок таких товарів через підконтрольні підприємства в адресу кінцевих покупців.

Встановлено, що в механізмі вказаної злочинної діяльності використовуються реквізити наступних підприємств: ТОВ «Софт Оіл» (код 42318031), ТОВ «Фірма «Фідея» (код 41223117), ТОВ «Торум» (код 41367994), ТОВ «Голд Сістем» (код 42217303), ТОВ «Ферст Груп» (код 41701663), ТОВ «Август Пром» (код 39176765), ТОВ «Оптімус Конекшн» (код 40930702), ТОВ «Ітіолі» (код 42287700), ТОВ «Скайторг» (код 38954216), ТОВ «Мета Оіл» (код 39847915) та ТОВ «Мерген» (код 40179413), які пов`язані частково спільними адресами, IP-адресами, декларуванням фактів використання спільних виробничо-складських приміщень, а також декларуванням взаємовідносин між собою з подальшим продажем паливно мастильних матеріалів кінцевим покупцям.

Викладене ставить під сумнів фактичне проведення господарських операцій зазначеними суб`єктами господарювання, достовірність їх відображення у податковому обліку та обґрунтовує необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, спрямованих на належне фіксування доказів у кримінальному провадженні, виявлення та вилучення документів та інших носіїв інформації, в яких зафіксовані відомості про фінансово господарську діяльність вказаного суб`єкта підприємницької діяльності.

У зв`язку з вище викладеним 25-27.06.2019 по кримінальному провадженню №32019040000000028 на підставі ухвали від 18.06.2019, слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н.В., проведено обшук за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Енергетиків, буд. 8, за місцем зберігання та переробки паливно-мастильних матеріалів, в ході якого були вилучені документи (журнали), щодо яких не було прямо надано дозвіл на відшукання, а саме:

1) Журнал обліку надходження нафтопродуктів, який прошитий пронумерований (100 арк.) та скріплено печаткою ТОВ «Август Пром «Нафтобаза Вигода» в кількості 1 шт.

2) Журнал реєстрації проб та нафтопродуктів, який прошитий пронумерований (100 арк.) та скріплено печаткою ЗАТ «Калина ЛТД» в кількості 1 шт.

Вказані документи (журнали) можуть мати значення для розкриття кримінального правопорушення, та рішення по них може бути прийнято лише після їх детального огляду, аналізу та проведення експертиз паливно-мастильних матеріалів, з метою дослідження рідини, зразки якої були відібрані в ході обшуку.»

Отже, вказана ухвала не містить жодних обставин, які б свідчили про можливу безтоварність господарських операцій позивача та ТОВ «Август Пром».

Наявні у ЄДРСР ухвали судів по справі № 201/6970/19 пов`язані з проведення обшуків 4у певних осіб та не містять жодної інформації про можливу безтоварність господарських операцій позивача та ТОВ «Август Пром».

Стосовно наявності кримінальних проваджень щодо ТОВ «ХІМПРОДТОРГ ЛТД», колегія суддів зазначає, що відповідач не повідомив наявності будь-яких судових рішень або судових справ, а також наявності будь-якого безпосереднього зв`язку позивача з ТОВ «ХІМПРОДТОРГ ЛТД», а тому вказане посилання не має жодного доказового значення.

Справа 463/658/23, на яку посилається позивач стосується діяльності посадових осіб ПАТ «Укрнафта» та жодним чином не стосується господарської діяльності позивача.

В ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2020 року по справі №757/27043/20-к, провадження № 1-кс/201/4141/2019), слідчий суддя навів таке обґрунтування клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України: «У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Торговий дім «САН ОЙЛ» (код ЄРДПОУ 39197130) організували незаконне виробництво, зберігання та збут підакцизних товарів, а саме пального, без сплати відповідних обов`язкових платежів до державного бюджету, з подальшою легалізацією грошових коштів отриманих злочинним шляхом, що підтверджується наступним.

Так, службові особи ТОВ «Торговий дім «САН ОЙЛ», в порушення вимог закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, організували незаконне виробництво і зберігання пального без відповідних ліцензій, а виробничі потужності з виробництва палива не зареєстрували як акцизні склади, у зв`язку з чим виготовлені нафтопродукти реалізуються ними під виглядом непідакцизного товару, а саме легких та тяжких нафтових фракцій.

Крім того, службові особи ТОВ «Торговий дім «САН ОЙЛ» організували та створили групу компаній «Сан Ойл», до складу якої залучили суб`єктів господарювання із ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Ойл Продакшн» (ЄДРПОУ 39425611), ТОВ «Сан Ойл Груп» (ЄДРПОУ 38996057), ТОВ «База НП» (ЄДРПОУ 34689957), ТОВ «Сан Ойл Трейдінг» (ЄДРПОУ 40511614), ТОВ «Ф`юел Продакшн» (ЄДРПОУ 41201753), ТОВ «Варіант Ойл» (ЄДРПОУ 32567023), ТОВ «НВП Істок» (ЄДРПОУ 35597705), ТОВ «Гермес Енерджи» (ЄДРПОУ 35589810), а також інших афілійованих фіктивних підприємств, які згідно зі статутними документами займаються оптовою та роздрібною торгівлею паливно-мастильними матеріалами.

З метою приховування своєї протиправної діяльності та легалізації необлікованого ресурсу, група компаній «Сан Ойл» під керівництвом службових осіб ТОВ «Торговий дім «САН ОЙЛ» купують фінансово-господарські документи у підприємств реального сектору економіки, що здійснюють торгівлю паливно-мастильними матеріалами, для відображення безтоварних операцій з придбання пального, яке фактично незаконно виробляється на власних потужностях, із подальшою реалізацією неякісного палива: через приватну мережу АЗС «SunOil», суб`єктам господарювання (оптовим покупцям), а також шляхом постачання за бюджетні кошти на потреби державних установ та організацій.

Встановлено, що група компаній «Сан Ойл» для незаконного виробництва та зберігання використовує підконтрольні нафтобази і нафтопереробні заводи (далі - міні-НПЗ) на території Харківської, Полтавської та інших областей, зокрема міні-НПЗ за адресою: смт. Васищеве, вул. Промислова, 19, Харківського району Харківської області.»

Отже, зміст вказаної ухвали свідчить, що група компаній «Сан Ойл» купують фінансово-господарські документи у підприємств реального сектору економіки, що здійснюють торгівлю паливно-мастильними матеріалами, для відображення безтоварних операцій з придбання пального, яке фактично незаконно виробляється на власних потужностях, із подальшою реалізацією неякісного палива.

Також, колегією суддів встановлено, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 01 липня 2020 року надав дозвіл старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майору поліції ОСОБА_3, слідчим слідчої групи у кримінальному №12019000000000795 від 27.08.2019, на проведення обшуку в усіх приміщеннях, будівлях та спорудах, за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить на праві власності ТОВ «Сан Ойл Груп»), які фактично використовуються групою компаній «Сан Ойл», а саме: ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (ЄРДПОУ 39197130), ТОВ «Ойл Продакшн» (ЄДРПОУ 39425611), ТОВ «Сан Ойл Груп» (ЄДРПОУ 38996057), ТОВ «База НП» (ЄДРПОУ 34689957), ТОВ «Сан Ойл Трейдінг» (ЄДРПОУ 40511614), ТОВ «Ф`юел Продакшн» (ЄДРПОУ 41201753), ТОВ «Варіант Ойл» (ЄДРПОУ 32567023), ТОВ «НВП Істок» (ЄДРПОУ 35597705), ТОВ «Гермес Енерджи» (ЄДРПОУ 35589810) та іншими суб`єктами господарювання, з метою відшукування та вилучення документів щодо придбання, зберігання, реалізації нафтопродуктів, присадок, інших хімічних реагентів, необхідних для виготовлення суміші нафтових фракцій; паливо-мастильних матеріалів, якість яких може не відповідати вимогам ТУ і ДСТУ; компонентів, присадок та інших складових, із яких їх виготовлено; ємностей для зберігання таких речовин, а також обладнання, необхідного для виготовлення та транспортування нафтових фракцій та паливно-мастильних матеріалів; договорів з додатками та додатковими угодами; видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних; заявок, рахунків-фактури, платіжних доручень, якими підтверджено факти їх збуту та придбання; свідоцтв відповідності та паспортів якості на них; технічних умови; градуювальних таблиць; чорнових записів, блокнотів; ноутбуків, системних блоків, планшетів та інших носів інформації на яких можуть міститися зазначені документи в електронному вигляді; мобільних телефонів; печаток; сім-карток стільникового зв`язку; чорнових записів ведення фінансово-господарської діяльності; сідлових тягачів та причепів із цистернами, бензовозів, якими транспортуються виготовлені нафтопродукти, ємностей в яких вони зберігаються, а також відібрати зразки нафтопродуктів для проведення необхідних досліджень.

Тобто, вказані формулювання слідчого органів НП України виключає мету здійснення між позивачем та ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» безтоварних операцій, а може, з сумнівною на цей час вірогідністю, свідчить лише про продаж ТОВ «САН ОЙЛ ТРЕЙДІНГ» позивачеві неякісної продукції, що не має жодного значення при розгляді цієї справи, окрім того, що очевидно не доводить ані факту безтоварності операцій, ані подальших висновків податкового органу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що без обвинувального вироку суду існування таких кримінальних проваджень не є підставою для визнання операцій позивача із зазначеними контрагентами нереальними, відповідно, кримінальні провадження не є належним підтвердженням протиправності дій платника податків та/або доказом нереальності здійснення господарських операцій. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Усі докази підлягають оцінці сукупно.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 13.05.2021 в справі №822/3618/17 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370, від 13 березня 2018 року по справі № 826/13582/13-а, від 27 березня 2018 року по справі № 816/809/17.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Кіровоградській області №00108590707 від 28 грудня 2023 року та №00108640707 від 28 грудня 2023 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5553630,00 грн та штрафних санкцій у сумі 638405,00 грн, всього 6192035,00 грн, як таких, що не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Кіровоградській області та відсутність підстав для її задоволення.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року по справі №440/2137/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 19.12.2024.