Постанова

від 18.12.2024 по справі 160/19062/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19062/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року (суддя Турлакова Н.В.) у в справі №160/19062/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі №160/19062/21 скасоване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №160/19062/21, прийнята нова постанова, якою задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов; визнано протиправними та скасовані: постанова про накладення штрафу № 11.01-22.01 від 29.09.2021 року в розмірі 51000,00 грн, постанова про накладення штрафу № 11.01-22.02 від 29.09.2021 року в розмірі 51000,00 грн, постанова про накладення штрафу № 11.01-22.03 від 29.09.2021 року в розмірі 51000,00 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» судовий збір у розмірі 5049,0 грн.

ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про заміну сторони у виконавчому листі, виданому 25 жовтня 2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 160/19062/21, а саме боржника Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) його правонаступником Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) (ЄДРПОУ 44729283, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд.1, 49064).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року заява задоволена, замінено сторону виконавчого провадження боржника - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) у виконавчому листі №160/19062/21, виданому 25.10.2022 р., про стягнення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5049,0 грн, на нового боржника - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44729283, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд.1, 49064).

В апеляційній скарзі Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці просить скасувати ухвалу, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Вважає неправомірним застосування правонаступництва у виконавчому провадженні, адже постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 12 січня 2022 року ліквідоване Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області без визначення правонаступництва, що виключає передачу прав та обов`язків до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яке не було учасником справи.

На думку апелянта, передача завдань та функцій ліквідованого органу не визначає його правонаступником у конкретних справах, а лише наділяє його окремими адміністративними функціями.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Встановивши, що з 05.12.2022 року діяльність та адміністративна компетенція управління Держпраці у Дніпропетровській області як суб`єкта владних повноважень припинилася, а його функції і зобов`язання у публічно-правових відносинах перейшли до іншого державного органу - Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яке є його правонаступником у спірних правовідносинах, суд першої інстанції вважав за можливе замінити сторону виконавчого провадження у справі №160/19062/21 її правонаступником, а саме Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на його правонаступника - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі №160/19062/21 судом першої інстанції 25 жовтня 2022 року видано виконавчий лист №160/19062/21 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» судового збору у розмірі 5049,0 грн, який пред`явлено позивачем до примусового виконання.

Спірним є питання наявності правових підстав для заміни боржника у виконавчому листі правонаступником.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Стосовно питання визначення правонаступником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №14 від 12 січня 2022 року «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі постанова № 14) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці (пункти 1, 2), зокрема, ліквідовано Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області та утворено Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке відповідно до підпункту 3 пункту 3 цієї постанови виконує завдання і функції Управління Держпраці в Кіровоградській області, Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці в Запорізькій області.

Наказом Державної служби України з питань праці від 17 січня 2022 року №29 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області» із змінами, внесеними наказом від 25 січня 2022 року №17, вирішено питання про ліквідацію як юридичної особи публічного права Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, призначено голову ліквідаційної комісії та серед іншого, останньому наказано забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.

Пунктами 5, 6, 7, 8 Порядку № 1074 передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади -- до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. У разі ліквідації органу виконавчої влади складається ліквідаційний баланс. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб`єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.

Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Як вказано вище, постановою № 14 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, у тому числі - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворено юридичні особи публічного права - міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, у тому числі Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Пунктом 3 постанови № 14, серед іншого, визначено, що:

територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;

здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів Державної служби з питань праці згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань праці;

міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Отже, положення постанови № 14 щодо передачі виконання завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються, іншому управлінню Державної служби з питань праці свідчать про те, у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація, яка супроводжувалася змінами в організації виробництва і праці.

Суд зауважує, що у постанові № 14 як у розпорядчому акті органу державної влади, не наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій Державної служби з питань праці або передачі їх іншим органам виконавчої влади. Натомість передбачено об`єднання (злиття) кількох територіальних органів з питань праці, що припиняються, в новий (міжрегіональний) територіальний орган з питань праці, повноваження якого поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць (областей).

За правовою позицією Верховного Суду України, сформованою у постановах від 17 жовтня 2011 року у справі № 21-237а11, від 04 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі № 21-108а14, від 28 жовтня 2014 року у справа №21-484а14, від 19 січня 2016 року у справі №810/1783/13-а, ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року в справі «Чуйкіна проти України» зроблено висновок, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27 травня 2014 року в справі № 21-108а14, ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Верховним Судом в постанові від 11 жовтня 2019 року в справі № 812/1408/16 висловлена наступна правова позиція з питання публічного правонаступництва, яка полягає у наступному.

«Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.».

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що держава не відмовилася від функцій, які виконувала Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, діяльність якого припинено, а функції та повноваження цього органу передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці, тобто Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Доводи апелянта про те, що передача завдань та функцій ліквідованого органу не визначає його правонаступником у конкретних справах, а лише наділяє його окремими адміністративними функціями, спростовані приведеними вище висновками суду.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у в справі №160/19062/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у в справі №160/19062/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18 грудня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко