Ухвала

від 19.12.2024 по справі 340/222/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 грудня 2024 року справа № 340/222/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року в адміністративній справі №340/222/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії Стоян Олени Геннадіївни, Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду д 09.12.2024 року в адміністративній справі №340/222/20 заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України залишено без задоволення.

Позивачем, на зазначене рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга.

Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим ст. 296 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн).

Зазначене положення стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі № 915/955/15, постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/5719/19.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження;9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду, в порядку статті 383 КАС України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

У свою чергу, як визначено у статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у даній справі, в порядку статті 383 КАС України, заява до передбаченого частиною другою статті 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача, закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір», пільг позивачем не надано. Підстав для звільнення від сплати судового збору не зазначено.

Висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст.383 КАС України містяться в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 25.06.2020 у справі № 0240/2226/18-а та у справі № 160/1712/21 від 04.07.2023, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції у даній справі.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18 (провадження №К/9901/6667/19), у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а (провадження №К/9901/32201/19).

Також, суд враховує висновки Верховного Суду в ухвалі від 12 вересня 2023 року у справі №520/13521/21, в якій він зазначив: «Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повернув заяву з двох підстав: -несплату судового збору чи підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати; - надання відомостей про хід виконавчого провадження.

Крім того, приписи статті 382 КАС України не містять вимог щодо необхідності сплати судового збору на відміну від положень статті 383 КАС України, де пунктом 9 частини 2 прямо передбачено надання документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у цій справі є позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 04.07.2023 у справі № 160/1712/21, згідно з якою за подання заяви в порядку статті 383 КАС України необхідно сплати судовий збір.

Отже, сплата судового збору є однією з умов при зверненні до суду з заявою, позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою на судові рішення й вимога щодо сплати судового збору не суперечить закону.

Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Оскільки скаржником не надано суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку, то зазначене вказує на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року в адміністративній справі №340/222/20 залишити без руху.

Запропонувати скаржнику з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 , Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскаржена не підлягає.

СуддяБілак С.В.