Постанова

від 19.12.2024 по справі 160/7106/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7106/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року (суддя Єфанова О.В.) у справі №160/7106/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

визнати протиправними відмову військової частини НОМЕР_1 щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, оформлену листом від 26 лютого 2024 року № 296 та скасувати її;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року враховуючи базовий місяць січень 2008 року та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.

В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що відповідачем безпідставно не було нараховано та виплачено індексацію у спірному періоді..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

При цьому, суд першої інстанції, визначивши право позивача на індексацію за спірний період, в якому індексацію не було нараховано та виплачено відповідачем, вказав на те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення «базового місяця» для нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. За позицією відповідача суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року відповідно до Постанову КМУ

№1294. Відповідач вказує на те, що у спірному випадку судом не було враховано те, що 15.12.2015 набрала чинності постанова КМУ №1013 від 09.12.2015 відповідно до якої початок обчислення зростання індексу споживчих цін пов`язується з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою. Відповідач вказує на те, що постановою КМУ №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015, але й визначено місяць, з якого в подальшому необхідно відштовхуватись при проведенні індексації.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ОСОБА_1 , в період з 11 вересня 2006 року по 30 грудня 2020 року проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , дислокованій в АДРЕСА_1 , де, в числі іншого, перебував на грошовому забезпеченні.

Під час проходження служби даній в/частині йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

В лютому 2024 року позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 про виплату індексації.

Листом від 26 лютого 2024 року за вих. №296 ВЧ НОМЕР_1 у проведенні даної виплати було відмовлено за відсутністю для цього підстав.

Такі дії відповідача позивач оскаржив в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №160/4350/21 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме суд ухвалив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року включно.

Крім того, у вказаному рішенні суду зазначено, що Питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені».

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4350/21 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року включно з урахуванням базового місяця грудень 2015 рік.

Не погодившись з визначеним відповідачем «базовим місяцем» для обчислення індексації, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення в розумінні цього закону це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абзац 2).

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 2 Порядку № 1078 до об`єктів індексації віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-ХІІ).

За такого правового врегулювання суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова № 1013).

За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013).

Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на 2016 рік розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) є січень 2008 року.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078, є січень 2008 року.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №160/7106/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ч.5 ст.291 КАС України.

Повне судове рішення складено 19.12.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк