Ухвала

від 20.12.2024 по справі 303/9963/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

20 грудня 2024 року м. Мукачево Справа №303/9963/24

2/303/2138/24

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «НАВІБУД»

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2 звернувся через підсистему «Електронний суд» з вищезазначеним позовом.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України (частина четверта) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що предметом позову є дві вимоги майнового характеру: відшкодування матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди.

Поряд з цим, позивач не надав докази сплати судового збору.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як учасника бойових дій на підтвердження чого надає посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2016.

В контекстінаведеного,суд звертаєувагу,що відповіднодо положень Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон) передбачено два способи звільнення від сплати судового збору, зокрема, з підстав, наведених у ст.5 зазначеного Закону, тобто без спеціального рішення суду з цього приводу, а також з урахуванням майнового стану сторони за рішенням суду на підставі ст. 8 Закону.

У відповідності до пункту 13 частини першої ст. 5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22цього жЗакону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19),постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 240/934/20 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

В свою чергу, аналіз пункту 13 частини першої статті 5Закону «Просудовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22Закону України«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу, але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Таким чином, враховуючи те, що предметом та підставами позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля позивача, у зв`язку із неналежним утриманням відповідачем даху будинку, слід констатувати, що цей спір не стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 як учасника бойових дій.

Слід також звернути увагу позивача на те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа № 567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Повертаючи справу № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, зокрема, на таке:

«79.Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір»(щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

80. До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України«Про судовийзбір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

81.Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5Закону України«Про судовийзбір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

82.Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

83.Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості».

Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5Закону України«Про судовийзбір» залишається усталеною та незмінною.

В своючергу,згідно зположеннями частини1та частини2ст.8Закону, враховуючимайновий стансторони, судможе своєюухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Таким чином, законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, перебуває в межах дискреційних повноважень суду і є правом, а не обов`язком суду.

В свою чергу позивач, не надав суду докази, які підтверджують його майновий стан та не зазначив, які з перерахованих в частині першій ст. 8 Закону України «Про судовий збір» умов наявні для звільнення його від сплати судового збору, а також доказів, які підтверджують їх наявність.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини другоїст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до судупозовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першоюстатті 176 Цивільного процесуального кодексу Україниціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (пункт 10).

Позивачем вказана ціна позову у розмірі 111650,00 грн., що відповідає положеннямстатті 176 Цивільного процесуального кодексу України.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому позивачу слід сплати судовий збір в сумі 968,96 грн (1211,20 грн. х 0,8 =968,96 грн) та надати суду відповідні докази оплати.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

4. Копію даної ухвали надіслати позивачу.

5. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

6. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кость