Рішення

від 17.12.2024 по справі 305/1448/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/1448/24

Провадження по справі 2/305/552/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Веклюк А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог Орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , звернулися до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог Орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали у зареєстрованому шлюбі з 23 жовтня 1993 року по 15 серпня 2002 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 130 від 15.08.2002 року (повторне свідоцтво від 22.09.2022 року) видане Рахівським відділом державної реєстрації активів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Вже після розірвання шлюбу, через певний період вони знову зійшлися та проживали у незареєстрованому шлюбі. Від цих відносин у них народилася одна дитина: донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько позивачки, ОСОБА_2 на регулярній основі їздив на сезонні роботи закордон, щоб забезпечувати та утримувати сім`ю. На цей час донька ОСОБА_1 залишалася проживати разом з мамою. Однак, починаючи з 2018 року її мати стала вести аморальний спосіб життя і почали траплятися непоодинокі випадки неналежного здійснення відповідачкою її материнських обов`язків. Мама позивачки, ОСОБА_3 виїхала закордон і з того часу по день подання позову вона жодного разу не з`являлася до дитини, нею не цікавилася, жодні контакти не підтримувала, будь-якої участі в її житті, вихованні й утриманні не приймала. Між позивачкою ОСОБА_1 та її біологічною матір`ю відсутній будь-який емоційний, родинний, сімейний, соціальний зв`язок. Таким чином, відповідачка у даній справі, будучи біологічною матір`ю позивачки, нею не цікавиться, не спілкується, не піклується про її здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Позивачка звертає увагу суду, що відповідачка ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно своєї дитини. Так, вона надала нотаріально посвідчену заяву, в якій дала згоду на позбавлення її батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначила, що в суд про визнання батьківства звертатися не буде. Вказана заява посвідчена державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. 27.01.2023 р. та зареєстровано у реєстрі за № 1-101. Після того, як біологічна мати залишила позивачку, остання проживає разом із батьком ОСОБА_2 , перебуває на його вихованні та повному утриманні. Її батько усі ці роки дбає та піклується про неї, забезпечує всім необхідним для всебічного, гармонійного розвитку. Разом з тим, органом опіки та піклування Великобичківської селищної ради визначено місце проживання дитини ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 , де дитина фактично постійно проживала та проживає надалі, так як мати дитини разом з нами не проживає, участь у вихованні та утриманні не бере. Даний висновок затверджений рішенням виконкому Великобичківської селищної ради № 53 від 28.03.2024 року. Також у зв`язку з невиконанням своїх батьківських обов`язків, щодо утримання дитини, Рахівським районним судом було винесено судовий наказ №305/1256/24 від 17.05.2024 року, щодо стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі частки на утримання дочки ОСОБА_1 . Оскільки, станом на день подання позову позивачці виповнилося 15 років, вважає за можливе, у відповідності до ст.165 СК України, самостійно звернутися в суд з позовом про позбавлення своєї матері батьківських прав.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 просить задовольнити позовну заяву та позбавити ОСОБА_3 , батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1 та її законний представник ОСОБА_2 , а також представник позивача Губко Б.В. про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлені належним чином, шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи. Разом з тим, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без сторони позивача. Позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена як шляхом надсилання судового виклику на зареєстровану адресу проживання, так і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-ресурсі судової влади. У судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подала.

Представник третьої особи, Орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. В судове засідання не з`явився, проте на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Представник третьої особи,ІНФОРМАЦІЯ_3 , про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином, шляхом отримання повідомлення про виклик. В судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, питання щодо задоволення позовних залишив на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, дитина, яка досягла чотирнадцяти років, а відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02 лютого 2009 року, виданого виконкомом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на день подання позову мала 15 років, отже мала право на звернення до суду.

Батьками ОСОБА_1 згідно вищезазначеного свідоцтва, вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року, виданого повторно Рахівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що зроблено відповідний актовий запис №130 від 15.08.2002 року.

Як вбачається з витягу № 00043185678 від 18.01.2024 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, батьками ОСОБА_1 вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 19.02.2024 року, ОСОБА_2 проживає з донькою ОСОБА_1 , мати дитини - ОСОБА_3 проживає окремо, не бере участі у вихованні дитини, не підтримує жодних зв`язків з дочкою, не надає жодною фінансової допомоги. Батько дитини офіційно працевлаштований.

Аналогічні відомості містяться і в акті обстеження матеріально-побутових умов від 26.09.2022 року.

Відповідно до характеристики учениці 9 класу Великобичківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів №3 ОСОБА_1 , вона зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована учениця. Вихованням дитини займається тільки батько. Мати дитини не цікавиться навчанням та вихованням доньки, не приймає участі ушкільному житті доньки.

Згідно характеристики від 19.02.2024 року №278/02.1-20, виданої Великобичківською селищною радою, ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_1 . Працює в ТОВ «ВГСМ».

Відповідно характеристики, виданої ТОВ «ВГСМ», ОСОБА_2 зарекомендував себе як відповідальний співробітник. Має на утриманні неповнолітню доньку.

Як вбачається з довідки від 27.02.2024 року №163, виданої сімейним лікарем ОСОБА_5 , до лікаря з дитиною ОСОБА_1 здійснює тільки батько ОСОБА_2 . Мати дитини з приводу захворювань та профілактичних мед оглядів з дитиною не зверталась.

Згідно з довідкою від 24.09.2022 року №1325 ОСОБА_2 фактично проживає з донькою ОСОБА_1 .

З довідки від 11.12.2023 року №ВГС00000063, виданої ТОВ «ВГСМ» вбачається, що ОСОБА_6 займає посаду водій автотранспортних засобів, задіяний на вивезення лісу та за період з 02.02.2023 року по 30.11.2023 року його дохід склав 116 882,10 гривень.

Відповідно до заяви, зареєстрованої в реєстрі за №1-10 державним нотаріусом Пріц О.І., ОСОБА_3 дала згоду на позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 .

Згідно висновку про визначення місця проживання дитини від 28.03.2024 року, визначено місце проживання дитини ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 .

Як вбачається з судового наказу, виданого Рахівським районним судом Закарпатської області 17.05.2024 року (справа №305/1256/24) з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 31.10.2024 року, виконавчий комітет Великобичківської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а також протягом шести місяців не виявили відносно дитини батьківського піклування.

Відповідно до ч.3 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Згідно ч.1 ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні встановлено та ні ким не оспорюється, що ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 .

Також встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання своєї дитини, не цікавиться станом її здоров`я, не забезпечує необхідного утримання, відповідачка не виявляє інтересу до інтелектуального розвитку та навчання дитини.

Тому, суд приймаючи до уваги встановлені сукупністю доказів обставини у ході повного, всебічного й об`єктивного їх з`ясування, характер ставлення відповідача до своєї дитини, яка ухиляється від її належного виховання, усвідомлюючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, діючи в інтересах дитини, вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 .

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень з відповідача.

Суд вважає необхідним роз`яснити ОСОБА_3 , що у відповідності до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.150, 164, 166 Сімейного кодексу України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.12, 13, 76-78, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 280, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог Орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_1 .

Представник позивача, законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_1 .

Представник позивача, адвокат Губко Богдан Валентинович, юридична адреса: м. Рахів, вул. Возз`єднання,28 Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_2 .

Третя особа, Орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351446, місцезнаходження АДРЕСА_4.

Третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області Дочинець С.І.