Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3477/24
Провадження №: 2/332/1949/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень поданих адвокатом Кляшторною Юлією Василівною, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
встановив:
у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнено адвокатом Кляшторною Ю.В., про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, який обґрунтовано наступним.
22.05.1998 року вона (позивачка) на підставі договору купівлі-продажу придбала 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Договір був зареєстрований на Товарній біржі «ІНТЕГРАЛ», про що внесено дані до Журналу реєстрації правочинів від 22.05.1998 р. за № Н-236. Згідно вказаного договору 11.07.1998 року ДКП «Василівське БТІ» видало їй реєстраційне посвідчення та здійснило запис до реєстраційної книги за № 8-10.
Після вторгнення російської федерації на територію України, вона вимушено покинула своє житло та переїхала до м. Запоріжжя. Згодом їй стало відомо про пошкодження російськими військами її квартири.
24.01.2023 року за її заявою правоохоронними органами внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 438 КК України.
З ціллю отримання компенсації за спричинену її майну шкоду вона звернулася до відповідних органів але їй було відмовлено із посиланням на те, що її квартира не міститься в реєстрі речових прав.
Для вчинення вказаних дій вона звернулася до державного реєстратора, який за результатами розгляду її документів, відмовив у проведенні реєстраційних дій.
Отже, вона змушена звернутися до суду за захистом порушених прав.
При цьому позивачка зазначала, що під час укладення договору купівлі-продажу вони (сторони договору) досягли істотних умов договору та його виконали, а реєстрація на біржі нерухомості на час укладення спірного договору не суперечила чинному законодавству.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на вказану квартиру.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2024 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 14 год. 00 хв. 01.07.2024 року. В подальшомупідготовче судовогозасідання буловідкладено на 09 год. 30 хв. 16.07.2024 року, на 10 год. 00 хв. 01.08.2024 року, на 12 год. 00 хв. 15.08.2024 року, на 09 год. 30 хв. 02.09.2024 року, на 10 год. 00 хв. 03.10.2024 року, на 09 год. 30 хв. 21.10.2024 року та на 14 год. 30 хв. 07.11.2024 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2024 року підготовче провадження у справі було закрито та її призначено до судового розгляду по суті на 10 год. 20 хв. 22.11.2024 року та на 08 год. 00 хв. 12.12.2024 року.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому, позивачка звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі, за наявності для цього правових підстав.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди позивачки, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що не суперечить положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно достатті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
За приписами ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
22 травня 1998 року між ОСОБА_2 , яка діяла на той час в своїх інтересах та інтересах свої неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу.
Умовами зазначеного договору було передбачено наступне:
1. гр. ОСОБА_2 ,яка діяла на той час в своїх інтересах та інтересах свої неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 продали, а гр. ОСОБА_1 купила трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м.
2. Зазначена в пункті 1 даного Договору квартира належить в рівних частках кожному: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Степногірською селищною радою народних депутатів від 14 травня 1998 року, що підтверджується довідкою-характеристикою, виданою Василівським районним бюро технічної інвентаризації Запорізької області від 18 травня 1998 року, за № 478.
3. Продавець засвідчує, що відчужувана квартира до теперішнього часу не продана, не подарована, не закладена, в спорі та під арештом не знаходиться.
4. Інвентаризаційна вартість квартири, яка є предметом даного Договору, - 11294 грн. (Одинадцять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні).
5. Квартира продана за 11294 грн. (Одинадцять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні), які продавець отримав до підписання вказаного Договору.
6. Витрати пов`язані з оформленням даного Договору, відносяться на обидві сторони порівну.
7. Продавець зобов`язується звільнити квартиру, знятися з реєстрації, а також оплатити всі комунальні платежі до 1 червня 1998 року.
8. Покупець несе витрати по експлуатації та ремонту квартири у відповідності до діючого в Україні законодавства.
9. Сторони угоди обізнані, що фальсифікація та внесення неправдивих відомостей в документ, який підтверджує дану угоду, карається відповідно до ст.. 143 та 194 Кримінального Кодексу України та можуть призвести до визнання даного договору недійсним.
10. На виконання ст. 227 Цивільного Кодексу України даний Договір підлягає реєстрації у Василівському районному бюро технічної інвентаризації Запорізької області.
11. Договір складений в трьох, які мають однакову юридичну силу, екземплярах, два з яких видаються сторонам, а один знаходиться на Біржі разом з біржовим контрактом.
Згідно до реєстраційного посвідчення Василівського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.1998 року, зареєстрованого на Товарній біржі «Інтеграл», реєстраційний номер № Н-236.
Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
За ч. 1ст. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 2 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикурозгляду цивільнихсправ провизнання правочинівнедійсними» №9від 06.11.2009року регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», який діяв на той час, товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.
Статтею другою наведеного Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.
На підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Таким чином, договір не містить умов, які б суперечили закону, а отже є вчиненим у встановленому законом порядку і відповідно дійсним.
Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Виходячи зі змісту договору купівлі-продажу від 22.05.1998 року, сторонами виконані умови договору у повному обсязі. Таким чином, усі суттєві умови договору, про які сторони домовлялися під час його підписання, ними виконані, повне виконання договору здійснилося. Тому позивачка, на підставі статей 128, 153ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», які діяли на той час, набула право власності на квартиру і правомірно володіє нею. Всі зобов`язання за договором сторони виконали, договір ніким не оскаржено.
У зв`язку зі змінами в законодавстві, що регулює правовідносини з приводу купівлі-продажу нерухомого майна позивачка позбавлена можливості реалізувати право власності на нерухоме майно, а тому звертається до суду за захистом своїх прав.
Отже, враховуючи, що відповідачами по справі відзиву, заперечень проти заявлених позивачкою позовних вимог не подано, підстави позову відповідачами не оспорені, на теперішній час позивачка не може розпоряджатись належною їй квартирою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 22.05.1998 року та визнання права власності на неї, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не порушувалось.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 128, 211, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень поданих адвокатом Кляшторною Юлією Василівною, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , діючої від себе та від імені неповнолітній дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення Опікунської ради Степногірської селищної ради від 22 травня 1988 року за № 11 та ОСОБА_5 (Продавець) і ОСОБА_1 (Покупець), зареєстрований 22 травня 1998 року за № Н-236 на Товарній Біржі «Інтеграл».
Визнати за ОСОБА_1 право власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ;
Представник позивача: адвокат Кляшторна Юлія Василівна, рнокпп НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;
третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, адреса: 69036, м. Запоріжжя, пр. Марії Примаченко, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 40302133;
третя особа: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 45065466.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.
Суддя: А.П. Завіновська
Суд | Заводський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123908872 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Завіновська А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні