Ухвала

від 12.12.2024 по справі 713/1102/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 713/1102/24 2-п/335/96/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря Зайцевої С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2024 по справі за позовом Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 заявник (відповідач) ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» (сформовано 27.11.2024) звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2024 у справі ЄУН 713/1102/24, відповідно до якого позов Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області суму заборгованості у загальному розмірі 2 194914,00 грн., яка складається з: заборгованості з орендної плати у розмірі 1045197,14 грн.; штрафу в розмірі 1045197,14 грн.; інфляційних втрат у розмірі 104519,72 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32923,72 грн.

Заявниця зазначає, що про існування заочного рішення суду по вищевказаній справі їй стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень після його опублікування 25.11.2024. Також, зазначила, що вона, як відповідач належним чином про дату, час і місце розгляду справи повідомлена не була, оскільки ухвалу суду про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами вона не отримувала, що позбавило її можливості користуватися своїми процесуальними правами, зокрема подати відзив на позовну заяву та інші клопотання. Крім того, зазначила, що предметом договору є земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) державної власності для городництва, загальною площею 613,8426 га, які розташовані на території Пологівського району Запорізької області, за межами населеного пункту. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2021 року, накладено арешт на земельні ділянки, шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування вказаним майном. Тобто відповідач була позбавлена можливості користуватися земельними ділянками та вчиняти будь які дії щодо них, у тому числі і замовляти та отримувати агрохімічний паспорт поля земельних ділянок. У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64), Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Крім того відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Вказана норма права, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту, тощо. Незалежно від змісту укладеного між сторонами договору та його дійсності, переважному в силу частини третьої ст. 6 ЦК України застосуванню підлягає правило, закріплене у ч. 6 ст. 762 ЦК України, що формулює у розумінні частини четвертої ст. 14 цього Кодексу правомірну підставу звільнення відповідача від виконання встановленого договором обов`язку з внесення орендної плати за користування майном за період, коли він був фактично позбавлений можливості використовувати це майно. Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це. Визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

У зв`язку з чим, просить скасувати заочне рішення суду від 28.10.2024 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача Вєтров Ю. надав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду від 28.10.2024, в яких зазначив, що вважає рішення законним, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Відповідач у судове засідання жодного разу не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила, заяв про відкладення, або про розгляд справи за її відсутності, а також відзиву на позов не подала. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення зазначила, що була позбавлена можливості користуватися земельними ділянками та вчиняти будь-які дії щодо неї, у тому числі і замовляти та отримувати агрохімічний паспорт поля земельних ділянок, у зв`язку з обтяженнями земельних ділянок на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року, та у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, наголошуючи що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, та керуючись ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Вважає доводи відповідача є незаконними, не доведеними та необґрунтованими, оскільки відповідачем порушено істотні умови укладеного договору оренди земельної ділянки, відповідач ОСОБА_1 не виконала його положення, а саме з 21.01.2021 по теперішній час не сплачувала орендну плату та не виготовила агрохімічних паспортів полів, що є обов`язковим при наданні в оренду земель державної або комунальної власності. При цьому, обов`язок відповідача щодо орендної плати за користування земельною ділянкою виник до моменту, якими оперується відповідач, а саме до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2021, справа №757/29313/21-к накладено арешт на земельні ділянки. Отже, невиконання ОСОБА_1 обов`язку зі сплати орендної плати відповідно до закону та встановлених договором умов значною мірою позбавило сторону договору того, на що вона розраховувала при його укладенні, а саме своєчасного та повного надходження коштів до бюджету, що є істотним порушенням умов договору. Крім того, сторонами укладено додатковий договір № 68/57-2ІДО від 27.01.2021 про внесення змін до договору оренди землі від 21.01.2021 за № 8/57- 21-ДО, яким внесені зміни до пункту 10 розділу «Орендна плата», зокрема визначено, що орендна плата вноситься за перший рік - у 90-денний строк після підписання договору оренди, починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Відповідно до договору, орендна плата за дванадцятимісячний період, мала бути сплачена відповідачем ОСОБА_1 у строк до 21.04.2021. Невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати призвело до втрат доходів місцевого бюджету, спричинило обмеження можливостей власника землі одержати економічну вигоду від реалізації права користування комунальною власністю третіми особами, що є істотним порушенням майнових інтересів Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області. На підставі вищевикладеного, просить залишити заочне рішення суду від 28.10.2024 без змін.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2024 у справі ЄУН 713/1102/24 (провадження №2/335/2276/2024), позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області суму заборгованості у загальному розмірі 2 194914,00 грн., яка складається з: заборгованості з орендної плати у розмірі 1045197,14 грн.; штрафу в розмірі 1045197,14 грн.; інфляційних втрат у розмірі 104519,72 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 32923,72 грн.

Дослідженням матеріалів даної цивільної справи, встановлено наступне.

14.05.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява (з додатками) Пологівської міської ради, Пологівського району, Запорізької області, в інтересах якої діє Коноваленко Юрій Анатолійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, на підставі ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 16.04.2024 про направлення справи за підсудністю, сканкопії яких було додано до електронної системи суду.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі від 17.05.2024, була надіслана одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 21.05.2024 13:50 год. (а.с.163).

Судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначене на 08.07.2024, було направлено поштою на адресу ОСОБА_1 , яку останньою було особисто отримано 26.06.2024 (а.с. 168).

У подальшому судові повістки про виклик до суду були надіслані до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується довідками про доставку електронного документу (а.с. 167, 172, 174, 177).

Отже, відповідач належним чином була повідомлена про дату та час судового розгляду вказаної цивільної справи, однак у судові засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надходило, відзиву на позовну заяву не надала.

Таким чином, твердження відповідача про неможливість подачі відзиву та інші клопотання, є безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач була належним чином та завчасно повідомлена про дату та час судових засідань. Вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відповідали чинному положенню ЦПК України на час її розгляду.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Заявниця у заяві про перегляд заочного рішення не вказала та не надала достатніх доказів, у розумінні ст. 76 ЦПК України, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, не були враховані судом під час ухвалення рішення та спростовували висновки суду, наведені в заочному рішенні суду від 28.10.2024.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд немає законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Зважаючи на викладене суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 284-287 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від28.10.2024по справіза позовомПологівської міськоїради Пологівськогорайону Запорізькоїобласті до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договороморенди землі залишити без задоволення.

Ухвалу суду складено 12.12.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.А. Крамаренко