Ухвала

від 19.12.2024 по справі 495/11077/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2024 рокуСправа № 495/11077/24 Номер провадження 2/495/5136/2024

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу «Буревестник» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих злочином, суд

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Садівничого кооперативу «Буревестник» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих злочином.

Відповідно до вимогст.185 ЦПК Українисуддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями175,177 вказаногоКодексу.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї додатками, Суд прийшов до висновку, що вона подана з порушенням вимог встановлених статтями175,177 ЦПК України, має недоліки, без усунення яких не можливо вирішити питання про відкриття провадження у такій справі. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Так, згідно п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Така ж позиція зазначена в п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, частиною 3ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України,оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Крім того, дослідивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено, що у вказаній позовній заяві позивач посилається, зокрема, на нормиКПК України. Так, вказана норма відноситься до«кримінального провадження».

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином,суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

За таких умов суд пропонує Позивачу ОСОБА_1 належно визначитись з формулюванням вимог, ураховуючи вище описані роз`яснення суду.

Також, відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення вимог п.6 ч.3 ст.175ЦПКУкраїни в позовній заяві не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення п.9 ч.3ст.175ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, частиною 4статті 177 ЦПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України«Про судовийзбір» (далі-Закон).

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно дост.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 1 січня 2024 року розмір судового збору визначається від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня календарного року. З 1 січня 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до Державного бюджету складає 3 028 гривні.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.1ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211 грн. 20 коп.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивач просить компенсувати майнову шкоду шляхом виконання за кошти відповідача усі необхідні роботи, пов`язані з відновленням відсутнього електропостачання, та стягнути завдану моральну шкоду.

Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за подання вимоги немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Згідно позиції Верховного Суду (справа 761/11472/15-ц постанова від 28.11.2018 року) моральна шкода, що визначена у грошовому вимірі є шкодою майнового характеру.

Законом України «Про судовий збір»позивачі не звільняються від сплати судового збору за відшкодування моральної шкоди, а тому позивачу необхідно доплатити судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Згідно з частиною третьоюстатті 23 Цивільного кодексу Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Отже, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Отже за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Згідно з ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, позивачу за вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) слід сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн.

Вищевказані недоліки унеможливлюють вирішити питання щодо відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч. ч. 1-2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевказаного, вважаю необхідним залишити дану позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, з метою приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме:

- привести позовну заяву у відповідність вимог, передбаченихст. 175, 177 ЦПК України;

- сплатити судовий збір за звернення до суду з даноюпозовною заявоюв розмірі 1211,20 грн (за вимогу немайнового характеру), та у розмірі 3028 грн. (за вимогу майнового характеру)

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про судовий збір», ст.ст.175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу «Буревестник» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих злочином - залишити без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://bd.od.court.gov.ua/sud1505/gromadyanam/csz/.

Ухвала може бути оскаржена в частині сплати судового збору до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Юлія ШЕВЧУК