Постанова

від 19.12.2024 по справі 420/28465/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28465/24Перша інстанція: суддя Марин П.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2024р. ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» звернулася до суду із позовом до Білозерського відділу ДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому просила:

- визнати протиправними дії державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відносно винесення постанови від 30 серпня 2024р. про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 30 серпня 2024р. про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він знаходиться на території села Дар`ївка, Херсонського району, Херсонської області, та входить до переліку громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Засуджених на даний момент в установі немає. Фінансування обмежено незначними сумами на нагальні потреби забезпечення життєдіяльності установи. Установа є розпорядником коштів третього рівня, і не має власних коштів, не являється комерційною структурою, яка має прибуток. Кошти, що отримує установа як бюджетне фінансування мають цільове призначення. Наприклад - для заробітної плати чи сплати ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Згідно Бюджетного кодексу не можуть використані на інші цілі.

Позивач зазначив, що ним, для виконання рішення суду, було направлено лист за вихідним №26/7-624/Ост від 25.04.2024р. до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з проханням сприяти відкриттю додаткового фінансування по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» згідно рішення суду з відображенням необхідної суми для виплати. За вихідним №26/7- 847/Хм від 13.06.2024р. установою було надіслано ще один лист вже з зазначеними сумами на витрати виконавчого провадження згідно постанов. Аналогічні листи були надіслані 9.07.2024р. за номерами 26/7-1032/Хм та 26/7-1033/Хм.

Проте, на даний момент відповіді на запити до установи не надходили. Додаткове фінансування для здійснення нарахувань та виплат ОСОБА_1 , станом на сьогоднішній день, не виділялось. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання і ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» розуміючи це, робить всі можливі дії для того щоб рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2023р. у справі №400/5971/23 було виконане.

Отже, за твердженнями представника позивача, установою здійснюються усі можливі заходи для виплати заборгованості за виконавчим листом №400/5971/23 , вона не ухиляється від виплати, а дані обставини не залежать від державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)».

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії державного виконавця Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відносно винесення постанови від 30 серпня 2024р. про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100грн..

Визнано протиправною та скасовано постанову від 30 серпня 2024р. про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100грн..

Стягнуто з Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,4грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача прийнята передчасно без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, оскільки позивач вживає активних дій щодо виплати на користь ОСОБА_1 присуджених за рішенням суду по справі №400/5971/23 сум, які нею вже нараховані. В свою чергу, державним виконавцем не вчинено заходів щодо перевірки отриманої від боржника інформації та накладено штраф за невиконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.05.2024р. Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі за №400/5971/23 щодо зобов`язання ДУ «Дар`ївської виправної колонії №10» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п.10 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На підставі заяви стягувача державним виконавцем Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 10.06.2024р. відкрито виконавче провадження за НОМЕР_1 з виконання вказаного виконавчого листа.

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

31.07.2024р. державним виконавцем на адресу ДУ «Дар`ївської виправної колонії №10» складено вимогу щодо надання інформації стосовно виконання виконавчого листа №400/5971/23 виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 21.05.2024р. про зобов`язання ДУ «Дар`ївської виправної колонії №10» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої п.10 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вимогу державного виконавця від 31.07.2024р. надіслано на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

В подальшому, постановою державного виконавця Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 30.08.2024р. за невиконання рішення суду на ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100грн.

Вважаючи постанову Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішення державного виконавця, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013р., звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч.2,4 ст.372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження" за №1404-VIII від 2.06.2016р. (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з постанови Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 30 серпня 2024р. про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100грн., що ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» не надано підтверджуючих документів, відповідно до яких можливо дійсно встановити факт повного виконання судового рішення по справі №400/5971/23, а саме не надано належних та відповідних доказів виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої п.10 постанови КМУ від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Апеляційним судом встановлено, що на виконання виконавчого лита виданого Миколаївським окружним адміністративним судом по справі №400/5971/23, ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» здійснила розрахунок розміру вихідної допомоги за рішенням суду ОСОБА_1 та повідомила Департамент виконання кримінальних покарань та Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України про необхідність додаткового фінансування, однак кошти на рахунки установи не надійшли та відповіді на листи не отримані.

Судова колегія звертає увагу на те, що сам факт надіслання листів на електронну адресу Департаменту виконання кримінальних покарань та Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України щодо необхідності додаткового фінансування не є активними діями позивача спрямованими на належне виконання судового рішення. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та відповідні докази того, що Департамент виконання кримінальних покарань та Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України отримували вказані листи, їх обробили та надали відповідну інформацію чи відповідь щодо наявності чи відсутності фінансування для виконання судового рішення.

Отже, при таких обставинах судова колегія вважає, що сам факт направлення вказаних листів не є належними та достатніми діями позивача спрямованими на виконання судового рішення.

Крім того, позивачем не вчинено жодних інших дій на забезпечення виконання судового рішення за виконавчим листом, у свою чергу порушуючи соціальні права ОСОБА_1 .

Апеляційний суд зазначає, що в даному випадку позивач, як орган державної влади, зобов`язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили.

У свою чергу, аналізуючи вищевикладені вимоги законодавства, судова колегія вважає, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення.

Саме ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)», як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний довести належними доказами факт виконання рішення суду.

Отже, враховуючи те, що установою не надано відповідних та належних доказів того, що до прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця, ним було виконано усі вимоги судового рішення апеляційний суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення штрафу прийнята передчасно, оскільки установою вчиняються активні дії на виконання судового рішення, є хибними, а тому, за для захисту соціальних прав ОСОБА_1. та за для спонукання позивача дійсно активно діяти, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2024р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко