Рішення

від 19.12.2024 по справі 336/10504/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/10504/24

Провадження №: 2-о/336/446/2024

19.12.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання: Іванченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану міста Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи, -

ВСТАНОВИЛА:

Заявник - ОСОБА_1 звернувся з вказаною заявою до суду, в якій просив «встановити факт смерті громадянина російської федерації ОСОБА_2 , 1946 року народження, місце народження - село Н-Богдановка Мелітопольського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Балки Василівського району Запорізької області у віці 77 років, причина смерті: хронічна серцева недостатність».

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_2 є його батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок хронічної серцевої недостатності. Вказане село перебуває на тимчасово окупованій території України, тобто на території якої нині жодний орган державної влади України не працює та відбуваються військові дії, а тому отримати оригінал лікарського свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України є неможливим. Хоча батько був громадянином російської федерації, але тривалий час на законних підставах перебував на території України. 12.11.2021 отримав дозвіл на імміграцію в Україну, який був дійсний до 12.11.2022. Проте, з початком військових дій на території Запорізької області виникли перешкоди для виконання вимог Дозволу щодо оформлення документів. Останній раз пенсійні батько отримав у травні 2022 року, коли ще працювало поштове відділення АТ «Укрпошта». Оригінали документів (паспорт батька) знаходяться у с. Балки і протягом декількох місяців він вживав заходів, щоб його отримати, але безуспішно, оскільки будь-яке сполучення з населеним пунктом припинено, з огляду також і на ускладнену ситуацію із постійними обстрілами, що здійснюються на території Запорізької області та у с. Балки зокрема.

Ухвалою суду від 22.10.2024 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.

19.12.2024 заявник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи - Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану міста Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Пунктом восьмим ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом. Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, а згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Як передбачено ч.1, 2 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.10.1996 Дніпроруднівським МВМ Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 13.03.2018 виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, батьками ОСОБА_1 зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2024/012579646 від 17.10.2024, ОСОБА_4 з 01.06.2017 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно долученої до заяви копії Тимчасової посвідки «на постійне проживання» серії НОМЕР_3 , виданої безстроково, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Ново-Богданівка Мелітопольського району Запорізької області, у 2003 році приїхав з росії в Україну та був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 .

12.11.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як уродженець України отримав дозвіл на іміграцію в Україну, що підтверджується Довідкою Василівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області №23224200064338. Дозвіл був дійсний до 12.11.2022. Згідно вказаного дозволу, ОСОБА_2 повинен був протягом строку дії дозволу звернутись до територіального підрозділу УДМС України в Запорізькій області за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне місце проживання за умови законного перебування на території України.

Згідно долученої до заяви копії паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_4 , виданого 26.06.2002 (мовою оригіналу) «Белокалитвинским ОВД Ростовской области, ОСОБА_5 , муж. ІНФОРМАЦІЯ_5 .р. уроженец с. Н-Богдановка Милитопольского р-на Запорожской обл. Украина», з 16.10.2002 зареєстрований в Василівському РВ УМВС України в Запорізькій області до 16.10.2002 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії Пенсійного посвідчення серія НОМЕР_5 , виданого довічно 11.06.2014 Пенсійним фондом України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № НОМЕР_6 , отримав номер особового рахунку № НОМЕР_7 як особа, що отримує пенсію в Україні.

11.02.2008 ДПІ у Василівськом районі ОСОБА_1 було присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Згідно долученої до позову копії Договору купівлі-продажу №1029, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Бесараб Алевтиною Олексіївною 18.04.2002, ОСОБА_3 придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_1 .

Матеріали справи місять також, світлини могили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

З огляду на вищевказані письмові докази, вбачається, що факт смерті ОСОБА_2 є підтвердженим, а встановлення цього факту через суд необхідно заявнику, щоб реалізувати свої права на прийняття спадщини після померлого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована.

Відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 21.10.2024, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 25 квітня 2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» село Балки Малобілозерської сільської територіальної громади Василівського району Запорізької області визнане таким, яке знаходиться в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).

Заявник позбавлений можливості звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки на підтвердження факту його смерті надано документ, виданий на території, на якій наразі на незаконних правових підставах здійснюється діяльність медичного закладу (на тимчасово окупованій території), тому документи видані від імені цього закладу само по собі не є підставою для вчинення актового запису.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

До того ж, відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Частиною другою статті 319 ЦПК України визначено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 (з наступними змінами), визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Вказані вище нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.

Як встановлено судом, подія смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відбулася ІНФОРМАЦІЯ_2 на території с. Балки Василівського району Запорізької області, тобто у частині України, яка розташована у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточені (блоковані), відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (з подальшими змінами) та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Даючи оцінку допустимості у даній цивільній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується вимогами міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, які визначають, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Разом з тим, згідно з ч.4 ст.9 цього Закону, встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню у межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії», «Іласку та інші проти Молдови та Росії»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. В контексті цього не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи зазначений висновок у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це ставило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Отже, встановлюючи наявність факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Балки Василівського району Запорізької області, суд вважає за можливе прийняти в якості належного та допустимого доказу долучені до заяви сканкопію Медичного свідоцтва про смерть серії 23 №200342094 від 22.08.2024.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для забезпечення встановленого в Україні правового порядку регулювання правових наслідків смерті фізичної особи. В даному випадку заява до суду подана сином померлого, що відповідає вимогам ЦПК України. Слід зазначити, що судом враховані норми ст. 317 та п. 9 ст. 10 ЦПК.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи засади добросовісності, справедливості і розумності регулювання цивільно-правових відносин, а також досліджені у судовому засіданні письмові докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Н-Богданівка Мелітопольського району Запорізької області, на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою.

Згідно із ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що військова агресія російської федерації проти України розпочалася 24.02.2022, і наразі чинним законодавством України не встановлений порядок набрання рішенням у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій ведуться бойові дії законної сили, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України визначити, що рішення про встановлення факту смерті особи на території, де ведуться воєнні (бойові) дії/перебувають у тимчасовій окупації/оточені (блоковані), підлягає до негайного виконання.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 317, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Н-Богдановка Мелітопольського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Балки Василівського району Запорізької області у віці 77 років, причина смерті: хронічна серцева недостатність.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Оскарження не зупиняє його виконання.

Копію рішення негайно надіслати до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану міста Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану міста Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 04054085, місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд.64.

Суддя: Н.С. Звєздова