Ухвала

від 19.12.2024 по справі 946/7754/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/7754/24

Провадження № 1-кс/510/130/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.24 року м. Рені

Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рені скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В скарзі зазначено, що 22.09.2024р. нею до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області було подано заяву в порядку ст. 214 КПК України з відповідними відомостями про злочин про знищення так званого порому «Кислицький» суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Окрім того, як вказує заявниця, вона того ж дня подала уповноваженому прокурору Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області заяву із аналогічним змістом. До матеріалів скарги були додані докази, в т.ч. і сама заява ОСОБА_3 від 22.09.2024р. щодо знищення предмету судового розгляду внаслідок корупційної змови між суддями та учасниками справи, якою заявник просила належний орган - Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області вчинити певні дії, а саме: відкрити кримінальне провадження за фактом корупційної змови між суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та відповідачами у цивільній справі №500/2395/18 та їхніми представниками; відкрити кримінальне провадження за фактом умисного знищення предмету позову у цивільній справі №500/2395/18, що є наслідком корупційної змови між суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області та відповідачами та їхніми представниками;; відкрити кримінальне провадження за фактом корупційної змови між суддями Верховного Суду та відповідачами у цивільній справі №500/2395/18 та їхніми представниками; відкрити кримінальне провадження за фактом умисного знищення предмету позову у у цивільній справі №500/2395/18, що є наслідком корупційної змови між суддями Верховного Суду та відповідачами та їхніми представниками; притягти до кримінальної відповідальності суддю Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 за ухвалення завідомо неправосудного судового рішення ухвали від 19.04.2024р.; вжити передбачених законом заходів до фактичного збереження решток предмету позову порому ВИЛ 0224-К.

По теперішній час дана заява ОСОБА_3 не розглянута, що становить бездіяльність уповноважених осіб за ст. 303 КПК України.

Заявник вважає, що бездіяльність посадових осіб Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області є незаконною, вона протиріччить вимогам ст. 214 КПК України у зв`язку із чим просить зобов`язати уповноважених осіб (слідчого) Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області внести відомості про кримінальні правопорушення, вказані у її заяві від 22.09.2024р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за її заявою досудове розслідування за виявленими фактами.

Представники Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в судове засідання не явились, представник прокуратури надав письмові пояснення, просив про розгляд справи без його участі, надав додаткові докази у справі.

Представник заявника адвокат ОСОБА_6 , будучи належним чином сповіщений через підсистему «Електронний суд», а також іншими засобами електронного зв`язку (засобом направлення документу на електронну пошту, про що свідчить довідка відповідальної особи Ренійського районного суду Одеської області про доставку електронного листа документу в електронному вигляді «Повістка про виклик до суду в кримінальному провадженні» - документ доставлено до електронної скриньки 19.12.2024р., у судове засідання не явився, будь-яких заяв від нього не надходило.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений діючим кримінально-процесуальним законодавством скорочений строк розгляду справ даної категорії, а також постійні перебої із електропостачанням, судом прийнято рішення про розгляд справи по суті без участі сторін, на підставі наданих матеріалів.

Вивчивши матеріали скарги та додані до неї докази, суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Згідно п.18 ч.1ст.3 КПК Українидо повноважень слідчого судді належить: здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У зв`язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду, яка означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які звернення (клопотання, позови, заяви, скарги), надавати певним категоріям осіб імунітети від звернень до суду. Судові рішення з огляду на зміст принципу верховенства права повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру до органів, що беруть участь у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних правопорушень.

Стаття 55 КонституціїУкраїнивстановлює, що кожному гарантується судовий захист його правта свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління, громадських об`єднань та посадових осіб.

Одним із загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльність.

Відповідно дост. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченомуКПК України.

ЧиннимКримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Об`єктом оскарження на підставіглави 26 КПК Україниможе бути тільки рішення, дії,бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурорапри здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.

Згідно ізп.1ч.1ст.303КПК Українина досудовомупровадженні можутьбути оскарженітакі рішення,дії чибездіяльність слідчого,дізнавача абопрокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбаченічастиною першою статті 303цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Положеннямист.305 КПК Українивизначено правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, а саме: 1) подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, дізнавача, прокурора; 2) слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першоїстатті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Згідно ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже за ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені потерпілим, заявником, чи виявлені з іншого джерела.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. За таких обставин, внесенню до ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

У заяві ОСОБА_3 від 22.09.2024р. міститься інформація про начебто вчинення вищевказаними особами - суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суддями Верховного Суду дій по знищенню так званого порому «Кислицький» внаслідок сталої корупційної змови між вищевказаними суддями та відповідачами у цивільній справі №500/2395/18 та їхніми представниками, що на думку ОСОБА_3 становлять злочин, передбачений нормами КК України, просить притягнути їх до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, проте не зазначено будь-яких вагомих відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а лише містяться загальні посилання про нібито вчинення кримінальних правопорушень (навіть стаття КК України не вказана).

Так, порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.

Таким чином, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати їх з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).

Таким чином, в ході розгляду скарги не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення особами вказаного кримінального правопорушення, у зв`язку із чим слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 55, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1