Рішення

від 19.12.2024 по справі 514/1440/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1440/24

Провадження по справі № 2/514/494/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Чернєвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом:

право на земельну частку (пай) розміром 4.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективні власності колишнього ВАТ «Україна», право на яку належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

право на земельну частку (пай) розміром 4.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективні власності колишнього ВАТ «Україна», право на яку належало ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались ВАТ «Україна» Тарутинського району Одеської області на ім`я:

ОСОБА_4 під №523 від 10 листопада 1997 року зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №0537766 розміром 4.42 умовних кадастрових гектара виданий на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97;

ОСОБА_5 під №524 від 10 листопада 1997 року зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №0537767 розміром 4.42 умовних кадастрових гектара виданий на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28 лютого 2008 року Петрівською другою сільською радою Тарутинського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 18 листопада 2023 року виконавчим комітетом Петрівської Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, зазначене вище.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначені земельні ділянки нотаріусом позивачу було відмовлено, оскільки позивачем не було надано правовстановлюючих документів про право спадкодавця на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 березня 2024 року.

Оригінали сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії №0537767 та серії №0537766 виданих 10 листопада 1997 року на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97 було втрачено, що підтверджується копією газети «Знамя Труда» №18 (9102) від 03 травня 2024 року.

За таких обставин позивач вимушений звернутися до суду щодо захисту своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області у судове засідання не з`явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивача та з проханням розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, сповіщалась належним чином, про що свідчить розписка з її підписом, який засвідчує отримання нею судової повістки та поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справі вбачається, що 29 січня 1949 року за актовим записом №1 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , внаслідок чого остання отримала прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 20 червня 2023 року.

10 листопада 1997 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №0537766 розміром 4.42 умовних кадастрових гектара.

10 листопада 1997 року ОСОБА_5 на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №0537767 розміром 4.42 умовних кадастрових гектара.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28 лютого 2008 року Петрівською другою сільською радою Тарутинського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 18 листопада 2023 року виконавчим комітетом Петрівської Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, зазначене вище.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначені земельні ділянки нотаріусом позивачу було відмовлено, оскільки позивачем не було надано правовстановлюючих документів про право спадкодавця на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 березня 2024 року.

Оригінали сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії №0537767 та серії №0537766 виданих 10 листопада 1997 року на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97 було втрачено, що підтверджується копією газети «Знамя Труда» №18 (9102) від 03 травня 2024 року.

Проте, з листа відділу у Тарутинському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №746/102-19 від 01 листопада 2019 року вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались ВАТ «Україна» Тарутинського району Одеської області на ім`я:

ОСОБА_4 під №523 від 10 листопада 1997 року зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №0537766 розміром 4.42 умовних кадастрових гектара виданий на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97;

ОСОБА_5 під №524 від 10 листопада 1997 року зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії №0537767 розміром 4.42 умовних кадастрових гектара виданий на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дійсно належало право на зазначені вище земельні ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Так, враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ніхто, окрім позивача, не звертався з заяво про прийняття спадщини, прийняття спадщини за умовою чи застереженням не допускається, оригінал сертифікатів про право на земельну частку (пай) втрачено, суд вважає за можливе визнати за позивачем право на зазначене спадкове майно за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,141,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем села Петрівка Тарутинського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 в порядку спадкування за законом:

право на земельну частку ( пай ) у розмірі 4.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ВАТ «Україна» та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії №0537767, виданого 10 листопада 1997 року розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97;

право на земельну частку ( пай ) у розмірі 4.42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ВАТ «Україна» та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії №0537766, виданого 10 листопада 1997 року розпорядження Тарутинської райдержадміністрації від 23 жовтня 1997 року за №354/97.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева