Ухвала

від 17.12.2024 по справі 916/4221/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4221/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконуючого обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.09.2024, постановлене суддею Бездолею Ю.С., м. Одеса, про відмову у забезпеченні позову

у справі № 916/4221/24

за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів:

1. Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Паритетбудінвест»;

про: припинення правовідносин за договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Керівник Чорноморської окружної прокуратури Одеської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (далі Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (далі сільська рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Паритетбудінвест» (далі ТОВ «БФ Паритетбудінвест»), в якому просив суд: припинити між відповідачами правовідносини, які виникли внаслідок укладення договору підряду №39 від 25.04.2023 за предметом: Роботи з будівництва об`єкту з розробленням проектної документації Реконструкція (розчистка) русла частини р. Барабой з метою покращення екологічної водогосподарської обстановки та захисту від підтоплення населених пунктів Дальницької сільської територіальної громади (на ділянках км 6+300 - км 9+200, км 11+700 - км 23+000) на загальну суму 24181713,60 грн (далі договір).

Позов мотивований тим, що проведення сільською радою відкритих торгів та укладення у подальшому між сторонами договору здійснювалося без бюджетних асигнувань, а також за відсутності коштів на ці цілі, а отже договір укладено всупереч вимогам закону, зокрема ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, та на нього поширюються правила недійсності, визначені ч. 3 ст. 48 цього кодексу, які безпосередньо встановлюють недійсність такого договору, тобто вказують на його нікчемність.

Разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони: Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) сільської ради, пов`язані з виконанням умов договору; сільській раді проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів на користь ТОВ «БФ Паритетбудінвест» за договором; ТОВ «БФ Паритетбудінвест» проводити будь-які роботи за договором.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначав, зокрема, що відповідно до кошторису сільської ради на 2023 рік бюджетні асигнування у розмірі 26968095,40 грн на реконструкцію (розчистку) русла частини р. Барабой не передбачалися, бюджетні запити на 2023 рік з приводу фінансування цих робіт до Департаменту не надавались, відповідно, відсутні обсяги виділених коштів у державному та обласному бюджетах на фінансування вищевказаних робіт та здійснених платежів. Крім того, прокурор зауважує, що фактичні обставини у даних спірних правовідносинах свідчать, що у сільської ради бюджетні зобов`язання за нікчемним договором не виникли в силу вищевказаних вимог бюджетного законодавства, у зв`язку з чим її обов`язки щодо оплати договірних зобов`язань є завідомо такими, що не підлягають виконанню. Більш того, у випадку задоволення позову сільська рада буде змушена компенсувати ТОВ «БФ Паритетбудінвест» вартість робіт за договором, які на дату відшкодування можуть бути навіть більшими аніж на дату укладення договору, таким чином державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.

При цьому, прокурор зазначав, що вказані заходи забезпечення позову є ефективним та справедливим способом захисту державних інтересів, не є втручанням у договірні відносини та господарську діяльність сторін, мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язань (насамперед грошових) за нікчемним договором, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 у справі № 916/4221/24 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що обставина нікчемності/дійсності правочину судом буде встановлюватись при розгляді справи по суті в мотивувальній частині судового рішення, натомість в рамках заяви про забезпечення прокурором не обґрунтовано належними доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор.

Суд при цьому також зазначив, що в даному випадку втручання в господарські правовідносини сторін під час виконання договору до вирішення питання щодо можливого припинення правовідносин за ним та до перевірки доводів прокурора про його нікчемність, не є виправданим та не відповідає адекватності заходів забезпечення позову заявленим у справі позовним вимогам, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин, за яких невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача. Крім того не доведене обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, виходячи з заявлених у даній справі позовних вимог (за вимогою немайнового характеру).

Також суд зазначив, що у даному випадку заходи забезпечення позову, про які просить прокурор, фактично призводять до часткового блокування господарської діяльності відповідачів, що свідчить про неспівмірність цих заходів та порушуватиме збалансованість інтересів учасників справи. Заборона виконання робіт за договором може ускладнити виконання ТОВ «БФ Паритетбудінвест» взятих на себе зобов`язань за вказаним договором в подальшому (у випадку можливої відмови у задоволенні позову). Обраний прокурором спосіб забезпечення позову фактично є спонуканням сторін на невиконання умов договору при тому, що на даний час у відносинах сторін діє презумпція правомірності правочину.

Не погодившись з ухвалою суду, прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги прокурор, неодноразово посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.12.2023 у справі № 916/3414/23, зазначає наступне:

- з моменту проведення розрахунків між сторонами за договором, втрачається реальна ефективність обраного способу захисту;

- у заяві про забезпечення прокурор вказував, що за інформацією Управління Державної казначейської служби України, укладений між сторонами договір не зареєстрований, а згідно Єдиного веб-порталу використання публічних коштів станом на 10.10.2024 списання коштів з рахунку сільської ради ТОВ «БФ Паритетбудінвест» не здійснювалось. Втім, здійснення сільською радою фінансової операції та проведення ТОВ «БФ Паритетбудінвест» робіт (які можуть бути проведені лише із грубим порушенням законодавства) за договором, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- наведені у заяві про забезпечення позову доводи та надана прокуратурою інформація відповідає вимогам щодо обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити ефективний спосіб захисту порушених прав держави в разі задоволення позову;

- заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язань (насамперед грошових) за нікчемним договором, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін;

- забезпечення позову шляхом заборони сільській раді здійснювати платежі не є втручанням у договірні відносини та господарську діяльність, а є єдиним ефективним та адекватним заходом забезпечення позовних вимог;

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів справи № 916/4221/24, необхідних для розгляду апеляційної скарги, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження копій матеріалів з Господарського суду Одеської області.

18.10.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження ухвали.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 у справі № 916/4221/24.

24.10.2024 від скаржника надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 у справі № 916/4221/24. У заяві скаржник, посилаючись на приписи п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України, зазначає, що отримав оскаржувану ухвалу лише 30.09.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 у справі № 916/4221/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк до 15.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи), роз`яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань. Одночасно вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, та призначено справу до розгляду на 03.12.2024 о 13:30 год.

За проміжок часу з 28.10.2024 по 15.11.2024 будь-яких заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вже зазначалось вище, вказуючи на необґрунтованість оскаржуваної ухвали, в апеляційній скарзі прокурор неодноразово посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.12.2023 у справі № 916/3414/23.

Колегією суддів встановлено, що у справі № 916/3414/23 предметом позову також є вимоги прокурора про визнання припиненими правовідносин, які виникли між відповідачами за договором. Прокурором також подавалася заява про забезпечення позову шляхом заборони Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) замовника, пов`язані з виконанням умов договору, заборони замовнику здійснювати платежі за договором та заборони виконавцю здійснювати надання послуг за договором.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, заяву прокурора задоволено частково: заборонено замовнику здійснювати платежі за договором, укладеним між сторонами, а виконавцю - здійснювати надання послуг за цим договором.

Верховний Суд у зазначеній справі, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанції, дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно з договором: є адекватними та співмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів держави; не будуть мати наслідком втручання у господарську діяльність відповідачів, оскільки мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язання відповідачами за спірним у цій справі договором до вирішення спору по суті; обрані заявником способи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову (існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги), не є тотожними з позовними вимогами, відповідають обставинам справи; вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Разом з тим, колегією суддів під час підготовки до розгляду даної справи, шляхом опрацювання інформаційних даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, також встановлено, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/4954/23 за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби до відповідачів Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» про визнання недійсними договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти та додаткової угоди до нього та про застосування двосторонньої реституції

В межах зазначеної справи прокурор також просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Управлінню державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Управління капітального будівництва Одеської міської ради, пов`язані з виконанням умов договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», заборони Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради вчиняти певні дії, а саме: передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за договором.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 20.03.2024 у справі № 916/4954/23, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, задовольнив заяву про забезпечення позову.

Суди врахували останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2023 у справі № 916/3414/23 з подібними правовідносинами, та дійшли висновку те, що про обрані заявником способи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову, а отже, існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, однак не є тотожними з позовними вимогами. Застосовані судами заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи та вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті. За висновком судів оскільки процедуру закупівлі вже проведено, вжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор, не буде мати наслідком припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, та не буде суперечити вимогам ч. 12 ст. 137 ГПК України, а їх невжиття призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки Одеська міська рада не зможе їх захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Не погодившись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» подало на них касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2024 справу № 916/4954/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд при розгляді справи № 916/4954/23 зазначив про наявність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 916/3414/23, що були враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні цього питання.

В ухвалі від 17.09.2024 суд касаційної інстанції зазначив, що заявлені прокурором вимоги: суперечать встановленому законом принципу обов`язковості виконання договору та не відповідають презумпції дійсності правочину; станом на час їх заявлення договір є дійсним, недійсним не визнаний; суд встановлює заборону виконання зобов`язань за дійсним договором, що є обов`язковим до виконання, фактично вирішує заявлені позовні вимоги до розгляду справи по суті; такий спосіб забезпечення позову фактично підміняє собою судове рішення у справі; суд фактично втручається у договірні правовідносини сторін, блокує їх та порушує збалансованість інтересів сторін; встановлена судом заборона на виконання сторонами своїх договірних зобов`язань є явно неспівмірною з наслідками, що можуть настати в результаті невжиття судом цих заходів.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справу № 916/4954/23 прийнято до розгляду, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Станом на дату цієї ухвали, справа № 916/4954/23 перебуває ще на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такі правові висновки сформульовано в пунктах 25- 27, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів зазначає, що на даній стадії розгляду справи (вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову) правовідносини у даній справі і у справі № 916/4954/23 є подібними.

Призначення Верховного Суду, як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, з огляду на те, що правовідносини у цій справі та у справі № 916/4954/23 є подібними, а також враховуючи, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/4954/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/4954/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (офіційного оприлюднення повного тексту постанови).

Керуючись 228, 229, 232 235, 281 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконуючого обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.09.2024 про відмову у забезпеченні позову у справі № 916/4221/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/4954/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (офіційного оприлюднення повного тексту постанови).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 18.12.2024.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська