Рішення

від 18.12.2024 по справі 487/10326/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/10326/24

Провадження №2/487/3486/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Барської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет позову Південна товарна біржа про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет позову Південна товарна біржа про визнання права власності.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09.03.1994 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований на Південній товарній біржі під №144. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2024 року у страві №487/3505/24 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.03.1994 року, зареєстрований Південною товарною біржею за №144, відповідно до якого ОСОБА_1 купила, а ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1 . Після цього позивач виготовила новий технічний паспорт від 16.10.2024 року на квартиру та намагалась зареєструвати право власності на нерухоме майно. Однак виявилось, що вона загубила оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.03.1994 року, а реєстратор не зможе зареєструвати за нею право власності на квартиру без оригіналу правовстановлюючого документу. У зв`язку з чим змушена звертатись до суду.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.11.2024 року по даній справі відкрито провадження та призначено справу у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомленою належним чином.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

09.03.1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умови якого ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований на Південній товарній біржі за №144.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2024 року у справі №487/3505/24 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.03.1994 року зареєстрований Південною товарною біржею за №144.

16.10.2024 року виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 .

25.10.2024 року було направлено лист до Південної товарної біржі з приводу видачі дублікату договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.03.1994 року. Однак, згідно роздруківки поштового відправлення №5402003312517 лист не було отримано та він повернувся за закінченням терміну зберігання.

Крім того, позивачем було подано оголошення про втрату документів в газеті "Вечірній-Миколаїв" за 27.11.2024 року.

Згідно звіту з незалежної оцінки, складеного 25.10.2024 року ТОВ "Антан-Юг", ринкова вартість спірної квартири складає 209687 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першійстатті 4 ЦПК України.

Одним зі способів захисту цивільних прав, згідно із п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч. 1ст. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом приписівст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності повинне спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. Частина 1статті 321 ЦК Українипередбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц.

Позивач пред`явив законну вимогу про визнання за ними права власності, яке наразі не визнається, у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.4,12,13,76-81,89,247,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет позову Південна товарна біржа про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 27,2 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 15,5 кв.м., яке виникло у неї на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.03.1994 року, зареєстрованого Південною товарною біржою за №144.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або до того ж суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Кузьменко