Рішення

від 16.12.2024 по справі 682/2653/24

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/2653/24

Провадження № 2/682/1040/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

16 грудня 2024 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Матвєєвої Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Кисельової А.М.

представника позивача - адвоката Горщара Б.А.

представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради - Шаргородської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Славутської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

29.10.2024 до суду надійшов позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування поданого позову, позивач зазначив, що він проживав з відповідачкою ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. За період спільного проживання з ОСОБА_3 у них народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до цього часу проживає з ним. З часу припинення між ними сімейних відносин, мати дитини участі у її вихованні не приймає, особисто не відвідує, в тому числі і не спілкується в телефонному режимі, в різних соціальних мережах тощо. Як вбачається з відповіді закладу дошкільної освіти № 1 «Пізнайко», який відвідує ОСОБА_2 , за весь період мати дитини ОСОБА_3 участі у вихованні дитини не приймала. Згідно відповіді КП «Славутський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 26.08.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здоровий, мати не цікавиться здоров`ям дитини. На прийом до лікаря - педіатра, на огляд чи у разі хвороби дитину приводить бабуся, ОСОБА_4 . Згідно відповіді філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 26.07.2024 року № 43/13/2026-24 з`ясовано, що ОСОБА_3 притягалася неодноразово до кримінальної відповідальності 17.05.2017 року за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн. 05.04.2019 року за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком в 1 рік. Перебувала на обліку у Шепетівському РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області з 14.05.2019 року до 26.05.2020 року та знята з обліку на підставі ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2020 року у зв`язку із закінченням іспитового строку.

За результатами висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_4 від 20.06.2023 року з`ясовано наступне : ОСОБА_5 проживає окремо від свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їздить на роботу до Польщі, доглядом та вихованням дитини не займається, матеріально дитину не утримує. Вихованням дитини займається бабуся. Вказані обставини можуть підтвердити свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

З метою захисту прав та законних інтересів дитини орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради від 25.09.2024 року № 04-31/748 вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Просив суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідачки судовий збір.

Ухвалою суду від 29.10.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.12.2024 року.

02.12.2024 року підготовче судове засідання у справі закрито та призначено судовий розгляд на 16.12.2024.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Горщар Б.А. підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, у зв`язку із чим ухвалою суду було постановлено проводити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Славутської міської ради Шаргородська Н.І. підтримала висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що батько дитини звернувся до органу опіки і піклування стосовно неналежного виконання матір`ю дитини ОСОБА_3 батьківських обов`язків. Було встановлено, що починаючи з часу припинення сімейних відносин і по теперішній час мати ОСОБА_3 не займається вихованням дитини, не утримує дитину, не цікавиться її життям, дитина проживає з бабусею ОСОБА_4 , бо батько перебуває на військовій службі.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що її син ОСОБА_1 проживав в цивільному шлюбі із ОСОБА_3 , у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . До двох років, ОСОБА_3 займалася вихованням дитини, а потім почала вживати алкогольні напої, нехтувала своїми батьківськими обов`язками, тому вона змушена була забирати дитину ОСОБА_8 до себе і займатися його вихованням. Сімейне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не склалося, ОСОБА_3 поїхала на заробітки в Польшу, а ОСОБА_9 залишився проживати в неї. ОСОБА_3 спочатку приїздила до дитини, а потім перестала приходити до ОСОБА_8 , іноді телефонувала, проте не надавала коштів на його утримання. Останній раз ОСОБА_3 була присутня на дні народження ОСОБА_8 , привезла йому подарунок - шкільний рюкзак, хоча дитина мала йти до першого класу і потребувала шкільне приладдя та одяг, але до школи дитину збирала вона разом з батьком дитини. ОСОБА_3 не цікавиться життям дитини, її успіхами в навчанні, не відвідує сина і не забезпечує матеріально.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 допитані в судовому засіданні показали суду, що вихованням дитини - ОСОБА_2 займається бабуся ОСОБА_4 , мати дитини не проживає з ним, не спілкується з ОСОБА_8 , не проводить з ним вільний час, останній раз приходила в гості до ОСОБА_8 на його день народження. У розмові з ОСОБА_8 , останній не згадує матір, а зазначає, що любить бабусю та тата.

З пояснень дитини ОСОБА_2 , останній повідомив, що його мати дуже рідко йому телефонує, він сумує за нею, вона не проживає з ним і дуже рідко приїздить до нього, його виховує бабуся, з якою він проживає.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідків, думку малолітньої дитини, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 27 Конвенції, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Поведінка відповідачки, яка тривалий час не спілкується із дитиною, не займається її вихованням, з дитиною не проживає, матеріально дитині не допомагає, не цікавилася успіхами дитини в школі, свідчить про її байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду Українивід 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), щонадані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 вказаної Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надаютьдитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батьків до дитини (постанова Верховного суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

У п.п. 47-49 рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Як вбачається з відповіді закладу дошкільної освіти № 1 «Пізнайко» від 22.08.2024 року №83, який відвідує ОСОБА_2 , за весь період мати дитини ОСОБА_3 участі у вихованні дитини не приймала. Згідно відповіді КП «Славутський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 26.08.2024 року, мати дитини ОСОБА_2 за 3,5 роки жодного разу на прийом до лікаря - педіатра нез`являлася, на медичний оглядчи у разі хвороби дитину приводить бабуся, ОСОБА_4 . Згідно відповіді філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 26.07.2024 року № 43/13/2026-24 слідує, що ОСОБА_3 неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області 17.05.2017 року за ст.185 ч.1 КК України у виді штрафу та за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області 05.04.2019 за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком в 1 рік. Перебувала на обліку у Шепетівському РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області з 14.05.2019 року до 26.05.202 року та знята з обліку на підставі ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2020 року у зв`язку із закінченням іспитового строку. З відповіді КУ «Славутський територіальний центр соціального обслуговування» від 06.08.2024 року № 549 слідує, що за результатами висновку оцінки потреб сім`ї: ОСОБА_5 проживає окремо від свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їздить на роботу до Польщі, доглядом та вихованням дитини не займається, матеріально дитину не утримує. Вихованням дитини займається бабуся.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 працює в ТОВ «Сансервіс» та отримує дохід, крім того є пенсіонеркою за віком та отримує пенсію. З акту КП «Славутське ЖКО» від 23.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає разом з бабусею - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З довідки про зареєстрованих в житлі осіб відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради від 23.08.2024 року слідує, що за адресою : АДРЕСА_2 зареєстровані : ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 .

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради від 25.09.2024 року № 04-31/748 слідує, що в інтересах дитини орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З акту обстеження житлово-побутових умов від 03.12.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 проживає з бабусею ОСОБА_4 за адресою : АДРЕСА_3 , для дитини створені належні умови для проживання та розвитку, мати дитини останній раз приходила 3 травня 2024 року на день народження ОСОБА_8 , більше вона не з`являлася, життям та здоров`ям дитини не цікавиться, батько дитини проходить військову службу в ЗСУ.

Отже, додані стороною позивача до позову докази підтверджують факт умисного, систематичного невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_2 та її свідому відмову від участі в житті дитини.

Під час розгляду справи в суді знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_3 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина, що призвело до того, що дитина не спілкується з матір`ю, мати відсутня в житті ОСОБА_8 , батько перебуває на військовій службі, дитина виховується бабусею.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_2 не підтримує сімейних зв`язків із ОСОБА_3 через її небажання спілкуватися з дитиною, займатися її вихованням, утримувати її, відповідачка проживає окремо від дитини, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідачки батьківських прав сприятиме найвищим інтересам дитини та забезпечить її нормальний моральний, психологічний розвиток та стабільне та спокійне життя.

З цих підстав, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1221,20 грн.

Керуючись ст. 150, 164 СК України, ст. 12, 81, 263, 265, 280-283, 289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.12.2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва