Постанова

від 17.12.2024 по справі 910/1825/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа№ 910/1825/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Данильчук М.Я., директор; Войтович М.С., ордер АМ № 1104738 від 04.11.2024;

від відповідача: Литвин А.А., виписка з ЄДР від 09.12.2024;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Лавренюк В.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Спіка"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2024

у справі № 910/1825/24 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом закритого акціонерного товариства "Спіка"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

2) ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) "Спіка" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про:

- визнання незаконним та скасування наказу Мін`юста № 4426/5 від 27.12.2023 "Про задоволення скарги", що виданий на підставі висновку центральної колегії Мін`юста з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юста від 08.11.2023 за результатами повторного розгляду скарги ОСОБА_1 від 15.12.2020, зареєстрованої в Мін`юсті 18.12.2020 за № 38783-33-20;

- скасування реєстраційної дії департаменту державної реєстрації Мін`юста (індексний номер рішення 70916084 від 27.12.2023), якою анульовано розділ з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна № 2115774380000 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасування реєстраційної дії департаменту державної реєстрації Мін`юста (індексний номер рішення 60666184 від 29.09.2021), якою припинено право власності на нежитлові приміщення незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга (реєстраційний номер майна 2115774380000) за ЗАТ "Спіка" за адресою: 03164, м. Київ, вул. Ушакова Миколи, 34-а;

- зобов`язання Мін`юст поновити запис на нежитлові приміщення незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга (реєстраційний номер майна 2115774380000) за ЗАТ "Спіка" за адресою: 03164, м. Київ, вул. Ушакова Миколи, 34-а, відповідно до рішення державного реєстратора - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу (далі - ПНКМНО) Тимошенко Л.А. (далі - Реєстратор) про реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 52980092, прийняте 06.07.2020 о 15:47:34 (з відкриттям розділу).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мін`юстом прийнято спірний наказ № 4426/5 від 27.12.2023 з порушеннями норм права, на підставі протиправних висновків, якими не було надано оцінки обставинам, що ОСОБА_1 , як скаржником, оскаржується така ж сама державна реєстрація в судовому порядку, а також стосовно частини цього ж майна наявний судовий спір, при цьому дозвіл № 215-Лн від 12.08.1998 на будівництво не припинив свою чинність відповідно до норм чинного законодавства, а зареєстроване майно не належало та не могло належати скаржнику, у зв`язку з чим ним не було доведено порушення його прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір судом першої інстанції встановлено, що наказ № 4426/5 від 27.12.2023 прийнято Мін`юстом у межах встановленої Законом компетенції, за встановленою процедурою та він відповідає фактичним обставинам вчинених Реєстратором правопорушень, у зв`язку з чим відмовлено у задоволенні вимоги щодо його скасування, а також у похідних вимогах.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ЗАТ "Спіка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило винести постанову, якою оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що:

- судом першої інстанції не надано оцінки тому, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юст не має права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір (ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 17.06.2021 по справі № 759/21623/20);

- судом не взято до уваги встановлені преюдиційні факти щодо скаржника ОСОБА_1 , який є позивачем (третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 759/21623/20) про скасування рішення Реєстратора (індексний номер 52980092 від 06.07.2020) та визнання майнових прав на нежитлові приміщення незавершеного будівництва (п. 4.21 ухвали Верховного Суду від 27.09.2023 по справі № 910/2475/22), а тому є стороною з того ж предмета спору та тих самих підстав);

- суд погодився з помилковим висновком Мін`юста про наявність порушених прав скаржника ОСОБА_1 , а також про те, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 215-Лн від 12.08.1998 виданий тільки на встановлення паркану; що земельна ділянка, відведена відповідно до рішення Київської міської ради VIII сесії IV скликання № 530/1940 від 30.09.2004 "Про передачу ЗАТ "Спіка" земельної ділянки для експлуатації і обслуговування житлового будинку та завершення будівництва вбудовано-прибудованих приміщень на АДРЕСА_1 ", на виконання якого було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:129:0083) між ЗАТ "Спіка" та Київською міською радою 08.09.2005, що зареєстрований головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13.09.2005 за № 75-6-00230 та припинив строк своєї дії, що не надавало підстав для вчинення реєстраційних дій.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, у складі колегії суддів: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Тищенко О.В., Гончаров С.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 24.09.2024.

21.08.2024 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу.

20.09.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи заперечень на відзив відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів та призначено розгляд справи на 05.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 оголошено перерву до 03.12.2024.

05.11.2024 до апеляційного суду від позивача надійшов виступ в судовому засіданні 05.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 оголошено перерву 17.12.2024.

06.12.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи ухвали Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 910/2475/22.

12.12.2024 до апеляційного суду позивачем подано клопотання про визнання дій Мін`юста зловживанням процесуальним правом, оскільки в долучених відповідачем до відзиву на позов матеріалах скарги ОСОБА_1 були відсутні документи, які були надіслані відповідачем учасникам справи. Водночас про такі розбіжності заявник дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи 06.12.2024.

Згідно статті 118 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Строк на подання клопотань встановлювався сторонам ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження, яка отримана відповідачем 08.08.2024; а.с. 163-165 том 2), а отже позивачем заявлено клопотання з пропуском строку, яке підлягає залишенню без розгляду. При цьому, заявник не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, і у суді першої інстанції.

16.12.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи: ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2023 у справі № 759/21623/20; рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2024 у справі № 759/9160/22; постанови Київського апеляційного суду від 24.09.2024 у справі № 759/9160/22.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.12.2024, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та ОСОБА_1 заперечували доводи апеляційної скарги та вказували на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Третя особа-1 у судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні за відсутності представника третьої особи-1.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши доводи представників сторін, що з`явились, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Реєстратора за № 52980092 від 06.07.2020 внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) про реєстрацію права власності ЗАТ "Спіка" на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення незавершеного будівництва (торговий центр в вбудовано-прибудованих приміщеннях житлового будинку) 2-га черга, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ушакова Миколи, буд. 34-а, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:129:00983, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2115774380000 (а.с. 204 том 1).

27.12.2023 Мін`юстом на підставі висновку центральної колегії Мін`юста з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юста від 08.11.2023 (далі - Висновок; а.с. 21-27 том 1) за результатами нового розгляду скарги ОСОБА_1 від 15.12.2020, зареєстрованої в Мін`юсті 18.12.2020 за № 38783-33-20, винесено наказ № 4426/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ; а.с. 20 том 1), відповідно до якого вирішено:

- скаргу ОСОБА_1 від 15.12.2020 задовольнити;

- визнати прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати рішення № 52980092 від 06.07.2020 ПНКМНО Тимошенко Людмили Анатоліївни ;

- виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

В указаному Висновку викладено, зокрема, таке:

- скарга підлягає новому розгляду у зв`язку зі скасуванням судовими рішеннями наказу Мін`юста № 3436/5 від 29.09.2021;

- з доданих до скарги документів та відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлових приміщень;

- оскаржуваним рішенням зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за ЗАТ "Спіка" на підставі, зокрема, дублікату дозволу на виконання будівельних робіт № 215-Лн від 12.08.1998, погодженого управлінням державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - дозвіл на виконання будівельних робіт), відомостей з державного земельного кадастру № 21126654 від 03.07.2020 (далі - відомості з ДЗК), договору оренди земельної ділянки, посвідченого ПНКМНО Щербаковим Віктором Захаровичем 08.09.2005, та зареєстрованого в реєстрі за № 642 (далі - договір оренди) та технічного паспорту, виданого 24.06.2020 фізичною особою-підприємцем Баглай Володимиром Анатолійовичем (далі - технічний паспорт);

- в ході розгляду скарги з відомостей Державного реєстру прав та документів встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видано для встановлення огорожі будівельного майданчика та демонтажу інженерних мереж для будівництва житлового будинку, та те, що він містить відмітку про перехід права власності, зокрема, до скаржника;

- на момент прийняття оскаржуваного рішення право оренди земельної ділянки ЗАТ "Спіка" було припинено у 2008 році, що підтверджується відомостями з ДЗК;

- оскаржуване рішення прийнято з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень" (далі - Закон) та підлягає анулюванню, оскільки воно не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав.

Як наголошував позивач, внаслідок виконання оскаржуваного Наказу відповідачем в особі департаменту державної реєстрації Мін`юста 27.12.2023 (індексний номер рішення 70916084) було вчинено дії, які призвели до анулювання розділу з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна № 2115774380000, які, у свою чергу, призвели до видалення із Державного реєстру прав запису стосовно об`єкта незавершеного будівництва як об`єкта матеріального світу, що підтверджується інформаційною довідкою № 361075799 від 08.01.2024 (а.с. 35-37 том 1).

Позивач зазначав, що Наказ та Висновок протирічать раніше прийнятому висновку Київської регіональної колегії Мін`юста з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юста від 19.08.2021 за результатами розгляду цієї самої скарги ОСОБА_1 від 15.12.2020 (вх. № 38783-33-20 від 18.12.2020), внаслідок чого відповідачем було вчинено дії, які, у свою чергу, призвели до видалення із Державного реєстру речових прав запису стосовно речових прав на об`єкт незавершеного будівництва за позивачем, оскільки аналогічний спір стосовно цієї скарги вже розглядався.

За твердженнями позивача спірний Наказ прийнятий з порушеннями норм права, на підставі протиправних Висновків Мін`юста, якими не було надано оцінки обставинам, що скаржником оскаржується зазначена державна реєстрація в суді, а також стосовно частини цього ж майна наявний судовий спір, дозвіл на будівництво не припинив свою чинність відповідно до норм чинного законодавства, а також тому, що зареєстроване майно не належало та не могло належати скаржнику, у зв`язку з чим Наказ підлягає скасуванню в судовому порядку, як і реєстраційні дії щодо анулювання розділу та припинення права власності, з зобов`язанням Мін`юст поновити запис за ЗАТ "Спіка".

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не погодився з доводами позивача та встановив, що наказ № 4426/5 від 27.12.2023 Мін`юстом прийнято у межах встановленої Законом компетенції, за встановленою процедурою та відповідає фактичним обставинам вчинених Реєстратором правопорушень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком враховуючи наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юсту було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юста, його територіальних органів або до суду.

Мін`юст розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юста.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юста та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юста можуть бути оскаржені до Мін`юста протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мін`юст та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мін`юстом або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

За результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Мін`юста, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін`юста;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін`юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Мін`юстом.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юста визначається Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою КМУ № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юста, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юста та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юста, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юста та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 15.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Мін`юста зі скаргою, яку зареєстровано за № 38783-33-22 (а.с. 199-201), на рішення № 52980092 від 06.07.2020 ПНКМНО Тимошенко Л.А. щодо нежитлових приміщень незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ушакова Миколи, буд. 34-а.

Наказом № 3436/5 від 29.09.2021 скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано оскаржуване ним рішення № 52980092 від 06.07.2020, прийняте ПНКМНО Тимошенко Л.А. (а.с. 57 том 1).

Вказаний наказ скасовано рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі № 910/2475/22 (а.с. 65-73 том 1), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111970409).

Відповідно до п. 17 Порядку № 1128, рішення, дії або бездіяльність Мін`юста можуть бути оскаржені до суду. У разі скасування судом рішення Мін`юста за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст забезпечує новий розгляд такої скарги відповідно до цього Порядку.

Отже, скарга ОСОБА_1 підлягала новому розгляду у зв`язку із скасуванням судовим рішенням Наказу № 3436/5, оскільки не було належним чином повідомлено ЗАТ "Спіка" про дату, час та місце розгляду скарги та на момент розгляду скарги була наявна інформації про судове провадження у зв`язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави (в редакції закону, чинній на момент прийняття Наказу № 3436/5).

Таким чином, доводи позивача про безпідставність нового розгляду Мін`юстом скарги є необґрунтованими, адже положеннями Порядку № 1128 прямо передбачено необхідність забезпечення нового розгляду скарги у разі скасування рішення Мін`юста судом.

Зі змісту скарги ОСОБА_1 (а.с. 199-206 том 1) вбачається, що скаржник з інформації з Державного реєстру прав щодо об`єкта нерухомого майна № 229278272 від 22.10.2020 (а.с. 204-206 том 1) дізнався про прийняття Реєстратором оскаржуваного рішення - № 52980092 від 06.07.2020.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав Мін`юстом встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення ПНКМНО Тимошенко Л.А. відкрито розділ в Державному реєстрі прав на нежитлові приміщення та внесено запис про право власності № 37182801 за ЗАТ "Спіка" (а.с. 204 том 1), вказане рішення прийняте Реєстратором за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності № 40296507 від 03.07.2020, до якої додано: дозвіл на виконання будівельних робіт, відомості з ДЗК, договір оренди, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі № 2а-14673/11/2670, рішення Київської міської ради № 1940 від 30.09.2004 "Про передачу ЗАТ "Спіка" земельної ділянки для експлуатації і обслуговування житлового будинку та завершення будівництва вбудовано-прибудованих приміщень на вулиці Ушакова Миколи, 34-а у Святошинському районі міста Києва", технічний паспорт. При цьому Реєстратором було встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видано для встановлення огорожі будівельного майданчика та демонтажу інженерних мереж для будівництва житлового будинку, також, він містить відмітку про перехід права власності, зокрема, до скаржника. На момент прийняття оскаржуваного рішення право оренди земельної ділянки ЗАТ "Спіка" було припинено у 2008 році, що підтверджується відомостями з ДЗК.

Також, Мін`юстом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень станом на дату нового розгляду скарги було досліджено зміст судових ухвал, а саме у справі № 759/21623/20 Святошинського районного суду міста Києва та встановлено, що предметом спору є визнання майнового права, що не є підставою для прийняття Мін`юстом рішення про відмову у задоволенні скарги або ж залишення її без розгляду по суті. Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2023 у справі № 759/21623/20 за клопотанням позивача було залишено без розгляду позовну вимогу про визнання недійсним та скасування оскаржуваного рішення Реєстратора - № 52980092 від 06.07.2020, і позивачем у даній справі не є ОСОБА_1 .

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 18 Закону проведення державної реєстрації прав проводиться в такому порядку, зокрема, перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 вищевказаного Закону у випадку, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав нерухоме майно та їх обтяження це є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (абзац 1 частини 2 статті 24 Закону).

Частиною 1 статті 271 Закону встановлено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку;

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);

3) документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

Частиною 6 статті 37 Закону встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Мін`юст приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Підпунктами "а", "б" пункту 1 частини 7 статті 37 Закону визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є встановлення Мін`юстом, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини 1 статті 3 цього Закону. У такому разі Мін`юст у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається і прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Мін`юстом рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини 7 статті 37 Закону.

Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Разом з тим, під час прийняття оскаржуваного рішення не було враховано, що наданий дозвіл на виконання будівельних робіт містив відмітку про перехід права власності, зокрема, до ОСОБА_1 (а.с. 97-98 том 1), а на момент прийняття нотаріусом рішення право оренди земельної ділянки ЗАТ "Спіка" було припинено, і доказів продовження суду не надано (з 2008 року; а.с. 103-105 том 1).

Протилежного позивачем не доведено, у зв`язку з чим оскаржуване рішення прийнято з порушенням Закону та підлягало анулюванню, оскільки Мін`юстом встановлено, що ПНКМНО Тимошенко Л.А. було прийнято оскаржуване рішення за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав та з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, що призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру прав.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято за наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону, і прийнято з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а допущені при його прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Мін`юстом рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини 7 статті 37 Закону, це рішення підлягало анулюванню.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета підстав.

Отже, підставою для відмови Мін`юстом у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації є наявність не будь-якого судового спору, а виключно спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Нетотожність чи відсутність хоча б одного елементу (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у пункті пункт 4 частини 8 статті 34 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Тобто, існування цієї норми передусім зумовлено тим, щоб запобігти паралельному розгляду тотожного спору, що відповідає принципу процесуальної економії, який спрямований на забезпечення відсутності необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Вказану правову позицію висвітлено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 240/1127/20, від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17 та від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19.

Як вбачається із доводів відповідача, Мін`юстом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень станом на дату нового розгляду скарги було досліджено зміст судових рішень (ухвал) у справі № 759/21623/20 Святошинського районного суду міста Києва та встановлено, що предметом спору є визнання майнового права, що не є підставою для прийняття Мін`юстом рішення про відмову у задоволенні скарги або ж залишення її без розгляду по суті. Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02.03.2023 у справі № 759/21623/20 за клопотанням позивача залишено без розгляду позовну вимогу про визнання недійсним та скасування рішення Реєстратора (індексний номер 52980092, прийняте 06.07.2020) і позивачем у справі № 759/21623/20 не є ОСОБА_1 (скаржник).

Отже, підстави для відмови у задоволенні скарги, на підставі п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" були відсутні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наказ № 4426/5 від 27.12.2023 Мін`юстом прийнято у межах встановленої Законом компетенції, за встановленою Законом процедурою та відповідає фактичним обставинам вчинених Реєстратором правопорушень, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги щодо його скасування вірно відмовлено.

Зважаючи на встановлення обставин дотримання Мін`юстом законодавства під час прийняття спірного Наказу, то похідні позовні вимоги про скасування реєстраційних дій департаменту державної реєстрації Мін`юста, якими анульовано розділ та припинено права власності, а також про зобов`язання Мін`юст поновити запис за ЗАТ "Спіка", не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із рішенням суду першої інстанції і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Спіка" на рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/1825/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/1825/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/1825/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко