Постанова

від 19.12.2024 по справі 910/15067/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. Справа№ 910/15067/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від ДВС: Химич О.М.;

від позивача: Пахомов І.Ю.;

від відповідачів: 1) не з`явились;

2) Макарчук Л.Л.;

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 (повний текст складено 11.11.2024)

у справі № 910/15067/22 (суддя - Головіна К.І)

за позовом Акціонерного товариства «Регіональний інвестиційний банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ-Капітал»

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Прометей Свисс СА

про солідарне стягнення 3 833 628, 49 дол. США,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - ОСОБА_1 за ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Подання обґрунтоване тим, що у приватного виконавця на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите за ухвалою Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди у справі № 910/15067/22 від 16.01.2024 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Регіональний інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором № А-04/1040 від 20.12.2008 у сумі 3 537 817, 53 євро. У той же час приватний виконавець зазначає, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього вказаною ухвалою, що була звернута до примусового виконання, зокрема, на вимогу державного виконавця боржник не надав декларацію про його доходи та майно, достовірну інформацію про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про належне йому майно, відомості про місце роботи, хоча боржник був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1. Також в межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем було встановлено, що боржник вчиняє дії з відчуження свого майна через пов`язаних з ним близьких осіб, що свідчить про умисне ухилення від виконання судового рішення. При цьому боржник відсутній за місцем свого проживання, а згідно з відомостями, наданими Державною прикордонною службою, ОСОБА_1 здійснив перетин державного кордону по напрямку в`їзду на територію України в період з 01.10.2024 по 31.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №910/15067/22 подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених ухвалою Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди від 16.01.2024 у справі № 910/15067/22 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту № А-04/1040 від 20.12.2008 у сумі 3 833 628,49 доларів США.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №910/15067/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі №910/15067/22 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу, що не є його адресою місця проживання, чим створено обставини для звернення до суду із відповідним поданням. Адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Крім того, 06.11.2024 на виконання вимог приватного виконавця у ВП № НОМЕР_1, з рахунку ОСОБА_1 , який відкрито у «ОТП Банк» було списано 2 527, 57 дол. США, що підтверджує, що скаржник не ухиляється від виконання рішення суду.

Також скаржник наголосив, що не виконав тільки єдиної вимоги приватного виконавця, а саме не подав приватному виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно. Однак, відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто, можливість для подання декларації у апелянта є протягом 5-ти днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

Крім того, апелянт просив долучити до матеріалів справи копії договорів поруки № G-04/PROMETEY від 03.08.2023, від 26.02.2021, від 20.12.2018, копії договору поруки та застави від 20.12.2018, договору іпотеки від 20.12.2018, банківські виписки за період з 22.12.2023 по 29.08.2024 та свідоцтва про народження дітей. Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залучення до матеріалів справи вищевказаних копій документів.

На виконання ухвали суду від 12.11.2024, 04.12.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Прометей Свисс СА та третій особі - Акціонерному товариству «Регіональний інвестиційний банк».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 18.12.2024.

16.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Регіональний інвестиційний банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін. Крім того, АТ «Регіональний інвестиційний банк» зазначив, що як вбачається із матеріалів справи, а саме з договору поруки, заяви про затвердження мирової угоди та примірника мирової угоди, які було власноручно підписано ОСОБА_1 , адресою місце знаходження ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 . Тому посилання апелянта на іншу адресу з процесуальної точки зору не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення, бо в силу приписів ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» приватний виконавець керувався останньою відомою адресою боржника.

Також АТ «Регіональний інвестиційний банк» наголосив, що апелянт свідомо ухиляється від виконання судового рішення, оскільки володіє достатніми статками для погашення існуючої заборгованості.

17.12.2024 від приватного виконавця Химича Олександра Миколайовича до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він зазначив, що сам по собі факт примусового стягнення коштів з рахунку боржника не свідчить про добровільне часткове виконання апелянтом вимог виконавчого документа.

Крім того, приватний виконавець зазначив, що 03.10.2024 ним було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою вказаною у виконавчому документі. Зі змісту ухвали про затвердження мирової угоди, яка є виконавчим документом вбачається, що адреса ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні 18.12.2024 відповідача-2 подав клопотання про залишення відзивів на апеляційну скаргу без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що приватним виконавцем не додано до відзиву доказів його направлення на адресу позивача та третьої особи, а також не надано доказів, що відзив подано в межах процесуальних строків. Щодо відзиву АТ «Регіональний інвестиційний банк», то відповідач-2 зазначив, що вказаний відзив підписано особою без належних повноважень, оскільки до відзиву не надано ордера про надання правової допомоги, що підтверджує повноваження адвоката Пахомова І.Ю.

Розглянувши клопотання про залишення відзивів на апеляційну скаргу без розгляду, колегія суддів відмовила у його задоволенні враховуючи наступне.

Згідно із ч.2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду, заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Ухвалою Північного апеляціного господарського суду від 04.12.2024 встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки про доставку еклектронного документа, Химич О.М. отримав ухвалу про відкриття апеляційного провадження 12.12.2024 о 23:59.

Таким чином, приватний виконавець подав відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк.

Щодо ненаправлення Химичем О.М. відзиву на апеляційну скаргу на адресу позивача, то колегія суддів зазначає, що вказаний відзив був поданий через систему «Електронний суд» до якого приєднаний позивач. Від позивача не надходило заперечень щодо неможливості ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу Химича О.М . При цьому, особі, яка посилається на ненаправлення копії відзиву на апеляційну скаргу позивачу, було направлено даний відзив, що підтверджується квитанцією № 2278628 від 17.12.2024 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Крім того, колегія суддів наголошує, що чинним процесуальним законодавством не передбачено залишення без розгляду відзиву на апеляційну скаргу у разі відсутності доказів його направлення учаснику справи.

Щодо твердження відповідача-2, що до відзиву АТ «Регіональний інвестиційний банк» не надано ордеру на надання правової допомоги, що підтверджує повноваження адвоката Пахомова І.Ю., то колегія суддів вважає вказані твердження безпідставними, оскільки до відзиву поданий ордер на надання правової допомоги серія ВН № 1444770 від 10.12.2024 на ім`я Пахомова І.Ю., який підписаний електронним підписом.

При цьому, посилання відповідача-2, що за відсутності в ордері інформації про обмеження повноважень адвоката, такий ордер взагалі не підтверджує повноваження адвоката є безпідставними, оскільки в даному випадку (у разі відсутності в ордері інформації про обмеження) адвокат діє без обмеження повноважень.

Також розглянувши клопотання відповідача - 2, заявлене в апеляційній скарзі, про залучення до матеріалів справи копії договорів поруки та договору іпотеки, колегія суддів приходить до висновку про його задоволення та долучення до матеріалів спраив вказаних документів.

У судовому засіданні 18.12.2024 оголошена перерва до 19.12.2024

Після судового засідання до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що підставою для відмови у задоволенні подання приватного (державного) виконавця про обмеження права виїзду за межі України є відсутність у поданні державного виконавця та доданих до нього матеріалів інформації про те, чи наявний у боржника паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

19.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відвід від розгляду справи № 910/15067/22 колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий), Майданевчи А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви про відвід від розгляду справи № 910/15067/22 колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 19.12.2024 подав клопотання про огляд оригіналів доказів, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, докази поштового відправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадежння № НОМЕР_1 від 28.10.2024, відповідь на запит № 230441847 від 03.10.224 від МВС України; відповіді банківських установ щодо відкритих рахунків боржника та залишку коштів на них та акт приватного виконавця від 17.10.2024.

Приватний виконавець заперечував проти задоволення клопотання про огляд оригіналів документів.

Колегія суддів розглянувши вказане клопотання про огляд оригіналів доказів, залишила його без розгляду враховуючи наступне.

Згідно із ч.2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду, заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до п.7 ч. 2 ст. 258 ГК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скарга.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач - 2 не зазначив обгрунтування щодо неможливості вчасного подання вказаного клопотання та не клопотав про поновлення відповідного строку для його подання.

При цьому, в поданому клопотанні не зазначив обгрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих приватним виконавцем копій документів. Крім того, колегія суддів зазначає, що всі матеріали виконавчого провадження містять в Реєстрі виконавчих проваджень та доступні стороні для ознайомлення.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 19.12.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Представник позивача та приватний виконавець у судовому засіданні 19.12.2024 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд у її задоволенні відмовити.

Представник відповідача - 1 та представник третьої особи у судове засідання 19.12.2024 не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належних чином.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача -1 та третьої особи у судовому засіданні 19.12.2024.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/15067/22 була затверджена мирова угода, укладена між АТ «Регіональний інвестиційний банк» (позивач, стягувач), ТОВ «РВ-Капітал» (відповідач-1) та Горояном Рафаелем Ваагні (відповідач-2) про стягнення заборгованості за договором кредиту № А-04/1040 від 20.12.2008 в сумі 3 833 628,49 доларів США.

Згідно з вказаною ухвалою, яка є виконавчим документом, відповідач-1 та/або відповідач-2 зобов`язались особисто або через будь-яку третю особу в день підписання цієї мирової угоди або протягом двох банківських днів з дати підписання цієї мирової угоди сплатити позивачу заборгованість у загальній сумі 3 537 817.53 євро у відповідності до погодженого графіку. У випадку її невиконання з боку відповідача-1 та/або відповідача-2 щодо сплати позивачу боргу (в тому числі порушення графіку погашення з урахуванням нарахованих відсотків, несплата у повному обсязі чергового платежу за графіком, несплата відсотків, штрафних санкцій, комісій тощо, а також неукладання відповідної додаткової угоди до наявних договорів поруки), ухвала Господарського суду м. Києва, якою затверджена ця мирова угода, є виконавчим документом, за яким приватний виконавець або державна виконавча служба здійснює примусове стягнення наявної заборгованості з відповідача-1 та/або відповідача-2.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 цього Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 19 вказаного Закону боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Колегією суддів встановлено, що 03.10.2024 приватним виконавцем Химичем О.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, якою було зобов`язано боржника подати протягом 5 днів декларацію про доходи та майно. Вказана постанова була надіслана 04.10.2024 на адресу боржника зазначену у виконавчому документі - АДРЕСА_2 (що підтверджується копією поштового відправлення № 0600969155572).

У свою чергу листом від 28.10.2024 Гороян Р.В повідомив приватного виконавця про те, що постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на свою зареєстровану адресу ( АДРЕСА_4 ) не отримував, банківські реквізити, на які можна сплачувати заборгованість йому відомі.

Так, апелянт вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу, що не є адресою його місця проживання. При цьому, скаржник наголошує, що чинним законодавством не передбачено обов`язку боржника інформувати державного виконавця про зміну місця проживання.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними твердженнями апелянта, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається із ухвали про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі від 16.01.2024, адресою Горояна Рафаела Ваагні є: АДРЕСА_2 .

Таким чином, приватний виконавець направив постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому посилання скаржника про безпідставність направлення приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на вищевказану адресу є необгрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що приватним виконавцем здійснювалась перевірка боржника за його відомим місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 , однак, боржника за цією адресою виконавцем виявлено не було, про що був складений акт приватного виконавця від 18.10.2024.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. (п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому згідно з ч. 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Із матеріалів справи вбачається, що 03.10.2024 приватним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Того ж дня винесено постанову про арешт всього майна боржника.

Також приватний виконавець направив запити до Міністерства внутрішніх справ України та до Державної податкової служби України, щоб отримати відомості про майно та доходи боржника. Міністерство внутрішніх справ України у відповіді на запит № 230441846 від 03.10.2024 повідомило, що за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби.

У свою чергу Державна податкова служба України вказала у відповіді на запит № 230441847 від 03.10.2024, що у боржника, як у самозайнятої особи, задекларовано дохід за період 4 квартал 2023 року - 2 квартал 2024 року у сумі 8 908 780 грн. А з витягу з інтерв`ю боржника виданню «Latifundist.com» слідує, що у боржника наявні як грошові, так і майнові активи, про що він сам зазначав.

Крім того приватним виконавцем були направлені платіжні вимоги у банківські установи з метою списання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості з банківських рахунків, проте, згідно з відомостями банків грошові кошти на рахунках боржника відсутні.

Поряд з цим з наданих суду матеріалів вбачається, що боржник вчиняє дії з відчуження нерухомого майна, що належить йому на праві спільної сумісної власності, через пов`язаних з ним близьких осіб (зокрема, в травні 2024 через громадян України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).

За таких обставин, враховуючи покладені Законом України «Про виконавче провадження» на приватного виконавця обов`язки з примусового виконання рішень суду та наявні у матеріалах подання докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що виконавцем у повному обсязі вчинені усі необхідні дії для примусового виконання ухвали суду. При цьому суд зазначає, що в даній справі сторони в добровільному порядку уклали мирову угоду, яка була затверджена судом ухвалою від 16.01.2024, проте, доказів того, що боржником протягом 10 місяців у самостійному порядку вживалися заходи для її належного виконання у справі відсутні.

Як зазначалося вище, постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2024 приватний виконавець зхобов`язував Горояна Рафаела Ваагні протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередив боржника про відподальність за неподання такої деларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обов`язок надсилання виконавцем боржнику форми декларації про майно та доходи чинним законодавством не передбачено, боржник має самостійно та вчасно вжити заходів для заповнення та подачі декларації, що в даному випадку зроблено не було. Доказів надсилання виконавцю боржником інших відомостей про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, майно, що перебуває в заставі, відомості про місце роботи, до суду надано.

Заперечуючи проти неподання декларації, апелянт зазначає, що не порушує встанволених ЗУ «Про виконавче провадження строків», оскільки відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18- рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11- рп/2012). Європейський суду з прав людини, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, введення воєнного стану не може бути наслідком невиконання боржником вимог державного/приватного виконавця, які вчиняються останнім для виконання судового рішення.

Крім того, апелянт не повідомив ні приватного виконавця, ні суд про поважні причини неможливості (зокрема у зв`язку із воєнним станом на території України) подання декларації у встановленні законом та приватним виконавцем строки. Також колегія суддів наголошує, що і станом день розгляду справи, Гороян Рафаел Ваагні декларацію про доходи та майно не подав.

Щодо твердження скаржника, що він не ухиляється від виконання рішення суду, оскільки тримав на рахунку 2 527, 57 дол. США, які були списанні приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, то колегія суддів зазначає, що сам по собі факт примусового стягнення 16.11.2024, з рахунку боржника суми коштів не свідчить про добровільне часткове виконання апелянтом вимог виконавчого документа та неухилення ним від виконання судового рішення.

Посилання апелянта на те, що однією із підстав для відмови у задоволенні подання приватного (державного) виконавця про обмеження права виїзду за межі України є відсутність у поданні державного виконавця та доданих до нього матеріалів інформації про те, чи наявний у боржника паспорт громадянина України для виїзду за кордон не приймається колегією суддів до уваги, оскільки до матеріалів подання приватного виконавця Химича О.М. додано відповідь на запит № 236309813 від 31.10.2024 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону, відповідно до якого вбачається наявність у ОСОБА_1 закордонного паспорту для виїзду за кордон.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У той же час статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Отже із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, зокрема, запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Таким чином зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

При цьому право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем Химичем О.М. вчиняються заходи, спрямовані на примусове виконання ухвали Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди від 16.01.2024, проте, боржник ( ОСОБА_1 ) не здійснює будь-яких активних дій з виконання судового рішення, не повідомляє виконавця про зміну місця проживання, не подає декларацію про доходи та майно боржника, зокрема, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб. Водночас послідовність дій ОСОБА_1 (придбання нерухомості у пов`язаних осіб, укладання шлюбного договору, подальше безоплатне відчуження придбаних об`єктів нерухомості одній особі), з урахуванням надання нотаріально посвідченої згоди на таке відчуження та повної обізнаності ОСОБА_1 про примусове стягнення за договором поруки № G-04/1040-1 від 27.12.2018, свідчить про свідоме уникнення боржника від виконання мирової угоди та погашення кредитної заборгованості.

Отже, невжиття боржником в даному випадку будь-яких заходів щодо виконання обов`язку, встановленого судовим рішенням, його бездіяльність у вигляді відсутності намірів та активних дій зі сплати заборгованості та невиконання вимог приватного виконавція, зокрема щодо подання декларації про майно та доходи є підставою для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення подання приватного виконавця та застосування виключного примусового заходу у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що подані апелянтом до апеляційної скарги документи не спростовують висновків викладених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі № 910/15067/22 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі № 910/15067/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 135, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі № 910/15067/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 у справі № 910/15067/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/15067/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич