Постанова

від 19.12.2024 по справі 459/2537/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 459/2537/24 Головуючий у 1 інстанції: Отчак Н.Я.

Провадження № 22-ц/811/3063/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувшив порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Червоноградськогоміського судуЛьвівської областівід 26вересня 2024року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітетуЧервоноградської міської ради провизнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання своєї сестри ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення її сина ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 .

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 26 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітетуЧервоноградської міської радипровизнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - повернуто заявнику.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

Покликається на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Стверджує, що основним у поданій нею заяві є визнання недієздатною її сестри, а стосовно визначення опікуна, то відповідно до ст.. 60 ЦК України такий призначається особі, визнаній недієздатною, за поданням органу опіки та піклування.

Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, щоапеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Приймаючи ухвалу про повернення заяви, суд першої інстанції виходив з положень пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, встановивши, що ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності звертатися із заявою про встановлення опіки та призначення третьої особи опікуном над недієздатною сестрою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 ст.4, ч.1 статті 13 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд з`ясовує, зокрема, чи відповідає заява за формою та змістом вимогам статей 175, 177 ЦПК України, встановлює наявність чи відсутність підстав, визначених статтями 185-186 ЦПК України, для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі за текстом - Правила опіки та піклування).

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання своєї сестри ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки. Заявник просить в заяві призначити опікуном свого сина ОСОБА_3 над її сестрою ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про повернення заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що заявник не має процесуальної дієздатності звертатися із заявою про встановлення опіки та призначення свого сина опікуном над недієздатною сестрою, оскільки заяву про призначення опікуна або піклувальника може бути подано фізичною особою, яка виявила бажання бути опікуном або піклувальником, та заявнику необхідно було зазначити та надати документи, що підтверджують представництво в інтересах ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При цьому колегія суддів зауважує, що законодавцем вказано саме про подання органу опіки і піклування, а не про звернення останнім до суду із відповідною заявою та не наведено обмежень щодо правового механізму отримання відповідного подання під час розгляду заяви у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 638/5358/23.

Відповідно до змісту статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною звернулась до суду її сестра ОСОБА_1 , що відповідає ч. 3 ст. 294 ЦПК України згідно якої, у розгляді судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заяви, не вирішив питання про відкриття провадження у справі, що дало б змогу суду вирішити у подальшому питання про отримання від органу опіки і піклування відповідного подання, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 залишилася неприйнятною. Разом з тим, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом та бути почутим.

З урахуванням зазначеного ухвала суду про повернення заяви ОСОБА_1 з посиланням на те, що її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, оскільки вона була постановлена із порушенням норм процесуального права, що призвело до порушення порядку розгляду заяви про призначення над недієздатною особою опікуна.

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув заяву, маючи можливість вирішити її по суті.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 26 вересня 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2024 року.

Головуючий Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.