Постанова

від 22.10.2024 по справі 904/5764/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5764/23 (911/114/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від прокуратури: Наумова К.О., прокурор Київської обласної прокуратури;

від відповідача: Алєксєєнко Р.Ю., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 року у справі №904/5764/23 (911/114/22) (суддя Владимиренко І.В.)

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 55, код ЄДРПОУ 45226732)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд"

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

Обухівської районної ради Київської області

ОСОБА_1

ОСОБА_2

Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал"

Державного підприємства "Сетам"

Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича

ОСОБА_3

про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень.

В обґрунтування позовної заяви Київська обласна прокуратура зазначає, що нею встановлено факт незаконного оформлення у приватну власність нерухомого комунального майна - цілісного майнового комплексу Будинку побуту (далі - Будинок побуту) загальною площею 1438,1 кв. м (в ході реконструкції без зміни зовнішніх геометричних розмірів змінено на 1464,8 кв. м), розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (змінено на 6М) внаслідок тривалого зволікання й невжиття Українською міською радою ефективних заходів реагування на захист порушених прав та інтересів держави і Української територіальної громади на вказане майно.

Київська обласна прокуратура вказує на те, що ТОВ "Софттрейд" ініціювало ряд судових спорів з метою скасування права комунальної власності на вказаний Будинок побуту та, відповідно, оформлення цього об`єкту комунальної нерухомості у поза встановлений законодавством спосіб у приватну власність (зокрема, ініціювало перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі № 911/2685/13, справи №№ 911/2851/19, 911/1920/19).

Прокурор зазначав наступне:

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі № 911/2851/19 було задоволено позов ТОВ "Соффтрейд" до державного реєстратора прав на нерухоме майно КП КОР "Готово" Никоненко А.В., Української міської ради та визнано незаконним і скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2016 року про реєстрацію права власності Української міської ради на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6, скасовано реєстраційний запис № 17360813 від 07.11.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності за Українською міською радою на вказаний об`єкт нерухомості, відновлено реєстрацію права власності за ТОВ "Софттрейд" на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

Саме на підставі вказаного судового рішення від 17.12.2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.01.2020 року внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Софттрейд" на цілісний майновий комплекс (Будинок побуту).

Згодом, спірний об`єкт нерухомості ТОВ "Софттрейд" на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2020 року відчужено на користь ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 07.12.2020 року. До даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно цього майна внесено зміни, а саме - в рядку "об`єкт нерухомого майна" цілісний майновий комплекс змінено на - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями, в рядку "адреса" - АДРЕСА_1 змінено на - АДРЕСА_1 .

30.12.2020 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності на спірний об`єкт нерухомості за ТОВ "Самара-капітал", де підставою реєстрації вказано акт приймання-передачі нерухомого майна від 10.12.2020 року як внесок ОСОБА_1 до статутного капіталу вказаного суб`єкта господарювання.

29.04.2020 року зареєстровано право оренди спірного об`єкта нерухомості за ТОВ "АТБ-Маркет", а 09.08.2021 року - обтяження за № 43400139 у вигляді іпотеки спірного об`єкта нерухомості на підставі договору іпотеки від 09.08.2021 року № 2339, укладеного ТОВ "Самара-капітал" з ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за договором позики від 09.08.2021 року.

У позовній заяві Київська обласна прокуратура також посилається на те, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05.08.2021 року державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (м. Київ) Аврамченко С.С. повторно здійснено державну реєстрацію права приватної власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А, загальною площею 1464,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Самара-капітал" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16028932231). Втім, спірне приміщення Будинку побуту належить на праві комунальної власності Українській територіальній громаді в особі Української міської ради та вибуло із комунальної власності без відповідної на те правової підстави, що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі № 911/2685/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року, якою задоволено позов Української міської ради до ТОВ "Українка", ТОВ "Софттрейд", треті особи: Обухівська районна рада, Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради та визнано за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області право власності на вищевказану спірну нежитлову будівлю Будинку побуту й витребувано її від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради.

Відповідно до заяви від 08.11.2023 року прокурор уточнив заявлені вимоги. Зазначив, що наразі ТОВ "Гудіні-М" є останнім набувачем спірного майна. Придбав його 14.09.2023 року на електронних торгах. Тому, з огляду на те, що Українською міською радою, як дійсним власником майна, не приймалось рішення про його відчуження на користь ТОВ "Гудіні-М", останнє заволоділо ним без відповідної правової підстави. Належним відповідачем у даній справі прокурор вважав саме ТОВ "Гудіні-М" і просив суд в порядку ст.387 та ст. 388 Цивільного кодексу України витребувати спірне майно від ТОВ "Гудіні-М"на користь його власника - Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області.

В подальшому справу за даним позовом було передано до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 року у цій справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі не встановлено обставин, які могли б свідчити про недобросовісність відповідача. Навпаки, судом встановлено, що відповідач придбав спірне майно на електронному аукціоні з реалізації предмету іпотеки на виконання рішення суду. Саме тому, як вказав суд, відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М", яке є добросовісним набувачем.

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 року у справі №904/5764/23 (911/114/22) заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Киівської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 700,00 грн.

Додаткове рішення суду мотивовано наступним:

-відповідач заявив до відшкодування суму витрат на правничу допомогу 57 000,00 грн.;

-Киівська обласна прокуратура заперечувала проти обгрунтованості заяви та співмірності витрат на правничу допомогу;

-у справі відсутні докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг;

-підприємство відповідача перебуває в процесі банкрутства, керуючий санацією ТОВ "Гудіні-М" арбітражний керуючий Плющова Н.О. має юридичну освіту і свідоцтво адвоката.

Наведені обставини, на думку суду, є підставою для висновку, що належною до розподілу на користь відповідача, з урахуванням всіх аспектів справи, є сума 5 700,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та додатковим рішенням, Київська обласна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує наступні доводи:

Судом першої інстанції підтверджений факт незаконного первісного вибуття спірного майна від його законного власника територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області, та його фактичне повернення власнику чинною з 2016 року і до цього часу постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 року за наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами у справі № 911/2685/13.

Учасниками цієї справи було здійснено подання позову у спорі у справі № 199/1883/23, який мав очевидно штучний характер (зважаючи на узгоджені сторонами договору позики первісні терміни повернення ОСОБА_3 усієї суми позики до 2026 року) та з порушенням правил виключної підсудності справ, за результатами розгляду якого рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ТОВ "Самара-Капітал" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є безпосередній об`єкт позову у справі № 904/5764/23 (911/114/22), внаслідок виконання якого й відбулося чергове відчуження спірного об`єкта нерухомого майна на користь ТОВ "Гудіні-М" через його продаж 14.09.2023 року ДП "Сетам" на електронному аукціоні.

При цьому, судами у справі № 911/2685/13 констатовано, що з моменту прийняття виконавчим комітетом Обухівської районної Ради народних депутатів рішення № 183 від 06.05.1992 року та передачі на підставі акту від 20.05.1992 року (який є адміністративним актом, виданим на підставі та в розвиток постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) у комунальну власність м. Українка спірного об`єкта нерухомого майна - Будинку побуту, власником вказаної будівлі з 1992 року в розумінні ст. 4 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (чинного до 01.01.2004 року) була Українська міська рада, яка в установленому законодавством порядку ще 11.02.2010 року оформила відповідно до діючого на той час реєстраційного законодавства право власності на спірне майно (комунальної власності), оформивши свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.02.2010 року серії САВ 408262 та зареєструвавши його в книзі 50 під номером запису 131.

Суди встановили, що нежитлова будівля Будинку побуту не виступала предметом договору купівлі-продажу державного майна від 27.12.1994 року, укладеного між товариством покупців-членів трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування "Українка" (правонаступником якого є ТОВ "Українка") та Фондом комунального майна Обухівського району, оскільки об`єктом приватизації у складі майнового комплексу малого підприємства побутового обслуговування "Українка" не була. Отже, суди дійшли висновку, що право власності на зазначену будівлю ТОВ "Українка" за цим договором у законному порядку не набувало, відтак останньому на момент його відчуження 04.04.2013 року на користь ТОВ "Софттрейд" - не належало.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції підтверджено, що у ТОВ "Софттрейд" відсутні правомочності власника по відношенню до цього об`єкта нерухомості. На виконання вищезазначеного судового рішення у справі № 911/2685/13 за Українською міською радою 07.11.2016 року офіційно зареєстровано право власності на указане нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 16028932231, про що міститься відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скаржник звертає увагу, що всі учасники означених подій зареєстровані як юридичні особи в одній Дніпропетровській області (кінцевий набувач спірного майна ТОВ "Гудіні-М", поточний орендар спірного нерухомого майна ТОВ "АТБ-Маркет", а також учасники аукціону ТОВ "Сучасна виробнича компанія" (код ЄДРПОУ 42005116), ТОВ "Вертекс Групп" (код ЄДРПОУ 41920433)).

Також звертає увагу, що судом при винесенні оскаржуваного рішення не враховано, що кінцевий набувач спірного майна ТОВ "Гудіні-М" уперше зареєстрований в ЄДРПОУ як нова юридична особа.

Скаржник зазначає також, що ТОВ "Софттрейд" 15.11.2019 року звернулося до господарського суду Київської області у справі № 911/2851/19 з позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. і Української міської ради про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, скасування реєстраційного запису про право власності, відновлення реєстрації права власності, за наслідками розгляду якої судом першої інстанції (менш ніж за місяць) визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності Української міської ради на вищевказане нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 16028932231, скасовано реєстраційний запис про це та відновлено реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ "Софттрейд" на підставі нікчемного договору купівлі-продажу від 04.04.2013 року.

Проте, постановою Верховного Суду від 07.12.2022 року задоволено касаційну скаргу Київської обласної прокуратури у цій справі, рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Софттрейд" повністю.

В подальшому, враховуючи, що в судовому порядку скасовано підставу для повторного оформлення 13.01.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на спірне комунальне майно за ТОВ "Софттрейд", державним реєстратором виконкому Української міської ради Обухівського району Київської області Коваль А.В. 04.06.2021 року здійснено повторно державну реєстрацію права власності Української міської територіальної громади Обухівського району Київської області в особі Української міської ради на громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями по вул. Юності, 6М в м. Українка Обухівського району Київської області, де правовою підставою такої реєстрації визначено чинну постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року у справі № 911/2685/13, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, за наявності вказаних вище обставин, ТОВ "Софттрейд" безпідставно за договором купівлі-продажу від 24.01.2020 року відчужило спірне майно ОСОБА_1 , який у подальшому вніс цей об`єкт до статутного капіталу ТОВ "Самара-Капітал" на підставі рішення № 1511/1 єдиного учасника цього товариства ОСОБА_4 від 10.12.2020 року і акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.12.2020 року, що підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Апелянт вказує, що в ході підготовки позову з`ясовано, що 29.04.2020 року зареєстровано право оренди спірного об`єкта нерухомості за ТОВ "АТБ-Маркет", а 09.08.2021 року обтяження за № 43400139 у вигляді іпотеки спірного об`єкта нерухомості на підставі договору іпотеки від 09.08.2021 року № 2339, укладеного ТОВ "Самара-Капітал" з ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_3 у розмірі 20 000 000 грн за договором позики від 09.08.2021 року з кінцевим строком виконання не пізніше 09.08.2026 року.

Вищевказаний договір іпотеки від 09.08.2021 року товариством укладено всього через 4 дні після незаконного скасування наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2021 року № 2769/5 прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Української міської ради Коваль А.В. рішення від 04.06.2021 року № 58550181 про повторну реєстрацію права комунальної власності Української міської ради на спірне нерухоме майно, за результатами розгляду скарги ТОВ "Самара-Капітал" від 22.06.2021 року, незважаючи на установлену Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заборону Міністерству вчиняти такі дії якщо реєстрація права власності здійснена на підставі судового рішення, а також якщо щодо нерухомого майна існує судовий спір.

Скаржник звертає увагу, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень (за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/) за контекстом пошуку "16028932231", "період ухвалення по 14.09.2023 року", тобто на момент набуття ТОВ "Гудіні-М" права власності на спірне нерухоме майно (з реєстраційним номером 16028932231) за результатами торгів, які відбулись 14.09.2023 року, знайдено 63 судових рішення, серед яких судові спори щодо спірного майна у справах №№ 911/2685/13, 911/1483/21, 199/1883/23, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, № 911/114/22 тощо.

На переконання скаржника, проявивши розумну обачність, ТОВ "Гудіні-М" мало можливість перевірити і в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявну інформацію про судові спори щодо спірного майна у справах № №911/2685/13, 911/1483/21, 199/1883/23, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, 911/114/22, належним чином опрацювати всі архівні та актуальні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо попередніх реєстраційних дій стосовно спірного об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 16028932231, в додатках до якого наявні усі без винятку вищезазначені судові рішення, у тому числі про обтяження, що підтверджує недобросовісність дій всіх осіб у ланцюзі вчинених правочинів щодо набуття права на спірне майно.

При цьому, з матеріалів справи № 904/5764/23 про банкрутство ТОВ "Гудіні-М" вбачається, що на момент подання заявки на участь та придбання на аукціоні спірного майна за ціною пропозиції 39 000 000 грн, у товариства взагалі були відсутні власні кошти як на сплату гарантійного внеску, так і коштів на його придбання, що і стало причиною порушення банкрутної справи за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Аврора-І". Більше того, товариство взагалі було зареєстровано уперше як нова юридична особа всього за 20 днів до дати проведення аукціону, а саме 25.08.2023 року.

За доводами скаржника, в даному випадку саме рішення виконавчого комітету Обухівської районної ради народних депутатів "Про розмежування майна комунальної власності" 06.05.1992 року № 183 є підставою набуття територіальною громадою міста Українка Обухівського району Київської області права власності на спірне майно Будинку побуту.

При цьому, законодавство України, чинне на момент виникнення права власності територіальної громади на спірне нерухоме майно, не передбачало обов`язкової реєстрації цього права та виникнення права з моменту такої реєстрації, тому відсутність державної реєстрації у цьому випадку не впливає на правовий статус зазначених об`єктів нерухомості.

Скаржник наголошує, що всі учасники спірних правовідносин та зацікавлені особи, у володінні яких тимчасово, без достатньої правової підстави опинялося спірне майно, проявивши розумну обачність та належно опрацювавши відкриті дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Єдиного державного реєстру судових рішень, не могли не знати про відсутність відповідних правових підстав, які б свідчили про відчуження органом місцевого самоврядування спірного Будинку побуту на користь будь-кого із них.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу апелянт зазначає, що ухвалюючи додаткове рішення у справі № 904/5764/23 (911/114/22) про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ "Гудіні-М" 5 700, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції не в повній мірі враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 22.05.2024 року у справі №754/8750/19 та у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № 285/5547/21 у подібних правовідносинах.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції частково враховано, що представником ТОВ "Гудіні-М" адвокатом Алєксєєнко Р.Ю. у відзиві на позов прокурора на виконання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомлено про те, що точний розмір та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення за результатами розгляду справи, а також зазначено, що ТОВ "Гудіні-М" очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розрахунку 20 000 грн.

Водночас, оскільки у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення заявник просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 57 000 грн, яка не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг з урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, замість відмови в задоволенні вказаної заяви в повному обсязі суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру понесених витрат.

Апелянт просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; також скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Гудіні-М" про стягнення з Київської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування відзиву зазначає, що по суті єдиною підставою для скасування оскаржуваного рішення Київська обласна прокуратура вважає, що ТОВ "Гудіні-М" не є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, про що, на думку скаржника, свідчать доводи та докази, надані органами прокуратури на підтвердження дійсних обставин справи, а отже до відповідача у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані обмеження щодо неможливості витребування спірного майна відповідно до ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України.

Відповідач наголошує, що ТОВ "Гудіні-М" законно та відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме - ст. ст. 650, 655, 656 Цивільного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження", набуло право власності на нерухоме майно громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями, розташованими за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М за наявної правової підстави належним чином оформлених результатів проведеного 14.09.2023 року у повній відповідності з вимогами чинного законодавства України електронного аукціону.

Так, 14.09.2023 року було проведено електронний аукціону № 595334, в якому безпосередню участь приймали: Учасник 5 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Пропетрі"), Учасник 4 (ТОВ "Сучасна виробнича компанія"), Учасник 2 ТОВ "Гудіні-М", про що свідчить протокол № 595334 проведення електронного аукціону (торгів), сформований організатором аукціону (торгів) ДП "СЕТАМ" 14.09.2023 року (18:00:02).

На виконання свого обов`язку щодо оплати придбаного на електронному аукціоні нерухомого майна ТОВ "Гудіні-М" здійснило розрахунки за реквізитами, зазначеними у Протоколі № 595334, за придбане на електронному аукціоні майно: платіжна інструкція від 15.09.2023 року за № 22098 на суму 498 182,50 грн, платіжна інструкція № 22349 від 15.09.2023 року на суму 26 500 000,00 грн, та платіжна інструкція № 1319 від 18.09.2023 року на суму 10 550 000,00 грн.

18.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем було підписано та скріплено печаткою Акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначено, що він складений при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська.

На переконання товариства, право власності на спірне майно відповідач набув внаслідок спеціальної процедури його продажу приватним виконавцем на електронному аукціоні (торгах) в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Отже, в силу положень ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України та правової позиції Великої палати Верховного Суду, приймаючи рішення щодо участі в електронних торгах, які проводилися в межах здійснення виконавчого провадження ВП № 72314687 при примусовому виконанні рішення Амур-Нижньодніпровським районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року у справі № 199/1883/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" виходило з того, що цей спосіб набуття нерухомого майна є найбезпечнішим, тобто таким, який не потребує від потенційного учасника такого електронного аукціону із залученням відповідних фахівців у галузі права здійснення поглибленого правового аналізу всіх попередніх переходів права власності на вказану нерухомість, починаючи з моменту її приватизації, на предмет наявності правових ризиків пред`явлення в подальшому вимог щодо неї з боку третіх осіб.

Товариство відповідача звертає увагу, що на момент проведення аукціону спірне нерухоме майно перебувало у власності ТОВ "Самара-Капітал" більш ніж 2 роки, що само по собі є достатньо тривалим терміном та не викликає будь-яких обґрунтованих сумнів у добросовісності такого власника.

Також товариство зауважує, що починаючи з 09.08.2021 року об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, знаходився в іпотеці у громадянки Улько Діани Русланівни на підставі нотаріально посвідченого Іпотечного договору, серія та номер: 2339 від 09.08.2021 року, про що свідчили актуальні на момент проведення електронного аукціону дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На момент укладення іпотечного договору нотаріусом були перевірені: правоздатність та дієздатність сторін, встановлена відсутність будь-яких обмежень щодо укладення такого договору, встановлена відсутність обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна під час передачі його в іпотеку.

На підставі актуальних даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Гудіні-М" також було встановлено, що починаючи з 29.04.2020 року об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого Договору оренду нерухомого майна № 1926 від 29.04.2020 року, був переданий ТОВ "Самара-Капітал" в довгострокову оренду ТОВ "АТБ-Маркет" терміном на 10 років, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право за номером 36371296 від 29.04.2020 року.

На підставі здійсненої перевірки в Єдиному державному реєстрі судових рішень ТОВ "Гудіні-М" було встановлено, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року у справі № 199/1883/23, на підставі якого відбувалося стягнення на предмет іпотеки, під час організації та проведення аукціону, було чинним та ніким не оскаржувалося.

Товариство звертає увагу стосовно інших судових справ, на які посилається Київська обласна прокуратура, а саме на те, що ТОВ "Гудіні-М" станом на дату проведення електронного аукціону з продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, тобто 14.09.2023 року, не було ані стороною, ані іншим учасником провадження у справах № 911/1483/21, 199/1883/23, 911/2685/13, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, 911/114/22. Отже, йому було не відомо про наявність цих спорів та про результати їх розгляду. Жодного доказу на підтвердження обізнаності ТОВ "Гудіні-М" стосовно наявності вищезазначених справ або щодо претензій Київської обласної прокуратури стосовно спірного об`єкту нерухомого майна позивач, на думку відповідача, до суду не надав.

Крім того, на думку товариства, сама по собі наявність судових спорів стосовно спірного об`єкту нерухомого майна жодним чином не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізації його на аукціоні та не ставить під сумнів законність цієї процедури.

По жодному спору у справах № 911/1483/21, 199/1883/23, 911/2685/13, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, 911/114/22 станом на дату проведення аукціону не було вжито заходів забезпечення позову щодо розпорядження спірним об`єктом нерухомого майна та жодним рішенням у зазначених справах не була встановлена незаконність набуття ТОВ "Самара-Капітал" права власності на спірне майно, в тому числі через його недобросовісну поведінку, без відповідної правової підстави, тощо.

При цьому, будь-яких арештів чи заборон, в тому числі, пов`язаних з розглядом справ № 911/1483/21, 199/1883/23, 911/2685/13, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, 911/114/22, станом на дату проведення електронного аукціону та реєстрації за ТОВ "Гудіні-М" права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив.

Щодо оскарження додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 року у справі № 904/5764/23 (911/114/22) відповідач зазначає, що судом першої інстанції враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеній у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 року у cправі №908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Оцінивши витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, господарський суд Дніпропетровської області обґрунтовано та законно, на думку відповідача, прийшов до висновку, що належною до розподілу на користь відповідача сумою витрат на професійну правничу допомогу є сума 5 700,00 грн.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали.

Згідно поданої відповіді на відзив на апеляційну скаргу Київська обласна прокуратура зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 року провадження у справі № 911/2874/21 зупинялось до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 752/30324/21 з подібних правовідносин. За результатами розгляду справи № 752/30324/21 Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 року зроблено висновок, що Міністерство юстиції України не наділено повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав у разі наявності судового спору щодо відповідного нерухомого майна. Натомість, вирішення спору про право (і забезпечення тим самим юридичної визначеності у правовідносинах між сторонами такого спору), належить до компетенції суду. Вирішуючи спори, пов`язані з реєстрацією речових прав на нерухоме майно, саме суди захищають порушені права власності, свободи та інтереси, а також забезпечують правову визначеність.

На переконання скаржника, наведене свідчить, що право власності на оформлене в іпотеку нерухоме комунальне майно ТОВ "Самара-Капітал" у законному порядку ніколи не набувало, на момент укладення договору іпотеки було лише формальним його володільцем на підставі принципу реєстраційного підтвердження володіння, суб`єктивне речове право володіння (як складовий елемент права власності на це майно) увесь цей час належало Українській міській раді Обухівського району Київської області, що свідчить про те, що на момент укладення цього іпотечного договору товариство не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення цієї угоди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2024 року на 09:45 год.

У судовому засіданні 22.10.2024 року були присутні прокурор та представник відповідача. Інші учасники справи не скористались правом участі у судовому засіданні.

22.10.2024 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аврора-І" в сумі 26 840,00 грн - судові витрати (1 черга задоволення); 39 212 957,10 грн. - основний борг та проценти (4 черга задоволення); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Гудіні-М" призначено арбітражного керуючого Плющову Наталію Олексіївну.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 15/4-528вих-21 від 29.12.2021 року Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив суд витребувати спірне майно з останнього титульного власника ТОВ "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2024 року (суддя Карпечкін Т.П.) матеріали справи № 911/114/22 за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", Обухівської районної ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-Капітал", Державного підприємства Сетам, Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича та ОСОБА_3 про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень передано на розгляд господарському суду Дніпропетровської області у складі суду, в провадженні якого перебуває справа № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 387 цього ж Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

У постанові від 15.06.2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 року у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19).

Таким чином, неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності і добросовісності такого набуття.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20)).

Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 року (за наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами), у справі №911/2685/13 за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області визнано право власності на Будинок побуту, що розташований по вул. Юності, 6 в м. Українка Обухівського району Київської області, і витребувано зазначене нерухоме майно від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста.

07.11.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. здійснено реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 року щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, 6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою.

В подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі №911/2851/19 був задоволений позовом ТОВ "Софттрейд" до державного реєстратора КП "Готово" Никоненко А.В., Української міської ради, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32296683) від 09.11.2016 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м.Українка, вул.Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35161509); скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, виконаний державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В.; відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (код ЄДРПОУ 32382514) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідчений 04.04.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

Враховуючи факт набуття рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі №911/2851/19 законної сили, 13.01.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області Сапоном С.В. було скасовано права власності Української міської ради на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) та відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (код ЄДРПОУ 32382514).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 року у справі №911/2851/19 рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі №911/2851/19 залишено без змін, апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 року у справі №911/2851/19 касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволена, постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 року та рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі № 911/2851/19 скасовані, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведені вище осбтавини свідчать, що після набуття територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області права власності на Будинок побуту, що розташований по вул.Юності, 6 в м. Українка Обухівського району Київської області на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року у справі №911/2685/13, спірне нерухоме майно в подальшому вибуло з володіння територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області не з їхньої волі, на підставі рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі №911/2851/19, яке в подальшому було скасоване, тобто без відповідної правової підстави.

На підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та фактичних обставин справи, судом першої інстанції було встановлено, що в період з 13.01.2020 року право власності на спірне нерухоме майно неодноразово переходило до інших осіб.

Так, на підставі договору купівлі-продажу № 127 від 24.01.2020 року, посвідченого нотаріусом Кокосадзе Л.В. право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, буд. 6 перейшло від ТОВ "Софттрейд" до Молчанова Д.М.

29.04.2020 року спірний об`єкт нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого Договору оренду нерухомого майна № 1926 від 29.04.2020 року, був переданий ОСОБА_1 в довгострокову оренду ТОВ "АТБ-Маркет" терміном на 10 років, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право за номером 36371296 від 29.04.2020 року.

21.10.2020 року Українська міська рада, тобто, особа, в інтересах якої заявлено позов прокурора у даній справі, на підставі договору оренди землі, серія та номер: 7411, передала ОСОБА_1 в користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:031:0064, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, строком дії на 49 років, дата закінчення дії: 21.10.2069 року, зареєстрований в ДРРП: номер запису про інше речове право: 38776099; дата державної реєстрації: 21.10.2020 року.

ОСОБА_1 було проведено реконструкцію цілісного майнового комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі наказу відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради від 30.10.2020 року № 02-10 присвоєна нова адреса об`єкту будівництва м.Українка, вул. Юності, буд. 6М.

30.11.2020 року Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Виконавчого комітету Української міської ради об`єкт будівництва "Реконструкція будинку побуту в громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями по АДРЕСА_1 " прийнятий в експлуатацію та видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за № КС122201127367.

30.12.2020 року на підставі рішення державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Кисіль Г.В., індексний № 56036060 право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями літера А, загальною площею 1464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію: акт приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О.; рішення єдиного учасника, серія та номер: 1511/1, виданий 10.12.2020 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал".

09.08.2021 року об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , переданий ТОВ "Самара-капітал" в іпотеку громадянці ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого Іпотечного договору, серія та номер: 2339 від 09.08.2021 року.

Судом також встановлено, що відповідач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" набуло право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, номер відомостей про речове право: 51773748, на підставі виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме від 18.09.2023, номер відомостей про речове право: 51773748.

Реалізація громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалася в ході виконавчого провадження №72314687, яке було відкрито при виконанні рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 року у справі № 199/1883/23 та на підставі виконавчого листа Амур-нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2023 року у справі №199/1883/23.

Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року у справі № 199/1883/23, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за Договором позики №б/н від 09.08.2021 року у розмірі 20000000,00 грн.; в рахунок погашення заборгованості за Договором позики №б/н від 09.08.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка становить 20000000,00 грн.; постановлено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором позики за №б/н від 09 серпня 2021 року в сумі 20000000 грн. 00 коп., на користь ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями, загальною площею 1464,8 кв.м. під літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", на підставі Акту приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталі, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Васильєвою Я.О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 16028932231 шляхом застосування процедури продажу, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення електронного аукціону, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

20.07.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження ВП№72314687 на підставі заяви ОСОБА_2 та виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2023 року у справі № 199/1883/23.

15.08.2023 року об 12:48 на веб-сайті з реалізації майна Державного підприємства "Сетам" опубліковано оголошення (https://setam.net.ua/auction/531132) про проведення електронного аукціону щодо реалізації 14.09.2023 року на електронному аукціоні предмету іпотеки громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, який належать боржнику на підставі акту приймання-передачі у власність нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874, 875, виданий 10.12.2020 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О, номер лоту: 533653, стартова ціна 29 036 350,00 грн, продавець: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович, номер посвідчення 0599.

14.09.2023 року проведено електронний аукціону № 595334, за результатами якого переможцем визнано ТОВ "Гудіні-М" за ціною у розмірі 39 000 000,00 грн.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.09.2023 року (дата проведення аукціону) спірне нерухоме майно було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", номер відомостей про речове право: 43349608, дата державної реєстрації 05.08.2021, документи на підставі яких здійснено державну реєстрацію: акт приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О.; рішення єдиного учасника, серія та номер: 1511/1, виданий 10.12.2020 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал"; відомості про обтяження: заборона на нерухоме майно № 43400139 від 09.08.2021 року на підставі іпотечного договору, серія та номер: 2339, виданий 09.08.2021 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.; іпотека, запис № 43400059 від 09.08.2021 року на підставі Іпотечного договору, серія та номер: 2339, виданий 09.08.2021 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.; арешт нерухомого майна № 51072427 від 20.07.2023 року на підставі постанови про арешт майна боржника № 72314687 від 20.07.2023 року, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович (накладений в межах виконавчого провадження, у якому відбувалася реалізація майна).

18.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем підписано та скріплено печаткою Акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначено, що він складений при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська.

18.09.2023 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. видано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, та здійснено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Гудіні-М" на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, номер відомостей про речове право: 51773748.

Судом першої інстанції було встановлено, що також підтверджено позивачем в судовому засіданні, що дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексія Степановича не оскаржувались учасниками виконавчого провадження, зокрема й позивачем. Будь-яких доказів визнання дій виконавця в рамках проведення виконавчого провадження ВП№72314687 при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська протиправними не надано до матеріалів справи.

Крім того, в судовому порядку рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року у справі № 199/1883/23 не скасовано.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18), від 07.07.2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 06.07.2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28.09.2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66), від 04.07.2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 33).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 07.07.2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56), від 04.07.2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 34)).

У справі, що розглядається, прокурор прагне повернути територіальній громаді міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області майно, яке було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Однак, частина друга статті 388 ЦК України містить заборону на витребування майна, проданого на електронних торгах на виконання судових рішень, від добросовісного набувача.

Отже, визначальною обставиною у цій справі є те, що спірне майно було придбано відповідачем-1 за результатами прилюдних торгів у межах виконавчого провадження на виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 виснувала, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 року у справі №922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).

У цій справі ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не встановили обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача. Навпаки, як свідчать обставини справи, що ТОВ "Гудіні-М" проявило достатню розумну обачність та належно перевірило інформацію щодо спірного майна за актуальними та відкритими даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд приймає до уваги, що ані прокурором ані позивачем не надано достовірних доказів на підтвердження обізнаності відповідача про судові спори щодо спірного майна у справах №№911/1483/21, 911/2685/13, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, № 911/114/22.

Суд не погоджуються з твердженнями прокуратури про те, що відповідач, міг і повинен був перевірити в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявну інформацію про судові спори щодо спірного майна у справах №№ 911/1483/21, 911/2685/13, 911/1920/19, 911/2851/19, 911/2874/21, № 911/114/22 і належним чином опрацювати всі архівні та актуальні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо попередніх реєстраційних дій стосовно спірного об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 16028932231.

В свою чергу, матеріали справи містять докази, надані відповідачем, про перевірку інформації про спірний об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі судових рішень стосовно набрання законної сили рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 року у справі №199/1883/23.

Крім того, на час проведення електронного аукціону № 595334 запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди мають застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права, що передбачають й інші критерії, які мають бути дотримані суб`єктами публічного права під час втручання у право власності.

Критерії правомірності втручання держави у право власності закладені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції (далі - Перший протокол) та утворюють "трискладовий тест", за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання.

У статті 1 Першого Протоколу містяться три норми: 1) кожна особа має право мирно володіти своїм майном; 2) позбавлення власності є допустимим винятково в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; 3) держава має повноваження вводити у дію закони, необхідні для здійснення контролю за користуванням майном: а) відповідно до загальних інтересів; б) для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

ЄСПЛ наголошує на тому, що зазначені норми не є окремими, а друга і третя норми стосуються лише конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном.

ЄСПЛ визначає найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу законність будь-якого втручання державного органу у право на мирне володіння майном, тобто його відповідність національному законодавству та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "East/West Alliance Limited v. Ukraine").

Зміст "трискладового тесту" для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря). Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.

Достатньо докладно стандарт верховенства права та пропорційність як його складова частина висвітлені у практиці ЄСПЛ. Так, у рішенні у справі "Fressoz and Roire V. France" ЄСПЛ зазначає, що "необхідність" будь-якого обмеження реалізації права завжди має бути обґрунтованою. Відсутність такого мотивування - прояв свавілля держави. У цьому рішенні ЄСПЛ вказав на неприпустимість свавільного втручання держави у права людини без нагальної на то потреби. Звичайно, насамперед уповноважені органи державної влади повинні оцінювати, чи наявна реальна суспільна потреба, яка виправдовує таке обмеження.

Вирішувати питання про пропорційність чи непропорційність обмеження прав людини має суд, адже судова влада - політично нейтральна гілка влади, покликана урівноважувати інші гілки влади у цьому напрямі.

Обмеження прав повинно відповідати легітимній меті. Така мета зумовлена потребою захистити певні найбільш важливі для держави блага та принципи. Втручання у права має відповідати вимогам співмірності.

Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним - безальтернативним та достатнім - а не надмірним. Співмірність є найбільш складним критерієм для вирахування та встановлення. Обмеження прав часто є законним і відповідає легітимній меті, але характер такого обмеження є надмірним.

Таким чином, можна зазначити, що лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

Ураховуючи викладене, а також встановлені обставини у цій справі щодо придбання відповідачем-1 спірного нерухомого майна за процедурою реалізації майна на прилюдних торгах, відсутні підстави вважати, що відповідач-1 є недобросовісним набувачем. В іншому разі буде порушено наведені європейські стандарти правомірності втручання у право власності.

Щодо підстав оскарження додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" просило стягнути з Київської обласної прокуратури на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57 000,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 124 ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Матеріали справи свідчать, що 07.03.2024 року ТОВ "Гудіні-М" укладено з АО "ЛЕГАРТ" договір про надання правової допомоги №10/24, предметом якого є надання правової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", здійснення захисту та представництво інтересів ТОВ "Гудіні-М", надання інших видів правової допомоги з представництва інтересів ТОВ "Гудіні-М" у справі №904/5764/23 (911/114/22) за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень.

Окрім того, відповідно до п.1.3., п.3.1. договору про надання правової допомоги №10/24 від 07.03.2024 року ТОВ "Гудіні-М" та АО "ЛЕГАРТ" уклали завдання № 1 про наступне: "В рамках даного завдання клієнт доручає Адвокатському об`єднанню надати правову допомогу з представництва інтересів клієнта у справі № 904/5764/23 (911/114/22) за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень, а саме: ознайомлення з матеріалами справи та правовий аналіз матеріалів справи, представництво у судових засіданнях, складання та подача до суду необхідних процесуальних документів по суті справи.

Сторони погодили наступний зміст та гонорар за правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням за цим Завданням, який становить 2 000,00 грн за одну годину надання правової допомоги, визначеної у п. 1 цього Завдання.".

На виконання умов завдання до договору про надання правової допомоги №10/24 та відповідного договору АО "ЛЕГАРТ" було надано наступну правову допомогу:

- ознайомлення з матеріалами справи № 904/5764/23 (911/114/22) та зняття копій в господарському суді Дніпропетровської області 2,0 год. - 4 000,00 грн;

- правовий аналіз матеріалів позовної заяви, судової практики, складання та подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/5764/23 (911/114/22) 10,0год. - 20 000,00грн;

- представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні у справі № 904/5764/23 (911/114/22) 02.04.2024 року 2,0год. - 4 000,00 грн;

- правовий аналіз відповіді на відзив Київської обласної прокуратури, судової практики, складання та подання заперечень на відповідь на відзив у справі № 904/5764/23 (911/114/22) 11,0год. - 22 000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні у справі № 904/5764/23(911/114/22) 07.05.2024 року 1,0год. - 2 000, 00 грн;

- представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні у справі № 904/5764/23 (911/114/22) 22.05.2024 року 1,0 год. - 2 000, 00 грн;

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні по суті справи № 904/5764/23 (911/114/22) 1,5 год. - 3 000, 00 грн.

Всього: 28,5 годин - 57 000, 00 грн.

Надання вище викладених послуг підтверджується актами наданої правової допомоги № 01/01 від 01.04.2024 року, №01/03 від 01.05.2024 року, № 01/04 від 03.06.2024 року, № 01/06 від 25.06.2024 року до договору про надання правової допомоги №10/24 від 07.03.2024 року.

Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової допомоги №10/24 від 07.03.2024 року розмір гонорару (винагороди) Адвокатського об`єднання складає 2 000,00 грн за 1 годину роботи.

Загальна вартість наданої правової допомоги: 57 000,00 грн, з яких: 57 000,00 грн сплачено клієнтом, що підтверджується платіжними інструкціями № 13 від 03.04.2024 року, № 20 від 08.05.2024 року, № 26 від 07.06.2024 року, №33 від 01.07.2024 року в АТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої

допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідачем не заявлено.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 року у справі № 920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат адвокатом надано такі документи: ордер № 1269531; договір про надання правової допомоги № 10/24 від 07.03.2024 року; завдання № 1 за договором про надання правової допомоги № 10/24 від 07.03.2024 року; акт наданої правової допомоги № 01/01 від 01.04.2024 року; розрахунок-фактура № 10/24-01 від 01.04.2024 року; платіжна інструкція № 13 від 03.04.2024 року; акт наданої правової допомоги № 01/03 від 01.05.2024 року; розрахунок-фактура № 10/24-04 від 01.05.2024 року; платіжна інструкція № 20 від 08.05.2024 року; акт наданої правової допомоги № 01/04 від 01.04.2024 року; розрахунок-фактура № 10/24-04 від 03.06.2024 року; платіжна інструкція № 26 від 07.06.2024 року; акт наданої правової допомоги № 01/06 від 25.06.2024 року; розрахунок-фактура № 10/24-06 від 01.07.2024 року; платіжна інструкція № 33 від 01.07.2024 року; квитанції про надсилання заяви з додатками учасникам справи.

Так, згідно акту наданої правової допомоги № 01/01 від 01.04.2024 року адвокатом здійснено 14.03.2024 року ознайомлення з матеріалами справи № 904/5764/23 (911/114/22), на що використано 2 години, вартістю 4000 грн; здійснено правовий аналіз матеріалів позовної заяви, судової практики, складання та подання відзиву на позовну заяву у справі № 904/5764/23 (911/114/22), на що використано 10 годин, вартістю 20 000 грн. Всього використано: 12 годин, вартістю 24 000 грн.

Згідно акту наданої правової допомоги № 01/03 від 01.05.2024 року адвокатом здійснено 02.04.2024 року представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні у справі № 904/5764/23 (911/114/22), на що використано 2 години, вартістю 4000 грн; здійснено правовий аналіз відповіді на відзив Київської обласної прокуратури, судової практики та подання заперечень на відповідь на відзив у справі № 904/5764/23 (911/114/22), на що використано 11 годин, вартістю 22 000 грн. Всього використано: 13 годин, вартістю 26 000 грн.

Згідно акту наданої правової допомоги № 01/04 від 03.06.2024 року адвокатом здійснено 07.05.2024 року представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні у справі № 904/5764/23 (911/114/22), на що використано 1 годину, вартістю 2000 грн; здійснено 22.05.2024 року представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні у справі № 904/5764/23 (911/114/22), на що використано 1 годину, вартістю 2000 грн. Всього використано: 2 години, вартістю 4 000 грн.

Згідно акту наданої правової допомоги № 01/06 від 25.06.2024 року адвокатом здійснено 20.065.2024 року представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі №904/5764/23 (911/114/22), на що використано 1,5 години, вартістю 3000 грн. Всього використано: 1,5 години, вартістю 3 000 грн.

Втім, заявником не надано до суду жодного документу чи іншого доказу щодо витрат адвоката у зв`язку із обсягом наданих послуг: тривалості судових засідань, у яких брав участь адвокат, реальним часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг у справі.

Так, судом першої інстанції опрацюванням наданих до суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, зокрема, акту наданої правової допомоги № 01/03 від 01.05.2024 року установлено, що заявником в якості наданої послуги (п. 1) зазначено представництво інтересів клієнта у підготовчому засіданні (02.04.2024) у справі № 904/5764/23 (911/114/22), за яким відпрацьовано 2 години вартістю 4000 грн.

Відповідно до протоколів судових засідань, які є належними і достовірними доказами щодо часу прийняття участі адвокатом у судових засіданнях, зокрема за протоколом в режимі конференції № 2683671 від 02.04.2024 року, який розміщено у ЄСІТС, судове засідання у справі № 904/5764/23 (911/114/22) розпочалось 02.04.2024 року о 13:00 год. та закінчилось о 13:32 год., що складає 32 хвилини, є меншим за 1 годину та що спростовує представництво адвокатом інтересів клієнта у підготовчому засіданні 02.04.2024 року у справі № 904/5764/23 (911/114/22) тривалістю 2 години.

Теж саме стосується підготовчих засідань 07.05.2024 року (відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2834020 від 07.05.2024 року, який розміщено у ЄСІТС, судове засідання у справі № 904/5764/23 (911/114/22), розпочалось 07.05.2024 року о 12:45 год. та закінчилось о 13:00 год.) та 22.05.2024 року (відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2901479 від 22.05.2024 року, який розміщено у ЄСІТС, судове засідання у справі № 904/5764/23 (911/114/22), розпочалось 22.05.2024 року о 13:54 год. та закінчилось о 14:06 год.), які тривали 15 хвилин та 12 хвилин відповідно, а не по 1 години кожне, що не є співмірним реально витраченому часу і є явно перебільшеним, оскільки кожне підготовче засідання у справі понад годину часу не проводилося.

Таким чином, за представництво адвокатом інтересів клієнта у підготовчих засіданнях 02.04.2024 року, 07.05.2024 року та 22.05.2024 року у справі № 904/5764/23 (911/114/22) сумарно витрачено 59 хвилин.

Також представником відповідача вказано про витрачені 2 години з розрахунком 2000 грн за годину часу на ознайомлення з матеріалами справи №904/5764/23 (911/114/22), що складає вартість 4000 грн та 10 годин часу з розрахунком 2000 грн.за годину часу на правовий аналіз матеріалів позовної заяви, судової практики, складання та подання відзиву на позовну заяву у справі №904/5764/23 (911/114/22) відповідно до акту наданої правової допомоги № 01/01 від 01.04.2024 року, що складає 20000 грн та 11 годин часу з розрахунком 2000 грн. за годину часу на правовий аналіз відповіді на відзив Київської обласної прокуратури, судової практики та подання заперечень на відповідь на відзив у справі №904/5764/23 (911/114/22), що складає 22000 грн.

З огляду на викладене, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для присудження на користь відповідача-1 всіх його витрати на професійну правову допомогу, відповідно, погоджується із висновком про стягнення з відповідача, на користь позивача 5 700, 00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на необхідність прийняття рішення про відмову у покладанні судових витрат на позивача, у зв`язку з попередньо заявленою сумою витрат у розмірі 20 000, 00 грн (тобто меншою за фактично заявлену), оскільки судом першої інстанції було задоволено стягнення витрат з позивача на користь відповідача-1 у межах заявленої суми.

За встановлениїх вище обставин доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б впливали на правильність оскаржуваних рішень, суду не наведено.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 ГПК України).

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 року у справі №904/5764/23 (911/114/22) залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 19.12.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г. Іванов