Рішення

від 09.12.2024 по справі 902/479/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2024 р. м. ВінницяCправа № 902/479/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Агрономічної сільської ради, вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998

до: Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", вул. Центральна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 00729267

до: Державного реєстратора Томашпільської селищної ради Костаревича Андрія Валентиновича, пл. Тараса Шевченка, 8, смт Томашпіль, Вінницька область, 24200

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вінницький національний аграрний університет, вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна академія аграрних наук України, вул. Михайла Омеляновича - Павленка, 9, м. Київ, 01010 та Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000

за участю Першого заступника Вінницької обласної прокуратури, вул. Монастирська, 33 м. Вінниця, 21050

про скасування державної реєстрації та скасування записів про право на постійне землекористування

за участю представників:

прокурора: Гупяк Ольга Василівна

позивача: Паничук Богдан Миколайович

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третьої особи (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області): Римський Михайло Вячеславович

третьої особи: Томляк Таісія Сергіївна

присутня: Томляк Таїса Сергіївна

В С Т А Н О В И В:

26.04.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 510 від 24.04.2024 року) Агрономічної сільської ради до Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" та до Державного реєстратора Томашпільської селищної ради Костаревича Андрія Валентиновича про: визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 22.02.2024 року, номер запису про право №71724630 відносно реєстрації речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за "Науковим інноваційно - технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України"; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрації іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою, площею 44,5268 га, за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада) №53822842 від 22.02.2024 року здійснений державним реєстратором Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області Костаревичем Андрієм Валентиновичем.

Ухвалою суду від 01.05.2024 року відкрито провадження у справі № 902/479/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.05.2024 року. Також, даною ухвалою, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національну академію аграрних наук України.

21.05.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 20.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5286/24).

22.05.2024 року від представника відповідача 2 до суду надійшло клопотання (б/н від 21.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5342/24) про долучення доказів до матеріалів справи.

22.05.2024 року до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 1-06/26 від 20.05.2024 року).

У судовому засіданні 22.05.2024 року постановлено протокольну ухвалу про залучення до участі у справі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки вирішення спору може вплинути на права та обов`язки останнього.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

31.05.2024 року до суду від Державного реєстратора Томашпільської селищної ради надійшла заява (б/н від 31.05.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5714/24).

04.06.2024 року до суду від Державного реєстратора Томашпільської селищної ради надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (б/н від 04.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5814/24).

14.06.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 11.06.2024 року).

14.06.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 11.06.2024 року).

14.06.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (б/н від 06.06.2024 року).

20.06.2024 року від представника третьої особи (ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) № 0-2-0.6-5482/2-24 від 19.06.2024 року надійшов лист.

Ухвалою суду від 21.06.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

02.07.2024 року до суд від представника відповідача 1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вих. № 1-06/31 від 27.06.2024 року).

11.07.2024 року представником третьої особи (ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) до суду подано письмові пояснення (№ 9-2-0.62-6416/2-24 від 10.07.2024 року).

У судовому засіданні 11.07.2024 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.09.2024 року.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату розгляду справи по суті.

16.07.2024 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшов заяву № 15/3-1050вих-24 від 15.07.2024 року, в якому останній просить суд ознайомитись з матеріалами справи з метою вирішення питання про вступ.

25.07.2024 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшло повідомлення № 15/3-1091вих-24 від 24.07.2024 року про вступ прокурора у справу.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року задоволено допущено Вінницьку обласну прокуратуру до участі у справі №902/479/24.

24.09.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 23.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9387/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

10.10.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. канц. № 01-34/9979/24 від 10.10.2024 року) про зупинення провадження провадження у справі № 902/479/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 902/115/22.

Ухвалою суду від 10.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Агрономічної сільської ради від 10.10.2024 року (вх. №01-34/9979/24) про зупинення провадження у справі №902/479/24 до набрання законної сили рішенням у справі №902/115/22 та перегляду Північно-західним апеляційним господарським судом постанови від 27.10.2022 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду 23.10.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

14.11.2024 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшли письмові пояснення № 15/3-1661вих-24 від 13.11.2024 року. Додатком до пояснень додано ряд документів.

13.11.2024 року від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на виконання вимог ухвали надійшов лист № 0-2-0.6-9758/2-24 від 12.11.2024 року.

У судовому засіданні 14.11.2024 року постановлено ухвалу про залучення Вінницького національного аграрного університету, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 18.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

18.11.2024 року до суду від представника відповідача до суд надійшло клопотання (б/н від 18.11.2024 року) (вх.канц. № 01-34/11318/24) про долучення доказів.

27.11.2024 року до суду від представника третьої особи надійшло клопотання № 01.1-33-1472 від 27.11.2024 року про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою підготовки та подання письмових пояснень.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

05.12.2024 року до суду від від Вінницького національного аграрного університету надійшли письмові пояснення № 01.1-33-1504 від 04.12.2024 року.

У судовому засіданні 09.12.2024 року прийняли участь прокурор, представник позивача та треті особи. Представники відповідачів правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України, № 16652/04 від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідачів.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування позовних вимог, Агрономічна сільська рада посилається на те, що з моменту набрання чинності п. 24 Розділу Х Земельного Кодексу України, як орган місцевого самоврядування, який представляє права та інтереси територіальної громади, є розпорядником земельної ділянки за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га.

26.03.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що 22.02.2024 року державним реєстратором Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області проведено про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право №71724630 відносно реєстрації речових прав на земельну ділянку (права постійного користування) за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за "Науковим інноваційно-технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Однак, у зазначеного підприємства відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, підставами для реєстрації речового права стали Лист ДП "Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" №1407 від 26.10.2023 року та Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року, виданий Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції.

Враховуючи ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Лист ДП "Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" №1407 від 26.10.2023 року не є тим документом, на підставі якого можливо провести державну реєстрацію права постійного користування.

Щодо Державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року, то за відсутності технічної документації не видається за можливе перевірити правомірність набуття та використання Державним підприємством "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада.

Враховуючи наведені обставини державним реєстратором не було перевірено відповідність документам вимогам законодавства та було проведено жержавну реєстрацію речових прав з порушенням закону.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.3-2552/2-24 від 21.03.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 не передавалась у постійне користування ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", документація із землеустрою державним підприємство не розроблялась.

З відповідного державного акта проводилось вилучення земельних ділянок, тому відповідач не мав права постійного користування на відповідну земельну ділянку.

Крім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про власника - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та заборону вчинення реєстраційних дій згідно Ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2019 року у справі №127/27528/19.

Тому, вчинення реєстраційних дій відносно земельної ділянки було заборонено.

Також відсутні акти приймання передачі земель Вінницької обласної державній сільськогосподарській дослідній станції до ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" у процесі реорганізації.

Враховуючи наведені підстави позову, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 22.02.2024 року, номер запису про право №71724630 відносно реєстрації речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за ДП "Науковим інноваційно - технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України"; а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрації іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою, площею 44,5268 га, за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада) №53822842 від 22.02.2024 року здійснений державним реєстратором Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області Костаревичем Андрієм Валентиновичем (т. 1 а.с. 1-17).

У відзиві на позовну заяву державний реєстратор Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області Костаревич А.В. заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію права постійного користування було проведено ряд перевірок, в тому числі було встановлено що Державне підприємство "Науковий інноваційно - технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" являється єдиним правонаступником права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041.

Факт правонаступництва підтверджує рішенні Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 902/115/22, що є у відкритому реєстрі судових рішень.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду від 17.10.2019 р. у справі №127/27258/19, накладено арешт саме з метою захисту інтересів держави в особі ДП «НІТЦ ІК СГП НААН»

Також в ухвалі про заборону чітко вказано обмеження «арешт нерухомого майна, із забороною вчинення суб`єктами державної реєстрації будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації договорів оренди землі, договорів купівлі-продажу та інших правочинів», а по даному факту реєстрації була проведена реєстрації іншого речового права, права постійного користування, земельною ділянкою, на підставі Державного акту, і за правонаступником.

Тому, державним реєстратором було прийнято рішення не відмовляти в державній реєстрації відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Єдиним власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 на момент реєстрації права постійного користування за землекористувачем ДП «НІТЦ ІК СГП НААН є Держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Враховуючи вищенаведені факти, державним реєстратором була проведена державна реєстрація права на постійне користування земельною ділянкою за ДП «НІТЦ ІК СГП НААН.

Оскільки, Агрономічна сільська рада не має будь-якого відношення до даної земельної ділянки, так як вказана земельна ділянка є державною власністю, то є неналежним позивачем по даній справі (т. 1 а.с. 38-43).

22.05.2024 року до суду надійшов відзив Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", у якому зазначено, що позивач не власником спірної земельної ділянки та неналежним позивачем у справі.

Позивач подав завідомо безпідставний позов та порушив принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Факт правонаступництва ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" у процесі реорганізації після Вінницької обласної державній сільськогосподарській дослідній станції підтверджено Верховним Судом при розгляді справи №902/115/22.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 входить до території земельної ділянки №2 площею 275,2 гв, право постійного користування на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року.

Реєстрація права постійного користування за законним користувачем ДП "НІТЦ ІК СГП НААН" не суперечить ні ухвалі Вінницького міського суду від 17.10.2019 р. у справі №127/27258/19, ні інтересам держави та не є порушенням чинного законодавства.

Тому, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 49-54).

14.06.2024 року Агрономічною сільською радою подано відповіді на відзиви відповідачів, у яких вказано, що Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року не може існувати у межах станом на 1996 рік, оскільки в період з 1998 по 2012 роки відбувались постійні вилучення земельних ділянок.

Державний акт підлягав поверненню до територіального органу Держкомзему.

Тому, позивач підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі (т. 1 а.с. 98-112).

02.07.2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", у якому зазначено, що позивачем помилково встановлений факт вилучення земельних ділянок, не надано доказів такого вилучення.

З налізу розпорядчих актів, які зазначені у відповіді на відзив вбачається. що земельні ділянки вилучались у самостійної юридичної особи, яка не входила у мережу Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції.

Відсутня інформація про вилучення земельних ділянок у Державному акті на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року, який є чинним.

Земельні ділянки, надані в постійне користування ДП "НІТЦ ІК СГП НААН" є державною власністю (т. 1 а.с. 160, 161).

Третьою особою ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надано письмові пояснення на позовну заяву, у яких підтримано позовні вимог, з посилання на прийняття державним реєстратором протиправного рішення про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою за ДП "НІТЦ ІК СГП НААН".

Неодноразові вилучення земельних ділянок, що відбувалися протягом тривалого часу свідчать про те, що Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року не відображав реальну площу земельних ділянок . які залишились у користуванні Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції.

Вказаний документ не міг бути підставою для реєстрації права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 за ДП "Науковий інноваційно - технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", державним реєстратором незаконно здійснено реєстрацію речового права (т. 1 а.с. 203-209).

14.11.2024 року Вінницької обласною прокуратурою надіслано пояснення по суті спору, у яких підтримано позицію відповідачів щодо правонаступництва ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" після Вінницької обласної державній сільськогосподарській дослідній станції, а також правомірно проведено державну реєстрацію права постійного користування та не порушено інтереси позивача.

З посилання на п. 24 Розділу Х Земельного кодексу України, прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 належить до державної власності, права та законні інтереси територіальної громади не порушено.

Крім того, позивачем обрано неефективний спосіб захисту прав, оскільки припинення права постійного користування державного підприємства не припиняє права державної власності на відповідну земельну ділянку.

На підставі викладеного, прокурор просить відмовити у задоволенні позову (т. 2 а.с. 163-175).

08.12.2024 року третьою особою Вінницьким національним аграрним університетом подано пояснення по суті спору, у яких підтримано позовні вимоги. вказано на незаконність рішення державного реєстратора.

Державний реєстратор зареєстрував право постійного користування за відсутності визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документів" та за наявності не знятого арешту на земельну ділянку.

Відсутні належні та допустимі докази входження земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 до складу земель Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року.

Систематичні вилучення земельних ділянок свідчать про втрату чинності зазначеним державним актом.

Вінницька обласна державна сільськогосподарська дослідна станція була реорганізована у ДП "Науковий інноваційно - технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" з 20 жовтня 2011 року, тобто після виділення з її складу ДП "Дослідне господарство Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів НААН України".

26.01.2012 року Національною академією аграрних наук України передано ДП "Науковий інноваційно - технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" на території Агрономічної сільської ради лише 465,4 га земельних ділянок.

Тому, Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263 від 05.04.1996 року не посвідчував право постійного користування земельною ділянкою. площею 1 229,6 га та став нечинним згідно закону.

Враховуючи викладене, Вінницький національний аграрний університет просить задовольнити позовні вимоги (вх. №01-34/ 12064/24).

Оцінивши доводи сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 05 квітня 1996 року Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції видано державний акт серії І-ВН № 001263 на право постійного користування землею площею 1229,6 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером 2 (т. 1 а.с. 61).

Наказом Української академії аграрних наук від 01.12.1994 № 160 підтверджено право юридичної особи - Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, підпорядкувавши їй дослідні господарства згідно з додатком до наказу, - «Поділля», «Олександрівське» та «Нива».

Відповідно до пунктів 1.5, 3.5 та 4.9 Статуту Станції вона підпорядкована Українській академії аграрних наук (далі - УААН). До складу Станції входять: дослідне господарство як структурний підрозділ (без права юридичної особи), а також підпорядковані їй самостійні дослідні господарства як юридичні особи: «Поділля» (Мурованокуриловецького району Вінницької області) та «Олександрівське» (Тростянецького району Вінницької області).

Економічною основою діяльності дослідної станції є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене УААН за дослідною станцією, а також землі УААН, надані дослідній станції згідно з державним актом на право користування землею. Землі, надані дослідній станції для виконання її статутних цілей і завдань, є загальнодержавною власністю. Вони не передаються в іншу форму власності, на них не створюються сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства, вилучення земель без згоди президії УААН не допускається. Дослідна станція здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства (т. 1 а.с. 62, 63).

Відповідно до Наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.01.2024 року № ВН /0520680200:01:010/00002201 та № 2-4657/15-17-СГ та № 2-4660/15-17-СГ від 12.04.2017 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" підготовлено дані для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 45,9268 га (т. 1 а.с. 20).

11.10.2017 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 45,9268 га, цільове призначення - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (т. 1 а.с. 45, 46).

Згідно Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

17.10.2019 року Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2019 у справі № 127/27258/19 за клопотанням прокурора Прокуратури Вінницької області молодшого радника юстиції Вознюка Дмитра Васильовича накладено про арешт на об`єкт нерухомості, що перебуває у державній власності Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 45,9268 га, цільове призначення - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області із забороною вчинення суб`єктами державної реєстрації будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації договорів оренди землі, договорів купівлі-продажу та інших правочинів щодо зазначеної земельної ділянки (т. 1 а.с. 19).

Відомості про арешт нерухомого майна внесено до державного реєстру 01.11.2019 року.

22.02.2024 року з заявою на реєстрацію іншого речового права, права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 звернулося "Науковий інноваційно - технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (00729267).

22.02.2024 року Державним реєстратором Томашпільської селищної ради Костаревичем А.В. зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 за Державним підприємством "Науковий інноваційно - технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (00729267).

Підставою для проведення державної реєстрації речового права стали: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності №1407 від 26.10.2023 року, виданий Фондом державного майна України (Лист Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 26.10.2023 № 1407 «Щодо розробки проекту землеустрою» та відомостей з Державного земельного кадастру від 22.02.2024 № 70750025); Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН № 001263, виданого Агрономічною сільською Радою народних депутатів 05.04.1996, виданий Агрономічною сільською радою для Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції.

Наказом Міністерства юстиції України залишено без розгляду скаргу Вінницького національного аграрного університету від 10.04.2024 № 01.1-33-415, надіслану за належністю листом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.04.2024 № 19207/8.13-24/вих.23293/8-24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2024 за № СК-2266-24, на рішення від 22.02.2024 № 71724630 (далі оскаржуване рішення) державного реєстратора Томашпільської селищної ради Вінницької області Костаревича Андрія Валентиновича (далі державний реєстратор Костаревич А.В.) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0520680200:01:010:0041.

На основі встановлених обставин, оцінюючи предмет та підстави поданого позову, суд зауважує наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає не обхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання.

Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 03.11.2020 у справі №909/948/18.

У справі «Христов проти України» (рішення від 19.02.2009, заява №24465/04) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Суд враховує, що обставини правонаступництва Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції досліджено під час розгляду судових справ №902/115/22 та №902/44/21, рішення у яких набрали законної сили.

Так, Постановою Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу і Ради Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних республік від 14.02.1956 створено Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію(п.1.4. Статуту Станції, зареєстрованого 24.10.1995).

Наказом Української академії аграрних наук від 01.12.1994 № 160 підтверджено право юридичної особи - Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, підпорядкувавши їй дослідні господарства згідно з додатком до наказу, - «Поділля», «Олександрівське» та «Нива».

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 3.5 та 4.9 Статуту Станції вона підпорядкована Українській академії аграрних наук (далі - УААН). До складу Станції входять: дослідне господарство як структурний підрозділ (без права юридичної особи), а також підпорядковані їй самостійні дослідні господарства як юридичні особи: «Поділля» (Мурованокуриловецького району Вінницької області) та «Олександрівське» (Тростянецького району Вінницької області).

На підставі рішення Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 05 квітня 1996 року Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції видано державний акт серії І-ВН № 001263 на право постійного користування землею площею 1229,6 га, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером 2.

Президентом УААН 12.02.2001 затверджено нову редакцію статуту юридичної особи (код ЄДРПОУ 00729267), згідно положень якого змінено найменування Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на Вінницьку державну сільськогосподарську станцію. Також в п.1.6 статуту зазначено, що до складу станції входить дослідне господарство як структурний підрозділ без прав юридичної особи.

Відповідно до Указу Президента України «Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної» №8/2010 від 06.01.2010, наказів Національної академії аграрних наук України «Про найменування установ, підприємств та організацій НААН України» від 07.09.2010 року № 69 та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції від 14.12.2010 року №1/5-47 змінено назву Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (код ЄДРПОУ 00729267) на Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту кормів Національної академії аграрних наук України.

Президентом НААН України 09.10.2010 затверджено нову редакцію статуту Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України, про що державним реєстратором 17.12.2010 здійснено відповідний запис.

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України № 107 від 24.05.2011 року "Про Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станції Інституту кормів НААН" Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту кормів НААН реорганізовано в Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Правонаступником Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (ДП "НІТЦ ІК СГП НААН")

Тобто, при реорганізації Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції та виділення з її складу Державного підприємства Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції, яке в подальшому було передано у відання Міністерства агропромислового розвитку та продовольства України, не відбувалося приватизація та як наслідок відчуження (продаж, придбання і т.д.) єдиних майнових комплексів, а відбулася лише зміна органу управління, при цьому вказане підприємство залишилося у державній власності.

Тому, суд доходить висновку, що ДП "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" є належним володільцем та постійним користувачем земельних ділянок, котрі входили до Державний акт серії І-ВН № 001263 від 05 квітня 1996 року на право постійного користування землею площею 1229,6 га.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 22 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Разом із тим, відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові ВП ВС від 05.11.2019 по справі №906/392/18.

Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Отже, часткове вилучення земельних ділянок зі складу відповідного державного акта не припиняє його чинності в цілому та право постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" на решту не вилучених земельних ділянок.

Протиправність рішень Агрономічної сільської ради відносно припинення дії відповідного державного встановлено остаточним судовим рішенням у справі №902/115/22, що враховується судом в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

В силу положень п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" в редакції від 03.08.2009 року, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно п. 115 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Презумпцію дійсності та чинності речових прав на нерухоме майно, набутих за належних правових підстав до 2004 чи 2013 року підтверджено висновками Постановою ВП ВС від 22.06.2021 №334/3161/17.

Отже, за відсутності рішень уповноважених органів на припинення права постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" згідно Державного акту серії І-ВН № 001263 від 05 квітня 1996 року оформлення відповідного права постійного користування на частину (частини) земельних ділянок, з внесення відповідних відомостей про речові права до державного реєстру є правомірним.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц зроблено висновки про те, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним.

Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові.

В силу вимог ст. ст. 73-80 ГПК України саме позивач зобов`язаний належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням правової природи державної реєстрації саме позивач повинен спростувати презумпцію правомірності реєстрації права постійного користування на спірну земельну ділянку за відповідачем.

Суд констатує, що встановлення обставин входження/не входження земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га до складу земель переданих у постійне користування згідно Державного акту серії І-ВН № 001263 від 05 квітня 1996 року потребує спеціальних знань у сфері землевпорядкування.

Однак, з дотриманням вимог ст. ст. 98-103 ГПК України позивачем не надано висновку експерта, не заявлено клопотання про її призначення з метою встановлення не відповідності земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га масиву переданих у постійне користування ділянок згідно Державного акту серії І-ВН № 001263 від 05 квітня 1996 року.

Таким чином, з дотриманням стандартів доказування позивачем не спростовано презумпцію правомірності внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації іншого речового права (права постійного користування) на земельну ділянку за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за "Науковим інноваційно - технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Додатково суд зауважує, що згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 ЦК України. Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання містить частина друга статті 20 ГК України, положення якої кореспондуються із частиною другою статті 16 ЦК України.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Подібне нормативне регулювання містить абзац дванадцятий частини другої статті 20 ГК України, відповідно до якого права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц,від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Однак, позивачем не доведено виникнення права комунальної власності на спірну земельну ділянку, оскільки згідно долучених до матеріалів справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено відображення відомостей про державну власність а ГУ Держгеокадастру, як розпорядника спірної земельної ділянки.

Відповідно до пп. а п. 24 Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Враховуючи встановлені обставини правонаступництва відповідача 1, статус державного підприємства, наявність чинного та не визнаного недійсним чи припиненим державного акта на право постійного користування до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний режим права державної власності на спірну земельну ділянку, який встановлює виключення з визнання комунальною власністю земельних ділянок, котрі перебувають направ постійного користування державних підприємств.

Тому, вимоги позову та доводи позивача щодо повноважень Агрономічної сільської ради, як розпорядника спірної ділянки суперечать нормам матеріального права.

Окремі недоліки вчинених реєстраційних дій, врахування при оформленні прав листів інших установ, процедурні порушення не можуть бути самостійною підставою для позбавлення таких прав за наявності дійсної правової підстави виникнення права постійного користування Державного акту від 05.04.1996 року.

Суд також відхиляє доводи позивача стосовно обмеження у праві реєстрації права власності внаслідок накладеного арешту, оскільки обсяг та межі реалізації прав стосовно спірної земельної ділянки чітко визначені змістом судового рішення.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду від 17.10.2019 р. у справі №127/27258/19, задоволено клопотання Прокуратури Вінницької області про арешт майна на об`єкт нерухомості, що перебуває у державній власності Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:010:0041, площею 45,9268 га, цільове призначення - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Арешт нерухомого майна стосується заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації договорів оренди землі, договорів купівлі-продажу та інших правочинів.

Тобто, заходи забезпечення кримінального провадження не стосуються правовстановлюючих документів, котрі є чинними та видані раніше застосування арешту, обсяг судової заборони не стосується оформлення права власності на земельну ділянку.

Тому, пояснення позивача суперечать долученим до справи доказам.

Позивачем не доведено порушення його прав зі сторони відповідача або неможливість їх поновлення у інший спосіб.

Зокрема, вважаючи себе власником земельної ділянки позивач уповноважений клопотати про скасування чи зміну арешту за правилами КПК України.

Однак, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідних або відмов державних реєстраторів про реєстрацію права власності, що свідчить про не доведення позивачем обставин порушення його прав та необхідність їх судового захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом скасування рішення державного реєстратора та запису державну реєстрації іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою) не відповідає вимогам ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки не містить вимог про визнання припиненим власне права постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" та визнання права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Також у справі відсутні докази для можливості встановлення судом у мотивувальній частині судового рішення обставин виникнення права комунальної власності.

Тому, обрані позивачем способи захисту порушених прав є не ефективними.

З урахуванням сукупної оцінки доказів, встановлених обставин при розгляді інших судових справ, аналізу нормативного регулювання спірних правовідносин, суд вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги позову, пред`явлені до Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

Відносно наявності у справі копій Наказів від 17.01.2024 року № ВН /0520680200:01:010/00002201 та № 2-4657/15-17-СГ та № 2-4660/15-17-СГ від 12.04.2017 року (т. 2 а.с. 83), згідно яких надано дозвіл на розроблення технічної документації землеустрою Вінницькому національному аграрному університету, то оцінка ймовірним обставинам порушення прав третьої особи виходить за межі предмету спору.

Неможливість оформлення права постійного користування земельними ділянками, внесення до державного реєстру відомостей про право постійного користування цією ж земельної ділянкою за іншою особою, яке Вінницький національний аграрний університет вважає протиправним може бути предметом самостійного судового захисту зі сторони третьої особи за позовом до Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", як користувача спірної земельної ділянки.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року по справі №916/1415/19 зазначено, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Щодо можливості використання способу захист шляхом визнання відсутнім права у відносин з припинення речових прав користування земельними ділянками вказано у Постанові ВП ВС від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19.

З приводу вимог позову до державного реєстратора Томашпільської селищної ради Костаревича Андрія Валентиновича, суд виходить з наступного.

Правові висновки Великої Палати Верховного Суду відносно того, за вимогами про скасування рішень, записів реєстраційний дій належним відповідачем є особа, за якої зареєстровані відповідні права є усталеною.

Так, державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (Постанови ВП ВС від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).

Тому, державний реєстратор Томашпільської селищної ради Костаревич А.В. є неналежним відповідачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову у частині пред`явлених до нього вимог.

Підсумовуючи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи надання представником відповідача 2 орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3,7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86,91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Агрономічної сільської ради (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998) до Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (вул. Центральна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 00729267) та Державного реєстратора Томашпільської селищної ради Костаревича Андрія Валентиновича (пл. Тараса Шевченка, 8, смт Томашпіль, Вінницька область, 24200) про:

- визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 22.02.2024 року, номер запису про право №71724630 відносно реєстрації речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041 площею 44,5268 га, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада, за "Науковим інноваційно - технологічним центром Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України";

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрації іншого речового права (право постійного користування земельною ділянкою, площею 44,5268 га, за кадастровим номером 0520680200:01:010:0041, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Агрономічна сільська рада) №53822842 від 22.02.2024 року здійснений державним реєстратором Томашпільської селищної ради Вінницького району Вінницької області Костаревичем Андрієм Валентиновичем.

2. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 13.01.2025 року о 11:00 у приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018 (3-й поверх, зал №1).

3. Встановити сторонам п`ятиденний строк з дати отримання повного судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень проти їх розміру.

4. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - agronomichne826@gmail.com, відповідачу 1 - dp-nitc@i.ua, третій особі - prezid@naas.gov.ua, ГУ Держгеодастру у Вінницькій області - vinnytsia@land.gov.ua, Вінницькій обласній прокуратурі - sekretariat@vin.gp.gov.ua, Вінницькому національному аграрному університету - @vsau.org, pk_vnau@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)

3 - відповідачу 1 (вул. Центральна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)

4 - відповідачу 2 (пл. Тараса Шевченка, 8, смт Томашпіль, Вінницька область, 24200)

5 - Національній академії аграрних наук України (вул. Михайла Омеляновича - Павленка, 9, м. Київ, 01010)

6 - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000)

7 - Вінницькій обласній прокуратурі (вул. Монастирська, 33 м. Вінниця, 21050)

8 - Вінницькому національному аграрному університету (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008)