Ухвала

від 19.12.2024 по справі 902/1088/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

"19" грудня 2024 р.Cправа № 902/1088/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" № б/н від 16.12.2024 (вх. №01-34/12448/24 від 17.12.2024) про скасування судового наказу виданого 21.10.2024

за заявою: Приватного підприємства "Трейдсервіс" (вул. Немирівське шосе, 9, с. Вінницькі Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23201, код ЄДРПОУ 30054626)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" (вул. Оводова Миколи, буд. 51, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 44869820)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 29 619,85 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла заява Приватного підприємства "Трейдсервіс" №54/24 від 15.10.2024 (вх. № 1136/24 від 15.10.2024) про видачу судового наказу щодо стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" 29 619,85 грн заборгованості, з яких: 20 472 грн - основного боргу; 3 495,34 грн - пені; 1 170,48 грн - інфляційних втрат; 387,63 грн - річних та 4 094,4 грн - штрафу.

Заяву обґрунтовано невиконанням зі сторони боржника умов Договору купівлі-продажу товарів №24/2023 від 18.08.2023 в частині оплати за поставлений товар.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 вказану заяву розподілено судді Тварковському А.А.

За результатами розгляду вказаної заяви 21.10.2024 видано відповідний судовий наказ у справі № 902/1088/24, копію якого разом із заявою стягувача та доданих до неї документів надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС".

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування судового наказу від 21.10.2024, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 25.11.2024 та був направлений на адресу стягувача.

В підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" (вх. №01-34/12448/24 від 17.12.2024) про скасування судового наказу у справі № 902/1088/24 із додатком клопотання про поновлення пропущеного строку на подання такої заяви.

Дослідивши заяву боржника про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд враховує таке.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу боржник вказує, що Товариству з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" стало відомо про існування оскаржуваного наказу 16.12.2024 з електронного кабінету в системі "Електронний суд". Наказ сформовано в Електронному кабінеті заявника засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 04.12.2024 о 08:46:41. В Автоматизованій системі виконавчого провадження також відсутні дані про відкриття виконавчого провадження на виконання зазначеного наказу.

Таким чином, заявник стверджує, що з 04.12.2024 міг дізнатися про винесення оскаржуваного наказу, тому відповідну заяву подано в межах встановленого 15-денного строку.

Згідно із частинами 1, 4 статті 156 ГПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, на виконання вимог ст. 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" згідно із відомостями ЄДРЮОФОП - вул. Оводова Миколи, буд. 51, м. Вінниця, 21050.

Суд зауважує, що вказана вище адреса зазначена боржником також у поданій заяві № б/н від 16.12.2024 (вх. №01-34/12448/24 від 17.12.2024) про скасування судового наказу від 21.10.2024 у справі № 902/1088/24.

При цьому суд зазначає, що 07.11.2024 судовий наказ повернувся на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В разі якщо копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).

Отже, суд вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі №902/1088/24. Водночас факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судовий наказ разом із копією заяви стягувача за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Згідно ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певними обставинами, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання відзиву з огляду на положення статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).

Так, боржник пов`язує несвоєчасне подання заяви про скасування судового наказу із фактом ознайомлення з його змістом у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

18.10.2023 набув чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Абзацом 1 частини 6 статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Дійсно, згідно із відповіддю №6132565, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" зареєструвало Електронний кабінет 16.12.2024.

Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" як юридична особа зобов`язане було зареєструвати свій електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) ще з 18.10.2023, що надало б можливість своєчасного отримання судового наказу в електронній формі.

В даному випадку має місце суб`єктивний фактор, напряму залежний від волі самого боржника, як щодо отримання судового наказу засобами поштового зв`язку, так і в електронній формі шляхом своєчасної реєстрації Електронного кабінету.

Тобто, викладені заявником підстави для поновлення строку не підтверджують поважність причин його неподання у встановлений строк.

Суд зауважує, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що боржником не доведено поважність причин, які перешкоджали подати заяву про скасування судового наказу у встановлений судом строк, тому, суд не знаходить обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на все вищевикладене в сукупності, на підставі ч. 2 ст. 158 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" № б/н від 16.12.2024 (вх. №01-34/12448/24 від 17.12.2024) про скасування судового наказу виданого 21.10.2024 у справі № 902/1088/24.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 18, 42, 157, 158, 232, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" № б/н від 16.12.2024 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 21.10.2024 у справі № 902/1088/24 відмовити.

2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНД. ЛТС" № б/н від 16.12.2024 (вх. №01-34/12448/24 від 17.12.2024) про скасування судового наказу від 21.10.2024 у справі № 902/1088/24 з доданими матеріалами повернути заявнику (оскільки заява наявна в електронному вигляді, тому не підлягає фактичному поверненню).

3. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові) може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 19.12.2024.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.