Ухвала

від 19.12.2024 по справі 910/12972/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про відмову у видачі судового наказу

"19" грудня 2024 р. м. Ужгород Справа №910/12972/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Укртелеком, м. Київ про видачу судового наказу про стягнення з боржника Громадської організації Центр досліджень регіональних суспільних змін, Кловський узвіз, будинок 7А, офіс 37-38, м. Київ, 01021 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41824719) заборгованості в розмірі 6165,18 грн за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 згідно Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018 та 242,24 грн судового збору,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство Укртелеком, м. Київ звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Громадської організації Центр досліджень регіональних суспільних змін, Кловський узвіз, будинок 7А, офіс 37-38, м. Київ, 01021 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41824719) заборгованості в розмірі 6165,18 грн за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 згідно Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018 та 242,24 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 матеріали вищевказаної заяви про видачу судового наказу (справи №910/12972/24) передано за виключною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області справу №910/12972/24 (заяву про видачу судового наказу) розподілено судді Пригарі Л.І.

Дослідивши вищевказану заяву, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу із огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Тобто наказне провадження це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Водночас відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: - копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; - інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З наведеного випливає, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов останнього, і заявник, при цьому, має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Пунктом 5 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Водночас такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). У випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, оскільки у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявник Акціонерне товариство Укртелеком просить стягнути з боржника Громадської організації Центр досліджень регіональних суспільних змін суму 6165,18 грн компенсації за недоотримання доходу в порядку п. 3.13. Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018, що нарахована за період із 01.08.2019 по 29.02.2020.

При цьому, обґрунтовуючи факт звернення до суду із заявою про видачу судового наказу в межах строку позовної давності, заявник посилається на приписи п. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, за якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Водночас викладені в заяві майнові вимоги до боржника заявник підтверджує копією Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018, копіями рахунків-актів №21-18ІЕР-194 від 31.08.2018 на суму 30 825,90 грн, №21-18LOV-1412 від 31.08.2018 на суму 21 926,84 грн, №21-18LOV-1458 від 30.09.2018 на суму 31 213,84 грн, №21-18LOV-1523 від 31.10.2018 на суму 31 041,02 грн, №21-18LOV1577 від 30.11.2018 на суму 31 563,06 грн, №21-18LOV-1641 від 31.12.2018 на суму 33 533,60 грн, №21-19LOV-110 від 28.02.2019 на суму 35 910,71 грн, №21-19LOV-180 від 31.03.2019 на суму 34 299,23 грн, №21-19LOV-235 від 30.04.2019 на суму 33 082,69 грн, №21-19LOV-300 від 31.05.2019 на суму 30 919,37 грн, №21-19LOV-378 від 31.07.2019 на суму 6165,18 грн, №21-19LOV-51 від 31.01.2019 на суму 34 552,46 грн, а також копією розрахунку суми заборгованості Громадської організації Центр досліджень регіональних суспільних змін за період із 01.08.2018 по 31.07.2019 включно, з якого вбачається факт погашення боржником нарахованих за Договором платежів у розмірі 318 042,82 грн (доказів чого суду не надано).

Поряд із цим, як вбачається із долучених заявником копій Додаткової угоди №307/19 від 01.06.2019 до Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018 та акту передачі приймання майна б/н від 01.06.2019, означений Договір розірвано сторонами 01.06.2019, і в цю ж дату орендарем (боржником) передано із користування нерухоме майно, що виступало його предметом.

Пунктом 3.13. Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018 визначено, що у разі дострокового розірвання цього Договору чи зменшення орендованої площі (зменшення об`єкта оренди) за ініціативою орендаря, останній сплачує орендодавцю компенсацію у розмірі 10% від суми, на яку зменшується загальна сума Договору, не пізніше дати розірвання цього Договору.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із огляду на вищенаведене та враховуючи приписи ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника суми 6165,18 грн компенсації за недоотримання доходу в порядку п. 3.13. Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018, що нарахована за період із 01.08.2019 по 29.02.2020, пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги заявника, яка подана до суду 21.10.2024.

Посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану суд визнає необґрунтованими, оскільки в силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відмова у видачі судового наказу законодавцем пов`язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність, а в обраному заявником виді судового провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі, - і з`ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.

Стаття 152 ГПК України не містить вимог щодо з`ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Водночас пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому, підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №907/840/23.

За наведених обставин, суд, ураховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з боржника Громадської організації Центр досліджень регіональних суспільних змін, Кловський узвіз, будинок 7А, офіс 37-38, м. Київ, 01021 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41824719) заборгованості в розмірі 6165,18 грн за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 згідно Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018 та 242,24 грн судового збору, про що постановляє відповідну ухвалу.

За приписами ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 147 154, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству Укртелеком, м. Київ у видачі судового наказу про стягнення з боржника Громадської організації Центр досліджень регіональних суспільних змін, Кловський узвіз, будинок 7А, офіс 37-38, м. Київ, 01021 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41824719) заборгованості в розмірі 6165,18 грн за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 згідно Договору оренди комерційної нерухомості №21Е000-288/18 від 03.08.2018 та 242,24 грн судового збору.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати заявнику та боржнику.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 19.12.2024.

Суддя Л.І. Пригара