Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/10260/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/10260/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК" ІНТЕРМАРІУМ"

до Фізичної особи-підприємця Румеліді Оксани Володимирівни

про розірвання договору оренди

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Бєлоконь Ю.Є.;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК" ІНТЕРМАРІУМ" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Румеліді Оксани Володимирівни (далі - відповідач) з позовною вимогою про розірвання з 07.06.2024 договору оренди комерційного приміщення №01/23 від 13.10.2023, укладеного між позивачем та відповідачем.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач обмежує право користування орендованим позивачем приміщенням за спірним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 07.10.2024.

Ухвалою суду від 07.10.2024 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 28.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.11.2024.

Ухвалою суду від 18.11.2024 розгляд справи було відкладено на 04.12.2024.

Відповідач на усі призначені судом судові засідання не з`являвся, відзиву на позовну заяву не подавав, заяв чи клопотань не направляв.

У судовому засіданні 04.12.2024 представник позивача підтримав вимоги позову та просив суд розірвати договір оренди, надав суду на огляд свій мобільний телефон для огляду переписки між позивачем та відповідачкою, знімки яких було долучено з позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.2023 між позивачем як орендарем та відповідачем як орендодавцем було укладено договір оренди комерційного приміщення №01/23 (далі - Договір) за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендареві, а орендар зобов`язався прийняти у тимчасове платне користування комерційне приміщення, що є власністю орендодавця: офісне приміщення, площею 62,1 кв.м, розташоване у місті Києві по вул. Борисоглібській, 16А/4 (далі - офісне приміщення).

За умовами п. 1.1 Договору строк оренди становить один рік з дати складання акту приймання-передачі приміщення (до 13.10.2024 включно).

На виконання умов Договору між сторонами було укладено акт приймання-передачі комерційного приміщення №01/23 від 20.10.2023, яким підтверджується факт передачі орендодавцем в користування орендаря офісне приміщення.

Відповідно до п. 1.2 Договору протягом строку оренди орендодавець зобов`язаний надати орендареві, включаючи, але не обмежуючись, співробітникам, відвідувачам та клієнтам орендаря, доступ на територію приміщення.

За умовами п. 3.5 Договору орендар має право контролювати стан, напрями використання приміщення, і, відповідно, з цією метою відвідувати Приміщення, не частіше одного разу на місяць.

Як зазначає у своєму позові ТОВ "ЮК" ІНТЕРМАРІУМ", у порушення взятих на себе зобов`язань, відповідачка в односторонньому порядку відступила від умов Договору та починаючи з 15.03.2024 обмежила доступ до приміщення позивачу та його клієнтам.

Позивач стверджує, що з метою з`ясування причин прийнятого відповідачкою такого рішення, позивач неодноразово звертався до неї та пропонував розв`язати ситуацію, виходячи з умов Договору та звичаїв ділового обороту. Водночас, жодної причини прийнятого рішення відповідачка не назвала та повідомила про право орендаря вирішити спір в судовому порядку.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 07.06.2024 поштовим зв`язком цінним листом з описом вкладення направив на адресу відповідачки повідомлення з пропозицію достроково припинити Договір у зв`язку з обмеженням доступу до приміщення. Одночасно з повідомленням, на адресу відповідачки направлені проект додаткової угоди про розірвання договору та проект Акта приймання-передачі приміщення.

Вказане повідомлення не було отримано відповідачкою та повернуто із відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується трекінгом АТ Укрпошта долученим позивачем до позову (0103333541673).

Позивач також зауважує, що відповідачка, в порушення умов Договору постійно (кожні два тижні з різною періодичністю) відвідувала приміщення, мотивуючі таку поведінку необхідністю здійснення контролю за станом приміщення, в цей час в приміщенні знаходились працівники та клієнти позивача, внаслідок чого з боку відповідача постійно здійснювалось втручання в господарську діяльність позивача.

У зв`язку з обмеженням відповідачкою доступу позивачу та його клієнтам до офісного приміщення, постійним втручанням в господарську діяльність, позивач каже, що він значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору, та як наслідок, вважає своє право порушеним і заявив цей позов про розірвання Договору з 07.06.2024.

Відповідачка жодних заперечень щодо тверджень позивача та заявлених ним вимог не надала.

Частинами першою, шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 291 ГК України визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За змістом ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, з системного аналізу наведених правових норм полягає, що розірвання або внесення змін можливе до договору, який є чинним, та має наслідком виникнення у його сторін взаємних прав та обов`язків.

Згідно з п. 11.8 Договору зміна умов Договору, внесення доповнень до нього, а також його розірвання є можливим тільки за згодою сторін, якщо інше прямо не передбачено у Договору чи законодавстві України, і здійснюється шляхом укладення додаткового договору, який набирає чинності з моменту його підписання сторонами та іншого належного оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Умовами Договору не передбачено розірвання Договору в односторонньому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Обґрунтовуючи істотне порушення умов Договору відповідачкою, позивач зазначає, що відповідачка неодноразово обмежувала та закрила доступ до офісного приміщення, що обмежило право позивача на здійснення господарської діяльності.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом дослідження у даному спорі є встановлення факту порушення відповідачкою умов Договору шляхом обмеження позивачу доступу до орендованого офісу.

Так, позивач просить суд розірвати Договір з 07.06.2024.

З наданих позивачем до матеріалів справи знімків екрана телефону переписки з відповідачкою вбачається, що між ними велись перемовини щодо можливого повернення з оренди нерухомого майна після оплатити позивачем 17000 грн до 07.06.2024.

Однак, з наданої переписки не вбачається, що відповідачка вчиняла дії спрямовані на обмеження доступу позивачу до користування орендованим приміщенням.

Жодних інших доказів (виклик поліції, складання актів, протоколів, заяви свідків, тощо), які б підтверджували факт обмеження чи закриття доступу відповідачкою позивачу чи його працівникам до орендованого офісу матеріали справи не містять.

Крім того, станом на момент ухвалення цього рішення дія Договору припинилась відповідно до умов п. 1.1 Договору, доказів продовження його дії матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, позивачем у супереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, належними засобами доказування не доведено суду своїх позовних вимог, та обставин, які є підставами для розірвання договору в судовому порядку.

У зв`язку із наведеним вище, суд відмовляє у задоволені позову.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 19.12.2024.

Суддя Р.Б. Сташків