Рішення

від 07.11.2024 по справі 910/6079/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2024Справа № 910/6079/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/6079/24

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація»

про стягнення 350337,13 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Малета А.І.;

від відповідача: Бугайов Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» (далі - відповідач) про стягнення 350337,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за висновком Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області Державної аудиторської служби України, за результатами перевірки законності здійснення та достовірність відображення обліку витрат на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт встановлено ряд порушень, що призвели до втрат (збитків) матеріальних (фінансових) ресурсів позивача щодо правовідносин із Вінницькою філією ТОВ «КСК-Автоматизація» за договором про надання послуг на виконання робіт №11/04/1453-Р від 05.11.2019, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про відшкодування збитків у розмірі 350337,13 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкрито провадження у справі №910/6079/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.07.2024.

19.06.2024 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що роботи за договором про надання послуг та виконання робіт №11/04/1453-р від 05.11.2019 були виконані відповідачем належним чином, відповідно до проектно-кошторисної документації, докази наявності недоліків у цих роботах відсутні. При цьому, відповідач вважає безпідставним посилання позивача, в обґрунтування свого позову, на довідку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області Державної аудиторської служби України, оскільки висновки ревізії фактично стосуються незгоди із встановленою ціною договору та відсутності документального підтвердження усіх фактичних витрат відповідача під час виконання умов договору, крім того висновки, викладені у довідці Державної аудиторської служби України за своїм характером є суб`єктивними так як містять думку органу, який її склав, а тому не можуть мати заздалегідь обумовленої сили під час вирішення даного спору.

Також, 19.06.2024 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій позивач зауважив, що з моменту підписання актів за наслідками виконання спірного договору минуло понад три роки, що, у свою чергу, є підставою для застосування спливу строку позовної давності та відмови у задоволені позові.

У судовому засіданні 09.07.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 призначено судове засідання у справі на 07.11.2024.

У судовому засіданні 07.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 07.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» (далі - виконавець) було укладено договір про надання послуг та виконання робіт №11/04/1453-р (далі - договір) за умовами пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець перед замовником зобов`язується на свій ризик виконати послуги із «Облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» АЗС № 2, АЗС № 4, перелік об`єктів, вартість та об`єми робіт визначені в додатках до цього договору (далі - «Послуги»), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Замовником по даному договору є структурна одиниця НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ « Укрнафта».

Відповідно до пункту 1.2 договору перелік, об`єми та строки виконання послуг та робіт, а також їх вартість за взаємною згодою сторін можуть коригуватися в процесі надання послуг шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього договору.

Згідно пункту 3.1 та 3.2 договору загальна вартість послуг по цьому договору, складається з витрат виконавця на придбання майна для виконання послуг, передбачених цим договором, вартості самих робіт, тощо, та становить 2592549,94 грн з ПДВ (два мільйона п`ятсот дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять грн, 94 коп.) у тому числі ПДВ - 432091,66 грн. Ціни на послуги встановлюється відповідно до додатків до цього договору.

Умовами пункту 3.3 договору сторони погодили, що оплата вартості послуг здійснюється після отримання замовником примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу договору у такому порядку: перша частина - «Проектні роботи», вартість яких складає 200000,00 грн з ПДВ (двісті тисяч грн, 00 коп.) у тому числі ПДВ 33333,33 грн, оплата по факту виконаних робіт, згідно акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів. Друга частина - виконання робіт, вартість яких складає 2392549,94 грн з ПДВ (два мільйона триста дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять гри, 94 коп.) у тому числі ПДВ 398758,33 грн. оплата здійснюється наступним чином) авансовий платіж складає 30% від вартості сировини, матеріалів, що необхідні для виконання робіт та включені до її загальної вартості та складає 437743,32 грн з ПДВ (чотириста тридцять сім тисяч сімсот сорок три грн, 32 коп.) у тому числі ПДВ 72957,22 грн, решта, в сумі 1954806,62 грн з ПДВ (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шість грн, 62 коп.) у тому числі ПДВ 325801,11 грн по факту виконаних робіт на основі акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів. Вартість другої частини - «виконання робіт», може бути змінена, за погодженням сторін, після затвердження «Проектних робіт», в межах тієї суми, що зазначена в даному договорі, шляхом укладення сторонами додаткових угод до цього договору.

Виконання послуг здійснюється згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною цього договору, у додатках відображається вид, обсяг послуг, строк їх виконання, а також гарантійний строк експлуатації результату цих послуг. Такі додатки підписуються уповноваженими представниками сторін. Датою остаточного надання послуг виконавцем за цим договором є дата підписання кінцевого акту виконаних робіт/послуг, що підписується сторонами і за яким здійснюється остаточний розрахунок (пункт 4.1 та 4.2 договору).

Згідно пункту 5.1 договору фактом, що підтверджує передачу виконавцем та приймання замовником наданих у повному обсязі послуг за цим договором, є підписання сторонами акту виконаних робіт/послуг (далі - акт), який датується останнім днем надання послуг. Акт складається виконавцем в 2 (двох) оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою виконавця та надані замовнику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати підписання.

Відповідно до пункту 5.2 договору замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати одержання від виконавця відповідного акту, підписати його або направити виконавцю письмову відмову від прийняття наданих послуг та підписання акту, із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків у наданих послугах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання акту. У своїй мотивованій відмові замовник має право визначити строк для усунення зазначених ним недоліків. При цьому визначений замовником строк є обов`язковим для виконавця.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що якщо виконавець не усуне повністю та/або у строк, визначений замовником або повідомить замовника про неможливість усунення недоліків, визначених замовником у відмові, та/або неможливості їх усунення у строк, шо визначається згідно з п. 5.2 цього договору, замовник має право прийняти надані фактично послуги, але у такому випадку вартість наданих послуг зменшується та визначається замовником з урахуванням недоліків у наданих послугах.

Згідно пункту 5.5 договору замовник має право не підписувати акт до моменту усунення виконавцем недоліків та не оплачувати неякісно надані послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором чи його розірвання. Продовження строку дії договору здійснюється за згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 12.1 та 12.2 договору).

У пункті 13.8 договору сторони домовились, що позовна давність за цим договором стосовно оплати, якості послуг, стягнення неустойки встановлюється тривалістю в три роки.

Додатком №1 до договору про надання послуг та виконання робіт №11/04/1453-р від 05.11.2019 (далі - додаток №1) сторони погодили адресу об`єктів: НГВУ «Долинанафтогаз» - 1) АЗС №2 складу ПММ ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» Івано-Франківськ обл., м. Долина, вул. Промислова, 11; 2) АЗС №4 складу ПММ ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» Івано-Франківськ обл., Рожнятівський р-н., с. Іванівка. Термін виконання робіт - до 80 календарних днів з моменту підписання договору. Гарантійний термін з якості виконаних робіт, послуг, ТМЦ - 12 календарних місяців після підписання акту виконаних робіт/послуг. Умови оплати та розрахунку - перша частина - «Проектні роботи», вартість яких складає 200000,00 грн з ПДВ (двісті тисяч грн, 00 коп.) у тому числі ПДВ 33333,33 грн, оплата по факту виконаних робіт, згідно акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів. Друга частина - виконання робіт, вартість яких складає 2392549,94 грн з ПДВ (два мільйона триста дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять гри, 94 коп.) у тому числі ПДВ 398758,33 грн. оплата здійснюється наступним чином) авансовий платіж складає 30% від вартості сировини, матеріалів, що необхідні для виконання робіт та включені до її загальної вартості та складає 437743,32 грн з ПДВ (чотириста тридцять сім тисяч сімсот сорок три грн, 32 коп.) у тому числі ПДВ 72957,22 грн, решта, в сумі 1954806,62 грн з ПДВ (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шість грн, 62 коп.) у тому числі ПДВ 325801,11 грн по факту виконаних робіт на основі акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів. Вартість другої частини - «виконання робіт», може бути змінена, за погодженням сторін, після затвердження «Проектних робіт», в межах тієї суми, що зазначена в даному договорі, шляхом укладення сторонами додаткових угод до цього договору.

12.12.2019 року сторонами було підписано договірну ціну до договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 на будівництво "Облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» АЗС № 2 (далі - договірна ціна на АЗС №2)" за умовами якої, сторони погодили, що вартість робіт з облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів АЗС №2 становить 1965474,60 грн.

12.12.2019 року сторонами було підписано договірну ціну до договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 на будівництво "Облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» АЗС № 4 (далі - договірна ціна на АЗС №4)" за умовами якої, сторони погодили, що вартість робіт з облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів АЗС №4 становить 427075,34 грн.

07.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація», як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта», як замовником, було укладено додаткову угоду №1 до договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої сторони погодили, що відповідно до розроблених та затверджених проектних робіт та керуючись п. 3.3 договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 р., сторони погодились змінити вартість другої частини договору «Виконання робіт» в межах суми, зазначеної в договорі № 11/04/1453-р від 05.11.2019 р. а саме: погодити вартість облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» АЗС-2 у розмірі 1965474,60 грн. з ПДВ (Додаток №1 до додаткової угоди «Договірна ціна на облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» A3C-2); погодити вартість облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» АЗС-4 у розмірі 427075,34 грн з ПДВ (Додаток №4 до додаткової угоди «Договірна ціна на облаштування автоматизованою системою обліку паливно-мастильних матеріалів ГСЛ НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» АЗС-4»).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 загальна вартість другої частини договору - «Виконання робіт» залишається незмінною та складає 2392549,94 грн з ПДВ (два мільйона триста дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять грн, 94 коп.) у тому числі ПДВ 398758,33 грн.

Умовами пункту 3 додаткової угоди №1 сторони погодили, що оплата здійснюється наступним чином: авансовий платіж у розмірі 30% від вартості сировини, матеріалів, що необхідні для виконання робіт та включені до їх загальної вартості та складає 446140,39 грн з ПДВ (чотириста сорок шість тисяч сто сорок грн. 39 коп.) в т.ч. ПДВ 74356,73 грн, по АЗС-2 - 385855,22 грн з ПДВ, по АЗС-4 - 60285,17 грн з ПДВ; решта, в сумі 1946409,55 грн з ПДВ (один мільйон дев`ятсот сорок шість тисяч чотириста дев`ять грн 55 коп.) в т.ч. ПДВ 324401,59 грн, по факту виконаних робіт на основі акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів, по АЗС-2 - 1579619,38 грн з ПДВ, по АЗС-4 - 366790,17 грн з ПДВ.

Згідно пункту 4 додаткової угоди №1 всі інші положення договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 р., які не суперечать умовам даної додаткової угоди, залишаються без змін та сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Ця додаткова угода з моменту укладання є невід`ємною частиною договору №1 1/04/1453-р від 05.11.2019 р. (пункт 5 додаткової угоди №1).

27.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація», як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта», як замовником, було укладено додаткову угоду №2 до договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 (далі - додаткова угода №2), за умовами пункту 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 року, а саме: в додатку №1 термін виконання робіт викласти у наступній редакції: «Термін виконання робіт - до 30.04.2020 р.».

Протягом січня - червня 2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області Державної аудиторської служби України відповідно до пункту 8.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби України на І квартал 2023 та на підставі направлення на проведення ревізії від 24.01.2023 №32, було проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в частині діяльності нафтогазвидобувного управління «Долинанафтогаз» за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 року.

Зі змісту довідки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області Державної аудиторської служби України №05-21/01 від 30.06.2023 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» було завищено вартість виконаних робіт та не підтверджено витрати на загальну суму 350337,13 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) позивачу.

На підставі викладеного, позивач звернувся до відповідача з претензією №01/01/09/25/04/01-01/04/199 від 08.04.2024, в якій просив повернути кошти, що зайво сплачені за виконані роботи по договору №11/04/1453-р від 05.11.2019 року.

У свою чергу, відповідач, у відповіді на вказану претензію вказав, що будь-яких зауважень та/або претензій щодо наданих послуг (виконаних робіт) та документації замовником виконавцю у встановлений строк пред`явлено не було, при цьому, виконавець наголосив, що у нього відсутній обов`язок з документування, обґрунтування і доказування вартості (ціни) окремих послуг/витрат по договору, а тому претензія, що складена на основі довідки №05-21/01 від 30.06.2023 та листа №000500-14/8980-2023 від 10.08.2023 Державної аудиторської служби України є необґрунтованою, відтак не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

При цьому, частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.

Укладаючи договір, який за своєю правовою природою є договором підряду на виконання проектних робіт та робіт пов`язаних з облаштуванням, сторони погодили, що загальна вартість робіт становить 2592549,94 грн про що підписали без зауважень договір, додаток №1, кошторис на проектні роботи №1, відомість ресурсів (МТР та обладнання), договірні ціни на АЗС №2 та №4 та додаткові угоди.

Статтею 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (стаття 889 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виконано обумовлені договором роботи, а позивачем прийнято їх без заперечень та зауважень, що підтверджується актом №1 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 27.12.2019, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-2в) за травень 2020, актом №2 приймання виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-2в) за травень 2020, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3) за травень 2020, розрахунками загальновиробничих втрат до актів КБ-2в №1 та №2 та підсумковими відомостями ресурсів.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договорів.

Таким чином, в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були виконані роботи відповідно до умов договору, які були прийняті позивачем беззаперечно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно довідки №05-21/01 від 30.06.2023 та листа №000500-14/8980-2023 від 10.08.2023, складених за результатом проведеної Державною аудиторською службою України планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в частині діяльності нафтогазвидобувного управління «Долинанафтогаз» за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 року, встановлено, що відповідачем завищено вартість проектних робіт по договору на загальну суму 350337,13 грн., чим завдано збитки позивачу.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов`язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв`язок між діями відповідача та заподіянням збитків; протиправність поведінки відповідача, як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Позивачем, в порушення норм зазначеної статті, не доведено належними та допустимими доказами сукупності вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, наявності збитків та протиправності поведінки відповідача.

Судом встановлено, що відповідачем відповідно до умов договору були виконані роботи, а позивачем, в свою чергу, прийняті виконані роботи без зауважень. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (статті 632 Цивільного кодексу України).

При цьому, суд відхиляє, як не допустимі докази, довідку №05-21/01 від 30.06.2023 та лист №000500-14/8980-2023 від 10.08.2023 Державної аудиторської служби України, на які посилається позивач, як на підставу для повернення коштів в сумі 350337,13 грн, оскільки вони не встановлюють в розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставин, які не потребують доведення та не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін.

Судом враховано, що довідка №05-21/01 від 30.06.2023 та лист №000500-14/8980-2023 від 10.08.2023 Державної аудиторської служби України, видані на підставі акту ревізії Державної аудиторської служби України, що складений за наслідками проведеної ревізії щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в частині діяльності нафтогазвидобувного управління «Долинанафтогаз» за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 року.

Самого акту ревізії позивач до матеріалів позовної заяви не долучив, як і не подав його під час розгляду справи.

У той же час суд зазначає, що загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 № 550 із подальшими змінами, (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

За таких обставин акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 345/1575/15-а).

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на довідку №05-21/01 від 30.06.2023 та лист №000500-14/8980-2023 від 10.08.2023 Державної аудиторської служби України, що видані на основі акту ревізії Державної аудиторської служби України, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Відтак, встановлення контролюючим органом в ході перевірки фінансово-господарської діяльності позивача невідповідності щодо вартості та/або обсягу підрядних робіт, не може бути підставою для стягнення з підрядника збитків у розмірі завищеної суми.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, наведеній в постанові №3-69гс12 від 22.01.2013, а також з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 30.01.2018 у справі №910/10637/17.

Жодних інших доказів у підтвердження наявності правових підстав для покладення на відповідача обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму позивач суду не надав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20.

У даній справі, позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували його позовні вимоги, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

При цьому, суд не приймає до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №910/14803/17 та від 23.07.2019 у справі №910/9077/18.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-Автоматизація» про стягнення 350337,13 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2024.

СуддяТ.В. Васильченко