Постанова

від 13.12.2024 по справі 742/3633/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 грудня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/3633/23

Головуючий у першій інстанції Коротка А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1486/24

№ 22-ц/4823/1485/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Ігнатова Людмила Леонідівна,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2024 року (проголошено о 15:39, повний текст складено 30.08.2024) та на ухвалу цього суду від 04 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області, територіальної громади с. Заудаївське в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому просила:

1) встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації;

2) визнати за нею право власності на:

- автомобіль марки Mercedes-Benz 108D, 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- гараж № НОМЕР_2 , що знаходиться в автогаражному кооперативі «Нафтовик», загальною площею 21,3 м?, що розташований в. Прилуки Чернігівської області, автокооператив «Нафтовик»;

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1515 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0027, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Заудаївське Прилуцького району Чернігівської області;

- житловий будинок АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 2497 м?, кадастровий номер 7424188503:03:000:0026, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_3 з 08.04.2016 перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали спільно за адресою: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_3 , видане на території Старооскольского міського округу Білгородської області Російської Федерації.

Зазначала, що ОСОБА_3 був власником автомобіля, квартири, житлового будинку та земельних ділянок, які знаходяться в м. Прилуки та Прилуцькому районі, що підтверджується відповідними витягами про реєстрації права власності та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Указувала, що на її звернення до Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо здійснення державної реєстрації смерті її чоловіка, ОСОБА_3 , на території Російської Федерації їй було відмовлено, що позбавляє її можливості здійснити оформлення спадщини, яка залишилася після його смерті, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду для встановлення факту смерті чоловіка та визнання права власності в порядку спадкування на належне йому майно.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.09.2023 залучено до участі у даній справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (а.с. 110).

25.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну неналежного відповідача та уточнення позовних вимог, в якій остаточно визначила позовні вимоги наступним чином:

1) встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації;

2) визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- 1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 108D, 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- 1/2 частину гаража № НОМЕР_2 , що знаходиться в автогаражному кооперативі «Нафтовик», загальною площею 21,3 м?, що розташований в. Прилуки Чернігівської області, автокооператив «Нафтовик»;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

- 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1515 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0027, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Заудаївське Прилуцького району Чернігівської області;

- 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 2497 м?, кадастровий номер 7424188503:03:000:0026, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просила провести заміну неналежних відповідачів, а саме: територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області та територіальної громади с. Заудаївське в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області на належного відповідача - ОСОБА_2 .

Заяву обґрунтовувала тим, що після відкриття провадження у справі стало відомо, що у померлого ОСОБА_3 є рідний син від першого шлюбу, який не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та який подав заяву про вступ у спадщину.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.09.2023 задоволено клопотання позивача адвоката Зарічного С.В.; замінено у справі неналежних відповідачів: територіальну громаду м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області та територіальну громаду с. Заудаївське в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області на належного відповідача - ОСОБА_2 (а.с. 131).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.08.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на:

1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 108D, 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

1/2 частину гаража № НОМЕР_2 загальною площею 21,3 кв.м, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Нафтовик», що розташований в.Прилуки Чернігівської області;

1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ;

1/2 частину земельної ділянки площею 0,1515 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0027, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Заудаївське Прилуцького району Чернігівської області;

1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ;

1/2 частину земельної ділянки площею 2497 кв.м, кадастровий номер 7424188503:03:000:0026, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 ;

в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету надлишково сплачений за майнову вимогу судовий збір у сумі 2 168,55 грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.09.2024 внесено виправлення в рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.08.2024 у цивільній справі №2/742/47/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, викладено абзац третій резолютивної частини рішення наступним чином:

«Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 108D, 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

1/2 частину гаража № НОМЕР_2 загальною площею 21,3 кв.м, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Нафтовик», що розташований в. Прилуки Чернігівської області;

1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ;

1/4 частину земельної ділянки площею 0,1515 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0027, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с.Заудаївське Прилуцького району Чернігівської області;

1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ;

1/4 частину земельної ділянки площею 2497 кв.м, кадастровий номер 7424188503:03:000:0026, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 ;

в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Зазначено, що дана ухвала суду є невід`ємною частиною рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.08.2024 у цивільній справі №2/742/47/24 (єдиний унікальний 742/3633/24).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить:

1. Скасувати частково рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на:

1/2 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 108D, 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

1/2 частину гаража № НОМЕР_2 загальною площею 21,3 кв.м, що знаходиться в автогаражному кооперативі «Нафтовик», що розташований в.Прилуки Чернігівської області,

1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ,

1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ;

1/4 частину земельної ділянки площею 0,1515 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0027, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с.Заудаївське Прилуцького району Чернігівської області,

1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ,

1/4 частину земельної ділянки площею 2497 кв.м, кадастровий номер 7424188503:03:000:0026, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та відмовити повністю у задоволенні права власності на майно;

2. Скасувати повністю ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.09.2024 про винесення виправлення;

3. В частині встановлення юридичного факту смерті рішення суду залишити без змін.

Посилається на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, прийняття внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку доказів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачкою не зазначено, яким саме чином ОСОБА_2 порушено її права та інтереси, не наведено законних підстав для звернення до суду з даним позовом та не надано доказів, які підтверджували б порушення її прав відповідачем.

Відповідач наголошує, що об`єктивна відсутність правових наслідків у вигляді порушення прав та інтересів позивача свідчить про передчасність звернення до суду і відсутність юридичного спору, наведене виключає можливість розгляду справи судом, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на «юридичні спори».

Зазначає, що після смерті батька на підставі його заяви про прийняття спадщини державним нотаріусом Першої прилуцької державної нотаріальної контори Домашенко Л.А. заведено спадкову справу, на підтвердження цього до суду надано витяг № 73370674 про реєстрацію в спадковому реєстрі.

Указує, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини та не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

Стверджує, що позивачка не позбавлена можливості звернутися до Першої прилуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, доказів які б свідчили про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину суду не надано, тому позовні вимоги є передчасними, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Звертає увагу суду на те, що позивачка має право звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини або звернутися до суду тільки після отримання у державного нотаріуса, в якого вже відкрита спадкова справа, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, що доводи відповідача щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини не відповідають дійсності, адже вона зверталася до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину, на що отримала відмову.

Уважає аргументи відповідача про те, що вона зверталася до приватного, а не до державного нотаріуса неправомірними, адже особа має право звернутися як до державного, так і до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Згідно із ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в приміщенні Чернігівського апеляційного суду за адресою: вул. Гетьмана Полуботка, 2, м. Чернігів, на 09:30 13.12.2024.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Зарічна В.С. у судове засідання 13.12.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

13.12.2024 від представника позивачки адвоката Зарічної В.С. надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з її перебуванням на лікарняному. Жодних доказів про перебування на лікарняному адвокатом Зарічною В.С. до заяви не додано.

Згідно із ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи та їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки позивачка та її представник будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги не з`явилися у судове засідання, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, позивачка реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скаргу, до заяви про перенесення розгляду справи доказів перебування представника позивачки на лікарняному надано не було, апеляційний суд уважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності позивачки та її представника.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Бульби Р.В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення та ухвала суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з достовірності того факту, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації. Суд констатував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , мають право на успадкування по 1/2 частини за кожним з них всіх прав і обов`язків, що належали покійному на день смерті, при цьому зазначив, що ОСОБА_1 нотаріусом відмовлено в заведенні спадкової справи через розрив дипломатичних відносин з рф та відсутність в неї оригіналів документів на підтвердження факту смерті спадкодавця.

Однак таких висновків районний суд дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Старий Оскол Белгородської області Російської Федерації помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 10.08.2022 Старооскольським міським округом Білгородської області (а.с.47, 107).

ОСОБА_3 є батьком відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 108).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 з 08.04.2016 (а.с. 6).

Згідно із відповіддю приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатової Л.Л. від 11.04.2023 №126/01-16 ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори з усною заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповіді зазначено, що відповідно до домової книги за місцем відкриття спадщини - в АДРЕСА_5 , з 19.02.2020 був зареєстрований тільки спадкодавець - ОСОБА_3 . За даними паспорта ОСОБА_1 місце її проживання з 21.06.2018 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Відмітки про зняття її з реєстрації місця проживання відсутні, таким чином шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 пропущений. З поданих документів неможливо встановити факт смерті спадкодавця та час відкриття спадщини, тому заявниці було рекомендовано звернутися до суду (а.с.44).

28.07.2023 за заявою відповідача ОСОБА_2 . Першою прилуцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №122/2023 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_3 (а.с. 139, 152).

За життя ОСОБА_3 на праві власності належали:

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz 108D, 1997 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7);

- гараж № НОМЕР_2 , що знаходиться в автокооперативі «Нафтовик-1» в м. Прилуки Чернігівської області (а.с. 13-16);

- квартира АДРЕСА_1 (а.с. 18-20);

- 1/2 частка земельної ділянки площею 0,1515 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0027, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Заудаївське Прилуцького району Чернігівської області (а.с.22-26);

- 1/2 частка земельної ділянки площею 0,2497 га, кадастровий номер 7424188503:03:000:0026, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 29-33);

- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 36-43);

- 1/2 частка квартири АДРЕСА_4 (а.с. 125).

Відповідно до копії довідки № 22.15-96/21 від 29.03.2023, виданої Прилуцьким відділом ДРАЦС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, ОСОБА_1 зверталася до відділу щодо здійснення державної реєстрації смерті відносно свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації, проте їй було відмовлено в такому з посиланням на ч.1 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», оскільки у заявниці були відсутні документи, які є підставою для здійснення державної реєстрації смерті (а.с.45 зворот).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб між учасниками правовідносин існував юридичний спір, а порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Невід`ємним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 (зі змінами від 25.05.1998) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п.7 ст.273 ЦПК України) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (ч. 2 ст. 319 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ч. 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У справі встановлено, що 28.07.2023 за заявою відповідача ОСОБА_2 . Першою прилуцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за №122/2023 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_3 .

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі по тексту Порядок), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану (підпункт 1.3 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку).

У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. (підпункт 1.4 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку)

Якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України (підпункт 1.4 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку).

Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів (підпункт 1.12 пункту 1 глави 10 розділу II Порядку).

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження (підпункт 2.4 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку)

З огляду на вищезазначені положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заведення Першою прилуцькою державною нотаріальною конторою спадкової справи після смерті ОСОБА_3 свідчить про визнання нотаріальним органом України належним чином підтвердженим факт смерті ОСОБА_3 та не потребує його встановлення в судовому порядку.

У зв`язку із наявністю відкритої спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_3 всі заяви (інші документи) щодо спадкового майна померлого мають подаватися до Першої прилуцької державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Матеріали справи не містять відомостей про те що ОСОБА_1 зверталась до Першої прилуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а також про те, що їй було відмовлено у прийнятті такої заяви чи видачі свідоцтв про право на спадщину.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , а ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою, а саме АДРЕСА_3 .

Отже, ОСОБА_1 у строки встановленні ст. 1270 ЦК України не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а тому на час розгляду цієї справи не належить до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином у задоволенні позову належить відмовити з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивачки, так як вона на момент звернення до суду та розгляду справи не є спадкоємицею за померлим ОСОБА_3 .

При цьому апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до Першої прилуцької державної нотаріальної контори провадження із заявою про прийняття спадщини та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, так само вона не позбавлена і можливості звернутися до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.08.2024 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо оскарження ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.09.2024, колегія суддів зазначає, що вона є невід`ємною частиною рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.08.2024, а тому встановивши, що дане рішення підлягає скасуванню, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувана ухвала також підлягає скасуванню.

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначене, на користь відповідача з позивачки підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у суді апеляційної інстанції у сумі 4134,30 грн, оплата яких підтверджена квитанціями (а.с. 186, 210).

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 серпня 2024 року та ухвалу цього суду від 04 вересня 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 4 134 грн 30 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2024 року.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: О.І. Онищенко

Н.В. Шитченко