Рішення

від 19.12.2024 по справі 910/8872/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2024Справа № 910/8872/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз»

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/8872/24

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (вул.Іллєнка Юрія, буд.12, м.Київ, 04050; ідентифікаційний код 36982875)

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників

За участі представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: Ручка О.А.;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз», у якій просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз», оформлені протоколом загальних зборів учасників від 08.03.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 в позові було відмовлено повністю.

16.12.2024 від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 500,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8872/24 призначено на 19.12.2024.

19.12.2024 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги, у якому він вказує на необґрунтованість витрачання представником відповідача часу на участь у судових засіданнях підготовку до них та дорогу до суду, а також на складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив.

У судове засідання 19.12.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши у судовому засіданні 19.12.2024 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на позовну заяву, на виконання вимог процесуального закону, відповідач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн та 500,00 грн поштових витрат.

При цьому суд зауважує, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Відповідну заяву відповідачем було викладено у відзиві.

Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні судового рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість у частині 5 наведеної статті визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження обставин понесення витрат на правову допомогу адвоката відповідачем надано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги від 11.05.2023, укладеного між відповідачем як клієнтом та Адвокатським бюро «Тарасов та партнери» (далі - Договір), актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000000000000102 від 31.08.2024 на суму 37 500,00 грн, № ОУ-00000000000000103 від 20.09.2024 на суму 11 250,00 грн, № ОУ-00000000000000127 від 31.10.2024 на суму 12 250,00 грн, № ОУ-00000000000000134 від 12.12.2024 на суму 8 250,00 грн, звітів до цих актів, рахунків-фактур № СФ-00000000000000106 від 31.08.2024 на суму 37 500,00 грн, № СФ-00000000000000115 від 30.09.2024 на суму 3 750,00 грн, № СФ-00000000000000129 від 31.10.2024 на суму 12 250,00 грн, № СФ-00000000000000135 від 12.12.2024 на суму 8 250,00 грн та платіжних інструкцій № 246 від 06.09.2024 на суму 37 500,00 грн, № 268 від 07.10.2024 на суму 3 750,00 грн, № 318 від 16.12.2024 на суму 12 250,00 грн, № 319 від 16.12.2024 на суму 8 250,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокатське бюро зобов`язується на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором, надати правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що адвокатське бюро кожного місяця направляє клієнту два екземпляри акту приймання-передачі наданих послуг, підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою адвокатського бюро. Клієнт, з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг розглядає його, в разі згоди з ним - підписує акт, скріплює печаткою (за наявності) та один примірник акту повертає адвокатському бюро, а в разі незгоди з ним - направляє адвокатському бюро письмову вмотивовану відмову від його підписання.

За надання правової допомоги клієнт зобов`язується здійснити оплату наданих послуг, яка розраховується адвокатським бюро в залежності від обсягу наданої правової допомоги та витраченого часу із розрахунку 1 500,00 грн за одну годину (п. 5.1 Договору).

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000000000000102 від 31.08.2024, № ОУ-00000000000000103 від 20.09.2024, № ОУ-00000000000000127 від 31.10.2024, № ОУ-00000000000000134 від 12.12.2024 Адвокатським бюро «Тарасов та партнери» надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 69 250,00 грн.

У звіті від 31.08.2024 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000000000000102 від 31.08.2024 зазначено, що у справі № 910/8872/24 надано такі послуги: подача протоколу загальних зборів на вимогу суду через електронний суд (0,25 год.), аналіз позовної заяви та складання відзиву (8 год.), надіслання відзиву позивачу поштою та в суд через електронний суд (0,5 год.), час на дорогу для участі в судовому засіданні 22.08.2024, яке не відбулось у зв`язку з хворобою судді (1 год.), підготовка до судового засідання на 22.08.2024 (0,5 год.).

У звіті від 20.09.2024 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000000000000103 від 20.09.2024 зазначено, що у справі № 910/8872/24 надано такі послуги: участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 16.09.2024 + час на дорогу (2 год.), підготовка до судового засідання Господарського суду міста Києва 16.09.2024 (0,5 год.).

У звіті від 31.10.2024 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000000000000127 від 31.10.2024 зазначено, що у справі № 910/8872/24 надано такі послуги: складання пояснень на вимогу суду (1 год.), складання заперечень на відповідь на відзив (2 год.), участь в судовому засіданні 28.10.2024 + час на дорогу (1,5 год.), підготовка до судового засідання 28.10.2024 (0,167 год.).

У звіті від 10.12.2024 до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000000000000134 від 12.12.2024 зазначено, що у справі № 910/8872/24 надано такі послуги: підготовка до участі в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 09.12.2024 (1 год.), участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва 09.12.2024 (1,5 год.).

Загальна кількість витраченого часу на надання послуг відповідачеві в межах справи № 910/8872/24 склала 19,917 год., що із розрахунку вартості 1 години роботи адвоката в розмірі 1 500,00 грн становить 29 875,50 грн.

Водночас у заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 29 500,50 грн.

Як встановлено судом, заявлений до стягнення розмір судових витрат відповідача не включає витрати на подачу протоколу загальних зборів на вимогу суду через електронний суд, на які було витрачено 0,25 год., вартість яких складає 375,00 грн.

Тому, з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, розподіл вищенаведених витрат відповідача не здійснюється.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в цьому розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу, позивач посилається на їх неспівмірність обсягу наданих адвокатом відповідача послуг, зокрема, як зазначає позивач, аналіз позовної заяви та складення відзиву не вимагали витрачання 8 годин часу, з огляду на обсяг та характер викладених у відзиві обставин. Те ж саме, за доводами позивача, стосується і заперечень на відповідь на відзив, які відтворюють зміст відзиву.

Також позивач вказує на безпідставність включення до переліку послуг, що надавалися в межах цієї справи послуг щодо підготовки до судових засідань, а також відображення у звітах до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) часу на участь у судових засіданнях і дорогу до суду, який не відповідає дійсності.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши докази, надані на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив, що до їх складу включено витрати, пов`язані із підготовкою до судових засідань.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, відповідно до якої участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залою судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі дії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Водночас, як встановлено судом, у звітах до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) послуги із підготовки до судових засідань виокремлено у самостійні послуги, й при цьому не вказано, в чому саме полягали такі дії адвоката, враховуючи, що йому були відомі обставини справи і зміст заяв по суті справи.

Відтак, заявлені відповідачем до стягнення витрати на підготовку до судових засідань, суд вважає необґрунтованими.

У цьому висновку суд враховує правову позицію, викладену в додатковій постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/7977/23.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд відзначає, що спір у цій справі виник з корпоративних відносин, тому ця справа не є малозначною і не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того не сформована судова практика щодо конкуренції частин 7 та 9 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», тому цю справу не є можна віднести до справ незначної складності.

Між тим, враховуючи не значний обсяг позовної заяви, доказів у справі, обставин, що підлягали доказуванню, а також беручи до уваги те, що доводи відповідача, що були ним викладені у відзиві, які судом було частково враховано, а частково відхилено, суд вважає, що витрати відповідача, пов`язані з аналізом позовної заяви і складенням відзиву на позовну заяву мають бути зменшені пропорційно часу, який на думку суду, є достатнім і складає 6 год., що із розрахунку вартості 1 години роботи адвоката в розмірі 1 500,00 грн складає 9 000,00 грн.

Оскільки подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив було зумовлене поданням позивачем відповіді на відзив, витрати, пов`язані із складенням цієї заяви по суті справи, з огляду на її зміст, який містить виклад пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх відхилення, визнаються судом обґрунтованими.

В іншій частині надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, є належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.

Вартість години роботи адвоката, за висновком суду, є співмірною із складністю справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідає часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на обсяг та зміст наданих адвокатом відповідача послуг, а також те, що в задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 23 250,00 грн, які мають йому бути відшкодовані позивачем. Інша частина витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6 250,50 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8872/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Таганського Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Некстеп Солюшнз» (вул.Іллєнка Юрія, буд.12, м.Київ, 04050; ідентифікаційний код 36982875) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 250 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.12.2024.

Суддя Т.П. Капцова