Рішення

від 10.12.2024 по справі 910/9339/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024Справа № 910/9339/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Новоселицької міської ради

2) Західного офісу Держаудитслужби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 135 915,25 грн

за участю представників:

від прокуратури: Дергунов Д. С.

від позивача-1: Полковнікова О.В.

від позивача-2: Котельбан Н.Д.

від відповідача: Симбірцев Є. В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради (далі - Новоселицька міськрада, позивач-1) та Західного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (далі - ТОВ "Енергум", відповідач) про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 11.08.2022, № 3 від 20.09.2022, № 4 від 24.10.2022, № 5 від 31.10.2022, № 6 від 28.12.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 18.01.2022 та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 135 915,25 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує на те, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 18.01.2022, укладеного між Новоселицькою міськрадою та ТОВ "Енергум", значно збільшилась ціна електричної енергії від початкової ціни за 1 кВт/год, при цьому обсяги постачання зменшились. Крім того внесення змін до договору в частині збільшення ціни продукції відбулось без належного документального підтвердження коливання ціни на ринку. Наведені обставини є порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 11.08.2022, № 3 від 20.09.2022, № 4 від 24.10.2022, № 5 від 31.10.2022, № 6 від 28.12.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 18.01.2022 та стягнути з відповідача безпідставно сплачені кошти у розмірі 135 915,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи надані строки та можливості для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків.

У строк, визначений законом, відповідач подав відзив на позов, в якому заявлені вимоги не визнав, зазначив, що збільшення ціни за додатковими угодами відбулось в межах 10% від кожної попередньої додаткової угоди пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, що жодним чином не суперечить умовам договору та Закону України «Про публічні закупівлі», вказані обставини підтверджується експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати. Крім того відповідач вважає, що прокурор неправильно визначив склад учасників даної справи, оскільки він не залучив Новоселицьку міськраду в якості відповідача, яка є другою стороною спірних додаткових угод і якої також стосуються позовні вимоги щодо визнання угод недійсними, у той же час, прокурор не навів підстав для представництва інтересів Новоселицької міської ради в якості позивача. Щодо стягнення грошових коштів за недійсними угодами відповідач зазначив про необгрунтованість позовних вимог у цій частині, оскільки застосування наслідків реституції можливе лише щодо обох сторін договору, в той час, як споживачем (Новоселицькою міськрадою) поставлена електроенергія вже спожита і не може бути повернута, а тому і стягнення коштів з ТОВ "Енергум" є неправомірним.

У свою чергу прокурор подав відповідь на відзив, в якій вказав, що надані відповідачем висновки торгово-промислової палати не підтверджують коливання цін на ринку електроенергії, відповідач мав виконати свої зобов`язання на тих умовах, які були визначені сторонами при підписанні договору. Також зазначив, що Новоселицька міська рада є належним позивачем у справі, оскільки є розпорядником коштів, замовником закупівлі та стороною, яка безпосередньо сплачувала бюджетні кошти, а оскільки міською радою не вживалися належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави, то прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Представник позивача-1 (Новоселицької міської ради) також подав відповідь на відзив, в якій зазаначив про безпідставність доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Під час розгляду справи по суті прокурор заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники позивачів-1, 2 у судовому засіданні вважали позов обгрунтованим та прсили його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учаксників справи по суті спору, заслухавши пояснення прокурора і представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 08.12.2021 Новоселицькою міською радою на веб-сайті «Prozorro» було опубліковано оголошення за номером UA-2021-12-08-008852-a про проведення відкритих торгів на закупівлю товару - «Електрична енергія», код ДК 021:2015:09310000-5. За результатами розгляду тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ "Енергум" із ціновою пропозицією 2 514 499,00 грн.

18.01.2022 між Новоселицькою міською радою, як споживачем, та ТОВ "Енергум", як постачальником, був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 3 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає споживачу у період з 01.2022 до 31.12.2022 товар «Код ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.п. 5.1-5.2 договору ціна цього договору становить 2 514 499,00 грн, в т.ч ПДВ - 419 083,17 грн. Ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до договору «Комерційна пропозиція постачальника».

У пункті 5.5 договору сторони домовились, що на виконання п. 2 ч. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» зміни ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме - зміни середньозваженої ціни на ринку на добу вперед.

Пунктом п. 5.5.1 договору передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка, експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення. Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не пізніше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП «Оператор ринку», зокрема, офіційного сайту https://www.oree.com.ua/. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі підтвердження документального зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. Застосування зміненої ціни за одиницю електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію здійснюється з дати підписання сторонами додаткової угоди.

Відповідно до п. 5.12 договору по закінченню розрахункового періоду постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії, споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов договору та іншу інформацію згідно з вимогами договору.

Згідно з п. 13.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

У додатку № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» до договору сторони погодили обсяг закупівлі електричної енергії за цим договором, що складає 700 000 кВт, ціна на електричну енергію становить 3,592141429 грн за1 кВт без ПДВ.

У подальшому, протягом 2022 року, сторони внесли зміни до договору № 3 від 18.01.2022 шляхом укладення додаткових угод про зміну ціни на електричну енергію:

- додатковою угодою № 1 від 21.07.2022 сторони погодили додати нову точку обліку, яка розташована в с. Маршинці, вул.. Центральна, 94, Чернівецької обл.;

- додатковою угодою № 2 від 11.08.2022 до договору ціну електроенергії підвищено до 3,95 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 10% від початкової ціни. Загальний обсяг електричної енергії зменшено до 659954,45 кВт/год. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.08.2022 до 31.12.2022.

- додатковою угодою № 3 від 20.09.2022 до договору ціну електроенергії підвищено до 4,34 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 20,9% від початкової ціни. Загальний обсяг електричної енергії зменшено до 624320,17 кВт/год. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.09.2022 до 31.12.2022.

- додатковою угодою № 4 від 24.10.2022 до договору ціну електроенергії підвищено до 4,77 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 32,9% від початкової ціни. Загальний обсяг електричної енергії зменшено до 592907,71 кВт/год. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 01.10.2022 до 31.12.2022.

- додатковою угодою № 5 від 31.10.2022 до договору ціну електроенергії підвищено до 5,18 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 44,3% від початкової ціни. Загальний обсяг електричної енергії зменшено до 567979,50 кВт/год. Ця угода розповсюдила свою дію на правовідносини, які склалися між сторонами з 06.10.2022 до 31.12.2022;

- додатковою угодою № 6 від 18.01.2022 до договору ціну електроенергії зменшено на 1103689,65 грн та встановлено ціну договору 1410809,35 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору відповідач поставив Новоселицькій міськраді електроенергію в обсязі 354 912 кВт/год, а остання перерахувала на рахунок ТОВ "Енергум" вартість отриманої електроенергії в сумі 1 410 809,35 грн, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі електричної енергії та платіжними дорученнями.

Таким чином, з урахуванням додаткових угод, ціну електричної енергії за договором було збільшено з 3,592141429 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год до 5,18 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, що призвело до підвищення ціни на 44,3%, з одночасним зменшенням обсягів її постачання.

Прокурор, вважаючи укладення додаткових угод № 2-6 порушенням вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі, звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради та Західного офісу Держаудитслужби про визнання зазначених угод недійсними.

Дослідивши підстави звернення Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі вказаних позивачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, требувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме - подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У даному випадку, подаючи позов до суду, прокурор послався на ч. 3-5 статті 53 ГПК України, ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та вказав на неналежне здійснення Новоселицькою міською радою та Західним офісом Держаудитслужби захисту інтересів держави в сфері законодавства про публічні закупівлі.

У обґрунтування звернення із даним позовом в інтересах Новоселицької міської ради прокурор зазначив, що укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

За змістом ч. 3 ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Новоселицької міської ради - орган місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Отже у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України Новоселицька міська рада є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), який уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 статті 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Таким чином, зважаючи на те, що Новоселицька міська рада є уповноваженим державою органом на здійснення відповідних функцій та враховуючи, що укладення додаткових угод у спірних правовідносинах призвело до зайвих виплат із місцевого бюджету, захист інтересів держави відповідно до законодавства мала здійснювати саме вона.

Матеріали справи свідчать, що прокурор звертався до Новоселицької міської ради з листами № 52-5-159вих-24 від 27.02.2024 та № 52/5-352вих24 від 14.05.2024, у яких повідомляв позивача-1 про те, що сторонами під час проведення закупівлі електроенергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 18.01.2022 порушено вимоги чинного законодавства, а також принципи здійснення публічних закупівель, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів, нераціональне та неефективне їх використання, а тому просив надати інформацію щодо наявності намірів, а також щодо фактичного звернення із позовом до суду або навести причини невжиття відповідних заходів.

У відповідь листами № 293 від 05.03.2024 та № 625 від 16.05.2024 Новоселицька міська рада повідомила прокуратуру, що заходи представницького характеру з метою визнання додаткових угоди недійсними та стягнення грошових коштів міською радою не вживались та вживатися не будуть у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

У подальшому прокуратура повідомила позивача (лист № 52/5-395вих-24 від 29.05.2024), що звертається до суду з позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 18.01.2022.

Отже міською радою не вживалися належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви, хоча прокурор відповідно до закону повідомляв позивача-1 про необхідність звернення з позовом до суду.

З огляду на викладене звернення прокурора у даному випадку до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави. Відтак, враховуючи, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Новоселицької міської ради.

Щодо підстав представництва у даній справі прокурором інтересів держави в інтересах Західного офісу Держаудитслужби у якості органу, який має здійснювати захист інтересів держави, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до пунктів 8, 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Зокрема до повноважень органів Держаудитслужби належить право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, відповідно до якого позивач-2 підпорядковується Держаудитслужбі та є її територіальним органом, основним завданням є реалізація повноважень Держаудитслужби на території, зокрема, Чернівецької області.

Таким чином Західний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Як слідує з матеріалів справи, Чернівецька окружна прокуратура надіслала листа № 52/5-372вих-24 від 21.05.2024 до Західного офісу Держаудитслужби з метою з`ясування інформації, чи будуть вживатись заходи Держаудитслужбою, в тому числі судового порядку, щодо визнання недійсними додаткових угод до договору № 3 від 18.01.2022, укладених Новоселицькогою міською радою та ТОВ «Енергум» у порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі».

Проте у відповідь на вказане звернення Західний офіс Держаудитслужби листом № 132413-17/1426-2024 від 29.05.2024 повідомив прокуратуру про неможливість звернення до суду з таким позовом.

Разом з цим встановлено, що уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Західному офісу Держаудитслужби про вказані порушення стало відомо ще в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Новоселицької міської ради за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, проте, компетентний орган виявив бездіяльність та не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що ні Західним офісом Держаудитслужби, ні Новоселицькю міською радою не було вжито необхідних заходів для повернення бюджетних коштів, безпідставно сплачених ТОВ "Енергум". Наведене вище свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, яке полягає в пасивній поведінці органу місцевого самоврядування та органу державного фінансового контролю.

Доводи відповідача про необхідність визначення Новоселицької міської ради у даній справі в якості співвідповідача (а не позивача), суд до уваги не приймає з огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, згідно з яким прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Ураховуючи наведене в сукупності, суд вважає дотриманою прокурором передбачену статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру для здійснення представництва інтересів держави в особі Новоселицької міської ради та Західного офісу Держаудитслужби в даній справі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними, суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Суперечність договору актам законодавства, як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Судом вже встановлено, що між позивачем-1 та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 3 від 18.01.2022 за результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Указаний Закон визначає правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених статтею 652 ЦК України та пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте, загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

У іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Підсумовуючи викладене та враховуючи положення Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Сторони під час дії договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених статтею 652 ЦК України та пунктом 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону. Загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Указана норма законодавства про публічні закупівлі застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Разом з цим постачальник зобов`язаний не тільки довести підвищення ціни на певний товар на відповідному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Продавець також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що позивач-1, який мав беззаперечне право на отримання товару по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни на товар, підписав додаткові угоди, внаслідок чого погоджена сторонами ціна збільшилася більше, ніж на 10 % відсотків.

Так, із матеріалів справи вбачається, що сторони домовились внести зміни до договору № 3 від 18.01.2022 про закупівлю електричної енергії наступними додатковими угодами: № 2 від 11.08.2022 - якою встановлено ціну за одиницю товару 3,95 грн з ПДВ; № 3 від 20.09.2022 - якою встановлено ціну 4,34 грн з ПДВ; № 4 від 24.10.2022 - якою встановлено ціну 4,77 грн з ПДВ; № 5 від 31.10.2022 - якою встановлено ціну 5,18 грн з ПДВ; № 6 від 28.12.2022 - якою зменшено суму договору на 1 103 689,65 грн та викладено п. 3.1 договору в наступній редакції: «Ціна цього договору становить 1 410 809,35 грн».

Тобто згідно з укладеними до договору додатковими угодами ціну електричної енергії збільшено з 3,592141429 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год до 5,18 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, що призвело до підвищення ціни, а саме - на 44,3%, з одночасним зменшенням обсягів її постачання, в той час як відповідно до п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

За доводами ТОВ "Енергум" таке збільшення ціни було зумовлено коливанням ціни на електричну енергію, на підтвердження чого Новоселицькій міській раді були направлені експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № О-239 від 01.08.2022, № 0-322/02 від 12.09.2022, № 0-373 від 29.09.2022 та Київської Черкаської торгово-промислової палати № Ц-353 від 02.09.2022.

Водночас слід зазначити, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати вказане коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (згідно з тендерною документацією).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Отже внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Передбачена умовами договору про постачання електричної енергії споживачу зміна умов цього договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику при проведенні процедури закупівлі, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/401/23.

Судом встановлено, що експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № О-239 від 01.08.2022, № 0-322/02 від 12.09.2022, № 0-373 від 29.09.2022 та Київської Черкаської торгово-промислової палати № Ц-353 від 02.09.2022, що стали підставою для укладення спірних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, містять інформацію щодо зміни вартості електричної енергії за попередній місяць до укладення додаткової угоди та перед укладенням відповідної додаткової угоди, проте, у них відсутня інформація, передбачена п. 5.5.1 договору, зокрема: щодо середньоринкової ціни електричної енергії станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору - 18.01.2022 до дати укладення оспорюваних додаткових угод № 2 від 11.08.2022, № 3 від 20.09.2022, № 4 від 24.10.2022, № 5 від 31.10.22.

Також суд звертає увагу на те, що Черкаська та Київська ТПП у своїх довідках попередили, що інформація, зазначена у них, має виключно довідковий та інформативний характер, замовник приймає відповідальність за будь-які фінансові або податкові рішення, які пов`язані з вартістю товару, що є предметом дослідження.

За таких обставин наведені вище цінові довідки Черкаської та Київської торгово-промислових палат не можуть слугувати належним документальним підтвердженням підвищення ціни на електроенергію, оскільки вони не відображають коливання ринкової ціни в діапазоні між датами укладення договору та відповідних додаткових угод до нього.

При цьому суд враховує, що хоч Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ні переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ні форми/вигляду інформації щодо такого коливання, проте, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку факту коливання ціни такого товару на ринку, яке повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 913/166/19.

У даному випадку, оскільки збільшення ціни на товар внаслідок підписання оспорюваних додаткових угод відбулося без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар, суд вважає, що таке збільшення є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, сторони неправомірно погодили зміну ціни товару у спірних угодах в сторону збільшення.

Отже за висновком суду спірні додаткові угоди суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є підстави для визнання цих додаткових угод недійсними відповідно до положень ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 2 від 11.08.2022, № 3 від 20.09.2022, № 4 від 24.10.2022, № 5 від 31.10.2022, № 6 від 28.12.2022 до договору про закупівлю електричної енергії № 02-01 від 17.02.2022 суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим визнаються судом недійсними.

За таких обставин позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 135 915,25 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У даному випадку, враховуючи, що додаткові угоди № 2 від 11.08.2022, № 3 від 20.09.2022, № 4 від 24.10.2022, № 5 від 31.10.2022, № 6 від 28.12.2022 до договору № 3 від 18.01.2022 судом визнані недійсними і тому вони не породжують правових наслідків, то правовідносини між ТОВ "Енергум" та Новоселицькою міською радою мають регулюватися договором № 3 від 18.01.2022, згідно з яким ціна договору становить 2 514 499,00 грн, в т.ч ПДВ 419 083,17 грн. Ціна на електричну енергію становить 3,592141429 грн за 1 кВт.

Із матеріалів справи вбачається, що загальний обсяг поставленої ТОВ "Енергум" електричної енергії за договором становить 354912 кВт/год, а сума сплачених позивачем-1 коштів за період з січня 2022 по грудень 2022 складає - 1 410 809,35 грн з ПДВ, в той час, як підлягала сплаті сума 1 274 894,10 грн (3,592141429 грн *354912 кВт/год = 1 274 894,10 грн).

Таким чином грошові кошти в сумі 135 915,25 грн (1 410 809,35 - 1 274 894,10) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до загального фонду міського бюджету Новоселицької міської ради, що відповідає приписам статті 1212 Цивільного кодексу України.

Стосовно зауважень відповідача про те, що внаслідок визнання додаткових угод недійсними має бути застосована двостороння реституція (тобто до обох сторін), суд зазначає, що в даному випадку в якості підстави для стягнення коштів з відповідача суд застосовує положення ст. 1212 ЦК України, якою передбачено повернення безпідставно сплачених коштів, а не ст. 216 ЦК України щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, яка перебачає двосторонню реституцію.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у сумі 135 915,25 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги прокурора доведеними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради, Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 135 915,25 грн задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 11.08.2022, № 3 від 20.09.2022, № 4 від 24.10.2022, № 5 від 31.10.2022, № 6 від 28.12.2022, укладені Новоселицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" до договору про закупівлю електричної енергії № 3 від 18.01.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, літ. А, офіс 320, ідентифікаційний код 39568531) на користь Новоселицької міської ради (60300, Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Каштанова, буд. 7) грошові кошти у сумі 135 915 (сто тридцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 25 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, літ. А, офіс 320, ідентифікаційний код 39568531) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UА378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 10 грудня 2024 року.

Повне судове рішення складене 19 грудня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.