Рішення

від 19.12.2024 по справі 910/12485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2024Справа № 910/12485/24

За позовом Професійно-технічного училища №22 смт Луків (Волинська обл., Ковельський р-н, селище Луків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" (м. Київ)

про стягнення 41 999,66 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Професійно-технічне училище №22 смт Луків звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" про стягнення 41 999,66 грн, з яких: 21 000,00 грн заборгованості за непоставлений товар за договором №112 від 24.11.2021 про закупівлю товарів та 20 999,66 грн пені за порушення строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель "Prozorro" оприлюднено оголошення UA-2021-11-16-001380-C про проведення спрощеної закупівлі Нафта і дистиляти (Дизельне паливо) - 1000 л. з терміном поставки товарів до 31.12.2021 та очікуваною вартістю закупівлі 30 000,00 грн.

Інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі визначено Замовником у Додатку №1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Зокрема, п. 2.3. передбачено, що відпуск нафтопродуктів Покупцю здійснюється цілодобово по талонах, картках, що є документом обов`язкової звітності і підставою для відвантаження нафтопродуктів з АЗС Постачальника (у тому числі партнерських). Крім цього, Учасника торгів зобов`язано надати Замовнику в складі тендерної пропозицій документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, серед яких довідку, складену у довільній формі, про кількість АЗС в межах Волинської області із зазначенням їх адрес, на яких може бути здійснена поставка предмету закупівлі учасником, та копії документів, що підтверджують право поставки предмету закупівлі з цих АЗС, що знаходяться в межах Волинської області.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 29.11.2021 №21 ТОВ "Крейн Енерджі" визначено переможцем спрощеної закупівлі та ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю, після чого 06.12.2021 з вказаним Товариством укладено договір № 112 про закупівлю товару.

06.12.2019 за результатами між позивачем (Покупець) та відповідачем (Продавець) було укладено договір №112 (далі - Договір), за умовами п. п. 1.1., 1.2. якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий товар. Найменування товару: Дизельне паливо - (за кодом CPV за ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти).

Відповідно до п. п. 1.3., 1.4. Договору до складу ціни за одиницю товару, яка вказана в специфікації Продавцем включено всі витрати, пов`язані з постачанням товару до Покупця (закупівельні витрати, транспортні витрати, складські Запрати, витрати з оплати праці та витрати зі плати податків і зборів, тощо). Заявки надаються Замовником по мірі необхідності протягом терміну дії Договору.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що його сума складає 30 000.00 грн з ПДВ. Розрахунки здійснюються у національній валюті, у безготівковій формі, на підставі накладної та рахунку-фактури Продавця, шляхом перерахування коштів на визначений цим Договором розрахунковий рахунок Продавця, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту передачі товару; Датою оплати товару є дата перерахування коштів на наданий Продавцем рахунок, що підтверджується копією платіжного доручення або випискою ДКУ по рахунку Покупця.

За умовами п. п. 4.1. - 4.4. Договору поставка Товару здійснюється Постачальником за власний рахунок за адресою: 44810, Волинська область, Турійський район, смт Луків, вул. Незалежності, 19. Строк поставки- протягом 3 (трьох) робочих днів з дня подання заявки на отримання товару. Товар повинен відпускатись на АЗС, які зазначені у Додатку №2, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною. При постачанні товар повинен супроводжуватися документами, передбаченими тендерною документацією та чинним законодавством. Не допускається поставка товару неналежними особами, посередниками, кур`єрськими-службами, поштою та іншими неузгодженими засобами. У випадку виникнення такої ситуації Замовник відмовляється від отримання товару. Датою поставки товару вважається дата, яка зазначена в підписаній представниками обох сторін накладній.

Згідно з п. 4.5. - 4.5.6. Договору поставка товару здійснюється наступним чином: Замовник надає Постачальнику довіреність на отримання Товару його уповноваженим представником. При передачі товару Замовником своїм представникам/робітникам (довіреним особам) передається і право на отримання товару (еквівалент довіреності), що не тягне за собою необхідність надання довіреності на отримання товару в порядку, передбаченому цим Договором. Передача Замовнику товару за цим Договором здійснюється Постачальником з АЗС шляхом заправки автомобілів Замовника працівниками АЗС. Постачальник після передачі товару Замовнику не несе відповідальності за втрату переданого Товару. Перехід права власності на товар від Постачальника до Замовника відбувається в момент отримання товару з АЗС. Після здійснення поставки товару (здійснення заправки автотранспорту Замовника на АЗС), Постачальник видає представнику Замовника фіскальний чек на об`єм, який отримав Замовник. Постачальник відпускає Замовнику (його довіреній особі) товар при наданні товару на всіх АЗС, в режимі роботи, що діє на цих АЗС, за винятком випадків, коли робота АЗС припинена в результаті аварій, регламентних робіт, пов`язаних з АЗС безпосередньо.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що відповідальність Продавця розповсюджується на усі умови договору. У випадку, якщо Продавець не в змозі виконати прийняття на себе зобов`язання по термінах, кількості та якості, він зобов`язаний про це повідомити Покупця в термін не більше, як за 48 годин від моменту, коли сталися вказані в пункті договору обставини.

Згідно з п. 5.2. Договору в разі невиконання зобов`язань, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє на момент порушення зобов`язання за період, визначений законодавством. Якщо при прийманні товару за якістю Покупець виявить товар, що не відповідає сертифікату, то він має право отримати від Продавця натомість таку ж кількість товару належної якості, або стягнути з Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, якщо Продавець недопоставить необхідну для заміни кількість товару протягом 3 днів з дати виявлення недоліків.

Пунктами 9.1. - 9.3. Договору передбачено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині грошових зобов`язань Покупця - до повного їх виконання. Дія Договору припиняється закінченням терміну його дії або достроковим повним виконанням Сторонами своїх зобов`язань, що випливають зі змісту цього Договору або в інших випадках. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення, як мали місце під час його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом приймання-передачі талонів на пальне від 06.12.2021 Постачальник передав, а Покупець прийняв талони на пальне у кількості 50 (п`ятдесят) шт. дизельне паливо - по 20 л.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином та у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача 30 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №10, №1275 від 06.12.2021.

Проте позивач зазначає, що у процесі отримання Замовником паливо-мастильних матеріалів на визначених Постачальником АЗС виявилось, що від Постачальника не надійшла оплата за попередні використані талони, що унеможливило заправку транспорту Замовника.

З акту №1 від 24.02.2022 про неякісний товар вбачається, що тимчасовою комісією у складі ОСОБА_1 - оператора заправної станції ПТУ №22 смт Луків, ОСОБА_2 - майстра виробничого навчання ПТУ №22 смт Луків та ОСОБА_3 - бухгалтера АЗС "Дизель-Босс", було зафіксовано відмову в отоварені талонів на дизельне паливо відповідача, з підстав несплати ним коштів на рахунок АЗС "Дизель-Босс" у сумі 9 000,00 грн. за пальне у розмірі 300 л., яке отоварювали напередодні.

Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з листами №454 від 27.07.2022 та №771 від 31.10.2022 щодо вирішення даної ситуації та повернення коштів за непоставлений товар, які відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідачем не було поставлено товар на суму 21 000,00 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач звертався до відповідача з листами про повернення сплачених позивачем коштів, які відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Доказів поставки позивачу товару за Договором на суму 21 000,00 грн матеріали справи не містять.

Крім суми попередньої оплати, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 20 999,66 грн пені за період прострочення з 24.02.2022 по 01.10.2024.

Згідно з п. 5.2. Договору в разі невиконання зобов`язань, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє на момент порушення зобов`язання за період, визначений законодавством. Якщо при прийманні товару за якістю Покупець виявить товар, що не відповідає сертифікату, то він має право отримати від Продавця натомість таку ж кількість товару належної якості, або стягнути з Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, якщо Продавець недопоставить необхідну для заміни кількість товару протягом 3 днів з дати виявлення недоліків.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У той же час частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак сума пені, належної до сплати відповідачем, має розраховуватися з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період заборгованості; та її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені не відповідає зазначеним вимогам, суд здійснив власний перерахунок пені за Договором (за період прострочення платежу з 24.02.2022 по 25.08.2022 (183 дні) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ), розмір якої складає 3 555,62 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі як на особу, з вини якої виник спір.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" (01042, м. Київ, вул. Лесі Українки, 34, оф.413; ідентифікаційний код 41829696) на користь Професійно-технічного училища №22 смт Луків (44810, Волинська обл., Ковельський р-н, с-ще Луків, вул. Незалежності, 19; ідентифікаційний код 02539973) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн 00 коп. попередньої оплати, 3 555 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 62 коп. пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко