Рішення

від 19.12.2024 по справі 911/647/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/647/24

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/647/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кластер Інжиніринг» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, буд. 6)

про стягнення 66378,06 грн,

без повідомлення (виклику) сторін.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кластер Інжиніринг» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» (далі відповідач) про стягнення 66378,06 грн, з яких 23099,93 грн основного боргу, 19719,54 грн пені, 2309,99 штрафу, 14369,21 грн 30% річних та 6879,39 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання послуг від 01.11.2021 №0111/21 щодо здійснення розрахунку за надані послуги у строк, визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2024 відкрито провадження у справі №911/647/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.03.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду.

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду відділенням поштового зв`язку без вручення адресату.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Ухвала Господарського суду Київської області від 22.03.2024 у справі №911/647/24 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.03.2024.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кластер Інжиніринг» (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» (далі замовник) укладено договір про надання послуг від 01.11.2021 №0111/21 (далі договір), відповідно до умов якого виконавець згідно усного або письмового замовлення замовника виконує лабораторні вимірювання та випробування, відбори проб і зразків, інші випробування згідно галузі атестації лабораторії, а також виконавець за замовленням замовника за цим договором може надавати послуги з нагляду за будівництвом, послуги у сфері інжинірингу, геології та геодезії, послуги технічного консультування в цих сферах, виконувати проектні роботи, консультування у сфері архітектури. До надання послуг з лабораторних вимірювань та випробувань за цим договором відносяться, зокрема, але не виключно, такі: випробування якості та інших характеристик щебню, піску, органічних в`яжучих, сумішей асфальтобетонних, бітумомінеральних, мінерального порошку, сумішей бетонних, цементобетонну, емульсій бітумних, матеріалів протиожеледних для автомобільних доріг; відбори проб щебню, піску, органічних в`яжучих, зразків з асфальтобетонного покриття (керна), визначення коефіцієнта ущільнення асфальтобетонного покриття, визначення нерівності основ і покриття холодним асфальтобетоном після відбору зразків та інші (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору послуги за цим договором надаються в обсязі та терміни, що узгоджуються між сторонами усно або письмово.

Згідно з п.2.2 договору по завершенню надання послуг виконавець надає на підписання замовнику підписаний виконавцем з накладенням печатки акт наданих послуг з переліком наданих послуг. Підписанням акту наданих послуг замовник погоджується, що послуги виконавцем надані якісно, своєчасно та в повному згідно замовлення та за узгодженою вартістю. Акт наданих послуг є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.3 договору замовник зобов`язаний підписати наданий виконавцем акт наданих послуг з накладенням печатки протягом трьох днів від дати отримання акту від виконавця або в цей же строк надає мотивовану відмову від прийняття наданих послуг. У випадку ненадання замовником у вказаний строк мотивованої відмови від прийняття наданих послуг акт наданих послуг вважається прийнятим замовником в повному обсязі та за узгодженою ціною.

Вартість послуг визначається в рахунку та акті наданих послуг виконавця (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору розрахунки замовника з виконавцем за даним договором здійснюється в національній валюті України гривні, в безготівковій формі на підставі рахунку-фактури виконавця.

Згідно з п.3.3 замовник зобов`язаний за ініціативою виконавця здійснити оплату послуг за цим договором на умовах 100 відсоткової попередньої оплати, на підставі рахунку-фактури виконавця.

Відповідно до п.3.4 договору за окремою домовленістю сторін виконавець може надавати послуги за цим договором замовнику без здійснення ним попередньої оплати, в цьому разі замовник зобов`язаний оплатити виконавцю повну вартість наданих послуг не пізніше трьох банківських днів з дати акту наданих послуг виконавця.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2 договору у випадках, не передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом одного календарного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Якщо після спливу вказаного строку дії договору сторони продовжують робити замовлення та надавати послуги за цим договором, цей договір автоматично продовжується строком на один календарний рік, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.7.1 договору).

На виконання умов вказаного договору позивач у період з 21.12.2021 по 18.02.2022 надав відповідачу визначені договором послуги на загальну суму 27719,92 грн, що підтверджується актами наданих послуг від 21.12.2021 №КІ000000040 на суму 4619,99 грн, від 12.01.2022 №КІ000000001 на суму 6159,98 грн, від 20.01.2022 №КІ000000003 на суму 4619,99 грн, від 15.02.2022 №КІ000000007 на суму 6159,98 грн, від 18.02.2022 №КІ000000008 на суму 6159,98 грн. Перелічені акти наданих послуг підписані позивачем та відповідачем, а їх підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідач здійснив часткову оплату вартості наданих послуг у розмірі 4619,99 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2021 №735 на суму 4619,99 грн, копія якого наявна в матеріалах справи.

Оскільки відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення, зокрема, основного боргу за надані послуги у розмірі 23099,93 (різниця між вартістю наданих послуг та сплаченими грошовими коштами).

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 23099,93 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2309,99 грн 10% штрафу та 19517,02 грн пені за загальний період прострочки з 21.01.2022 по 05.03.2024 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.

Також, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 14369,21 грн 30% річних за загальний період прострочки з 21.01.2022 по 05.03.2024 та 6879,39 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з березня 2022 по січень 2024.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.4.3 договору замовник за порушення строків оплати послуг, визначених цим договором, сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, 30% річних та інфляційні збитки, нараховані на суму заборгованості. У випадку прострочення оплати наданих послуг на строк понад один календарний місяць замовник додатково сплачує виконавцю штраф в розмірі 10% від суми акту наданих послуг, оплата якого прострочена. Строк, за який нараховується штрафні санкції за цим договором, встановлюється до моменту погашення заборгованості та не обмежується строком, визначеним чинним законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу, пені, 30% річних та інфляційних втрат відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 23099,93 грн основного боргу, 2309,99 грн штрафу, 19719,54 грн пені, 14369,21 грн 30% річних та 6879,39 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кластер Інжиніринг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» про стягнення 66378,06 грн, з яких 23099,93 грн основного боргу, 19719,54 грн пені, 2309,99 штрафу, 14369,21 грн 30% річних та 6879,39 грн інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервісдорбуд» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, буд. 6, ідентифікаційний код 44231670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кластер Інжиніринг» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10А, ідентифікаційний код 42791370) 23099 (двадцять три тисячі дев`яносто дев`ять) грн 93 коп. основного боргу, 19719 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн 54 коп. пені, 2309 (дві тисячі триста дев`ять) грн 99 коп. штрафу, 14369 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 21 коп 30% річних, 6879 (шість тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн 39 коп. інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2024.

Суддя О.О. Третьякова