Рішення

від 18.12.2024 по справі 911/2857/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2857/24

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», м. Боярка Київської області

до відповідачаПриватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс», с. Великі Єрчики Київської області

про про стягнення 29 301,19 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» м. Боярка Київської області (далі по тексту - ТОВ «Газорозподільні мережі України») звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 22.10.2024 до відповідача Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс», с Великі Єрчики Київської області (далі по тексту ПНВФ «Юніс»), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 29 301,19 грн., у тому числі:

заборгованість за розподіл природного газу у розмірі 19 362,85 грн. за Типовим договором розподілу природного газу №0440J10О4ВР018 від 01.09.2023 за період надання послуг вересень 2023 вересень 2024 року;

пеня в сумі 7 361,11 грн., нарахована за сукупний період з 10.10.2023 по 10.10.2024,

3% річних в сумі 778,21 грн., нараховані за сукупний період з 10.10.2023 по 10.10.2024,

інфляційні втрати в сумі 1 799,02 грн., нараховані за сукупний період з жовтня 2023 по серпень 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач шляхом підписання заяви-приєднання №04490J10O4BP018 від 01.09.2023 приєднався до умов типового договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим. На підставі типового договору розподілу природного газу позивач у період з вересня 2023 по вересень 2024 року надавав відповідачу послуги з розподілу природного газу.

Відповідач надані послуги не оплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати вартості наданих послуг позивач нараховує та просить стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 8.2 Договору, інфляційні втрати та три відсотки річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2024 відкрито провадження у справі 911/2857/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача ПНВФ «Юніс» подати у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати заборгованості за розподіл природного газу, відповідно до Типового договору розподілу природного газу №0440J10О4ВР018 ввід 01.09.2023 за спірний період вересень 2023 - вересень 2024 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвалу від 25.10.2024 про відкриття провадження у справі було направлено та доставлено до електронного кабінету відповідача 25.10.2024 о 17:06, про що свідчить залучена до матеріалів справи довідка Господарського суду Київської області про доставку електронного кабінету.

Враховуючи положення абз. 6 ч. 6 ст.242 ГПК України, гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 12.11.2024.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 16.12.2024 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ПНВФ «Юніс» про стягнення 29 301,19 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1839 від 26.12.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» видано Ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Постановою НКРЕКП № 1596 від 31.08.2023 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» здійснити виконання зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ «Київоблгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «Київоблгаз» (пункт 4).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом позивача є Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ВП 45385755), яка згідно з Положенням про Київську філію діє від імені ТОВ «Газорозподільні мережі України» та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.

Відтак, з 01.09.2023 Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.

Порядок укладення договорів з розподілу природного газу здійснюється відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015 та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, (далі-Кодекс ГРМ), що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (із подальшими змінами), затверджено Типовий договір розподілу природного газу, текст якого викладено на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет: https://grmu.com.ua.

01.09.2023 ПНВФ «Юніс» (споживач) та Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (оператор ГРМ) шляхом підписання заяви-приєднання №04490J10O4BP018 від 01.09.2023 уклали договір розподілу природного газу, за умовами якого:

- цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3);

- за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1);

- облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.5.1);

- визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором (п.5.2);

- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1);

- величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4);

- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.6.6);

- надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8);

- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.8.2);

- цей договір укладається на невизначений строк (п.12.1).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Як вбачається із заяви-приєднання №04490J10O4BP018 від 01.09.2024 величина річної замовленої потужності об`єкта споживача на перший та другий календарний рік становить 19 218,60 куб.м.

У підписаному сторонами Акті приймання-передачі природного газу №ОГ0013042 від 30.09.2023 вказана річна замовлена потужність на 2023 рік 57655,81 куб.м (місячна потужність становить 4804,65 куб.м) та на 2024 рік 314,00 куб.м (місячна потужність становить 26,17 куб.м).

Матеріали справи містять підписаний між сторонами акт звірки №813 взаємних розрахунків за І півріччя 2024 року, за яким станом на 30.06.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 29 409,65 грн.

Крім того, позивач надав довідку взаємних розрахунків за період вересень 2023 - вересень 2024 року за спірним договором, відповідно до якої станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 362,85 грн.

Однак вказана довідка складена в односторонньому порядку позивачем.

Суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові КГС ВС від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

На підтвердження факту надання послуг з розподілу позивач також надав весь пакет первинних документів у спірний період, зокрема акти здачі-приймання робіт:

№3059 від 30.09.2023 на суму 8 590,72 грн.

№3651 від 31.10.2023 на суму 8 590,72 грн.

№7371 від 30.11.2023 на суму 8 590,72 грн.

№11394 від 31.12.2023 на суму 8 590,72 грн.

№3713 від 31.01.2024 на суму 46,79 грн.

№6299 від 29.02.2024 на суму 46,79 грн.

№8923 від 31.03.2024 на суму 46,79 грн.

№11001 від 30.04.2024 на суму 46,79 грн.

№17284 від 31.05.2024 на суму 46,79 грн.

№19926 від 30.06.2024 на суму 46,78 грн.

№22655 від 31.07.2024 на суму 46,79 грн.

№25669від 31.08.2024 на суму 46,79 грн.

№28180 від 30.09.2024 на суму 46,78 грн.

та відповідні рахунки на оплату до них на загальну суму 34 783,96 грн.

Також, позивач надав докази часткової оплати наданих послуг відповідачем, зокрема платіжні інструкції на загальну суму 15 421,11 грн., а саме

№896 від 25.01.2024 на суму 46,79 грн. ( призначення платежу «за січень»)

№904 від 02.02.2024 на суму 5000,00 грн.

№1016 від 02.04.2024 на суму 46,79 грн. (за березень 2024)

№1019 від 02.04.2024 на суму 46.79 грн. (за лютий 2024)

№1095 від 23.04.2024 на суму 46,79 грн. (за квітень 2024)

№1168 від 28.05.2024 на суму 46,79 грн. (за травень 2024)

№1245 від 01.07.2024 на суму 46,79 грн. (за червень 2024)

№1335 від 29.07.2024 на суму 46,79 грн. (за липень 2024)

№1458 від 05.09.2024 на суму 46,79 грн. (за серпень 2024)

№1481 від 13.09.2024 на суму 10 000,00 грн. (за вересень)

№1539 від 30.09.2024 на суму 46,79 грн. (за серпень 2024)

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.6 Договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відтак, станом на дату розгляду даного спору строк оплати за спірними актами є такий, що настав.

Відповідно до п. 8 глави 6 розділу Кодексу ГРМ у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Аналогічний умова визначена у п. 6.7 Договору.

Суд встановив, що позивач зарахував відповідні оплати відповідача за надані послуги за актами №3713 від 31.01.2024; №6299 від 29.02.2024; №8923 від 31.03.2024; №11001 від 30.04.2024; №17284 від 31.05.2024; №19926 від 30.06.2024; №22655 від 31.07.2024; №25669від 31.08.2024; №28180 від 30.09.2024, у зв`язку з чим дані акти не є спірними.

Позивач, відповідно до свого права, зарахував оплати за платіжними інструкціями №904 від 02.02.2024 на суму 5000,00 грн. та №1481 від 13.09.2024 на суму 10 000,00 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

У зв`язку з чим, суд встановив, що акт №3059 від 30.09.2023 є оплачений повністю, а акт №3651 від 31.10.2023 є оплачений лише частково у сумі 6 409,28 грн. Акти №7371 від 30.11.2023 та №11394 від 31.12.2023 не були оплачені відповідачем взагалі.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

ПНВФ «Юніс» доказів оплати наданих послуг у розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, не подало, в тому числі і на вимогу пункту 2 ухвали суду від 25.10.2024 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 19 362,85 грн. є документально підтверджена, законна та така, яку слід задовольнити повністю.

У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання з оплати товару, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 361,11 грн., нараховану за сукупний період з 10.10.2023 по 10.10.2024.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

При цьому, суд звертає увагу, що конструкція «за кожний день прострочення оплати», встановлена в п. 8.2 Договору є порядком нарахування пені, а не строком. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку нарахування пені.

Відтак, в даному випадку, пеня має розраховуватися з наступного робочого дня після останнього дня строку оплати та до переддня фактичної оплати, або до відповідної дати через шість місяців після спливу строку оплати.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (10.10.2023- 10.10.2024)

АКТСтрок оплати з урахуванням положень ст. 254 ЦК УкраїниФактично сплаченоОсновний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.3059 від 30.09.202310.10.23 0 5 000,00 (02.02.24) 3 590,72 (13.09.24)8 590,72 3 590,72 011.10.23-01.02.24 02.02.24-11.04.24 -865,04 203,28 -№3651 від 31.10.202310.11.23 0 6 409,28 (13.09.24)8 590,72 2 181,4413.11.23-11.05.24 -1 269,41 -№7371 від 30.11.202311.12.230 8 590,72 12.12.23-12.06.241 253,79 №3059 від 31.12.202310.01.240 8 590,72 11.01.24-11.07.24 1 217,96 ВСЬОГО 4 809,48встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 4 809,48 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача проценти річних в сумі 778,21 грн. за сукупний період 10.10.2023 по 10.10.2024 та інфляційні втрати в сумі 1799,02 грн. за сукупний період жовтень 2023 року-серпень 2024 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат, встановивши вірний період прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

АКТСтрок оплати Фактично сплаченоОсновний борг, грн.Період прострочення3%, грн.Інфляційні втрати, грн.3059 від 30.09.202310.10.23 0 5 000,00 (02.02.24) 3 590,72 (13.09.24)8 590,72 3 590,72 011.10.23-01.02.24 02.02.24-12.09.24 80,43 65,93 жовтень 23 - січень 24 208,00 лютий - серпень 24 160,41№3651 від 31.10.202310.11.23 0 6 409,28 (13.09.24)8 590,72 2 181,4411.11.23-12.09.24 13.09.24-10.10.24216,27 5,01листопад 23 - серпень 24 528,14 вересень 24 - не заявлено№7371 від 30.11.202311.12.230 8 590,72 12.12.23-10.10.24214,10грудень 23 - серпень 24 482,77№3059 від 31.12.202310.01.240 8 590,72 11.01.24-10.10.24 192,94 січень 24 - серпень 24 419,70ВСЬОГО 774,681 799,02встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних за заявлений період становить 774,68 грн., інфляційних втрат становить за заявлений період 1 799,02 грн., у зв`язку з чим вимога про стягнення процентів річних має бути задоволена частково, а вимога про стягнення інфляційних втрат має бути задоволена повністю в заявленому обсязі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» частково та ухвалює рішення про стягнення з ПНВФ «Юніс» 19 362,85 грн. основного боргу, 774,68 грн. процентів річних, 1 799,02 грн. інфляційних втрат та 4 824,54 грн. пені.

У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який не оплатив надані позивачем послуги вчасно та у повному обсязі, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2 422,40 грн. повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства приватної науково-виробничої фірми «Юніс» (09024, Київська область, Сквирський район, с. Великі Єрчики, вул. Коноплястого, буд. 7, ідентифікаційний код 19036868)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, ідентифікаційний код 44907200) в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (08150, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Тараса Шевченка, буд. 178, ідентифікаційний код 45385755)

19 362,85 грн. (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят дві гривні вісімдесят п`ять копійок) основного боргу,

4 809,48 грн. (чотири тисячі вісімсот дев`ять гривень сорок вісім копійок) пені,

774,68 грн. (сімсот сімдесят чотири гривні шістдесят вісім копійок) процентів річних,

1 799,02 грн. (одну тисячу сімсот дев`яносто дев`ять гривень дві копійки) інфляційних втрат,

2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх