Рішення

від 11.12.2024 по справі 912/2487/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокуСправа № 912/2487/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2487/24

за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради

до Фермерського господарства "Світлана"

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки,

представники:

від прокуратури - Андронік А.В., посвідчення від 01.03.2023 № 075411;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Федоров З.Ф., ордер від 18.10.2024 ВА № 1085942.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради, яка містить вимоги до Фермерського господарства "Світлана" про таке:

- розірвати договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 24.09.2008 за №040836700005, укладений між Гайворонською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Світлана" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 площею 23,862 га;

- зобов`язати Фермерське господарство "Світлана" повернути Гайворонській міській раді земельну ділянку площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, а саме використанням орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, договір, який зареєстровано 24.09.2008 за № 040836700005, що укладений між Гайворонською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Світлана", підлягає достроковому розірванню, а земельна ділянка з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 - поверненню Гайворонській міській раді.

Ухвалою від 07.10.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2487/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 06.11.2024 на 12:00 год.

24.10.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Світлана" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через необґрунтованість позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, зазначив, що прокурором не доведено факт використання відповідачем земельної ділянки з порушенням цільового призначення чи виду використання.

Так, єдиним доказом на який посилається прокурор є протокол огляду місця події від 23.08.2024, складений старшим слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Ковтуном А.О. з додатками у виді фото та відеофіксації. Вказаний протокол є неналежним доказом, оскільки не містить інформації, що входить до предмету доказування у даній справі. З протоколу огляду місця події від 23.08.2024 та додатків до нього можливо зробити наступні висновки: земельну ділянку, яку орендує відповідач не оглядали; у протоколі вказані координати місця огляду, які не співпадають із місцем огляду, яке зображене у додатках до протоколу; земельна ділянка, яку орендує відповідач знаходиться на відстані одного км від місця проведення огляду; від точки зйомки неможливо побачити земельну ділянку, яку орендує відповідач через характеристику рельєфу. За твердженням відповідача, представника Фермерського господарства "Світлана" не запросили до участі у огляді місця події, хоча він має таке право як володілець майна згідно ч. 3 ст. 327 КПК України. Якби представника відповідача запросили для здійснення огляду, то він би повідомив, що оглядаються інші земельні ділянки, до яких відповідач не має жодного відношення. Також відповідач звертає увагу суду, що огляд місця події проводився як вказано у протоколі "на підставі повідомлення про к.п", без зазначення номера кримінального провадження, його дати, а також за якою статтею Кримінального кодексу України проводиться досудове розслідування.

Крім цього, згідно проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельних ділянок, розробленого ДП "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", спірна земельна ділянка має три еколого-технологічних групи ґрунтів і для кожної з них розроблений окремий план сівозмін та визначено якими культурами має відбуватися засівання. Відповідач не допускав порушень договору оренди земельної ділянки, використовує її виключно за цільовим призначенням і будь-яких належних і допустимих доказів іншого позовна заява не містить.

31.10.2024 до господарського суду від Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства. В обґрунтування своїх пояснень прокурор, зокрема, зазначив, що з метою встановлення місця знаходження для подальшого огляду земельної ділянки площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 було залучено спеціалістів Гайворонської міської ради у тому числі спеціаліста відділу земельних відносин Гайворонської міської ради Касьяненка М.А., який відповідно до п. 3.18. Положення про відділ земельних відносин Гайворонської міської ради Кіровоградської області має повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства, яким вказувалось яка саме земельна ділянка на площині має кадастровий номер 3521184400:02:000:9011. По завершенні проведення слідчої дії у учасників, втому числі працівників Гайворонської міської ради, зауважень та клопотань з приводу обставин зафіксованих у протоколі не було, що виключає можливість проведення огляду не тієї земельної ділянки та наявність незасіяних сільськогосподарським культурами частин землі (сіножатей).

За твердженням прокурора, вказівка представника відповідача на те, що фото та відеоматеріали, які додані до протоколу огляду місця події, є неналежним доказом, з огляду на міркування самого адвоката, не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що предметом огляду слугувала саме земельна ділянка з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011, яка перебуває в оренді у ФГ "Світлана", має характерну конфігурацію (форму), яка чітко прослідковується на відеозаписі та у фототаблицях, тому вказівка що на відеозаписі зафіксовано іншу земельну ділянку є способом адвоката ввести суд та учасників в оману. Вказані обставини додатково підтверджуються інформацією Гайворонської міської ради від 28.10.2024. Також прокурор зауважив, що при проведенні огляду місця події слідчим для визначення координат земельної ділянки було використано власний мобільний телефон, і як відомо визначення позиції за допомогою мобільного телефону проводиться за допомогою aGPS, тобто за вежами стільникового зв`язку, що означає далеко не найвищу точність, похибка може становити від кількох десятків до кількох сотень метрів, залежно від місцевості та кількості вишок, тому і існує координатна похибка, на яку вказує відповідач.

Крім того, відповідач у своєму відзиві не вказує що земельна ділянка по всій площі не була засіяна сільськогосподарськими культурами, а лише намагається довести правомірність розорювання сіножатей та засівання їх кукурудзою і соняшником, що дає змогу і надалі стверджувати про наявні порушення при використанні земель. Також прокурор зазначає, що огляд місця події проведено з метою фіксації порушення чинного законодавства, а саме, підтвердження факту розорювання пасовищ та обробітку земельної ділянки. Твердження відповідача у відзиві на проведення огляду місця події без повідомлення користувача земельної ділянки є безпідставними, оскільки огляд місця події, який проводився 23.08.2024, проведено за згодою власника земельної ділянки - Гайворонської міської ради та до огляду залучено спеціалістів від даного органу місцевого самоврядування. КПК України не містить вимоги щодо необхідності повідомлення орендаря (користувача) земельної ділянки, а тому доводи відповідача про порушення норм КПК України під час проведення огляду місця події, а саме, земельної ділянки є безпідставними та необґрунтованими. Водночас прокурор зазначив, що відповідно до положень ст. 19, 144 Конституції України та ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування", Гайворонська міська рада наділена правом здійснювати контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та брати участь у проведенні обстежень в тому числі в рамках кримінально-процесуального законодавства. Матеріалами позовної заяви доведено протиправність дій відповідача, наявний причинний зв`язок між порушенням умов укладеного договору, вина відповідача на даний час не спростована та відповідно до вищенаведених правових висновків наявні всі підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду, оскільки встановлено факти істотного порушення його умов.

06.11.2024 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 06.11.2024 господарський суд на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/2487/24 до 25.11.2024 на 10:30 год.

07.11.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Світлана" надійшли заперечення, в яких відповідач не погоджується з викладеними прокурором у відповіді на відзив доводами та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через необґрунтованість позовних вимог. Відповідач, зокрема, зазначив, що єдиним доказом, яким прокурор обґрунтовує нецільове використання відповідачем земельної ділянки, є протокол огляду місця події від 23.08.2024. Будь-яких інших доказів суду не надано. У протоколі огляду від 23.08.2024 вказано, що при огляді використовувався квадрокоптер "Маvіс-2 pro" та фотоапарат "Nicon". Який власний мобільний телефон використовував слідчий, які у нього характеристики та похибки у визначенні координат - не відомо. Слідчий, у складеному ним протоколі, жодного слова про використання ним телефону не вказав. Ураховуючи інформацію розміщену в мереж Інтернет (https://uk.wikipedia.org/wiki/GPS) - "...Звичайна точність сучасних GPS-приймачів в горизонтальній площині становить 5-10 метрів, та 10-20 метрів за висотою, але за збігом деяких умов, обчислене приймачем положення може короткочасно відрізнятися на значно більші величини. Виробники GPS-приймачів визначають величину похибки положення так: не гірше 5 метрів в 50 % часу спостереження, та не гірше 8 метрів в 90 % часу, похибка визначення швидкості не більше 0,06 м/с.", ні про які десятки чи сотні метрів похибки у координатах GPS немає підстав стверджувати.

У будь-якому випадку, перевірити, за допомогою якого обладнання слідчим визначались координати та точність такого визначення не представляється можливим. За твердженням відповідача, прокурор у відповіді на відзив визнає, що огляд земельної ділянки, фото та відеозйомка проводились не за тими координатами, які вказані у протоколі. Фото і відеозйомка проводились з польової дороги. При цьому, у відзиві вказано на конкретне місце, де здійснювалась зйомка і відстань до земельної ділянки відповідача від нього становить більше 1 км. У відповіді на відзив жодного слова на спростування цього твердження немає. Учасниками огляду місця події не застосовувалось жодного технічного обладнання, щоб встановити точне місцезнаходження огляду. Тобто учасники даної справи та суд мають допустити, що спеціаліст ОСОБА_1 без будь-яких технічних засобів, перебуваючи за 20 км від м. Гайворон, де розташоване його робоче місце, в польовому масиві, може встановити місцезнаходження будь-якої земельної ділянки. При цьому, за твердженням прокурора у відповіді на відзив, GPS допускає похибки у сотні метрів. Однак, усі учасники мають вірити, що похибки зі сторони ОСОБА_1 - не можливі.

Сторона відповідача підтверджує, що використовує земельну ділянку виключно за цільовим призначенням. Зі свого боку, прокурор, замість того, щоб довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, факт використання відповідачем земельної ділянки з порушенням цільового призначення чи виду використання, хоче, щоб відповідач у відзиві долучив докази протилежного. Доведення стороною відповідача підстав своїх заперечень ускладнюється тим, що Фермерське господарство "Світлана" дізналось про проведення огляду спірної земельної ділянки та інкриміновані "порушення" порядку її використання лише 03.10.2024 - в день, коли відповідач отримав копію позовної заяви з додатками. Тобто часовий проміжок між цими двома датами склав майже півтора місяці. Як мінімум, повідомлення слідчим відповідача про проведення огляду орендованої ним земельної ділянки створило б можливість для останнього без жодних сумнівів довести, що земельна ділянка з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 використовується без порушень умов договору оренди.

18.11.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Світлана" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію листа Відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованіського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області від 06.11.2024 № 9519/112-1-2024; копію листа Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 06.11.2024 № 03-29/226/1 "Про розгляд запиту від 31.10.2024" (з додатком - копією листа Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області від 28.10.2024 № 54/03-617ВИХ-24).

21.11.2024 до господарського суду від Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшла заява, яка по суті є додатковими поясненнями, в яких прокурор просить долучити дані додаткові пояснення та врахувати її при розгляді справи.

25.11.2024 до господарського суду від Фермерського господарства "Світлана" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію адвокатського запиту від 08.11.2024; копію конверта; копію рішення Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 14.11.2024 № 5256; копію рахунку-фактури від 04.09.2024; копію рахунку на виконання землевпорядних (землеоціночних) робіт від 04.09.2024; копію акта приймання-передачі виконаних робіт від 22.11.2024; копію робочого проекту землеустрою.

25.11.2024 до господарського суду від Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшли пояснення від 21.11.2024 № 54/03-6602ВИХ-24, в яких прокурор ознайомившись з новими доводами відповідача, вважає, що вони є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства. Прокурор зазначає, що залишається невідомим, яким чином адвокат відповідача жодного разу не відвідуючи Голованівський район, зокрема, села Вікнина та Червоне, з м. Кропивницького без спеціальних знань може достеменно дійти до висновку що оглянуто не ту земельну ділянку. Крім того працівники органу місцевого самоврядування, окрім іншого мають доступ, зокрема, до Державного земельного кадастру та карт полів, за допомогою яких також можна більш точно та достеменно встановити місцезнаходження спірної земельної ділянки. За твердженням прокурора, відповідач намагається підмінити два різних терміни GPS та аGPS. Ураховуючи інформацію розміщену в мереж Інтернет (https://uk.wikipedia.org/wiki/A-GPS) - "... Для мобільних телефонів визначити приблизне місце розташування можна за базовими станціями. Точність залежить від щільності розміщення базових станцій. Найбільша щільність станцій в центрах міст. Точність в таких місцях становить від 20 до 500 метрів. При зменшенні щільності і при погіршенні умов прийому точність знижується. На околицях міст вона становить 1500-2000 метрів.". Як уже зазначалось при проведенні огляду місця події слідчим для визначення координат земельної ділянки було використано власний мобільний телефон, і як відомо визначення позиції за допомогою мобільного телефону проводиться за допомогою аGPS, тобто за вежами стільникового зв`язку. Таким чином використовуючи той же сайт Вікіпедія та дані наведені в ньому враховуючи, що огляд проводився за межами населеного пункту координатна похибка може становити 1500-2000 метрів. Окремо прокурор зауважує, що між селами Вікнина та Червоне в серпні місяці 2024 року жодних сіножатей чи пасовищ в ході візуального вивчення проведеного прокурором не було, що і стало підставою для відповідного скерування повідомлення до поліції.

25.11.2024 суд продовжив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брали участь прокурор та представник відповідача.

Протокольними ухвалами від 25.11.2024 господарський суд: задовольнив клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи від 18.11.2024 та долучив до матеріалів справи додані до клопотання документи; задовольнив клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи від 24.11.2024 та долучив до матеріалів справи додані до клопотання документи; долучив до матеріалів справи додаткові пояснення прокурора від 21.11.2024.24.09.2008 за № 04083670.

Ухвалою від 25.11.2024 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/2487/24 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі № 912/2487/24; справу № 912/2487/24 призначив до судового розгляду по суті на 11.12.2024 на 15:00 год.

11.12.2024 господарський суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брали участь прокурор та представник відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні докази (в т.ч. відеодокази, що містяться в матеріалах справи), господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

З позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання Фермерського господарства "Світлана" повернути Гайворонській міській раді земельну ділянку площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011, в інтересах держави звернувся Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За твердженням прокурора, метою пред`явлення даного позову прокурором є захист порушених інтересів держави.

Можливе використання відповідачем земельної ділянки з порушенням цільового призначення та умов використання землі, як основного національного багатства, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Таким чином, правовідносини із використання земель становлять суспільний інтерес, а незаконність такого використання суспільному інтересу не відповідає.

Голованівською окружною прокуратурою під час здійснення представницької діяльності, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено факт неналежного виконання Фермерським господарством "Світлана" умов договору оренди земельної ділянки площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/2487/24, вважає належними суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Гайворонську міську раду.

Суд враховує, що правовідносини, пов`язані з використанням земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

У ч. 5 ст. 16 цього Закону зазначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, а її власником та розпорядником є Гайворонська територіальна громада в особі її представницького органу Гайворонської міської ради.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до повноважень є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.

Тож органом, уповноваженим захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, є Гайворонська міська рада.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Голованівською окружною прокуратурою відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Гайворонської міської ради направлено повідомлення від 28.08.2024 № 54/03-4806ВИХ-24 про порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів до їх відновлення.

Гайворонська міська рада листом від 02.09.2024 № 03-29/171/1 повідомила Голованівську окружну прокуратуру, що міська рада не вживала самостійних заходів для розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011, у тому числі в судовому порядку, та не заперечила щодо представництва інтересів Гайворонської міської ради прокурором по даній справі.

Тож прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на можливі порушення інтересів держави та територіальної громади щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Голованівська окружна прокуратура листом від 12.09.2024 № 54/03-5146ВИХ24 повідомила Гайворонську міську раду про встановлення факту порушення інтересів держави при використанні спірних земельних ділянок та намір звернутися до суду з позовом в інтересах територіальної громади.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор захищає інтереси держави, які полягають у забезпеченні правопорядку в сфері раціонального та ефективного використання землі та недопущенні порушення економічних інтересів держави.

Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Гайворонської міської ради, є правомірним і виправданим.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши позиції сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Між Гайворонською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Світлана" (далі - Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки від б/д № б/н (далі - Договір, а.с. 26-36), який зареєстровано 24.09.2008 за № 040836700005, за яким фермерське господарство прийняло в строкове платне користування земельну ділянку із земель резервного фонду сільськогосподарського призначення Вікнинської сільської ради, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,86 га, у тому числі по угіддях: 23,86 га - сіножаті.

За умовами Договору на орендовану земельну ділянку встановлені такі обмеження, як недопустимість зміни цільового призначення земельної ділянки (п. 27 Договору).

До обов`язку орендаря відноситься, зокрема, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (п. 32 Договору).

Додатковою угодою від 30.08.2018 внесено зміни до Договору: Орендодавця змінено на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, строк дії договору продовжено до 2025 року (а.с. 37-38).

У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки Фермерського господарства "Світлана" (номер запису 27772859).

За проектом землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та упорядкування угідь земельних ділянок, що перебувають в оренді у Фермерського господарства "Світлана", проведено зміну частини угідь з сіножатей на ріллю.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.02.2019 внесено зміни до Договору: загальна площа земельної ділянки, що перебуває в оренді Фермерського господарством "Світлана" становить 23,8620 га, в тому числі 12,8868 га - рілля та 10,9752 га - сіножаті, кадастровий номер земельної ділянки 3521184400:02:000:9011, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вікнинської сільської ради Гайворонського району (а.с. 39).

На підставі вказаного наказу 27.02.2019 укладено додаткову угоду до договору оренди землі (а.с. 40-41).

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.12.2020 № 14-ОТГ земельні ділянки державної власності передано в комунальну власність за актом прийому-передачі в розпорядження новоствореної об`єднаної територіальної громади - Гайворонської міської ради, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 (а.с. 61-71).

Право комунальної власності Гайворонської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 площею 23,862 га зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.01.2021 (номер запису 27772859) (а.с. 24).

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру від 02.09.2024 № 1978/290-24 у Національній кадастровій системі цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь 12,8868 га рілля та 10,9752 га сіножаті (а.с. 42).

Отже, Фермерське господарство "Світлана" використовує на правах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 площею 23,862 га, до складу якої входить 10,9752 га сіножаті.

За правилами ст. 19 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на лист прокуратури щодо проведення обстеження та перевірки додержання вимог законодавства при використанні земельної ділянки площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 повідомило, що перевірки земельної ділянки упродовж 2020-2024 років не проводились, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2024 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду на період воєнного стану та відповідно не може бути проведена перевірка земельної ділянки на предмет дотримання вимог земельного законодавства при її використанні.

Гайворонська міська рада листом від 02.09.2024 повідомила прокуратуру, що з моменту передачі спірної ділянки у комунальну власність (2020 рік) органом місцевого самоврядування не зініціювались та не проводились перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011.

Водночас прокурором опрацьовано дані з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими встановлено, що Фермерське господарство "Світлана" з 2008 року орендує спірну земельну ділянку, яка до 2019 року відносилась до виду угідь - сіножаті, а на сьогодні має у складі площі 23,862 га 10,9752 га сіножатей.

За твердженням прокурора, старшим слідчим слідчого відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області за участі спеціаліста-криміналіста, агронома, начальника відділу комунікативно-функціонального забезпечення Гайворонської міської ради, начальника відділу земельних відносин проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 (протокол від 23.08.2024, а.с. 43-52).

За результатом проведеного огляду встановлено, що на земельній ділянці знаходяться рослинні насадження кукурудзи висотою від 1,5 до 2 метрів, в межах земельної ділянки зафіксовано насадження рослин соняшнику.

Таким чином, на думку прокурора, в результаті огляду встановлено, що земельна ділянка площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 не містить ознак сіножатей, незважаючи на те, що до їх складу входить 10,9752 га таких угідь. Отже, земельна ділянка площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011, яка перебуває в оренді Фермерського господарства "Світлана", використовується з грубим порушенням вимог ст. 20, 22, 31, 33-37 Земельного кодексу України, ст. 37 Закону України "Про охорону земель", ст. 25 Закону України "Про оренду землі", а також інших нормативно-правових актів та пунктів 27, 32 умов укладеного Договору. З огляду на викладене та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, а саме використанням орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, спірний Договір підлягає достроковому розірванню, а земельна ділянка з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 - поверненню Гайворонській міській раді. Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 13 і частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України і частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За пунктом "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Положеннями ч. 1-3 ст. 37 Закону України "Про охорону земель" на власників та землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок покладено обов`язок здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Аналогічне право передбачено п. 27 спірного Договору.

Права та обов`язки орендаря наведені у статті 25 Закону України "Про оренду землі".

Так орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Права і обов`язки орендаря встановлені також у п. 31, 32 Договору.

Так, правом Орендаря відповідно до п. 31 Договору є самостійне господарювання на земельній ділянці з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендар відповідно до п. 32 Договору зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені, щодо об`єкта оренди, обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За частинами 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Частиною 5 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст. 31, 33-37 цього Кодексу.

За приписами ч. 1-3 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відповідно до ст. 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру. В Додатку 4 до Порядку "Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)" наведені наступні визначення:

Сіножаті (код групи 002, підгрупи 01). Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки;

Пасовища (код групи 002, підгрупи 02) Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки;

Рілля (код групи 001, підгрупи 00,01) Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Тобто, рілля не входить до групи таких сільськогосподарських угідь як сіножаті і пасовища, які не підлягають обробці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 вказала, що указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених ст.31,33 - 37 Земельного кодексу Українидля такого виду використання.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.

Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного впостановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15,постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-ата постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

За частинами 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістомст. 651 Цивільного кодексу Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні положень наведеної норми істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору, на підставі ч. 2ст. 651 Цивільного кодексу України.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Цивільного кодексу Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 36 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідація юридичної особи - Орендаря;

Договір також припиняється і в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою наведений у статті 141 Земельного кодексу України, до якого віднесена і така підстава як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт "г").

Відповідно до пункту 2 статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суд має правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Статтею 144 Земельного кодексу Українивстановлено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Відповідно до ст.187, ч. 2 ст.188 Земельного кодексу Україниконтроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Приписамист. 188 Земельного кодексу України, що кореспондується також зіст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Згідно зіст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Відповідно дост. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з пп. 10 п. "б" ч. 1ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"виконавчим органам сільських, селищних, міських рад делеговані повноваження здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом. Відповідно контроль проводиться у відповідності доЗакону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель",який у даному випадку є спеціальним законом.

Уст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"визначені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Зокрема, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно достатті 6-1 Закону "Про державний контроль за використанням та охороною земель"до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за:

виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур`янами, чагарниками;

дотриманням режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків;

виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

а) вносять до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

припинення будівництва та експлуатації об`єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

б) звертаються до суду з позовом про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;

в) вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

г) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначеністаттею 10 цього Закону.

Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов`язані:

протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад;

протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про фіксацію компетентним органом фактів порушення земельного законодавстваФермерським господарством "Світлана", про направлення останньому відповідних приписів та їх невиконання орендарем, що відповідно до чинного законодавства є підставою для примусового припинення права користування орендованою земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку.

Гайворонська міська рада у відповіді від 02.09.2024 № 03-29/171/1 на запит прокуратури від 28.08.2024 № 54/03-4806ВИХ-24 повідомила, що у період із 07.12.2020 року (дата передачі земельної ділянки із державної власності в комунальну власність) по даний час працівниками міської ради перевірки дотримання вимог земельного законодавства по земельній ділянці з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 не здійснювались і відповідно випадки використання земельних ділянок за цільовим призначенням (цільове призначення земельних ділянок згідно договорів оренди - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) - не фіксувалися (а.с. 76).

Протокол огляду місця події від 23.08.2024, складений старшим слідчим слідчого відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області за участі спеціаліста-криміналіста, агронома, начальника відділу комунікативно-функціонального забезпечення Гайворонської міської ради, начальника відділ земельних відносин, є єдиним доказом, що міститься в матеріалах справи, яким зафіксовано використання Фермерським господарством "Світлана" земельної ділянки площею 23,862 га з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011, як ріллі, не зважаючи, що до її складу входить 10,9752 га сіножатей, вирощування сільгосппродукції на сіножатях.

В розумінні ст. 223Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) протоколиоглядумісцевості є лише наслідком слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання)доказівабо перевірку вже отриманихдоказіву конкретному кримінальному провадженні.

За приписами ч. 1 ст. 237КПК України зметою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

За змістом даної норми закону огляд місцевості є процесуальна дія, яка проводиться в досудовому розслідуванні, що виявляє та письмово фіксує відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а не встановлює факт правопорушення.

Проте, огляд місцевості та оформлення за результатамиоглядумісцевості протоколу не може вважатися доконаним фактом вчинення порушення спірного договору.

Посилання прокурора на протокол огляду місця події від 23.08.2024 суд оцінює критично, з огляду на таке:

- зазначений протокол огляду місця події фіксує процесуальну дію в межах кримінального провадження і не може підміняти акт перевірки, що фіксує факт проведення перевірки з урахуванням наведених приписів Закону, який визначає повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, правові та організаційні засади, порядок здійснення державного нагляду (контролю) і є носієм доказової інформації;

- із протоколу не убачається залучення уповноважених осіб власника та користувача спірної земельної ділянки; спеціаліст відділу земельних відносин Гайворонської міської ради Касьяненко М.А., а також спеціаліст сектору інформаційних технологій відділу комунікативно-функціонального забезпечення Гайворонської міської ради Римар Б.Г. залучені до огляду місяця події саме в якості спеціалістів, а не як представники власника спірної земельної ділянки;

- у протоколі відсутні відомості щодо точної площі засівання частини земельної кукурудзою;

- у протоколі відсутні посилання на використання засобів вимірювання, застосування метрологічно повірених приладів (квадрокоптер "Маvіс-2 pro", фотоапарат "Nicon"), зокрема, щодо телефону слідчого (про використання якого стало відомо з відповіді на відзив прокурора та не зазначено у самому протоколі), за допомогою якого було здійснено визначення координат земельної ділянки - 48.4390359, 30.0115941;

- у протоколі відсутнє попередження спеціаліста/спеціалістів про їх відповідальність у відповідності до ст. 72 КПК України;

- у протоколі зазначено, що під час огляду було застосовано технічні засоби - квадрокоптер "Маvіс-2 pro", фотоапарат "Nicon", однак до протоколу фактично додано фототаблиці, сформовані тільки зі скріншотів проведеної відеозйомки квадрокоптером "Маvіс-2 pro";

- на відеозйомці, здійсненій квадрокоптером "Маvіс-2 pro" (диск DVD, а.с. 52), а також в метаданних, записаних у вказаному файлі, відсутнє зазначення дати, часу, а також інформації про координати здійснення такої відеофіксації, оскільки згідно офіційної інформації виробника DJI - Маvіс-2 pro має супутникові системи позиціонування GPS/ГЛОНАСС.

Господарський суд приймає заперечення відповідача, викладені у заявах по суті справи, що протоколом огляду місця події від 23.08.2024 зафіксовано інформацію щодо земельних ділянок, які не стосуються предмету спору.

У відзиві на позовну заяву відповідач довів за допомогою графічних матеріалів, співставлення даних відеозйомки, проведеної під час огляду місця події, та географічних карт розташування спірної земельної ділянки, об`єктів у просторі та їх розміщення по відношенню один до одного, що огляд місця події було здійснено на значній відстані від земельної ділянки, яка оглядалася.

Отже, протокол огляду місця події від 23.08.2024, у відповідності до положень ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України, не є вірогідним доказом того, що земельна ділянка була засіяна соняшником та кукурудзою. Тому в суду відсутні підстави для висновку про неналежне виконання відповідачем обов`язків за Договором, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Також із наявного в матеріалах справи листа Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області від 11.11.2024 № 54/03-6456ВИХ-24 убачається, що прокурор на адвокатський запит представника відповідача повідомив, що за повідомленням Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області 29.08.2024 відділенням поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР; підставою для повідомлення про кримінальне правопорушення стали результати вивчення сайтів Google Earth, Google Maps, kadastr.live та візуального вивчення територій між селами Вікнина та Червоне Гайворонської територіальної громади Голованівського району Кіровоградської області на предмет без господарського використання земельних ділянок (розорення громадських та наданих в оренду пасовищ), за результатами проведеного вивчення жодні документи, окрім долучених до повідомлення про злочин не виготовлялись, а тому їх копії не можуть бути надані.

Водночас, наявне в матеріалах справи рішення Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 14.11.2024 № 5256 "Про надання фермерському господарству "Світлана" дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності на території Гайворонської міської ради за межами с. Вікнина" (а.с. 163) надає відповідачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки і свідчить про те, що орендарем вживаються заходи щодо належного використання земельної ділянки і, навіть після подання даного позову, постійна комісія міської ради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології та охорони навколишнього середовища рекомендує надати відповідний дозвіл на розробку та продовжувати правовідносини з орендарем.

Крім цього, стороною відповідача ще 04.09.2024, тобто до подання прокурором зазначеного позову, було замовлено у ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виробничий відділ у м. Кропивницькому) виготовлення робочого проекту землеустрою щодо поліпшення малопродуктивних угідь на земельній ділянці 10,9752 га, з кадастровим номером 3521184400:02:000:9011 (тобто частина спірної земельної ділянки, на якій знаходяться сіножаті) (а.с. 164-165).

22.11.2024 був розроблений відповідний робочий проект, у якому так само вказано про те, що спірна земельна ділянка складається з двох частин - ріллі і сіножатих (а.с. 166-175). Крім цього, факт замовлення виготовлення вказаного проекту до подання позову прокурором (замовлення 04.09.2024, а позов поданий 25.09.2024), підтверджує, що відповідач був зацікавлений у належному використанні орендованої земельної ділянки та має намір поліпшення її малопродуктивних угідь шляхом сівозміни сіножатих.

Господарський суд ураховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21.06.2022 по справі № 912/1520/21 та від 30.01.2024 по справі № 917/1746/22 зазначає, що матеріали даної справи не містять інших доказів можливого порушення відповідачем земельного законодавства (факт оброблення відповідачем та подальший засів спірної земельної ділянки кукурудзою), зокрема, але не виключно: акт/актів обстеження спірної земельної ділянки; акт/актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства ((складені відповідно до вимогЗакону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності")); протоколів про адміністративне правопорушення; постанов про накладення адміністративних штрафів; приписів про усунення порушень земельного законодавства, тощо.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Отже, прокурор не надав суду належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та, відповідно, порушення істотних умов договору оренди землі.

З огляду на викладене, суд не убачає підстав для розірвання спірного договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, Голованівській окружній прокуратурі Кіровоградської області, Гайворонській міській раді та Фермерському господарства "Світлана" до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".

Повне рішення складено 19.12.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко