Ухвала

від 10.12.2024 по справі 917/1621/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

10.12.2024 р. Справа № 917/1621/22

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

заяви б/н від 20.04.2023 року (вх. № 700/23 від 24.04.2023 року) Білицької селищної ради (вул. Кобеляцька, буд. 53а, смт. Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220; код ЄДРПОУ 21051585)

про визнання кредиторських вимог у справі № 917/1621/22, яка відкрита

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Сервіс-Безпека", 36034, Полтавська область, м. Полтава, вул. Рябушанська, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 34962773, адреса для листування: м. Полтава, вул. Довженка, 2-ж

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції", 39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36156348

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.01.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" (Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36156348), розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" призначено арбітражного керуючого Несвіта Володимира Івановича, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" шляхом офіційного оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, вирішені інші процесуальні питання.

Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство до Господарського суду Полтавської області з грошовими вимогами до боржника звернулася Білицька селищна рада (заява вх. № 700/23 від 24.04.2023 року), яка просила визнати безпідставно збережені боржником кошти за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати за період з 12.04.2020 року до 17.01.2023 року у сумі 5 552 753,11 грн.

12.12.2023 року ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1621/22 визнано грошові вимоги Білицької селищної ради в сумі 5 552 753,11 грн та 5 368 грн витрат щодо сплати судового збору; у задоволенні клопотання Білицької селищної ради про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на звернення із заявою про грошові вимоги до боржника, встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства відмовлено.

03.04.2024 року постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі № 917/1621/22 змінено в частині визнання розміру грошової вимоги Білицької селищної ради, встановивши її належний розмір в сумі 4 493 399,19 грн (заявлені вимоги) та 5 368 грн витрат по сплаті судового збору, сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника. У решті оскаржувану ухвалу залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Сільські традиції" просила скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року у справі № 917/1621/22 в частині визнання розміру грошової вимоги Білицької селищної ради; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог Білицької селищної ради у повному обсязі.

08.08.2024 року постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 (в частині визнання кредиторських вимог Білицької селищної ради) у справі № 917/1621/22 скасовано, а справу № 917/1621/22 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року справу в цій частині було передано на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року прийнято справу № 917/1621/22 в частині розгляду кредиторських вимог Білицької селищної ради до провадження судді Білоусова С.М. та призначено заяву Білицької селищної ради про визнання кредиторських вимог до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2024 року на 11:45 та зобов`язав кредитора - Білицьку селищну раду на виконання Постанови Верховного суду від 08.08.2024 року надати суду:

- детальний розрахунок кредиторських вимог по кожному року окремо (2020, 2021, 2022 та 2023 роки);

- нормативно грошову оцінку земельної ділянки за період з 12.04.2020 року до 17.01.2023 року.

09.10.2024 року від представника Білицької селищної ради адвоката Панченко О.О. через систему "Електронний суд" за вх. № 13403 надійшли письмові пояснення по суті заявлених кредиторських вимог з урахуванням висновків Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а також на виконання ухвали суду від 19.09.2024 року надано: детальний розрахунок кредиторських вимог по кожному року окремо (2020, 2021, 2022 та 2023 роки); нормативно грошову оцінку земельної ділянки за період з 12.04.2020 року до 17.01.2023 року.

Боржник - ТОВ "Сільські традиції" 18.10.2024 року через систему "Електронний суд" надіслав додаткові пояснення (вх. № 13866).

Від представника Білицької селищної ради 21.10.2024 року надійшла заява (вх. № 13938), у якій останній просить суд:

- витребувати у головного управління ДПС України, як кредитора у справі про банкрутство, деталізовані відомості щодо сплати ТОВ "Сільські традиції" земельного податку з юридичних осіб за 2021 рік та 2022 рік; розрахунок заявлених кредиторських вимог, в розрізі боргу по сплаті земельного податку з юридичних осіб за 2022 рік в сумі 581 261,68 грн.;

- витребувати у ТОВ "Сільські традиції" банківські виписки про рух коштів за 2021 2022 роки по рахунку, з якого проводиться сплата земельного податку, саме в розрізі сплаченого земельного податку з юридичних осіб 18010500 за 2021 рік та 2022 рік, в т.ч. банківські виписки про рух коштів по зазначеному рахунку за березень 2021 року.

Обґрунтовуючи клопотання заявник посилається на ту обставину, що боржник повідомляв, що щороку він повинен сплачувати земельний податок в сумі 634 101,04 грн., а за 2022 рік податкова заявила вимогу про стягнення боргу із земельного податку в сумі 581 261,68 грн. Крім того, ТОВ "Сільські традиції" не надають суду докази того, коли ними було сплачено борг з податку на землю за 2021 рік та платіжку за сплату земельного податку в сумі 52 842,00 грн. за 2022 рік.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року відкладено судове засідання з розгляду заяви Білицької селищної ради про визнання кредиторських вимог на 12.11.2024 р. на 11:45.

Крім того, вказаною ухвалою суд витребував:

- у Головного управління ДПС у Полтавській області деталізовані відомості щодо сплати ТОВ "Сільські традиції" земельного податку з юридичних осіб за 2021 рік та 2022 рік; розрахунок заявлених кредиторських вимог, в розрізі боргу по сплаті земельного податку з юридичних осіб за 2022 рік в сумі 581 261,68 грн.;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" банківські виписки про рух коштів за 2021 - 2022 роки по рахунку, з якого проводиться сплата земельного податку, саме в розрізі сплаченого земельного податку з юридичних осіб 18010500 за 2021 рік та 2022 рік, в т.ч. банківські виписки про рух коштів по зазначеному рахунку за березень 2021 року.

07.11.2024 року ГУ ДПС у Полтавській області, на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2024 року, надало розрахунок податкового боргу ТОВ "Сільські традиції", витяг з ІКП земельного податку з юридичних осіб за 2021-2022 роки.

Суд, ухвалою від 12.11.2024 року, відклав судове засідання з розгляду заяви Білицької селищної ради про визнання кредиторських вимог на 26.11.2024 р. на 10:50.

У зв`язку з перебуванням судді Білоусова С.М. на навчанні у підготовці голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів Верховного Суду (яку Національна школа суддів України проводить в режимі онлайн трансляції через платформу ZOOM) засідання суду в цей день не відбулося.

27.11.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" до суду надійшли додаткові пояснення від 26.11.2024 року (вх. № 16037 від 27.11.2024 року), в яких вказано на те, що боржник повністю погоджується з позицією Головного управління ДПС у Полтавській області та поданими ними розрахунками від 07.11.2024 року.

Суд, ухвалою від 28.11.2024 року, призначив судове засідання з розгляду заяви Білицької селищної ради про визнання кредиторських вимог на 10.12.2024 р. на 11:45.

Розглянувши матеріали справи та заяву Білицької селищної ради, суд встановив наступне.

Згідно ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Суд встановив, що з порушенням тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника, а також документами, що їх підтверджують, звернулась Білицька селищна рада (вул. Кобеляцька, буд. 53а, смт. Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220; код ЄДРПОУ 21051585) в межах провадження у справі про банкрутство від 20.04.2023, б/н (за вх. № 700/23 від 24.04.2023).

Кредиторські вимоги Білицької селищної ради до боржника, згідно поданої заяви, становлять 6 657 679,60 грн, у тому числі:

- 6 654 116,05 грн. заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5321855300:30:003:0392,

- 3 563,55 грн. заборгованість за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321855300:30:003:0481.

Після повернення справи на новий розгляд в частині кредиторських вимог Білицької селищної ради, 09.10.2024 року останньою повідомлено, що кредиторські вимоги фактично складаються з двох сум:

1) заборгованість за користування земельною ділянкою площею 6,8 га. кадастровий номер 5321855300:30:003:0481 в сумі 3 563,55 грн., яка визнана боржником.

2) заборгованість за використання земельної ділянки площею 57,2999 га. кадастровий номер 5321855300:30:003:0392 в сумі 88 004,36 грн.

Всього кредиторські вимоги становлять 88 004,36 грн. + 3 563.55 грн. = 91 567,91 грн.

Таким чином, Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, як кредитор просила суд визнати Білицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 21051585) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські Традиції" (код ЄДРПОУ 36156348) з грошовими вимогами у розмірі 91 567,91 грн.

При вирішенні заяви по суті судом враховано наступне.

З представлених документів вбачається, що 02.01.2014 року між Білицькою селищною радою (Орендодавець) та ТОВ "БЕЛГРАНКОРМ-ПОЛТАВЩИНА" (найменування юридичної особи змінено на ТОВ "Сільські традиції" код ЄДРПОУ 36156348) (Орендар), було укладено Договір оренди землі № 711 з урахуванням Додаткової угоди до нього № 1 від 03.03.2015(а.с. 20-24 т. 8), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,8га, яка знаходиться на території смт. Білики Білицької селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки кадастровий номер 5321855300:30:003:0481 (п.п. 1,2 Договору).

Зазначений Договір укладено на 49 років (п. 8 Договору).

Право оренди земельної ділянки зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11118464 від 23.02.2014 р.

Відповідно до п. 9 Договору, Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі у грошовій формі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки площею 6,8га, що становить 2 178,00грн на рік.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.01.2014 Орендодавець передала, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 6,8 га для вирощування (виробництва) товарної сільськогосподарської продукції (рілля), розташовану на території смт. Білики Білицької селищної ради Кобеляцького району Полтавської області.

Заявник зазначає, що станом на 11.04.2023 рік нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5321855300:30:003:0481 становить 184 020,38 грн, на підтвердження чого надав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9917805392023 від 13.04.2023.

З моменту набуття права користування земельною ділянкою по теперішній час ТОВ "Сільські традиції" продовжує використовувати земельну ділянку площею 6,8 га (кадастровий номер 5321855300:30:003:0481) на підставі Договору оренди землі № 711 від 02.01.2014.

Орендна плата за користування земельною ділянкою комунальною власності Білицької селищної ради боржником в період з 2022 року по 11.04.2023 року не сплачувалась.

Згідно поданої Головного управління ДПС Полтавській області звітності в розрізі платників податків юридичних осіб ТОВ "Сільські традиції" (код ЄДРПОУ 36156348) має заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 6,8 га (кадастровий номер 5321855300:30:003:0481) до бюджету Білицької селищної територіальної громади становить 3 563,55 грн (Довідка Фінансового управління Білицької селищної ради).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Тому враховуючи вище зазначене, суд вирішив, що кредиторські вимоги Білицької селищної ради в цій частині в сумі 3 563,55 грн. є обґрунтованими, підтверджені наданими доказами, визнані боржником та розпорядником майна, а тому визнаються судом у повному обсязі.

Також 20.04.2014 року між Білицькою селищною радою (Орендодавець) та ТОВ "БЕЛГРАНКОРМ-ПОЛТАВЩИНА" (найменування юридичної особи змінено на ТОВ "Сільські традиції" код ЄДРПОУ 36156348) (Орендар) був укладений Договір оренди землі № 3, відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 57,3 га у тому числі 57,3 га земель ведення товарного сільськогосподарського виробництва/під господарськими будівлями і дворами, яка знаходиться по вул. Будівельній, 1 в смт. Білики Білицької селищної ради (п. 1, п. 2 Договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна - господарські будівлі, а також інші об`єкти інфраструктури асфальтні площадки та дороги (п. 3 Договору).

Згідно п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування господарських будівель та споруд, ведення товарного с/г виробництва.

Відповідно до п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення - ведення товарного с/г виробництва (під господарськими будівлями і дворами).

В подальшому сторони вносили зміни у зазначений договір шляхом укладання додатковий угод до нього, а саме № 1 від 17.03.2014 року, № 2 від 16.06.2014 року, № 3 від 03.03.2015 року.

20.04.2011 року Кобеляцьким відділом ПРФ ДП ЦДЗК було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно постанови Кабінету міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" кадастровий номер земельної ділянки за адресою вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область було змінено/переприсвоєно з 5321855300:30:003:0399 на 5321855300:30:003:0392, що підтверджується листом Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 28.11.2023 р. за № 29-16-0.164-5558/15-23.

10.07.2017 року Відділом у Кобеляцькому району районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області була здійснена державна реєстрація земельної ділянки.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-000626562023 від 05.04.2023 року у відповідному реєстрі наявна наступна інформація щодо земельної ділянки: кадастровий номер - 5321855300:30:003:0392; місце розташування - Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна,1; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; форма власності - комунальна власність; площа земельної ділянки - 57,2999га; дата проведення нормативної грошової оцінки - 11.02.2023; проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 20.04.2011, Кобеляцький відділ ПРФ ДП ЦДЗК; дата державної реєстрації земельної ділянки - 10.07.2017; орендар - ТОВ Белгранкорм - Полтавщина, податковий номер - 36156348, дата державної реєстрації речового права - 21.06.2011, строк дії речового права - 49.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.11.2018 року у справі № 917/1879/17 Договір оренди № 3 від 20 квітня 2011 року земельної ділянки кадастровий номер 5321855300:30:003:0392, площею 57,2999 га, укладений між ТОВ "Сільські традиції" та Білицькою селищною радою, було розірвано.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2018 р. у справі № 917/1879/17 залишено без змін.

09.07.2019 року між ТОВ "Сільські традиції" та Білицькою селищною було підписано Акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки до Договору оренди землі №3 від 20.04.2011, за яким ТОВ "Сільські традиції" передало, а Білицька селищна рада прийняла земельну ділянку загальною площе 57,3 (57,2999) га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( під господарськими будівлями і дворами), розташовану на території смт. Білики, вул. Будівельна, 1 Білицької селищної ради Кобеляцького району Полтавської області. За змістом зазначеного Акту Орендодавець не має жодних претензій до орендаря щодо спати орендної плати; орендар не має жодних претензій до Орендаря щодо корисних властивостей орендованої земельної ділянки.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.04.2023 за ТОВ "Сільські традиції" (код ЄДРПОУ 36156348) зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, майновий комплекс за адресою Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, будинок 1, що знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 5321855300:30:003:0392.

Зазначена обставина боржником не заперечуються.

Заявник зазначає, що земельна ділянка площею 57,2999 га з кадастровим номером 5321855300:30:003:0392, що розташована за адресою: вул. Будівельна, 1, смт Білики, Полтавська область, є сформованою як об`єкт цивільних прав та використовується ТОВ "Сільські традиції" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (свинокомплексу), що належать йому на праві власності.

Факт розміщення нежитлових будівель (свинокомплексу) підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру земельну ділянку від 05.04.2023 за НВ-0000626562023 та Додатком до витягу Державного земельного кадастру - Кадастровим планом земельної ділянки (а.с. 52-55 т. 8).

Вищевказані дані підтверджують факт користування ТОВ "Сільські традиції" земельною ділянкою з кадастровим номером 5321855300:30:003:0392.

В обґрунтування своїх кредиторських вимог до боржника Білицька селищна рада посилається на те, що після розірвання Договору оренди землі № 3 від 20.04.2011 ТОВ "Сільські традиції" у період з 12.04.2020 по 17.01.2023 продовжило користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 5321855300:30:003:0392, внаслідок чого боржник безпідставно зберіг кошти несплаченої орендної плати позивачу на суму 88 004,36 грн.

Розрахунок безпідставно збережених коштів заявником визначений виходячи з наступного:

63 401 393,10х 1% х 1,0 грн. = 634 103,93 грн.

ГУ ДПС у Полтавській області за 2022 рік заявило вимоги про стягнення боргу, серед яких земельний податок з юридичних осіб за 2022 рік у загальному розмірі 581 261,68 грн.

Головне управління ДПС у Полтавській області листом № 7421/5/16-31-04-01-08 від 12.05.2023 р. повідомило, що ТОВ "Сільські традиції" у 2020 році сплатило земельний податок з юридичних осіб в сумі 634 104,04 грн,; у 2021 році - 581 262,04 грн.; у 2022 році - 52 842,00 грн. (сплата земельного податку за грудень 2021 року). У 2023 році (станом на 01.05.2023) сплата відсутня.

634 103,93 грн. - 581 261,68 грн. = 52 842,00 грн. (заборгованість за один місяць 2022 року)

Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки (НГО) становить - 80 214 130,01 грн. (Витяг № НВ - 5300348572023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.04.2023 р.);

за період 01.01.2023 року по 16.01.2023 року - 35 162,36 грн.

80 214 130,01 грн. х 1%х1,0 = 802 141,30 грн.

802 141,30 грн. : 365 = 2 197,65 грн.

2 167,65 грн. х 16 днів = 35 162,36 грн.

Отже, заборгованість становить 52 842,00 грн. + 35 162,36 грн. = 88 004,36 грн. (з урахуванням уточнення до заяви про грошові вимоги за вх. від 11.11.2024 року).

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що боржник не є власником земельної ділянки, не має права постійного користування, а тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

З посиланням на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заявник указував на те, що боржник, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а заявник втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Відтак боржник як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ст. 1212 ЦК України.

Частина 4 статті 236 ГПК України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції в даній справі враховуються висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.08.2024 року у даній справі, а саме:

"100. Як зазначалося вище, боржник не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

101. Верховний Суд у постанові від 05.07.2022 р. у справі № 908/1721/21 наголосив, що одночасне стягнення як земельного податку і як орендної плати законом не передбачено.

102. Як вбачається із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, при перевірці розрахунку суми збережених боржником коштів із орендної плати судами було вирахувано фактично сплачений боржником земельний податок, зокрема за 2020 і 2021 роки і один місяць 2022 року.

103.Проте, судами не враховано, що відповідно до ухвали суду першої інстанції від 12.12.2023 були визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника в сумі 875 724,84 грн податкового боргу, серед яких земельний податок з юридичних осіб за 2022 рік у загальному розмірі 581 261,68 грн."

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата" за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Як зазначалося вище, боржник не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Як вбачається з матеріалів справи, власником земельної ділянки Білицька селищна територіальна громада інтереси якої представляє орган місцевого самоврядування - Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області.

Як вірно було зазначено Верховним Судом у постанові від 08.08.2024 року за наслідками розгляду касаційної скарги боржника на ухвалу від 21.12.2023 року, відповідно до ухвали суду першої інстанції від 12.12.2023 р. були визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника в сумі 875 724,84 грн податкового боргу, серед яких земельний податок з юридичних осіб за 2022 рік у загальному розмірі 581 261,68 грн. Зазначена ухвала у цій частині учасниками справи не оскаржувалася.

Зазначена обставина визнається Білицькою селищною радою у заявах поданих до суду від 09.10.2024р. та від 11.11.2024 року.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2022 року у справі № 908/1721/21 наголосив, що одночасне стягнення як земельного податку і як орендної плати законом не передбачено.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI "Про адміністративні послуги та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг, що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель, також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Розрахунок безпідставно збережених коштів заявником визначений виходячи з нормативно - грошової оцінки земельної ділянки (НГО):

lв розмірі 63 401 393,10 грн. (за 2021-2022 роки) згідно Витягу № НВ в 5300348572023 із технічної документації з нормативної гроша земельних ділянок від 07.04.2019 року).

lв розмірі 80 214 130,01 грн (за 2023 рік) згідно Витягу № НВ в 5300348572023 із технічної документації з нормативної гроша земельних ділянок від 07.04.2023 р.).

За розрахунком заявника, безпідставно збережені кошти за користування вищевказаною земельною ділянкою становлять 88 004,36 грн.

Суд перевірив вказаний розрахунок та встановив його правильність і відповідність нормативно-правовим актам щодо визначення вартості земель і технічній документації з нормативної грошової оцінки земель.

Суд встановив, що кредиторські вимоги Білицької селищної ради в цій частині в сумі 88 004,36 грн. є обґрунтованими, підтверджені наданими доказами та визнаються судом у повному обсязі.

Таким чином, за результатом розгляду кредиторських вимог Білицької селищної ради вимоги останньої судом визнано в загальному розмірі 91 567,91 грн., у тому числі:

- 88 004,36 грн. заборгованість за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321855300:30:003:0392,

- 3 563,55 грн заборгованість за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321855300:30:003:0481.

Судові витрати в сумі 5 368,00 грн. судового збору (платіжна інструкція № 114 від 13.04.2023 р.), сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника, підлягають відшкодуванню за рахунок боржника з включенням їх в реєстр вимог кредиторів боржника в черговості, визначеній Кодексом України з процедур банкрутства.

Разом з цим суд встановив, що кредиторські вимоги Білицької селищної ради згідно заяви за вх. № 700/23 від 24.04.2023 (з урахуванням уточнення до заяви за вх. № 7881 від 23.06.2023) на загальну суму 91 567,91 грн. заявлені з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

В заяві про грошові вимоги до боржника Білицька селищна рада заявила до суду клопотання про визнання поважними причини пропуску Білицькою селищною радою строку звернення до суду, визначено ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для подальшого визнання Білицької селищної ради кредитором боржника з правом вирішельного голосу на зборах та комітеті кредиторів. При цьому Білицька селищна рада наголошує на поважності причин пропуску строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі № 917/1621/22 у зв"язку із запровадженням воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який неодноразово продовжувався та тримає на даний час. Заявник зазначає, що неможливість виконання ухвали суду від 17.01.2023 спричинена постійними повітряними тривогами, перебоями в енергопостачанні та засобах зв"язку, запровадженими заходами безпеки з метою убезпечення працівників.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску врегульовані в главі 6 розділу І Господарського процесуального кодексу України (статті 113 - 119).

Згідно з ст. 118 та ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому строк на заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок його перебігу, а також наслідки його спливу визначено в Кодексі України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Водночас наведені у заяві Білицькою селищною радою аргументи зводяться до обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із грошовими вимогами до боржника, однак суд зауважує, що в даному випадку застосуванню підлягає ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства як спеціальна норма, яка не передбачає можливості поновлення визначеного у цій статті строку.

Відтак, суд дійшов до висновку про неможливість поновлення строку визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства незалежно від поважності причин його пропуску, враховуючи, що кредитор, який звернувся до суду із відповідною заявою не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у свої постанові від 17.03.2021 року у справі № 904/678/20.

Крім того, безпідставними є посилання Білицької селищної ради на запровадження на території України воєнного стану, з огляду на наступне.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22).

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі № 398/1739/15.

Посилання Білицької селищної ради на запровадження на території України воєнного стану, що перешкодило зверненню нею в встановлений строк до суду із заявою про грошові вимоги до боржника, носить формальний характер. Жодного документального доказу на підтвердження наявності обставин, які перешкодили вчасному зверненню із заявою Білицька селищна рада суду не надала.

Також суд відхиляє доводи заявника щодо необхідності застосування до спірних правовідносин аналогії закону в частині поновлення на період дії воєнного стану в Україні процесуального строку на подання конкурсними кредиторами до господарського суду заяв з вимогами до боржника з огляду на те, що передбачена в ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України можливість застосування аналогії закону допускається в разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

В даному випадку спірні правовідносини врегульовані законом, а саме, в ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено як строк на подання конкурсними кредиторами до суду заяв з вимогами до боржника, так і наслідки заявлення таких вимог після закінчення строку, встановленого для їх подання, відтак наявність законодавчого врегулювання відносин виключає можливість застосування аналогії закону.

Також суд критично відноситься на посилання Білицької селищної ради на неповідомлення боржником її як кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільські традиції", оскільки норми Кодексу України з процедур банкрутства не зобов`язують боржників повідомляти своїх кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд зауважує, що саме з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суд здійснює офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржників на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання Білицької селищної ради про визнання поважними причин пропуску Білицькою селищною радою строку звернення до суду, визначено ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для подальшого визнання Білицької селищної ради кредитором боржника з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом (ч. 4 ст. 45 Кодексу).

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати розпорядника майна включити визнані судом грошові вимоги вищевказаних кредиторів у визначених судом розмірах до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сільські традиції" відповідно до черговості, встановленої ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. ст. 44, 45, 47, 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства , ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Білицької селищної ради про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на звернення із заявою про грошові вимоги до боржника, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства - відмовити.

2. Визнати грошові вимоги Білицької селищної ради (вул. Кобеляцька, буд. 53а, смт. Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220; код ЄДРПОУ 21051585) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36156348) в сумі 91 567,91 грн. заборгованості та 5 368,00 грн судового збору.

3. Зобов`язати розпорядника майна включити грошові вимоги вищевказаного кредитора у визнаному судом розмірі до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" відповідно до черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

4. Копію ухвали направити учасникам у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвали складено та підписано 18.12.2024 року.

Суддя Білоусов С. М.