Ухвала від 18.12.2024 по справі 917/1983/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

18.12.2024 Справа № 917/1983/24

Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Стогній Анатолія Олексійовича

про забезпечення позову у справі № 917/1983/24

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Стогній Анатолія Олексійовича, АДРЕСА_1

до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, вул.Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область,39300

про визнання укладеною додаткової угоди

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Стогній Анатолія Олексійовича до Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 10 від 03.06.2019 року, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 35106345 від 16.01.23020 року (редакція додається).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.11.2024 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2024

16.12.204 позивачем подано заяву про забезпечення позову ( вхід. № 17040). В заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити наведений позов шляхом:

1.Заборонити Новосанжарській селищній раді Полтавського району Полтавської області вчиняти дії, щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5323455100:30:004:0076, загальною площею 0,0015 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: селище Нові Санжари , Полтавського району, Полтавської області.

2. Вжити заходи по забезпеченню позову шляхом встановлення Заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323455100:30:004:0076, загальною площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області (реєстраційній номер об`єкта нерухомого майна 362629853234).

В обґрунтування заяви заявник вказує наступне:

Між, ФОП Стогній Анатолієм Олексійовичем (Орендарем) та Новосанжарською селищною радою (Орендодавцем) укладено Договір оренди землі № 10 від 03.06.2019 року відповідно до рішення двадцять першої сесії селищної ради від 28 травня 2019 року. Від Орендодавця - Новосанжарської селищної ради, Стогній А.О., як Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0.0025 га з кадастровим номером 5323455100:30:004:0076 і має цільове призначення для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться на вул. Центральна (поряд з автостанцією) в селищі Нові Санжари Полтавського району Полтавської області Строк дії договору оренди землі №10 від 03.06.2019 року - 5 років.

Пунктом 7 Договору оренди землі №10 від 03.06.2019 року (Договір) передбачено , що після закінчення строку договору Орендар має пер право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів по закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію.

Право оренди зареєстроване 16.01.2020 року в Державному речових прав на нерухоме майно, тобто в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Договір діє до 16.01.2025 року.

Відповідач, як власник, земельної ділянки з кадастровим номером 5323455100:30:004:0076 має право розпоряджатися нею, у тому числі шляхом вчинення реєстраційних дій у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо скасування Договору оренди землі № 10 від 03.36.2019 року.

Заявник припускає, що відразу після закінчення договору, а він припиняє свою дію на наступний день після сплину строку, на який його було укладено з відрахуванням цього строку з дати укладання та державної реєстрації, відповідач може подати заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме марно про реєстрацію припинення прав оренди.

Позивач, маючи намір, скористатися переважним правом поновлення договору оренди землі на новий строк, 10.04.2024 року, у встановлений Договором строк, повідомив письмово Орендодавця про намір продовжити дію на тих самих умовах на той самий строк.

З метою поновлення Договору Стогній А.О., яким належним чином виконувались обов`язки за умовами договору, визначено право до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір його поновлення, звернувся до начальника відділу з питань регулювання земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища, Новосанжарської селищної ради, яким повідомлено, що заяву про поновлення договору оренди потрібно подати заяву через Центр надання адміністр пивних послуг, не менше, ніж за 30 днів до закінчення строку його дії, разом додатками, згідно наданого ЦНАПОМ переліку.

В межах повноважень визначених ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», Орендодавець - Новосанжарська селищна рада вирішує земельні питання, в тому числі і питання поновлення договорів оренди землі.

Заявник зазначає, що до цього часу на розгляд сесії Новосанжарської селищної ради не винесено питання про поновлення Договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку площею 0,0025 га (кадастровий номер 5323455100:30:004:0076) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою : селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області.

При цьому, на розгляд сесії Новосанжарської селищної ради винесена заява ФОП Стогнія А.О. від 10.04.2024 про поновлення Договору оренди землі, при цьому до сесії селищної ради не було внесено проекту рішення про поновленні Договору оренди землі. Проте, надано лише проект рішення «Про відмову Стогнію Анатолію Олексійовичу в укладенні договору оренди на новий строк (поновленні договору оренди землі) на земельну ділянку площею 0,0025 га (кадастровий номер 5323455100:30:004:0076) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою : селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області були внесені в порядок денний сорок третьої сесії восьмого скликання Новосанжарської селищної ради. На постійну комісію селищної ради з питань планування території, будівництва, архітектури, земельних відносин та охорони природи позивачем надано письмові обґрунтовані заперечення на проект рішення про відмову Стогнію Анатолію Олексійовичу в укладенні договору оренди на новий строк (поновленні договору оренди землі).

Листом від 18.10.2024 № 2447/04-08, ФОП Стогній А.О. був повідомлений, що на заяву від 10.04.2024 року до сесії про поновлення договору оренди було підготовлено проект рішення скликання про відмову Стогнію Анатолію Олексійовичу в укладенні договору оренди землі на новий строк (поновленні договору оренди землі) на земельну ділянку площею 0,0025 га (кадастровий номер 5323455100:30:004:0076) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою : селище Нові Санжари, Полтавського району, Полтавської області. Сорок третьою сесією Новосанжарської селищної ради восьмого скликання від 14.10.2024 року за результатами голосування депутатів рішення не прийнято.

Враховуючи, що після 16.01.2025 року Новосанжарська селищна рада може вчинити дії, спрямовані на скасування Договору оренди землі № 10 від 03.06.2019 року, невжиття заходів щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, на переконання позивача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у разі задоволення позовних вимог ФОП Стогнія А.О.

При розгляді вказаної заяви судом враховано наступне.

Згідно з положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь прокурора та позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зважаючи на поданий позов з вимогами немайнового характеру, задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18.

Суд зауважує, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деякими визначеними в ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, як-то рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому таке судове рішення стає обов`язковим до виконання до його апеляційного перегляду.

Тобто інститут забезпечення позову є однією із гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, механізмом, який покликаний гарантувати у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав виконання майбутнього рішення суду та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. ( ч.4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. ( Постанова Верховного суду від 11.01.2022 у справі № 640/18852/21)

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

А отже, на підтвердження застосування заходів забезпечення позову в даному разі суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся позивач до суду. Більш за те, забезпечення позову має бути максимально обґрунтованим, тобто заявник повинен аргументувати, чому саме невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом позивач звернувся до суду без нових звернень до суду.

В той же час, суд звертає увагу на те, що позивачем в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб.

Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд приходить до висновку про те, що заява Фізичної особи-підприємця Стогній Анатолія Олексійовича про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Стогній Анатолія Олексійовича про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Стогній Анатолія Олексійовича про забезпечення позову (вх. № 17040 від 16.12.2024) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 18.12.2024

Суддя Кльопов І.Г.