Ухвала

від 19.12.2024 по справі 922/3696/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3696/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Харківпарксервіс" (61003, м. Харків, пров. Соборний, 1; код ЄДРПОУ: 37999303)

до Фізичної особи-підприємця Мазонова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )

стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 Комунальне підприємство "Харківпарксервіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мазонова Анатолія Івановича, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Мазонова Анатолія Івановича заборгованість за договором №31.03.17-1/2 від 31.03.2017 у загальному розмірі 244 057,67 грн., з яких основна заборгованість у розмірі 112 459,94 грн., 3% річних у розмірі 10 107,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 47 449,07 грн., пеня у розмірі 74 041,50 грн., а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 прийнято позовну заяву Комунального підприємства "Харківпарксервіс" до Фізичної особи-підприємця Мазонова Анатолія Івановича про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3696/24. Вирішено розгляд справи №922/3696/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено наступне.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №31.03.17-1/2 від 31.03.2017 в частині оплат за актами з компенсації витрат.

При цьому, як стверджує позивач, у зв`язку із простроченням оплат за актами з компенсації витрат, що були складені протягом виконання Договору, на сьогодні у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 112 459,94 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю КП «Харківпарксервіс» за рахунком 361 по контрагенту «Мазунов» за січень 2021 року - лютий 2022 року та актами з компенсації витрат за січень 2021 року - січень 2022 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Наразі, судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.14 ГПК України, збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Разом з цим, згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав акти №241 від 31.01.2021 на суму 36 532,33 грн., №458 від 28.02.2021 на суму 33 259,73 грн., №704 від 31.03.2021 на суму 37 110,61 грн., №941 від 30.04.2021 на суму 35 785,26 грн., №1191 від 31.05.2021 на суму 37 146,71 грн., №1438 від 30.06.2021 на суму 36 440,69 грн., №1689 від 31.07.2021 на суму 36 767,77 грн., №1950 від 31.08.2021 на суму 37 645,16 грн., №2220 від 30.09.2021 на суму 35 415,25 грн., №2490 від 31.10.2021 на суму 36 507,49 грн., №2745 від 30.11.2021 на суму 35 402,72 грн., №3016 від 31.12.2021 на суму 37 826,57 грн. та №249 від 31.01.2022 та №249 від 31.01.2022 на суму 39 230,65 грн. та оборотно-сальдову відомість КП «Харківпарксервіс» за рахунком 361 по контрагенту «Мазунов» за січень 2021 року - лютий 2022 року.

Також, разом з позовною заявою позивач надав розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань в тому числі у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Оборотно-сальдова відомість це регістр бухгалтерського обліку, призначений для контролю операцій і сальдо по рахунках бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності. Оборотно-сальдова відомість містить сальдо (залишки) на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту за даний період для кожного застосовуваного компанією рахунку (субрахунку) бухгалтерського обліку. Формується оборотно-сальдова відомість на підставі відповідних операцій (проводок по рахунках бухгалтерського обліку).

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції;

- регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.

Інші терміни у цьому Положенні використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства, суд зазначає, що наявна у матеріалах справи оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів.

Разом з цим, як загальний дебет у розмірі 141 994,56,14 грн., визначений у наданій позивачем оборотно-сальдовій відомості, так і суми та дати оплати відповідачем заборгованості, не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: у матеріалах справи відсутні платіжні доручення, квитанції, банківські виписки тощо.

Отже, наявна в матеріалах справи оборотно-сальдова відомість не є належним доказом для визначення правильності здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки зазначена відомість складена позивачем в односторонньому порядку, з відповідачем не погоджувалась, первинних документів, котрі б підтверджували існування заборгованості, а також періоди та суми погашення відповідачем заборгованості сторонами надано не було.

Разом з цим, оскільки послуги згідно наявних в матеріалах справи актів надавалися в різні періоди, то розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені повинні здійснюватися по кожному акту окремо. Однак, з наданих позивачем розрахунків не вбачається, на підставі яких саме актів такі розрахунки здійснено.

Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Відтак, під час дослідження розрахунків 3% річних, інфляційних втрат та пені, наданих позивачем, судом було встановлено невідповідність таких розрахунків вимогам чинного законодавства.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхіднезобов`язати позивача подати до суду більш повні та детальні розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені з чітким розмежуванням сум та визначенням періодів заборгованості згідно кожного акту окремо, а також надати суду докази на яких такі розрахунки ґрунтуються.

В частині 3 статті 12 ГПК України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 6 статті 250 ГПК України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що у матеріалах справи недостатньо доказів для правильного вирішення спору у зв`язку із чим, з метою всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору, вважає за доцільне перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що у разі не надання останнім більш повних та детальних розрахунків 3% річних, інфляційних втрат, пені та доказів, на яких такі розрахунки ґрунтуються, спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 177, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Перейти до розгляду справи №922/3696/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

2. Призначити справу №922/3696/24 до розгляду у підготовчому засіданні на "15" січня 2025 р. о 10:30.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 111.

3. Зобов`язати Комунальне підприємство "Харківпарксервіс" подати до суду більш повні та детальні розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені з чітким розмежуванням сум та визначенням періодів заборгованості згідно кожного акту окремо, а також надати суду докази, на яких такі розрахунки ґрунтуються.

4. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановити строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

5. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановити строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

6. Встановити відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України.

7. Звернути увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження.

8. Запропонувати учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження.

9. Явку представників учасників справи визнати необов`язковою.

10. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 19.12.2024.

Суддя Пономаренко Т.О.