Рішення

від 10.12.2024 по справі 925/1380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1380/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідач не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське заготівельно-торгівельно-переробне підприємство «Берег»

про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське заготівельно-торгівельно-переробне підприємство «Берег» про стягнення 62 679,20 грн інфляційних втрат та 24 026,07 грн трьох процентів річних від простроченої суми

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач зобов`язання, підтвердженні судовими рішеннями, щодо сплати вартості необлікованої електричної енергії не виконав, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦК України) 3 % річних та інфляційні нарахування.

Ухвалою від 08 листопада 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у строк, визначений законом, відзиву або будь-які інші письмові заперечення, доказів, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У призначене судове засідання сторони не з`явилися.

10 грудня 2024 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, вручена 12.11.2024.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати підписана вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.02.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/423/22) в позові ТОВ «СЗТПП «БЕРЕГ» до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання недійсними та скасування рішень комісії ПАТ «Черкасиобленерго» з розгляду актів про порушення, оформлених протоколами від 09.12.2021 № 001986/1 та від 06.01.2022 № 001986/2, відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.02.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/423/22) за результатами його перегляду в апеляційному та касаційному порядку було залишене без змін відповідно постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 та постановою Верховного Суду від 16.08.2023.

Стягнення з ТОВ «СЗТПП «БЕРЕГ» визначеної за рішеннями комісії ПАТ «Черкасиобленерго» з розгляду актів про порушення, оформлених протоколами від 09.12.2021 № 001986/1 та від 06.01.2022 № 001986/2, вартості необлікованої електричної енергії в сумі 728 667,60 грн було предметом позову у справі № 17-14-01/1494(925/1373/23).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/1373/23) позов ПАТ «Черкасиобленерго» до ТОВ «СЗТПП «БЕРЕГ» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «СЗТПП «БЕРЕГ» 728 667,60 грн вартості необлікованої електричної енергії, інфляційні нарахування в сумі 204 755,42 грн за період прострочення з лютого 2022 року по серпень 2023 року та три проценти річних в сумі 35 634,84 грн за період прострочення з 08.02.2022 по 25.09.2023 і 14 535,86 грн судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення суду набрало законної сили 25.12.2023, на виконання рішення видано наказ.

Позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви зобов`язання щодо сплати 728 667,60 грн вартості необлікованої електричної енергії відповідач не виконав і тим самим порушив право позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів, тому позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Відповідно до розрахунку позовних вимог інфляційні втрати та 3 % річних нараховані позивачем на суму основного боргу 728 667,60 грн за період з 26.09.2023 по 31.10.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Суд враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18 про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

В силу частини першої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення, яке не припиняє грошового зобов`язання боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених статтею 625 ЦК України сум до моменту повного погашення заборгованості. Таким чином позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3 % та інфляційних втрат, нарахування яких здійснено по 31.10.2024, враховуючи, що заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідачем до суду не надано доказів оплати заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив його обґрунтованість, вірність та відповідність застосованим судом до спірних відносин норм законодавства.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське заготівельно-торгівельно-переробне підприємство «БЕРЕГ» (Лівий берег, м. Канів, Черкаська область, 19000, код ЄДРПОУ 30318845) на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 22800735)

62 679, 20 грн інфляційних нарахувань,

24 026,07 грн три проценти річних,

3028,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 19 грудня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз